Архив за месяц: Февраль 2019

Как устроены современные жалюзи

Жалюзи представляется таким изобретением человечества, которое дополняет привычную домашнюю обстановку, предметом, создающим комфорт, красоту и уют. Первые устройства такого плана имели совершенно непохожие на современные варианты облики. Они были изготовлены из иных материалов и имели другое устройство. Образцы нашего времени создают базу для воплощения идей декора в реальную обстановку. Чтобы понять, как устроены жалюзи, можно изучить нижеизложенное.

Пружинно-инерционный механизм жалюзи

Пружинно-инерционный механизм жалюзи.

Любые виды жалюзи являют собой ламели, то есть тонкие рейки, пластинки различных материалов. В качестве такого основания часто берут текстиль, пластик, древесину, металл. По характеру положения таких панелей названные механизмы могут иметь горизонтальное, вертикальное, рулонное, защитное, представляющее рольставни.

Жалюзи вертикального расположения

Конструкции подобного вида выполняют несколько функций. В результате комната приобретает приятный мягкий полумрак. Такой мягкий рассеянный свет создается за счет регулирования планок.

Устройство горизонтальных межрамных жалюзи

Устройство горизонтальных межрамных жалюзи.

Как устроены вертикальные жалюзи? Они представлены несколькими частями: бегунком, карнизом, цепочкой для управления, ламелями и веревкой. Карниз является главным элементом, на который закрепляются ламели. Чаще всего их делают алюминиевыми или пластиковыми. Однако последний вариант грозит такими неприятностями, как прогибы, деформации и сбой всего устройства. Еще пластик с течением времени способен желтеть, загрязниться и лишаться крепости. Поэтому изредка, хотя бы один раз в год, направляющие карниза должны смазываться с помощью силиконовой смазки.

Вертикальные жалюзи могут прослужить разное количество времени. Это зависит от таких факторов:

  1. Качественные показатели сборки. Для того чтобы узнать лучше такое устройство, нужно подвигать его. Если карниз с его элементами перемещается без затруднений и прикладывания силы, то механизм работает в нормальном режиме. Перекручивание нити будет свидетельствовать о ее быстром выходе из строя.
  2. Никаких сложностей с движением планок возникать не должно, и элементы конструкции обязаны передвигаться постепенно, без скачков и нажимов. Никаких скручиваний веревки быть не должно.
  3. Части карниза должны быть прочными, крепкими, основательными.
  4. Вес жалюзи будет определять ширину карниза. На практике используются специальные формулы, помогающие точно вычислить протяженность карниза. Планки из ткани, имеющие высоту 4 м, располагают шириной около 3,5 м. Массивные текстильные и пластиковые ламели с высотой в 3 м имеют карниз шириной также в 3 м.
  5. Бережное обращение. Вертикальные жалюзи для начала ставят в перпендикулярную позицию карнизу, после этого плавно тянут за управляющую веревку. Планки должны двигаться плавно, беспрепятственно перемещаясь в заданном направлении.

Некоторые особенности устройства

Чтобы понять, как именно устроены жалюзи, важно обратиться к их устройству.

Жалюзи плиссе

Жалюзи плиссе.

Так, бегунки представляют собой элементы, активно передвигающиеся по карнизу. Они способствуют тому, что панели активно двигаются по карнизу. Эта деталь механизма делается из пластика. Приобретая подобное устройство, важно быть чрезвычайно внимательным: обязательно рассмотреть внешние данные на наличие или отсутствие заусенцев. Ведь даже эта незначительная деталь может оказывать существенное влияние на работу всего приспособления. Поэтому качественным показателям стоит уделить особое внимание.

Планки в нижней части объединяются общей цепочкой. Чаще всего образцы из ткани имеют деталь из пластика на леске. Эти элементы очень крепкие, пыль на них практически незаметна. Можно увидеть цепочки из металла и пластика. Естественно, они будут иметь большой вес и более высокую цену. Для придания жалюзи ровного и прочного основания устанавливаются грузики. Они утяжеляют легкие устройства и поддерживают форму полотна.

Замер рулонных жалюзи

Замер рулонных жалюзи.

В боковой части карниза можно увидеть цепочку, помогающую управлять механизмом. Она осуществляет разворот на 180°. Современные цепочки делаются из пластика. Управляющая нить передвигает планки по прямой линии. В основном она тоже имеет пластиковую основу.

Подобные устройства имеют в своей конструкции ролики, поворотную ось, поворотный механизм, регулирующие движение шнуры, заглушки.

Своеобразие ламелей. У выбранных приспособлений эта часть может иметь широкое и узкое основание в 98 мм и 127 мм. Для окон небольшого размера подойдут жалюзи с узкими ламелями, а объемным проемам будут соответствовать широкие основания. Жалюзи отвесного вида в основном производят из ткани или пластика. Встретить конструкции из дерева или алюминия можно нечасто.

Жалюзи горизонтального расположения

Увидеть подобные устройства можно практически везде. Их вешают на окна магазинов, офисов, домов и квартир. Они прекрасно подчеркнут оригинальность и красоту любого помещения. Чтобы понять, как именно устроены жалюзи такого образца, можно обратиться к описанному ранее устройству. Они идентичны. Единственным различием будет горизонтальность положения.

Механизмы заданного образца ставятся на окно в пространстве между рамами, а также внакладку и окна из ПВХ. Их ламели могут иметь узкие и широкие границы. Чаще всего используются узкие варианты. Они отлично дополнят небольшое окно.Жалюзи делаются из очень большого числа частей. Сочетаемость у разных вариантов различная. В основе таких конструкций лежит карниз, на него крепятся остальные механизмы.

Blinds seems so human invention that complements the familiar home environment, a subject that creates comfort, beauty and comfort. The first device of this kind were quite unlike modern versions look. They were made of other materials and have other device. Samples of our time create the basis for the realization of decoration ideas in the real situation. To understand the structure of the blinds, you can study the following terms.

Spring-inertial mechanism blinds

Spring-inertial mechanism blinds.

All types of blinds are a lamella, that is, thin slats, different materials of the plate. As such a base is often taken textiles, plastic, wood and metal. By the nature of the position of such panels mentioned mechanisms can be horizontal, vertical, roll, protective, representing shutters.

Blinds vertical arrangement

Constructions of this type have several functions. As a result, the room gets a nice soft shade. Such a soft diffused light generated by adjusting straps.

The device mezhramnyh horizontal blinds

The device mezhramnyh horizontal blinds.

How are vertical blinds? They are represented by several parts: the slider, cornice, chain management, slats and rope. Cornice is a key element on which the fixed slats. Most often they are made of aluminum or plastic. However, the latest version of the face such troubles as deflections, deformations and failure of the entire device. Even the plastic over time is able to turn yellow, dirty and deprived of the fortress. Therefore, occasionally, at least once a year, cornice rails must be lubricated with silicone grease.

Vertical blinds can last different amounts of time. This depends on the following factors:

  1. Qualitative indicators assembly. In order to know better such a device, you need to move it. If the ledge with its elements move easily and applying force, the mechanism operates in normal mode. Twist the thread will indicate it quickly fails.
  2. No difficulties with slats movement should not occur, and design elements must move gradually, without jumps and pushes. No twisting of the rope should not be.
  3. Part of the cornice should be strong, sturdy, thorough.
  4. Weight blinds will determine the width of the cornice. In practice, use special formula to help you accurately calculate the length of the cornice. Strips of cloth having a height of 4 m, a width of about 3.5 m. Massive textile and plastic slats with a height of 3 m wide eaves are also 3 m.
  5. Careful handling. Vertical blinds to start putting in a perpendicular position of the ledge, then gently pull on the rope control. Straps should move smoothly, freely moving in a given direction.

Some features of the device

To understand how the shutters are arranged, it is important to refer to their device.

Blinds

Blinds.

Thus, runners are elements actively moving on the roof. They contribute to the fact that the panel is actively move along the eaves. This part of the mechanism is made of plastic. By purchasing such a device, it is important to be extremely careful: be sure to see external data on the presence or absence of burrs. Even this small detail can have a significant impact on the operation of the entire device. Therefore, quality indicators should be paid special attention.

Trims the bottom of the combined total chain. The most common samples of tissue are part of the plastic on the line. These elements are very strong, dust them virtually invisible. One can see a chain of metal and plastic. Of course, they will have more weight and higher price. To make the blinds even and firm foundation set weights. They are heavier and lighter devices support web form.

Metering roller blinds

Metering roller blinds.

The side of the eaves, you can see the chain that helps to control movement. It provides turn by 180 ?. Modern chain are made of plastic. Management thread moves the slats in a straight line. Basically, she also has a plastic base.

These devices have in their construction rolls, rotary axis turning mechanism governing the movement cords, plugs.

The originality of the slats. In this part of the selected devices may have a wide base and a narrow 98 mm and 127 mm. For windows fit small blinds with narrow slats, and surround openings will fit a wide base. Shutters sheer type generally manufactured from plastic or fabric. Meet the structures made of wood or aluminum can be infrequent.

Shutters, horizontal arrangement

To see these devices can be almost anywhere. They hang on the windows of shops, offices, houses and apartments. They perfectly accentuate the originality and beauty of any room. To understand how the shutters are arranged such a sample, you can refer to the device as described previously. They are identical. The only difference will be a horizontal position.

Mechanisms are put to a given sample in the space between the window frames and vnakladku and PVC windows. Their fins may be narrow and wide borders. narrow the options most commonly used. They perfectly complement the small okno.Zhalyuzi made of a very large number of parts. Compatibility with different options for different. At the heart of these structures is the eaves, fastened to it the rest of the mechanisms.

Жалюзі представляється таким винаходом людства, яке доповнює звичну домашню обстановку, предметом, що створює комфорт, красу і затишок. Перші пристрої такого плану мали абсолютно несхожі на сучасні варіанти види. Вони були виготовлені з інших матеріалів і мали інший пристрій. Зразки нашого часу створюють базу для втілення ідей декору в реальну обстановку. Щоб зрозуміти, як влаштовані жалюзі, можна вивчити нижчевикладене.

Пружинно-інерційний механізм жалюзі

Пружинно-інерційний механізм жалюзі.

Будь-які види жалюзі являють собою ламелі, тобто тонкі рейки, пластинки різних матеріалів. Як такої підстави часто беруть текстиль, пластик, деревину, метал. За характером положення таких панелей названі механізми можуть мати горизонтальне, вертикальне, рулонне, захисне, що представляє ролокасети.

Жалюзі вертикального розташування

Конструкції подібного виду виконують кілька функцій. В результаті кімната набуває приємний м'який напівтемрява. Такий м'яке розсіяне світло створюється за рахунок регулювання планок.

Пристрій горизонтальних міжрамних жалюзі

Пристрій горизонтальних міжрамних жалюзі.

Як влаштовані вертикальні жалюзі? Вони представлені кількома частинами: бегунком, карнизом, ланцюжком для управління, ламелями і мотузкою. Карниз є головним елементом, на який закріплюються ламелі. Найчастіше їх роблять алюмінієвими або пластиковими. Однак останній варіант загрожує такими неприємностями, як прогини, деформації та збій всього пристрою. Ще пластик з часом здатний жовтіти, забруднитися і позбавлятися фортеці. Тому зрідка, хоча б один раз на рік, напрямні карниза повинні змащувати за допомогою силіконового мастила.

Вертикальні жалюзі можуть прослужити різну кількість часу. Це залежить від таких факторів:

  1. Якісні показники збірки. Для того щоб дізнатися краще такий пристрій, потрібно посувати його. Якщо карниз з його елементами переміщається без труднощів і прикладання сили, то механізм працює в нормальному режимі. Перекручення нитки буде свідчити про її швидкий вихід з ладу.
  2. Ніяких складнощів з рухом планок виникати не повинно, і елементи конструкції зобов'язані пересуватися поступово, без стрибків і тиску. Ніяких скручувань мотузки бути не повинно.
  3. Частини карниза повинні бути міцними, міцними, ґрунтовними.
  4. Вага жалюзі визначатиме ширину карниза. На практиці використовуються спеціальні формули, які допомагають точно обчислити протяжність карниза. Планки з тканини, що мають висоту 4 м, мають у своєму розпорядженні шириною близько 3,5 м. Масивні текстильні та пластикові ламелі з висотою в 3 м мають карниз шириною також в 3 м.
  5. Дбайливе поводження. Вертикальні жалюзі для початку ставлять в перпендикулярну позицію карнизу, після цього плавно тягнуть за керуючу мотузку. Планки повинні рухатися плавно, без перешкод переміщаючись в заданому напрямку.

Деякі особливості пристрою

Щоб зрозуміти, як саме влаштовані жалюзі, важливо звернутися до їх влаштування.

жалюзі плісе

Жалюзі плісе.

Так, бігунки представляють собою елементи, активно пересуваються по карнизу. Вони сприяють тому, що панелі активно рухаються по карнизу. Ця деталь механізму робиться з пластика. Купуючи подібний пристрій, важливо бути надзвичайно уважним: обов'язково розглянути зовнішні дані на наявність або відсутність задирок. Адже навіть ця незначна деталь може мати суттєвий вплив на роботу всього пристосування. Тому якісними показниками варто приділити особливу увагу.

Планки в нижній частині об'єднуються загальною ланцюжком. Найчастіше зразки з тканини мають деталь із пластику на волосіні. Ці елементи дуже міцні, пил на них практично непомітна. Можна побачити ланцюжка з металу і пластика. Природно, вони будуть мати велику вагу і більш високу ціну. Для додання жалюзі рівного і міцної основи встановлюються важки. Вони збільшують легкі пристрої і підтримують форму полотна.

Замір рулонних жалюзі

Замір рулонних жалюзі.

У бічній частині карниза можна побачити ланцюжок, що допомагає управляти механізмом. Вона здійснює розворот на 180 °. Сучасні ланцюжка робляться з пластика. Керуюча нитка пересуває планки по прямій лінії. В основному вона теж має пластикову основу.

Подібні пристрої мають в своїй конструкції ролики, поворотну вісь, поворотний механізм, що регулюють рух шнури, заглушки.

Своєрідність ламелей. У вибраних пристосувань ця частина може мати широке і вузьке підставу в 98 мм і 127 мм. Для вікон невеликого розміру підійдуть жалюзі з вузькими ламелями, а об'ємним отворів будуть відповідати широкі підстави. Жалюзі стрімкого виду в основному виробляють з тканини або пластика. Зустріти конструкції з дерева або алюмінію можна нечасто.

Жалюзі горизонтального розташування

Побачити подібні пристрої можна практично скрізь. Їх вішають на вікна магазинів, офісів, будинків і квартир. Вони прекрасно підкреслять оригінальність і красу будь-якого приміщення. Щоб зрозуміти, як саме влаштовані жалюзі такого зразка, можна звернутися до описаного раніше пристрою. Вони ідентичні. Єдиним розходженням буде горизонтальність положення.

Механізми заданого зразка ставляться на вікно в просторі між рамами, а також внакладку і вікна з ПВХ. Їх ламелі можуть мати вузькі і широкі межі. Найчастіше використовуються вузькі варіанти. Вони відмінно доповнять невелике окно.Жалюзі робляться з дуже великого числа частин. Сполучуваність у різних варіантів різна. В основі таких конструкцій лежить карниз, на нього кріпляться інші механізми.

Как вырастить ревень на садовом участке?

Как вырастить ревень на садовом участке?

Ревень — многолетнее растение семейства гречишных. Находит применение в кулинарии и народной медицине.

Ревень

Ревень — первое огородное растение, прорастающее после зимы, способное ранней весной полноценно заменить ягоды и фрукты. Посадка и выращивание ревеня не доставляет особых хлопот, но пользу приносит очень большую.

Используют в пищу нежные черешки ревеня, богатые витаминами, органическими кислотами, минеральными солями.

Ревень — холодостойкая и засухоустойчивая культура. Может произрастать на одном месте до 10-15 лет, при условии, что почва будет достаточно плодородна. Любит влагоемкую, суглинистую почву, но близость грунтовых вод не выносит. Хорошо себя чувствует под пологом плодовых деревьев. Является отличным медоносом, привлекая в сад насекомых-опылителей, принося этим пользу всем насаждениям. Предпочитаемыми предшественниками для него могут являться многолетние травы, лучшими — лук, редис, салат, нежелательным -щавель.

Подготовка почвы и семян ревеня для выращивания

Почву перекапывают осенью на глубину до 30-40 см, внося на 1 кв. м 8-10 кг органических удобрений, например, навоз, компост, перегной, торфокомпост. Весной делают борозды глубиной 35 см, шириной 40 см и вносят, на этот раз, минеральные удобрения.

Пророщенные семена ревеня

Семена ревеня замачивают на влажной салфетке до появления ростков 1-2 мм.

Если для посадки используются семена, то их следует вымочить до посева, часов на 10. Затем разложить аккуратным слоем на подносе и покрыть влажной марлей для проращивания. Нужно следить, чтобы марля и семена не высыхали, для этого необходимо проводить периодическое увлажнение и обеспечить доступ света. Чтобы семена проросли, нельзя, чтобы они были покрыты водой полностью, так как семенам необходимо дышать.

После появления ростков 1-2 мм их подсушивают, и затем производят высев. Сеют семена в конце апреля и начале мая. На почве делают бороздки, сеют семена в увлажненную почву на глубину 2-3 см. Пророщенные семена дают всходы на 4-5 сутки. После появления первых листочков производят прореживание рядов. Расстояние между растениями должно составлять 20 см.

Чтобы вырастить ревень путем вегетативного размножения, его 4-летний куст ранней весной либо осенью, аккуратно выкопав из земли, делят на части так, чтобы остались 2-3 хорошо оформленные почки и один корень.

Грядку после посадки следует подвергнуть мульчированию.

Выращивание и уход (агротехника)

Посадка пророщенных семян ревеня в почву

Пророщенные семена ревеня сажают в увлажненную почву на глубину 2- 3 см.

Уход за растением включает в себя своевременную прополку, рыхление междурядий, удаление цветочных стрелок и полив. Раз за сезон ревень можно подкормить внесением в почву смеси минеральных и органических удобрений (на 10 литров воды нужно 5 мг мочевины, 500 мл коровяка, 20 мг нитрофоски). Один раз в 4 года в междурядья советуют вносить органическое удобрение (компост или навоз) и произвести окучивание.

На следующий год после посадки у ревеня появляются цветоносные побеги, которые следует удалять. Делается это для того, чтобы цветоносные побеги не тянули из растения питательные вещества.

Осенью до вымирания листьев удаляют слаборазвитые растения с тонкими и короткими черешками. До наступления первых заморозков срезают вегетативную часть.

Борьба с вредителями и болезнями, в случае их возникновения, также относится к уходу за культурой. Распространенными заболеваниями являются ржавчина, ложная мучнистая роса.

Как видите, ревень не нуждается в каких-то особых подходах выращивания и ухода, одновременно обеспечивая вас необходимыми витаминами и полезными веществами.

How to grow rhubarb in the garden of?

Rhubarb — a perennial plant of the family Polygonaceae. It is used in cooking and folk medicine.

Rhubarb

Rhubarb — the first garden plants, sprouts after winter, early spring is able to fully replace the berries and fruits. Planting and growing rhubarb does not cause too much trouble, but are the benefits of very large.

Used in food tender stalks of rhubarb, rich in vitamins, organic acids, mineral salts.

Rhubarb — cold-resistant and drought-resistant crops. Can grow in one place up to 10-15 years, provided that the soil be sufficiently fertile. He likes moisture capacity, loamy soil, but the proximity of groundwater can not tolerate. Good feeling under the canopy of fruit trees. It is an excellent honey plant, bringing the garden pollinating insects by bringing these benefits to all plantings. Preferred precursors for him may be a perennial grass, the best — onions, radishes, lettuce, undesirable -schavel.

Preparing the soil and seeds for growing rhubarb

The soil is dug up in the fall to a depth of 30-40 cm, making a 1 sq. m of 8-10 kg of organic fertilizer, such as manure, compost, humus, peat compost. Spring make furrows depth of 35 cm, width 40 cm and is made at this time, mineral fertilizers.

Germinated seeds of rhubarb

Seeds rhubarb soaked wet napkin until the sprouts of 1-2 mm.

When planting the seeds are used, they should be soaked before sowing, hours at 10. Then expand the neat layer on a tray and cover with moist gauze for germination. Be sure that the gauze and the seeds do not dry out, it is necessary to conduct periodic hydration and ensure access of light. To germinate the seeds, it is impossible that they are completely covered with water, since the seeds need to breathe.

After the 1-2 mm of germs they are dried, and then produce seeding. Sow seeds in late April and early May. On the basis of making furrows, sow the seeds in moist soil to a depth of 2-3 cm. Germinated seeds sprout for 4-5 days. When the first leaves produce thinning ranks. The distance between the plants should be 20 cm.

To grow rhubarb by vegetative propagation, his 4-year-old bush in early spring or fall, carefully dig out the earth, divided into parts so that the left kidney of 2-3 well-decorated and one root.

Beds after planting should be subjected to mulching.

Cultivation and care (agricultural machinery)

Planting seeds germinated in soil rhubarb

Germinated seeds are planted in rhubarb moist soil to a depth of 2 to 3 cm.

Caring for the plant includes timely weeding, hoeing between the rows, removal of flower arrows and watering. Once per season rhubarb can feed introduction into the soil mixture of mineral and organic fertilizer (10 liters of water should be 5 mg of urea, 500 ml of mullein, 20 mg nitrophosphate). Once every 4 years in the aisles are advised to make organic fertilizer (manure or compost) and produce ridging.

The next year after planting in rhubarb appear flowering shoots, which should be removed. This is done in order to flowering shoots are not pulled from the plant nutrients.

In autumn the leaves are removed before the extinction of underdeveloped plants with thin and short petioles. Before the first frost cut the vegetative part.

The fight against pests and diseases, if they occur, also relates to a culture of care. Common diseases are rust, downy mildew.

As you can see, rhubarb does not require any special care and cultivation approaches, while providing you with the necessary vitamins and minerals.

Як виростити ревінь на садовій ділянці?

Ревінь — багаторічна рослина сімейства гречаних. Знаходить застосування в кулінарії і народній медицині.

ревінь

Ревінь — перший городнє рослина, проростає після зими, здатне ранньою весною повноцінно замінити ягоди і фрукти. Посадка і вирощування ревеню не доставляє особливого клопоту, але користь приносить дуже велику.

Використовують в їжу ніжні черешки ревеню, багаті вітамінами, органічними кислотами, мінеральними солями.

Ревінь — холодостійка і посухостійка культура. Може виростати на одному місці до 10-15 років, за умови, що грунт буде достатньо родюча. Любить Вологоємна, суглинних грунт, але близькість ґрунтових вод не виносить. Добре себе почуває під пологом плодових дерев. Є відмінним медоносом, залучаючи в сад комах-запилювачів, приносячи цим користь всім насадженням. Бажаний попередниками для нього можуть бути багаторічні трави, кращими — цибуля, редис, салат, небажаним -щавель.

Підготовка грунту і насіння ревеню для вирощування

Грунт перекопують восени на глибину до 30-40 см, вносячи у 1 кв. м 8-10 кг органічних добрив, наприклад, гній, компост, перегній, торфокомпост. Навесні роблять борозни завглибшки 35 см, шириною 40 см і вносять, на цей раз, мінеральні добрива.

Пророщені насіння ревеню

Насіння ревеню замочують на вологій серветці до появи паростків 1-2 мм.

Якщо для посадки використовується насіння, то їх слід вимочити до посіву, годин на 10. Потім розкласти акуратним шаром на підносі і покрити вологою марлею для пророщування. Потрібно стежити, щоб марля і насіння не висихали, для цього необхідно проводити періодичне зволоження і забезпечити доступ світла. Щоб насіння проросли, не можна, щоб вони були покриті водою повністю, так як насіння необхідно дихати.

Після появи паростків 1-2 мм їх підсушують, і потім проводять висів. Сіють насіння в кінці квітня і початку травня. На грунті роблять борозенки, сіють насіння в зволожений грунт на глибину 2-3 см. Пророщені насіння дають сходи на 4-5 добу. Після появи перших листочків виробляють проріджування рядів. Відстань між рослинами повинна становити 20 см.

Щоб виростити ревінь шляхом вегетативного розмноження, його 4-річний кущ ранньою весною або восени, акуратно викопавши із землі, ділять на частини так, щоб залишилися 2-3 добре оформлені нирки і один корінь.

Грядку після посадки слід піддати мульчування.

Вирощування і догляд (агротехніка)

Посадка пророщених насіння ревеню в грунт

Пророщені насіння ревеню садять у зволожений грунт на глибину 2 3 см.

Догляд за рослиною включає в себе своєчасну прополку, розпушування міжрядь, видалення квіткових стрілок і полив. Раз за сезон ревінь можна підгодувати внесенням в грунт суміші мінеральних і органічних добрив (на 10 літрів води потрібно 5 мг сечовини, 500 мл коров'яку, 20 мг нітрофоски). Один раз в 4 роки в міжряддя радять вносити органічне добриво (компост або гній) і провести підгортання.

На наступний рік після посадки у ревеню з'являються квітконосні пагони, які слід видаляти. Робиться це для того, щоб квітконосні пагони не тягнули з рослини поживні речовини.

Восени до вимирання листя видаляють слаборозвинені рослини з тонкими і короткими черешками. До настання перших заморозків зрізують вегетативну частину.

Боротьба зі шкідниками і хворобами, в разі їх виникнення, також відноситься до догляду за культурою. Поширеними захворюваннями є іржа, несправжня борошниста роса.

Як бачите, ревінь не потребує якихось особливих підходах вирощування та догляду, одночасно забезпечуючи вас необхідними вітамінами і корисними речовинами.

Как сделать дымоход для котла

Приступая к строительству дома, необходимо тщательно продумать каким будет дымоход. Каким он должен быть, зависит в первую очередь от выбранного отопительного оборудования, поэтому с типом котла тоже нужно определиться заранее.

Сначала на этапе проектирования, затем в процессе сооружения дымохода закладывается то, каким будет соотношение вырабатываемого и теряемого тепла, насколько будет обеспечена чистота воздуха во внутренних помещениях, как соблюдены меры противопожарной безопасности в будущем. Сделать канал для вывода продуктов горения нужно, руководствуясь инструкциями производителя оборудования, действующими строительными нормами и здравым смыслом.

Дымоход предназначен для вывода продуктов сгорания за пределы здания. Различная температура (от 70°C до 450°C) продуктов сгорания, разное содержание сажи и водяного пара при горении различного топлива диктуют к дымоотводящим каналам от разных котлов разные требования.

Требования к дымоотводящим конструкциям здания

как сделать дымоход для котла

Отвод дыма от печи

  • Дымоход должен быть негорючим, для этого для его сооружения возможно использование только тех материалов, огнестойкость которых равна не менее 60 минут;
  • Необходимая герметичность дымоотводящих конструкций обеспечивается за счёт применения соответствующих материалов и герметизации соединений отдельных элементов, для этого часто используют устойчивые к температурным нагрузкам герметики;
  • Канал дымоудаления должен быть вертикальным, без сужений. Отклонение от вертикали допустимо на участке не более метра и не более 30 ;
  • Дымоход должен быть газонепроницаемым, его конструкция не должна допускать проникновения в помещения продуктов сгорания;
  • Размер вытяжного отверстия должен соответствовать площади дымохода котла. Для приблизительных расчётов можно использовать такие соотношения: мощность котла (кВт)/ диаметр дымохода (мм): 24/120, 30/130, 40/170, 55/190, 80/220, 100/230;
  • Верхняя отметка дымохода должна быть выше отметки конька кровли для обеспечения нормального удаления продуктов горения и предотвращения подсоса воздуха.

Расчёт размера вытяжного отверстия

Дымоходная тяга возникает за счёт разных высот отверстий входа и выхода и разницы температур. Для нормальной работы котла должна быть обеспечена сильная тяга. Ко времени выполнения кладки и монтажа перекрытий, необходимо знать какое оборудование будет установлено, размеры и количество каналов дымоудаления. С учётом мощности и вида оборудования, требований его изготовителя назначается площадь сечения канала.

В случае, когда сечение канала значительно превышает необходимое, тяга уменьшается, и как результат, оборудование не сможет нормально эксплуатироваться, в его работе появятся перебои. Если же площадь дымового канала меньше необходимого, затрудняется движение продуктов сгорания, вплоть до полной остановки.

Расчёт высоты дымохода

Для обеспечения необходимой тяги высота дымохода должна соответствовать требованиям строительных нормативных документов и должна:

  • Быть выше на 0,5 м конька крыши, если ось дымового канала отстоит от конька на расстояние один метр и меньше;
  • Равняться высоте конька кровли, если ось дымового канала отстоит от конька на расстояние от одного до трёх метров;
  • Находится на уровне линии, проведённой под 10 вниз от конька кровли, если ось дымового канала отстоит от конька на расстояние от трёх и более метров;
  • Труба дымохода при выводе её на плоскую кровлю должна иметь высоту более 1 метра;
  • Все дымовые трубы, выходящие на 1,5 метра выше уровня кровли, дополнительно фиксируются растяжками.

Производители отопительных приборов дают рекомендации относительно диаметров и высоты дымоходов, необходимых для нормальной эксплуатации оборудования. Для дымохода газового котла и котла, работающего на твёрдом топливе, минимальная высота составляет 5 метров.

Типы современных дымоходов

как сделать дымоход для газового котла

Дымоход на крыше

Ещё недавно дымоходы выполнялись исключительно из кирпича, и сегодня с ними можно столкнуться при реконструкции и ремонте зданий. Современным отопительным системам для нормальной работы необходимы современные дымоходы, которые в зависимости от их материала делятся на керамические и из нержавеющей стали.

Независимо от материала дымоходные системы бывают:

  • Внутренние вкладыши, они предназначены для размещения в кирпичных или блочных корпусах, а также при реконструкции существующих систем дымоудаления;
  • Самостоятельные самонесущие системы, они применяются и внутри, и снаружи здания, могут быть отдельной конструкцией, но обычно являются фрагментом стены.

Материалы для дымоотводящих конструкций

Низкая температура отходящих газов современных газовых котлов требует определённых свойств материалов, из которых изготавливается дымоход, в связи с этим асбестовые, оцинкованные, стальные трубы не пригодны для данной цели. Для того чтобы сделать дымоход для газового котла, при выборе материала свой выбор нужно остановить на нержавеющей стали определенной марки, венгерском фуранфлексе или защитном рукаве Алюком.

Асбестоцементные трубы

Совсем недавно асбестоцементные трубы были незаменимы, их применяли даже, делая дымоход печи в бане, хотя температура отходящих газов при их использовании не должна быть больше 300 С. К достоинствам асбестоцементных труб можно отнести их невысокую стоимость. Недостатки у них следующие:

  • Монтаж труб возможен только на участках вертикального их прохождения;
  • Большая масса и длина, что усложняет монтаж;
  • Негерметичность стыков;
  • Асбестоцементные трубы впитывают конденсат;
  • При нагревании эти трубы могут лопнуть или, даже, взорваться;
  • Возникновение сложностей при подключении котла, так как подключение производится только через тройник, обязателен конденсатоотводчик и люк чистки.

Оцинкованные и стальные трубы

Стальные трубы подвержены быстрому ржавлению, срок службы этих труб составляет два – три года, оцинкованные прислужат три – четыре года.

Кирпичный дымоход

Кирпичная кладка для дымохода категорически не приемлема. Кирпич под воздействием конденсата быстро разрушается, он интенсивно впитывает влагу, которая просачивается в примыкающие стены, приходит в негодность отделка помещений, оголовок трубы рассыпается.

Алюком

Защитный рукав представляют собой многослойную композитную замкнутую оболочку, периметр которой равен периметру вентиляционного канала.

Предназначены защитные рукава для предохранения дымовых каналов от разрушающего воздействия газовых термических потоков – продуктов горения газа и мазута в приборах, в которых не превышается температура 300°С. Они также используются для уплотнения каналов вентиляции (за исключением механического способа вентиляции).

Основная задача применения защитных рукавов – достижение наибольшей тяги и минимизация вредного воздействия продуктов горения на стенки дымохода, тем самым увеличение его ресурса и улучшение вентиляции помещений.

Фуранфлекс

Недавно появившийся на рынке нашей страны фуранфлекс изготовляется из армированной высокопрочными волокнами пластмассы. Фуранфлекс отличает высокая устойчивость к кислотному конденсату, низкая теплопроводность, пригодность для использования при температурах менее 200 С.

Преимущества рукава Алюком перед фуранфлексом состоят в доступности цены и более высоким порогом температур дымовых газов.

Трубы из нержавеющей стали

Обычно дымоход прокладывают в стене здания или монтируют на внешней стене. В канал, выполненный из кирпичной кладки, обязательно вставляют трубы из нержавеющей стали. Для газохода, проходящем вне стены всегда необходима теплоизоляция трубы.
Всем требованиям, которые предъявляют к дымоходу для газового котла отвечают трубы из нержавеющей стали:

  • Круглое сечение и гладкая поверхность обеспечивают хорошую тягу;
  • Быстро преодолевают порог конденсатообразования;
  • Герметичность;
  • Простое обслуживание;
  • Пожаробезопасность.

При приобретении труб из нержавеющей стали нужно обратить внимание на марку стали, способ соединения элементов между собой, качество сварного шва.

Некоторые правила устройства дымохода

В случае принятия решения использовать старый кирпичный дымоход для газового котла, обязательно проводят гильзовку. В старом дымоходе проводят установку трубы из кислотостойкой стали, обеспечивают технический зазор между трубой и кладкой.

как сделать дымоход для котла

Монтаж дымохода

В строительстве иногда можно встретить архитектурно-строительные чертежи, выполненные по старым нормативам, в которых дымоходы заложены во внутренних перегородках толщиной 380 мм.

В стене толщиной 1,5 кирпича современный дымоход для котла устроить нельзя. У современных котлов КПД равняется более 90%, и, соответственно, температура газов низкая. До температуры около 55°С, когда водяной пар конденсируется, отходящие газы остывают на высоте 4-5 метров от выхода из котла, в связи с чем при необходимой высоте дымохода больше 4 метров в кирпичной стене его делать нельзя, или необходимо предусматривать сечение минимум 250 250 мм.

В таком случае в канал можно поместить гильзу из нержавеющей стали.

  • При использовании тройников необходимо учитывать углы отвода и предусматривать ревизионные дверцы;
  • Обязательное требование при использовании газовых котлов – это правильный отвод водяного пара, а именно устройство конденсата-отвода, которым может быть тройник с лейкой или вертикальный конденсато-сборник;
  • Изоляция дымохода ускоряет прогрев трубы и уменьшает образование конденсата. В местах прохода каналов дымоудаления через перекрытия необходимо обеспечить соблюдение всех пожарных норм, в соответствии с материалом перекрытия и температурой трубы.

Основные ошибки при устройстве дымохода

  • Использование материалов, не предназначенных для данных воздействий, например, асбеста и алюминия, в случае когда котёл газовый – кирпича;
  • Объединить несколько приборов в одну сеть дымоотвода можно только при наличии инженерных расчетов, подтверждающих возможность такого решения и произведенных профильным специалистом;
  • Недостаточная теплоизоляция дымохода, которая привела к возгоранию или обугливанию окружающих материалов;
  • Использовать для отведения дыма вентиляционные каналы, применение защиты сразу двух каналов одним накрытием, в результате чего дым попадает в дом;
  • Изменение и самостоятельный ремонт без проведения необходимых предварительных расчетов.

Дымоход для газовых котлов и колонок необходимо:

  • Запроектировать и выполнить в соответствии со СНиПами;
  • Вывести в отдельный канал. К каналу можно подключить два прибора, но при условии, что расстояние между точками входа не менее 750 мм;
  • Сделать герметичным. Попадание угарного газа в помещение топочной не допустимо. Кирпичная кладка не даёт гарантии надёжной изоляции;
  • Выполнить стойким к разрушению конденсатом. Современные котлы производят за год 1-3 тыс. литров конденсата.
  • Выходные газы имеют низкую температуру (до 100°С), за счёт чего конденсат не испаряется, а остаётся на стенках дымохода;
  • Делать с сечением, которое не ухудшает тягу. Сечение должно быть по возможности круглым. Сечение канала должно соответствовать сечению газоотводящей трубы газового котла;
  • Вывести трубу прямо в небо, без каких-либо накрытий и козырьков.

Если учесть все эти требования во время ремонта или строительства, тогда в процессе эксплуатации не придется столкнуться с трудоёмким исправлением недочетов.

Технически правильно выполнить дымоход – сложная задача. Каждому случаю строительства присущи свои тонкости, которые требуют консультации со специалистами на всех этапах проектирования и строительства.

Started construction of the house, how will need to think carefully about the chimney. What it should be, it depends primarily on the chosen heating equipment, so the type of boiler is also necessary to determine in advance.

First, at the design stage, and then in the process of construction of the chimney is put, what would be the ratio of heat generated and lost by how clean air is provided in the interior areas as fire safety measures are met in the future. Make a channel to display the products of combustion should be guided by the equipment manufacturer's instructions, applicable building codes and common sense.

The chimney is designed to display the products of combustion outside the building. Various temperature (from 70 ? C to 450 ? C) combustion products, miscellaneous soot and steam by combustion of different fuels to dictate fume collection channels from different requirements of different boilers.

Requirements for fume collection structure of the building

how to make a chimney for the boiler

Removal of smoke from the furnace

  • The flue should be non-combustible, this construction it is possible to use only those materials whose fire resistance is not less than 60 minutes;
  • Required tightness fume collection of designs is ensured by the use of appropriate materials and sealing of the individual elements, it is often used to temperature-resistant sealants loads;
  • Channel smoke should be vertical, without restrictions. The deviation from the vertical is acceptable at the site no more than a meter and not more than 30 ;
  • The chimney must be gas-tight, its construction should not be allowed entry into the premises of the combustion products;
  • The size of the exhaust hole must match the area of the boiler chimney. For rough calculations, you can use these relations: Boiler power (kW) / diameter of the chimney (mm): 24/120, 30/130, 40/170, 55/190, 80/220, 100/230;
  • The top of the chimney should be above the mark the mark the ridge of the roof to ensure proper removal of the products of combustion and prevent air leaks.

Calculating the size of the exhaust hole

Chimney craving arises due to the different heights of the entrance and exit openings and the temperature difference. strong pull should be provided for the normal operation of the boiler. At the time of execution of masonry and ceiling mounting, you need to know what equipment will be installed, the size and the amount of smoke channels. Given the power and type of equipment, the manufacturer claims it is assigned a channel cross-sectional area.

In the case where the section of the channel is much higher than required, the thrust is reduced, and as a result, the equipment can not operate normally in its work will be irregular. If the flue is less than the required area, hampered the movement of the combustion products, up to a complete stop.

Calculation of the height of the chimney

height of the chimney must comply with building regulations and should be to provide the necessary traction:

  • To be above 0.5 m ridge of the roof, if the flue is spaced from the axis of the ridge at a distance of one meter or less;
  • Equal to the height of the roof ridge, if the flue is spaced from the axis of the ridge at a distance of one to three meters;
  • It is located on the line level, held at 10 down from the ridge of the roof, if the flue is spaced from the axis of the ridge at a distance of three meters or more;
  • Chimney when outputting it on the flat roof must have a height of more than 1 meter;
  • All chimneys, leaving 1.5 meters above roof level, an additional fixed braces.

Manufacturers heaters provide advice on the diameter and height of the chimney, necessary for normal operation of the equipment. For flue gas boiler and boiler operating on solid fuel, the minimum height of 5 meters.

Types of modern chimney

how to make a chimney for a gas boiler

The chimney on the roof

More recently, chimneys were made entirely of bricks, and today they can be faced with the reconstruction and repair of buildings. Modern heating systems are needed for normal operation of modern chimneys, which, depending on their material divided into ceramic and stainless steel.

Regardless of the material chimney systems are:

  • Inner liners are intended to be placed in the brick or block buildings, as well as reconstruction of the existing smoke removal systems;
  • Independent self-supporting system, they are used both inside and outside the building, it can be a separate structure, but are usually a fragment of a wall.

Materials for fume collection of designs

The low temperature of the exhaust gas of modern gas boilers requires certain properties of the materials which make up the chimney, concerning asbestos, galvanized steel pipes are not suitable for this purpose. In order to make a chimney for a gas boiler, when choosing the material you want to stop your choice on a certain brand of stainless steel, Hungarian furanflekse or protective sleeve Alukom.

asbestos-cement pipes

More recently, asbestos cement pipes were indispensable, they were used even by making the furnace chimney in the bath, while the exhaust gas temperature when using them should not be more than 300 ? C. The advantages of asbestos-cement pipes include their low cost. Deficiencies have the following:

  • Mounting tubes except in their passage vertical sections;
  • The large mass and length, which complicates the installation;
  • Leaking joints;
  • Asbestos cement pipes absorb condensation;
  • When heated, these pipes can burst or even explode;
  • The emergence of complexity when connecting the boiler, as the connection is made only through the tee trap and the required cleaning hatch.

Galvanized steel pipes and

Steel pipes exposed to rapid rusting, the service life of these pipes is two — three years, galvanized prisluzhat three — four years.

Brick chimney

Masonry Chimney categorically not acceptable. Panel under the influence of the condensate is rapidly destroyed, he rapidly absorbs moisture, which is seeping into the adjacent wall, comes into disrepair finishing facilities, well head tube shatters.

Alukom

The protective sleeve is a closed layered composite shell, the perimeter of which is equal to the perimeter of the duct.

Suitable protective sleeves for flues protection from the damaging effects of gas thermals — products of burning gas and oil in devices that do not exceed a temperature of 300 ? C. They are also used to seal the ventilation channels (except for mechanical ventilation method).

The main problem in the application of protective sleeves — to achieve maximum traction and minimizing the harmful effects of the products of combustion in the chimney wall, thereby increasing its service life and improved the ventilation of premises.

Furanfleks

Recently appeared on the market in our country furanfleks made of reinforced high-strength plastic fibers. Furanfleks characterized by high resistance to acidic condensate, low thermal conductivity, suitable for use at temperatures below 200 ? C.

Benefits sleeves Alukom before furanfleksom consist in the availability of prices and a higher threshold of flue gas temperatures.

Stainless Steel Pipes

Typically, paving the chimney in the wall of a building or mounted on the outside wall. The channel made of brickwork, carefully inserted stainless steel pipe. For flue passing outside the wall of the pipe insulation is always needed.
All the requirements that apply to the flue gas to the boiler comply stainless steel pipe:

  • The circular cross section and smooth surface provides good traction;
  • Quickly accrues kondensatoobrazovaniya;
  • Tightness;
  • Simple operation;
  • Fire safety.

When you purchase a stainless steel tubes have to pay attention to the type of steel, the method of combining the elements together, the quality of the weld.

Some rules chimney device

In the case of a decision to use an old brick chimney for gas boiler, be sure to spend gilzovku. The old chimney pipe installation is carried out of stainless steel, provide the technical gap between the pipe and masonry.

how to make a chimney for the boiler

Installation of chimney

The building is sometimes possible to meet the architectural and construction drawings made under the old regulations, which laid down the chimneys in the inner partition walls 380 mm thick.

The wall thickness of 1,5 modern brick chimney for the boiler can not be arranged. Modern boiler efficiency equal to 90% and, respectively, low temperature gas. To a temperature of about 55 ? C when water vapor condenses on the cool exhaust gases height of 4-5 meters from the exit of the boiler, and therefore the height of the chimney necessary when more than 4 meters can not make a brick wall or the cross section is necessary to provide at least 250 250 mm.

In this case, the channel can be placed in a stainless steel sleeve.

  • If you are using tees need to be considered include the removal of corners and revision door;
  • Mandatory requirement by using gas boilers — it is the correct drainage of water vapor, namely device-condensate drainage, which may be a tee with a watering can or vertical capacitors compilation;
  • Insulation Flue accelerates heating pipes and reduces the formation of condensation. In places smoke channels passing through the ceilings is necessary to ensure compliance with all fire regulations, in accordance with the ceiling material and pipe temperature.

Major errors in the chimney unit

  • The use of materials that are not designed for these actions, for example, asbestos and aluminum, in a case where a gas boiler — brick;
  • Combine multiple devices into a single flue gas network is possible only in the presence of engineering calculations, confirming the possibility of such a decision and produced by specialized professionals;
  • Insufficient insulation of the chimney, which resulted in a fire or charring surrounding materials;
  • Use exhaust vents for smoke, protect the use of two channels with one covering, causing the smoke gets into the house;
  • Change and independent repair without the necessary preliminary calculations.

Chimney for gas boilers and columns you need:

  • To design and implement in accordance with SNIP;
  • Display in a separate channel. It is possible to connect the two channel device, provided that the distance between the entry points is not less than 750 mm;
  • Make tight. Contact with carbon monoxide in the combustion space is not allowed. Masonry does not guarantee reliable isolation;
  • Run condensate resistant to degradation. Modern boilers are manufactured for the year 1-3 thousand. Liters of condensate.
  • The output gases at low temperature (100 ? C), due to which the condensate does not evaporate and remains on the walls of the chimney;
  • Making a cross section that does not impair traction. Cross section must be circular as possible. channel cross section should correspond to the cross section of a gas boiler flue pipe;
  • Withdraw the tube straight into the sky, without any covers and canopies.

Taking into account all these requirements at the time of repair or construction, then in the process of exploitation does not have to deal with time-consuming correction of deficiencies.

Technically correct perform chimney — a difficult task. Each case has its own building subtleties that require consultation with experts in all stages of design and construction.

Приступаючи до будівництва будинку, необхідно ретельно продумати яким буде димар. Яким він повинен бути, залежить в першу чергу від обраного опалювального обладнання, тому з типом котла теж потрібно визначитися заздалегідь.

Спочатку на етапі проектування, потім в процесі спорудження димоходу закладається те, яким буде співвідношення виробляється і теряемого тепла, наскільки буде забезпечена чистота повітря у внутрішніх приміщеннях, як дотримані заходи протипожежної безпеки в майбутньому. Зробити канал для виведення продуктів горіння потрібно, керуючись інструкціями виробника обладнання, діючих будівельних норм і здоровим глуздом.

Димохід призначений для виведення продуктів згоряння за межі будівлі. Різна температура (від 70 ° C до 450 ° C) продуктів згоряння, різний зміст сажі і водяної пари при горінні різного палива диктують до димовідвідна каналам від різних котлів різні вимоги.

Вимоги до димовідвідних конструкцій будівлі

як зробити димар для котла

Відведення диму від печі

  • Димохід повинен бути негорючим, для цього для його спорудження можливе використання тільки тих матеріалів, вогнестійкість яких дорівнює не менше 60 хвилин;
  • Необхідна герметичність димовідвідних конструкцій забезпечується за рахунок застосування відповідних матеріалів і герметизації з'єднань окремих елементів, для цього часто використовують стійкі до температурних навантажень герметики;
  • Канал димовидалення повинен бути вертикальним, без звужень. Відхилення від вертикалі допустимо на ділянці не більше метра і не більше 30 ;
  • Димохід повинен бути газонепроникним, його конструкція не повинна допускати проникнення в приміщення продуктів згорання;
  • Розмір витяжного отвору повинен відповідати площі димоходу котла. Для приблизних розрахунків можна використовувати такі співвідношення: потужність котла (кВт) / діаметр димоходу (мм): 24/120, 30/130, 40/170, 55/190, 80/220, 100/230;
  • Верхня відмітка димоходу повинна бути вище позначки коника покрівлі для забезпечення нормального видалення продуктів горіння і запобігання підсосу повітря.

Розрахунок розміру витяжного отвору

Димохідна тяга виникає за рахунок різних висот отворів входу і виходу і різниці температур. Для нормальної роботи котла повинна бути забезпечена сильна тяга. На час виконання кладки і монтажу перекриттів, необхідно знати яке обладнання буде встановлено, розміри і кількість каналів димовидалення. З урахуванням потужності і виду обладнання, вимог його виготовлювача призначається площа перетину каналу.

У разі, коли перетин каналу значно перевищує необхідну, тяга зменшується, і як результат, обладнання не зможе нормально експлуатуватися, в його роботі з'являться перебої. Якщо ж площа димового каналу менше необхідного, важко рух продуктів згоряння, аж до повної зупинки.

Розрахунок висоти димаря

Для забезпечення необхідної тяги висота димоходу повинна відповідати вимогам будівельних нормативних документів і повинна:

  • Бути вище на 0,5 м коника даху, якщо вісь димового каналу відстоїть від ковзана на відстань один метр і менше;
  • Дорівнювати висоті гребня покрівлі, якщо вісь димового каналу відстоїть від ковзана на відстань від одного до трьох метрів;
  • Знаходиться на рівні лінії, проведеної під 10 вниз від коника покрівлі, якщо вісь димового каналу відстоїть від ковзана на відстань від трьох і більше метрів;
  • Труба димоходу при виведенні її на плоску покрівлю повинна мати висоту більше 1 метра;
  • Всі димарі, що виходять на 1,5 метра вище рівня покрівлі, додатково фіксуються розтяжками.

Виробники опалювальних приладів дають рекомендації щодо діаметрів і висоти димарів, необхідних для нормальної експлуатації обладнання. Для димоходу газового котла і котла, що працює на твердому паливі, мінімальна висота становить 5 метрів.

Типи сучасних димоходів

як зробити димар для газового котла

Димохід на даху

Ще недавно димоходи виконувалися виключно з цегли, і сьогодні з ними можна зіткнутися при реконструкції та ремонті будівель. Сучасним опалювальних систем для нормальної роботи необхідні сучасні димоходи, які в залежності від їх матеріалу поділяються на керамічні та з нержавіючої сталі.

Незалежно від матеріалу димохідні системи бувають:

  • Внутрішні вкладиші, вони призначені для розміщення в цегляних або блочних корпусах, а також при реконструкції існуючих систем димовидалення;
  • Самостійні самонесучі системи, вони застосовуються і всередині, і зовні будівлі, можуть бути окремою конструкцією, але зазвичай є фрагментом стіни.

Матеріали для димовідвідних конструкцій

Низька температура газів, що відходять сучасних газових котлів вимагає певних властивостей матеріалів, з яких виготовляється димохід, в зв'язку з цим азбестові, оцинковані, сталеві труби не придатні для цієї мети. Для того щоб зробити димар для газового котла, при виборі матеріалу свій вибір потрібно зупинити на нержавіючої сталі певної марки, угорською ФУРАНФЛЕКС або захисному рукаві Алюком.

азбестоцементні труби

Зовсім недавно азбестоцементні труби були незамінні, їх застосовували навіть, роблячи димохід печі в лазні, хоча температура газів, що відходять при їх використанні не повинна бути більше 300 ° С. До переваг азбестоцементних труб можна віднести їх невисоку вартість. Недоліки у них такі:

  • Монтаж труб можливий тільки на ділянках вертикального їх проходження;
  • Велика маса і довжина, що ускладнює монтаж;
  • Негерметичність стиків;
  • Азбестоцементні труби вбирають конденсат;
  • При нагріванні ці труби можуть лопнути або, навіть, вибухнути;
  • Виникнення складнощів при підключенні котла, так як підключення проводиться тільки через трійник, обов'язковий конденсатовідвідник і люк чистки.

Оцинковані і сталеві труби

Сталеві труби схильні до швидкого іржавіння, термін служби цих труб становить два — три роки, оцинковані прислужаться три — чотири роки.

цегляний димохід

Цегляна кладка для димоходу категорично неприйнятна. Цегла під впливом конденсату швидко руйнується, він інтенсивно вбирає вологу, яка просочується в сусідні стіни, приходить в непридатність оздоблення приміщень, оголовок труби розсипається.

Алюком

Захисний рукав є багатошаровою композитну замкнуту оболонку, периметр якої дорівнює периметру вентиляційного каналу.

Призначені захисні рукави для запобігання димових каналів від руйнуючої дії газових термічних потоків — продуктів горіння газу і мазуту в приладах, в яких не перевищується температура 300 ° С. Вони також використовуються для ущільнення вентиляційних каналів (за винятком механічного способу вентиляції).

Основне завдання застосування захисних рукавів — досягнення найбільшої тяги і мінімізація шкідливого впливу продуктів горіння на стінки димоходу, тим самим збільшення його ресурсу і поліпшення вентиляції приміщень.

ФУРАНФЛЕКС

Нещодавно з'явився на ринку нашої країни ФУРАНФЛЕКС виготовляється з армованої високоміцними волокнами пластмаси. ФУРАНФЛЕКС відрізняє висока стійкість до кислотного конденсату, низька теплопровідність, придатність для використання при температурах менше 200 С.

Переваги рукава Алюком перед ФУРАНФЛЕКС складаються в доступності ціни і більш високим порогом температур димових газів.

Труби з нержавіючої сталі

Зазвичай димохід прокладають в стіні будівлі або монтують на зовнішній стіні. У канал, виконаний з цегляної кладки, обов'язково вставляють труби з нержавіючої сталі. Для газоходу, що проходить поза стіни завжди необхідна теплоізоляція труби.
Всім вимогам, які пред'являють до димоходу для газового котла відповідають труби з нержавіючої сталі:

  • Круглий перетин і гладка поверхня забезпечують хорошу тягу;
  • Швидко долають поріг конденсатообразования;
  • герметичність;
  • Просте обслуговування;
  • Пожежна безпека.

При придбанні труб з нержавіючої сталі потрібно звернути увагу на марку стали, спосіб з'єднання елементів між собою, якість зварного шва.

Деякі правила влаштування димаря

У разі прийняття рішення використовувати старий цегляний димохід для газового котла, обов'язково проводять гільзовка. У старому димоході проводять установку труби з кислотостійкої сталі, забезпечують технічний зазор між трубою і кладкою.

як зробити димар для котла

монтаж димоходу

У будівництві іноді можна зустріти архітектурно-будівельні креслення, виконані за старими нормативами, в яких димоходи закладені у внутрішніх перегородках завтовшки 380 мм.

У стіні товщиною 1,5 цегли сучасний димар для котла влаштувати не можна. У сучасних котлів ККД дорівнює більше 90%, і, відповідно, температура газів низька. До температури близько 55 ° С, коли водяна пара конденсується, гази остигають на висоті 4-5 метрів від виходу з котла, в зв'язку з чим при необхідній висоті димоходу більше 4 метрів в цегляній стіні його робити не можна, або необхідно передбачати перетин мінімум 250 250 мм.

В такому випадку в канал можна помістити гільзу з нержавіючої сталі.

  • При використанні трійників необхідно враховувати кути відведення і передбачати ревізійні дверцята;
  • Обов'язкова вимога при використанні газових котлів — це правильний відведення водяної пари, а саме пристрій конденсату-відводу, яким може бути трійник з лійкою або вертикальний конденсато-збірник;
  • Ізоляція димоходу прискорює прогрів труби і зменшує утворення конденсату. У місцях проходу каналів димовидалення через перекриття необхідно забезпечити дотримання всіх пожежних норм, відповідно до матеріалу перекриття і температурою труби.

Основні помилки при влаштуванні димаря

  • Використання матеріалів, не призначених для даних дій, наприклад, азбесту і алюмінію, в разі коли котел газовий — цегли;
  • Об'єднати декілька приладів в одну мережу димовідведення можна тільки при наявності інженерних розрахунків, що підтверджують можливість такого рішення і вироблених профільним фахівцем;
  • Недостатня теплоізоляція димоходу, яка привела до спалаху або обвуглювання оточуючих матеріалів;
  • Використовувати для відведення диму вентиляційні канали, застосування захисту відразу двох каналів одним накриттям, в результаті чого дим потрапляє в будинок;
  • Зміна і самостійний ремонт без проведення необхідних попередніх розрахунків.

Димохід для газових котлів та колонок необхідно:

  • Запроектувати і виконати відповідно до СНіПами;
  • Вивести в окремий канал. До каналу можна підключити два прилади, але за умови, що відстань між точками входу не менше 750 мм;
  • Зробити герметичним. Попадання чадного газу в приміщення топкової не припустимо. Цегляна кладка не дає гарантії надійної ізоляції;
  • Виконати стійким до руйнування конденсатом. Сучасні котли виробляють за рік 1-3 тис. Літрів конденсату.
  • Вихідні гази мають низьку температуру (до 100 ° С), за рахунок чого конденсат не випаровується, а залишається на стінках димоходу;
  • Робити з перетином, яке не погіршує тягу. Переріз повинен бути по можливості круглим. Перетин каналу має відповідати перетину газовідвідної труби газового котла;
  • Вивести трубу прямо в небо, без будь-яких накриттів і козирків.

Якщо врахувати всі ці вимоги під час ремонту або будівництва, тоді в процесі експлуатації не доведеться зіткнутися з трудомістким виправленням недоліків.

Технічно правильно виконати димохід — складне завдання. Кожному нагоди будівництва притаманні свої тонкощі, які вимагають консультації з фахівцями на всіх етапах проектування і будівництва.

Как можно измерить диаметр трубы

Оглавление:

При монтаже, ремонте и замене труб в бытовых устройствах, системах канализации и водоснабжения нужно знать, как измерить диаметр трубы.

Если требуются точные измерения, понадобятся штангенциркуль или микрометр. С небольшими погрешностями определяется диаметр труб мерной лентой, рулеткой или другими имеющимися под руками несложными приспособлениями.

Схема определения диаметра труб

Схема определения диаметра труб.

Если измеряемый участок находится в легкодоступном месте, измерения проводятся штангенциркулем или микрометром. Их размеры должны быть такими, чтобы максимальное расстояние между пятками микрометра или губками штангенциркуля превышало сечение трубы.

В зависимости от точности прибора, предел измерений от 0,1 до 0,001 мм. Для измерения микрометром ее максимальное значение — 50 мм, для штангенциркуля — 150 мм. Показания на штангенциркуле считываются с основной и дополнительной шкал, на микрометре — со стебля и со шкалы на скошенном крае барабана.

Определение диаметра трубы

Если торцовым измерением узнать диаметр трубы не удается, например, если она находится в штробе, при замере штангенциркуль прикладывается к боковой поверхности в ее самой широкой части.

Если точных инструментов нет, можно примерно определить с помощью прямоугольного треугольника, положив ее на ровную поверхность. Если система уже смонтирована, к участку прикладывается ровная доска, к ней — треугольник.

Если точных измерительных приборов нет или габариты велики для этих приборов, измеряется длина окружности Lт. Это делается мерной лентой, рулеткой, мягкой проволокой. Чтобы получить его величину, полученная длина делится на 3,14:

D=Lт/3,14

Таблица диаметров труб канализации

Таблица диаметров труб канализации.

Если подступиться измерительными приборами невозможно, применяется метод копирования. К ней прикладывается предмет с известными линейными размерами — спичечный коробок, монета. Это не измерение, а только оценка. Метод хорош в том случае, если деталь стандартная.

Часто нужно знать не наружный, а внутренний размер. Их пропускная способность определяется именно этим параметром. Он имеет определяющее значение при монтаже металлопластовых и полипропиленовых сгонов, под него изготавливаются фитинги и другая сантехническая арматура. Сначала измеряется наружный Dн, из него вычитается удвоенная толщина стенок h.

Dв=Dн-2*h

Такой метод, как узнать диаметр, получил название «измерение сечением».

Этот способ также позволяет определить размеры, получив оттиск среза на миллиметровой бумаге.

Для внутренних замеров существует специальный прибор — нутромер.

Метрические и дюймовые единицы

Существуют два основных типа размеров: метрический и дюймовый. В изделиях импортного производства они обычно даются в дюймах.

Чтобы перевести значения из сантиметров в дюймы нужно их значение умножить на 0,398.

Дюйм=сантиметр*0,398.

Чтобы перевести из дюймы в сантиметры, нужно их значение умножить на 2,54.

Сантиметр=Дюйм*2,54.

В большинстве случаев наружные параметры указываются в метрической системе, внутренние — в дюймовой.

Пример. Внутренний размер 0,5 дюйма. 0,5*2,54=1,27 см =12,7 мм.

Понадобятся инструменты

  • штангенциркуль;
  • микрометр;
  • нутромер;
  • рулетка, линейка, миллиметровая бумага, мерная лента, прямоугольный треугольник;
  • калькулятор.

Определение размеров не требует профессиональных навыков. Но универсальных способов, как измеряется диаметр труб, нет. Поэтому в каждом случае нужно искать решение самостоятельно.

Table of contents:

During installation, repair and replacement of pipes in home appliances, sewerage and water supply systems need to know how to measure the diameter of the pipe.

If you need accurate measurements needed calipers or a micrometer. With minor errors determined by the diameter of the pipe measuring tape, tape measure, or other available at hand simple facilities.

Driving determining the diameter of the pipe

Driving determining the diameter of the pipe.

If the measured area is in an easily accessible place, measurements are taken with a caliper or a micrometer. Their size should be such that the maximum distance between the heels of a micrometer or caliper jaws exceed the pipe section.

Depending on the accuracy of the device, the measurement limit of 0.1 to 0.001 mm. To measure its maximum value micrometer — 50 mm, caliper — 150 mm. Indications on Calipers read from the main and additional scales on the mic — with the stem and on the scale of the slant of the drum edge.

Determination of the diameter of the pipe

If found by measuring pipe socket diameter can not, for example, if it is in Stroebe, when measuring caliper is applied to the lateral surface at its widest part.

If no precision instruments, can be roughly determined by means of a right triangle, putting it on a flat surface. If the system is already installed, it is applied to a portion of flat board, to it — the triangle.

If no precision instruments or dimensions are great for these devices is measured by the length of the circumference of LT. This is done by measuring tape, tape, soft wire. To get its value obtained is divided by the length of 3.14:

D = LT / 3.14

Table diameter sewer pipes

Table diameter sewer pipes.

If it is impossible to approach the measuring instruments, the method of copying. To it is applied subject to known linear dimensions — matchbox coin. This is not a measurement, but only an estimate. good method in the event that the item is the standard.

Most do not need to know the external and internal dimensions. Their capacity is determined by this parameter. It is crucial when installing metalloplastovyh ebbs and polypropylene, under it are made fittings and other sanitary fittings. First measured the outer DH, it is subtracted from twice the thickness h of the walls.

Dv = DH-2 * h

This method of how to find the diameter, called «measurement section.»

This method also allows you to determine the size, received the impression cut on graph paper.

For internal measurements there is a special device — a bore gauge.

Metric and imperial units

There are two main types of sizes: metric and inch. The imported products are usually given in inches.

To convert a value from centimeters to inches need their value multiplied by 0.398.

Inch = centimeter * 0.398.

To convert from inches to centimeters, you need to multiply their value at 2.54.

Centimeter Inch * = 2.54.

In most cases, the external parameters are specified in the metric system, internal — in inch.

Example. The internal size of 0.5 inches. 0.5 * 2.54 = 1.27 cm = 12.7 mm.

need tools

  • calipers;
  • micrometer;
  • bore gauge;
  • tape measure, ruler, graph paper, tape measure, right-angled triangle;
  • calculator.

Sizing does not require professional skills. However, the universal methods as measured diameter tubing, no. Therefore, in each case it is necessary to seek a solution on their own.

Зміст:

При монтажі, ремонті та заміні труб в побутових пристроях, системах каналізації і водопостачання потрібно знати, як виміряти діаметр труби.

Якщо потрібні точні вимірювання, знадобляться штангенциркуль або мікрометр. З невеликими похибками визначається діаметр труб мірної стрічкою, рулеткою або іншими наявними під руками нескладними пристосуваннями.

Схема визначення діаметра труб

Схема визначення діаметра труб.

Якщо вимірюваний ділянку знаходиться в легкодоступних місцях, вимірювання проводяться штангенциркулем або мікрометром. Їх розміри повинні бути такими, щоб максимальна відстань між п'ятами мікрометра або губками штангенциркуля перевищувало перетин труби.

Залежно від точності приладу, межа вимірювань від 0,1 до 0,001 мм. Для вимірювання мікрометром її максимальне значення — 50 мм, для штангенциркуля — 150 мм. Показання на штангенциркулем зчитуються з основної та додаткової шкал, на мікрометрі — зі стебла і зі шкали на скошеному краї барабана.

Визначення діаметра труби

Якщо торцевих виміром дізнатися діаметр труби не вдається, наприклад, якщо вона знаходиться в штробі, при вимірі штангенциркуль прикладається до бічної поверхні в її найширшій частині.

Якщо точних інструментів немає, можна приблизно визначити за допомогою прямокутного трикутника, поклавши її на рівну поверхню. Якщо система вже змонтована, до ділянки прикладається рівна дошка, до неї — трикутник.

Якщо точних вимірювальних приладів немає або габарити великі для цих приладів, вимірюється довжина кола Lт. Це робиться мірної стрічкою, рулеткою, м'яким дротом. Щоб отримати його величину, отримана довжина ділиться на 3,14:

D = Lт / 3,14

Таблиця діаметрів труб каналізації

Таблиця діаметрів труб каналізації.

Якщо підступитися вимірювальними приладами неможливо, застосовується метод копіювання. До неї додається предмет з відомими лінійними розмірами — сірникову коробку, монета. Це не вимір, а тільки оцінка. Метод гарний у тому випадку, якщо деталь стандартна.

Часто потрібно знати не зовнішній, а внутрішній розмір. Їх пропускна здатність визначається саме цим параметром. Він має визначальне значення при монтажі металлопластових і поліпропіленових сгонов, під нього виготовляються фітинги та інша сантехнічна арматура. Спочатку вимірюється зовнішній Dн, з нього віднімається подвоєна товщина стінок h.

Dв = Dн-2 * h

Такий метод, як дізнатися діаметр, отримав назву «вимір перетином».

Цей спосіб також дозволяє визначити розміри, отримавши відбиток зрізу на міліметрівці.

Для внутрішніх вимірів існує спеціальний прилад — нутромер.

Метричні і дюймові одиниці

Існують два основних типи розмірів: метричний і дюймовий. У виробах імпортного виробництва вони зазвичай даються в дюймах.

Щоб перевести значення з сантиметрів в дюйми потрібно їх значення помножити на 0,398.

Дюйм = сантиметр * 0,398.

Щоб перевести з дюйми в сантиметри, потрібно їх значення помножити на 2,54.

Сантиметр = Дюйм * 2,54.

У більшості випадків зовнішні параметри вказуються в метричній системі, внутрішні — в дюймової.

Приклад. Внутрішній розмір 0,5 дюйма. 0,5 * 2,54 = 1,27 см = 12,7 мм.

знадобляться інструменти

  • штангенциркуль;
  • мікрометр;
  • нутромер;
  • рулетка, лінійка, міліметровий папір, мірна стрічка, прямокутний трикутник;
  • калькулятор.

Визначення розмірів не вимагає професійних навичок. Але універсальних способів, як вимірюється діаметр труб, немає. Тому в кожному випадку потрібно шукати рішення самостійно.

Пенопласт — лучший материал для утепления стен

Оглавление:

Пенопласт является недорогим и достаточно эффективным материалом для утепления зданий. При строительстве его часто используют в сочетании с какими-либо материалами, однако во многих ситуациях хватает лишь одного пенопласта. Если вы желаете утеплить жилье, не стоит вызывать специалистов. Данная продукция настолько проста в применении, что вы сможете без проблем утеплить ею стены. Как утеплить стены пенопластом своими руками?

Схема производства пенопласта

Схема производства пенопласта.

Качественные инструменты и материалы для утепления жилья

Вам потребуется:

  • пенопласт;
  • земля;
  • штукатурная стекловолоконная сетка;
  • клей, профиль;
  • сухая смесь для нанесения штукатурки;
  • несколько армированных уголков;
  • дюбели;
  • насадка-миксер;
  • дрель;
  • леска;
  • нож, щетка.

Когда будете покупать пенопласт, смотрите, чтобы его толщина составляла не менее 5 см. Кроме того, приобретайте немного больше продукции, чем вам необходимо.

Перед тем как утеплять стены, тщательно устраните пятна и грязь из поверхностей.

Варианты крепления пенопласта

Варианты крепления пенопласта: на штукатурку, на клей, на грунтовку, с помощью дюбелей.

Не забудьте заделать трещины. После выравнивания стен, нанесите на них грунт. Утеплить стены при помощи пенопласта снаружи вы не сможете, если не проделаете эту процедуру.

Как только стена подсохнет, укрепите на нее профили. Как правило, с их помощью отлично скрепляются листы. А вот если не использовать профили, то материал будет сползать. Крепить листы необходимо дюбелями (если стены из дерева, используйте саморезы).

После этого можете наклеивать на поверхность сам материал. Не рекомендуется применять точечное наклеивание. Ведь в данной ситуации между листами и стенкой могут образоваться полости. Клей наносите и на поверхности, и на материал. Кроме того, на стыки между материалом тоже наносите смесь. При выполнении данной работы воспользуйтесь шпателем, леской и ножом. С помощью ножа можно разрезать листы материала. Леской вы измерите ровности каждого ряда. Наклеивание производите снизу вверх.

Как только наклеите пенопласт на стену, подождите 2-3 дня, чтобы клей полностью подсох. После этого дополнительно укрепите его специальными дюбелями. Чтобы укрепить пенопласт, воспользуйтесь дюбелем-грибком. Такой метод крепления — мера предосторожности. Ведь на материал ложатся дополнительные нагрузки во время покрытия, по этой причине лучше перестрахуйтесь.

После того как выполните все закрепительные работы, нанесите на пенопласт слой грунта, а затем штукатурку. Непосредственно в штукатурку утопите сетку из стекловолокна.
Углы постройки защитите — монтируйте на них армированный угол. Сетку покройте клеем, а потом и штукатурку.

Как правильно утеплить стены дома изнутри?

Пошаговый монтаж пенопласта

Пошаговый монтаж пенопласта: 1- подготовка фасада- 2- установка профиля- 3- нанесение клея на пенопласт- 4- приклеивание пенопласта к поверхности- 5- закрепление дюбелями- 6- установка угловых усиливающих деталей- 7- армирование- 8- защитно-декоративный слой.

Когда приступите утеплять стены пенопластом изнутри, учтите, что данный процесс отличается от работы, проведенной снаружи. Основным отличием является толщина самого материала. Как правило, внутрь берут тонкие листы, можете использовать материал, толщина которого составляет 2-3 см. Что по поводу объема нужного количества пенопласта, то установить его можно очень легко: длину каждой стены требуется умножить на высоту.

Если желаете качественно утеплить стену пенопластом, обязательно подготовьте поверхность для монтажа. Предварительно снимите все покрытия. На бетон нанесите грунтовку (чтобы защитить поверхность от грибка, выбирайте смеси с противогрибковыми присадками). Стоит понимать, что под пенопластом могут возникать зоны влажности, служащие более подходящим местом для плесени.

После полного высыхания грунтовки приступайте к работе. Клей наносите на стены, а затем к ним прижимайте пенопласт. Лишний клей уберите с помощью шпателя. Как только материал приклеится, и клей просохнет, дополнительно укрепляйте его дюбелями-грибками.
Чтобы качественно утеплить стены пенопластом, в обязательном порядке оштукатуривайте поверхность. На пенопласт наносите клей шпателем, который и будет служить в виде штукатурки. После того как обработаете стены, вмуруйте в штукатурку сетку.

Защита жилья от проникновения холода

Если вы не хотите, чтобы в ваш дом проникал холод, установите пенопласт на полы, потолки и двери. вы должны понимать, что с помощью данного материала можно не только хорошо защититься от холода, но еще и сделать отличную звукоизоляцию. Однако, чтобы изолировать здание от постороннего шума, его нужно крепить чуть по-другому.

Утеплить пол этим материалом можно разными способами:

  1. Предварительно на черновые полы укладывают пенопласт. Поверх материала выполняют финишную стяжку пола. Утеплитель укладывают между лагами, проемы, которые остались между пенопластом и стенами заделывают с помощью монтажной пены.
  2. Если говорить об утеплении потолка, то осуществить процедуру можно с каждой стороны (если у вас частное жилье). Чтобы утеплить пенопластом поверхность изнутри, сделайте подвесной потолок. Внешнее утепление можно выполнить при помощи пергамина, досок, реек.
  3. Двери могут быть тоже утепленными пенопластом. Во многих ситуациях люди заполняют полость конструкции при помощи минеральной ваты. Но в дом все равно попадает холод. Как правило, это вызвано тем, что утепление выполняют не полностью. Поскольку обычно заполнение полости утеплителями — лишь первый шаг. Кроме того, вам потребуется утеплить и точки крепления. Трубы утепляйте монтажной пеной. На прокат дополнительно наносите утеплитель.

Какой материал является самым простым в использовании?

Немаловажно заметить, что из разнообразной утеплительной продукции пенопласт — более простой в применении. Газонаполненные смеси, представляющие собой данный материал, способны отлично сохранять тепло. Пенопласт является экологически безопасным и долговечным, если его устанавливать с соблюдением всех инструкций. Демонтировать продукцию тоже легко. Этот материал широко используют для осуществления разнообразных работ в строительстве, конечно же, им хорошо утеплять стены.

Table of contents:

Polystyrene is an inexpensive and very effective material for thermal insulation of buildings. In the construction is often used in conjunction with any material, but a single foam lacking in many situations. If you wish to insulate a house, do not call the professionals. This product is so easy to use that you will be able to insulate its walls without any problems. How to insulate foam walls with his own hands?

Driving foam production

foam production scheme.

High-quality tools and materials for thermal insulation of housing

You will need:

  • Styrofoam;
  • Earth;
  • plaster fiberglass mesh;
  • glue profile;
  • dry mix for plastering;
  • several reinforced corners;
  • plugs;
  • Nozzle-mixer;
  • drill;
  • fishing line;
  • knife, brush.

When you buy a foam, see that its thickness is not less than 5 cm. In addition, buy a little more product than you need.

Before you insulate the walls, thoroughly remove dirt and stains from surfaces.

Possible foam mounting

Embodiments fastening foam: on plaster, glue, on the primer, using anchors.

Do not forget to seal the crack. After alignment of the walls, apply a primer. Warm walls using foam on the outside you can not if you do not do this procedure.

Once the wall dries, reinforce her profile. As a rule, with the help of their well-bonded sheets. But if you do not use profiles, the material will slide. Attach sheets necessary dowels (if the walls are made of wood, use self-tapping screws).

After that you can stick to the surface of the material itself. Not recommended for spot gluing. Indeed, in this situation, between the sheets and the wall of the cavity may be formed. Glue is applied on the surface, and material. In addition, the joints between the material mixture also apply. In carrying out this work, use a spatula knife and fishing line. Using a knife, you can cut the sheets of material. Lesko you measure the flatness of each row. Pasting from the bottom upwards.

Once the paste foam on the wall, wait 2-3 days to glue dried up completely. After that, further strengthen its special dowels. To strengthen the foam, use a dowel-fungus. This method of attachment — a precaution. After all, the material is borne additional stress during the coating, for this reason, better perestrahuytes.

After all, do the work of the clamp, apply a foam layer of soil, and then plaster. Depress plaster directly in fiberglass mesh.
Corners protect buildings — mount them reinforced corner. The mesh cover with glue and then plaster.

How to properly insulate the walls inside the house?

Step by step installation foam

Step by step installation of the foam: 1- 2- preparation fasada- installation profilya- 3- gluing on penoplast- 4- foam sticking to the surface- binding dyubelyami- 5- 6- setting angular reinforcing detaley- armirovanie- 7- 8- protective and decorative layer .

When begin to insulate the walls with foam inside, keep in mind that this process is different from the work carried out. The main difference is the thickness of the material. . As a rule, take into thin sheets, you can use material with a thickness of 2-3 cm What about the scope of the right amount of foam, then you can install it very easily: the length of each wall is required multiplied by the height.

To qualitatively insulate the wall of the foam, be sure to prepare the surface for mounting. Pre remove all coatings. In the concrete, apply a primer (to protect the surface of the fungus, choose mixture with anti-fungal additives). It is understood that under the foam may occur humidity areas, serving a more appropriate place for mold.

After the primer is completely dry start to work. Glue is applied to the wall, and then press down to them foam. Remove excess glue with a spatula. Once the material is pasted, and the glue is dry, further strengthen its plugs-fungi.
To qualitatively insulate the walls of the foam, without fail plaster surface. In foam adhesive applied with a spatula, which will serve as a plaster. After the treated wall vmuruyte in plaster grid.

Protection from the cold housing penetration

If you do not want in your house penetrated the cold, set the foam on the floors, ceilings and doors. you should understand that using this material can not only protect themselves from the cold, but also make an excellent sound insulation. However, in order to isolate the building from the outside noise, it is necessary to strengthen a little differently.

Insulate the floor of this material may be in different ways:

  1. Previously on rough flooring laid foam. Above the material perform finishing floor screed. Insulation is placed between the joists, openings are left between the foam and sealed walls using foam.
  2. If we talk about the ceiling insulation, the procedure can be carried out on each side (if you have private accommodation). To warm the surface of the foam inside, make a false ceiling. External insulation can be performed using glassine paper, boards, slats.
  3. Doors can also be heat-insulated foam. In many situations, people fill the cavity structure using mineral wool. But the house still gets cold. As a rule, this is due to the fact that the insulation does not perform completely. As usual filling of the cavity insulation — only the first step. In addition, you will need to insulate and attachment points. Insulate pipes with foam. In addition, apply a heater rental.

What material is the easiest to use?

It is important to note that a variety of thermal insulating foam products — easier to use. Gas-mixture constituting the material can retain heat very well. The foam is environmentally friendly and durable, if it is installed in compliance with all regulations. Remove the products too easily. This material is widely used for a variety of jobs in the construction, of course, it is good to insulate the walls.

Зміст:

Пінопласт є недорогим і досить ефективним матеріалом для утеплення будівель. При будівництві його часто використовують в поєднанні з будь-якими матеріалами, однак у багатьох ситуаціях вистачає лише одного пінопласту. Якщо ви бажаєте утеплити житло, не варто викликати фахівців. Дана продукція настільки проста в застосуванні, що ви зможете без проблем утеплити нею стіни. Як утеплити стіни пінопластом своїми руками?

Схема виробництва пінопласту

Схема виробництва пінопласту.

Якісні інструменти і матеріали для утеплення житла

Вам буде потрібно:

  • пінопласт;
  • земля;
  • штукатурна скловолоконна сітка;
  • клей, профіль;
  • суха суміш для нанесення штукатурки;
  • кілька армованих куточків;
  • дюбелі;
  • насадка-міксер;
  • дриль;
  • волосінь;
  • ніж, щітка.

Коли будете купувати пінопласт, дивіться, щоб його товщина становила не менше 5 см. Крім того, придбайте трохи більше продукції, ніж вам необхідно.

Перед тим як утеплювати стіни, ретельно усуньте плями і бруд з поверхонь.

Варіанти кріплення пінопласту

Варіанти кріплення пінопласту: на штукатурку, на клей, на ґрунтовку, за допомогою дюбелів.

Не забудьте закрити тріщини. Після вирівнювання стін, нанесіть на них грунт. Утеплити стіни за допомогою пінопласту зовні ви не зможете, якщо не виконаєте цю процедуру.

Як тільки стіна підсохне, зміцните на неї профілі. Як правило, з їх допомогою відмінно скріплюються листи. А ось якщо не використовувати профілі, то матеріал буде сповзати. Кріпити листи необхідно дюбелями (якщо стіни з дерева, використовуйте саморізи).

Після цього можете наклеювати на поверхню сам матеріал. Не рекомендується застосовувати точкове наклеювання. Адже в даній ситуації між листами і стіною можуть утворитися порожнини. Клей наносите і на поверхні, і на матеріал. Крім того, на стики між матеріалом теж наносите суміш. При виконанні даної роботи скористайтеся шпателем, волосінню і ножем. За допомогою ножа можна розрізати листи матеріалу. Волосінню ви виміряєте рівності кожного ряду. Наклеювання виробляєте від низу до верху.

Як тільки наклеїте пінопласт на стіну, почекайте 2-3 дня, щоб клей повністю висох. Після цього додатково зміцните його спеціальними дюбелями. Щоб зміцнити пінопласт, скористайтеся дюбелем-грибком. Такий метод кріплення — запобіжний засіб. Адже на матеріал лягають додаткові навантаження під час покриття, з цієї причини краще перестрахуйтеся.

Після того як виконаєте всі закріпні роботи, нанесіть на пінопласт шар грунту, а потім штукатурку. Безпосередньо в штукатурку втопите сітку зі скловолокна.
Кути будівлі захистіть — вмонтовуйте на них армований кут. Сітку покрийте клеєм, а потім і штукатурку.

Як правильно утеплити стіни будинку зсередини?

Покроковий монтаж пінопласту

Покроковий монтаж пінопласту: 1 підготовка фасаду- 2 установка профіля- 3 нанесення клею на пінопласт 4 приклеювання пінопласту до поверхні-5 закріплення дюбелямі- 6 установка кутових підсилюють деталей- 7- армірованіе- 8- захисно-декоративний шар .

Коли розпочнете утеплювати стіни пінопластом зсередини, врахуйте, що даний процес відрізняється від роботи, проведеної зовні. Основною відмінністю є товщина самого матеріалу. Як правило, всередину беруть тонкі аркуші, можете використовувати матеріал, товщина якого становить 2-3 см. Що з приводу обсягу потрібної кількості пінопласту, то встановити його можна дуже легко: довжину кожної стіни потрібно помножити на висоту.

Якщо бажаєте якісно утеплити стіну пінопластом, обов'язково підготуйте поверхню для монтажу. Попередньо зніміть всі покриття. На бетон нанесіть грунтовку (щоб захистити поверхню від грибка, вибирайте суміші з протигрибковими присадками). Варто розуміти, що під пінопластом можуть виникати зони вологості, що служать більше підходящим місцем для цвілі.

Після повного висихання грунтовки приступайте до роботи. Клей наносите на стіни, а потім до них притискайте пінопласт. Зайвий клей приберіть за допомогою шпателя. Як тільки матеріал приклеїться, і клей просохне, додатково зміцнюйте його дюбелями-грибками.
Щоб якісно утеплити стіни пінопластом, в обов'язковому порядку Обштукатурюють поверхню. На пінопласт наносите клей шпателем, який і буде служити у вигляді штукатурки. Після того як обробите стіни, вмуруйте в штукатурку сітку.

Захист житла від проникнення холоду

Якщо ви не хочете, щоб в ваш будинок проникав холод, встановіть пінопласт на підлоги, стелі і двері. ви повинні розуміти, що за допомогою даного матеріалу можна не тільки добре захиститися від холоду, але ще і зробити відмінну звукоізоляцію. Однак, щоб ізолювати будинок від стороннього шуму, його потрібно кріпити трохи по-іншому.

Утеплити підлогу цим матеріалом можна різними способами:

  1. Попередньо на чорнові підлоги укладають пінопласт. Поверх матеріалу виконують фінішну стяжку підлоги. Утеплювач укладають між лагами, отвори, які залишилися між пінопластом і стінами зашпаровують за допомогою монтажної піни.
  2. Якщо говорити про утеплення стелі, то здійснити процедуру можна з кожного боку (якщо у вас власна оселя). Щоб утеплити пінопластом поверхню зсередини, зробіть підвісну стелю. Зовнішнє утеплення можна виконати за допомогою пергаміну, дощок, рейок.
  3. Двері можуть бути теж утепленими пінопластом. У багатьох ситуаціях люди заповнюють порожнину конструкції за допомогою мінеральної вати. Але в будинок все одно потрапляє холод. Як правило, це викликано тим, що утеплення виконують в повному обсязі. Оскільки зазвичай заповнення порожнини утеплювачами — лише перший крок. Крім того, вам буде потрібно утеплити і точки кріплення. Труби утепляйте монтажною піною. На прокат додатково наносите утеплювач.

Який матеріал є самим простим у використанні?

Важливо зауважити, що з різноманітною утеплювальної продукції пінопласт — простіший в застосуванні. Газонаповнені суміші, що представляють собою даний матеріал, здатні відмінно зберігати тепло. Пінопласт є екологічно безпечним і довговічним, якщо його встановлювати з дотриманням всіх інструкцій. Демонтувати продукцію теж легко. Цей матеріал широко використовують для здійснення різноманітних робіт в будівництві, звичайно ж, їм добре утеплювати стіни.

На что обратить внимание при планировании гостевой бани?

Хочу построить баню 6 6 из ОЦБ на участке в 15 соток. Планирую сделать комнату отдыха и построить мансарду. Мне нужно помещение для того, чтобы отдыхать на выходных, ночевать и париться. Также нужно где-то готовить еду. То есть дом-баня планируется многофункциональным.

Посоветуйте, выбрать ли ОЦБ или каркас? Не уверен относительно размеров, тоже хотелось бы получить совет специалиста. Какую планировку выбрать? Также не знаю, какую поставить печь и как отопить остальные помещения.

Гостевой домик-баня

Идеальный вариант – каркасный домик и баня. Это гораздо экономичнее, чем постройка из ОЦБ. Если любите бревенчатые стены, но при этом хотите вложить как можно меньше средств, сделайте стены каркасными и обшейте ОЦБ. Нужно будет сделать небольшие вентилируемые зазоры между внутренним бревенчатым слоем и внешними стенами.

Обязательно предусмотрите зазоры в полах парилки. Для моечной, прихожей и тамбура подойдет плитка. Выбирайте с антискользящим покрытием. Для жилой части постройки лучше будет обустроить деревянный пол из шпунтованной доски. Купите печь с баком объемом 50-60 литров. Если вы решите обживать второй этаж, то она отлично будет отапливать помещение снизу.

Посмотрите готовые проекты. Наверняка найдется вариант, который покажется вам идеальным для ваших целей. Если нет, то, внеся некоторые изменения, вы получите нужную вам планировку. Изучив готовые проекты, вы получите представление и об оптимальных размерах постройки.

I want to build a sauna 6 6 of the CBS on a plot of 15 acres. I plan to do a relaxation room and build a loft. I need room to relax on the weekends, sleep and bathe. You also need somewhere to cook. That is, the Bath-house is planned multi-functional.

Advise whether the selected frame or CBS? Not sure about the size, too, would like to get expert advice. Which plan to choose? Also, I do not know what put the stove and heat as the rest of the room.

Guest House, Bath

Ideal — brick house and a bathhouse. It is much more economical than the construction of the CBS. If you like log walls, but at the same time you want to invest as little as possible means, do the walls and timbered obsheyte CBS. It will be necessary to make small ventilated gap between the inner and outer layer of timbered walls.

Always contemplate the gaps in the floor steam. For washing, hallway and vestibule fit tiles. Choose a non-slip coating. For the residential area of construction would be better to build a wooden floor decking. Buy a stove with a tank capacity of 50-60 liters. If you decide to settle in the second floor, it will be great heat the room below.

Look at finished projects. Surely there is an option that you will find the perfect for your purposes. If not, then, with some changes, you will get the desired layout. Having studied the finished projects, you get an idea about the optimal size and construction.

Хочу побудувати лазню 6 6 з ОЦБ на ділянці в 15 соток. Планую зробити кімнату відпочинку і побудувати мансарду. Мені потрібно приміщення для того, щоб відпочивати на вихідних, ночувати і паритися. Також потрібно десь готувати їжу. Тобто будинок-баня планується багатофункціональним.

Порадьте, чи вибрати ОЦБ або каркас? Не впевнений щодо розмірів, теж хотілося б отримати пораду фахівця. Яку планування вибрати? Також не знаю, яку поставити піч і як опалити інші приміщення.

Гостьовий будиночок-баня

Ідеальний варіант — каркасний будиночок і лазня. Це набагато економічніше, ніж будівництво з ОЦБ. Якщо любите рублені стіни, але при цьому хочете вкласти якнайменше коштів, зробіть стіни каркасними і обшийте ОЦБ. Потрібно буде зробити невеликі вентильовані зазори між внутрішнім колод шаром і зовнішніми стінами.

Обов'язково передбачте зазори в підлогах парилки. Для мийної, передпокої і тамбура підійде плитка. Вибирайте з антиковзаючим покриттям. Для житлової частини будівлі краще буде облаштувати дерев'яна підлога з шпунтованої дошки. Купіть піч з баком об'ємом 50-60 літрів. Якщо ви вирішите обживати другий поверх, то вона відмінно буде опалювати приміщення знизу.

Подивіться готові проекти. Напевно знайдеться варіант, який здасться вам ідеальним для ваших цілей. Якщо немає, то, внісши деякі зміни, ви отримаєте потрібну вам планування. Вивчивши готові проекти, ви отримаєте уявлення і про оптимальні розмірах будівлі.

Отопительные системы: большой выбор, индивидуальный подход

Оглавление:

Комфортная жизнь человека в своем жилище во многом обеспечивается грамотно спроектированной и качественно выполненной системой отопления и водопровода.

Радиатор отопления

Правильно подобранные комплектующие для домашнего отопления, обеспечат безопасное и комфортное время провождения в тепле Вашего дома.

Сегодня к наиболее востребованным видам отопления можно отнести следующие: водяное, воздушное, электроотопление, электрообогрев полов.

Наиболее популярным является отопление водяное, прошедшее испытание многолетней практикой, обладающее целым рядом гигиенических и технических преимуществ. Простота устройства и эксплуатации, разнообразие в выборе компонентов позволяют системе водяного отопления служить долгое время без замены и ремонта.

Где бы ни применялся этот вид отопления: в многоквартирном жилом доме, производственном здании или частном доме, — одной из главных частей системы являются трубопроводы, по которым тепловая энергия подается по трубам с помощью теплоносителя (подогретой воды).

И оттого, какие трубы вы решите выбрать, металлические, полипропиленовые или медные, зависит и трудоемкость монтажа, и стоимость, и срок эксплуатации системы отопления в целом.

Трубопровод — это система, состоящая из многих элементов, отличающихся назначением, видом, материалом. Но в общем случае все эти элементы можно разделить на два больших класса: непосредственно трубы и соединяющие их детали — фитинги (металлические и полипропиленовые).

Современный ассортимент труб достаточно широк и позволяет сделать оптимальный выбор для систем отопления и водопровода любой конфигурации, конструкции, любого набора эксплуатационных функций, любой стоимости.

Виды труб для отопительного оборудования:

  • стальные (т.н. “черные”);
  • металлопластиковые (МП);
  • полипропиленовые (ПП);
  • медные.

Стальные трубы используют уже не одно десятилетие. Для удобства процесса монтажа трубы делают из мягкой, пластичной стали. Различают цельнотянутые (бесшовные) и сварные (шовные) стальные трубы. Так как коэффициенты линейного расширения у бетона и стали примерно равны, то такие трубы обладают преимуществом при заделке их в бетон. Однако их низкая коррозийная стойкость и, как следствие, засорение всей системы отопления и водоснабжения отложениями, а также появление альтернативных материалов значительно сократили применение стальных труб. В зависимости от толщины стенки и условий эксплуатации, “черные” трубы могут прослужить до 50 лет. Бюджетная стоимость труб делает их до сих пор востребованными, например, в частном строительстве систем отопления и водопровода.

Строение металлопластиковых труб

Строение металлопластиковых труб.

Металлопластик — детище современной науки и передовых технологий. Представляет собой композит из 5 слоев: слой алюминия (толщиной 0,1 мм), сверху и снизу покрытый слоями пластика, приклеенного к металлу адгезивом (специальным клеем). Труба из этого материала соединяет в себе достоинства как металла, так и пластика: стойкость к коррозии, способность выдерживать высокие давление (до 10 атм.) и температуру (до +95 градусов), легкость и прочность, пластичность и долговечность. Гибкость такой трубы позволяет огибать конструктивные особенности помещения, что ведет к экономному расходу материала и решению вопросов дизайна.

Низкая теплопроводность МП позволяет экономить еще и на энергии теплоносителя. А небольшой коэффициент теплового расширения не приведет к удлинению, провисанию и изгибам трубы из металлопластика при повышении температуры теплоносителя в системах отопления и водоснабжения.

Удобная система монтировки (с помощью фитингов) и длительный срок службы (50 лет и более) заставляют многих останавливать свой выбор именно на таких трубах, несмотря на их более высокую стоимость по сравнению со стальными. Только не забывайте периодически (хотя бы раз в год) подтягивать фитинговые соединения труб, и металлопластик вас не подведет.

Сварка полипропиленовых труб

Сварка полипропиленовых труб.

Полипропилен — материал, получивший широкое распространение в системах отопления и водоснабжения благодаря низкой стоимости (дешевле металлопластика более чем в 2 раза) и сварному соединению полипропиленовых труб между собой. Такое прочное соединение позволяет вести скрытый монтаж трубопровода, включая и его заделку в конструкцию здания. Но необходимо помнить, что полипропиленовые трубы требуют оставлять зазоры для теплового расширения. Для отопительных систем лучше всего подходят полипропиленовые трубы, армированные алюминием, стекловолокном или специальным композитом. Рабочая температура таких труб доходит до +75 градусов при давлении 7,5 атмосфер. Гарантийный срок службы ПП — 25 лет.

И, наконец, элитные медные трубы для систем отопления. Да, дорого. Но зато какие характеристики! Давление — до 40 атм., температура теплоносителя — несколько сот градусов, долговечность — до 100 лет! Устойчивость к коррозии и к хлорированной воде, невосприимчивость к примесям, от которых разрушаются полипропиленовые элементы, минимальная деформация при нагреве и низкие потери тепла делают медные трубы поистине универсальными. Дорогой металл требует для соединения труб фитинги из бронзы, латуни или нержавейки. И отопительные радиаторы лучше выбирать из меди или биметаллов. Но это не останавливает спрос на медные трубы, объемы реализации которых в трубопроводах отопления и водоснабжения растут с каждым годом.

Надежная работа отопительной системы зависит не только от труб, но и от других вспомогательных элементов, таких как фитинги, фланцы, отводы, переходы. Прочное герметичное соединение труб между собой обеспечивают фитинги (муфты). Они устанавливаются при переходе трубы одного диаметра в другой, а также в местах разветвления. Соединяются элементы трубопровода с помощью резьбы на внешней и внутренней части трубы и фитинга.

По своему назначению фитинги делятся на:

  1. Муфты — выполняют роль соединительного элемента без изменения направления трубопровода. Диаметры выходов муфты могут быть одинаковыми или разными.
  2. Угольники — изменяют направление трубопровода в пределах 45-90 градусов.
  3. Тройники — фитинги с тремя выходами, объединяют в систему тубы разного диаметра под разными углами.
  4. Крестовины — сводят в систему четыре трубы, перпендикулярные друг к другу или располагающиеся под другим определенным углом.
  5. Заглушки (пробки, колпаки) — надежно заделывают концы трубопровода.

По материалу изготовления фитинги бывают:

  1. Стальные — производятся из легированной, углеродистой стали с защитным покрытием (например, оцинкованной) или нержавеющей стали. Выдерживают высокие температуры, стойкие к агрессивным средам. Используются преимущественно в стальных трубопроводах отопления и водоснабжения.
  2. Чугунные — высокопрочные и долговечные. В основном применяются с чугунными радиаторами отопления.
  3. Латунные — используются в отопительных системах как со стальными, так и с трубами из пластика и металлопластика. Ударопрочны, термостойки, герметичны. Покрытые никелем или хромом, фитинги устойчивы к окислению. За счет гибкости латуни упрощаются и ускоряются монтажные работы.
  4. Полипропиленовые — активно завоевывают рынок как термостойкие, не подверженные коррозии и ржавчине элементы отопительных систем с использованием труб из пластика и полипропилена. Сравнительно низкая цена и достаточно высокий срок службы — 30 лет.

При монтаже трубопроводов отопительной системы или водопроводов используют следующие методы присоединения фитинга: резьбовые, клеевые и пресс-фитинги. Резьбовой — самый оптимальный. Позволяет многократно разбирать и собирать систему. Пресс-фитинг — наивысшая герметичность, наименьшие затраты по времени монтажа. Клеевой — только там, где инструкция его рекомендует.

Предложенные здесь советы носят чисто рекомендательный характер, а окончательный выбор элементов и материала для отопительных систем и водопровода остается за вами. Индивидуальный подход, качество, цена — три ступеньки, через которые нельзя перепрыгивать!

Table of contents:

Comfortable man's life in his home largely provided competently designed and qualitative performance of heating and water supply systems.

Radiator

A well-chosen accessories for home heating, provide a safe and comfortable spending time in the warmth of your home.

Today, the most popular types of heating are as follows: water, air, electric heating, electric heating floor.

The most popular is heating water which has been tested by long practice, which has a range of hygienic and technical advantages. The simplicity of design and operation, the variety in the choice of components allows water heating system to serve a long time without replacement or repair.

Wherever I used this type of heating: in an apartment building, industrial building or private home — one of the main parts of the system are the pipes through which the heat energy is piped via the coolant (water heated).

And because what you decide to choose a pipe, metal, copper or polypropylene, and complexity of installation depends, and the cost and life of the heating system as a whole.

The pipeline — is a system composed of many elements, different appointment, view pictures. But in general, all of these elements can be divided into two broad classes: directly connecting pipes and spare parts — fittings (metal and polypropylene).

The modern range of pipes is quite broad and allows you to make the optimal choice for heating systems and water supply systems of any configuration, design, any set of operational functions, any cost.

Types of pipes for heating equipment:

  • steel (so-called «black»);
  • metal and plastic (MP);
  • polypropylene (PP);
  • copper.

Steel pipes used for decades. For ease of installation process pipes are made of soft, ductile steel. There are weldless (seamless) and welded (seam) steel pipes. Since the linear expansion coefficients of concrete and steel have approximately equal, such pipes are advantageous when terminating them in concrete. However, their low corrosion resistance and, as a result, clogging of the entire heating system and water deposits, as well as the emergence of alternative materials is significantly reduced the use of steel pipes. Depending on the wall thickness and operating conditions, «black» pipe can last up to 50 years. The budgetary cost of the pipes makes them still in demand, for example in the private construction of heating and plumbing.

The structure of metal pipes

The structure of metal pipes.

Metal-plastic — the brainchild of modern science and advanced technologies. It is a composite of five layers: a layer of aluminum (0.1 mm thick), covered on the top and bottom layers of plastic bonded to the metal adhesive (special glue). The tube of this material combines the advantages of both metal and plastic: corrosion resistance, ability to withstand high pressures (up to 10 atm.) And temperature (up to 95 degrees), lightness and strength, flexibility and durability. Flexibility allows you to bend around a pipe construction of the facility, leading to economical consumption of material and solution design issues.

MP Low thermal conductivity helps to save more energy and coolant. A low coefficient of thermal expansion does not lead to elongation and sag pipe bends of metal with an increase in temperature of the coolant in the heating and water supply systems.

Convenient mount (using the fittings), and long life (50 years and over) are forcing many to stop your choice on these pipes, in spite of their higher cost compared to steel. Just do not forget to periodically (at least once a year) to tighten Fittings pipes, metal and plastic, and you will not fail.

Welding of polypropylene pipes

Welding of polypropylene pipes.

PP — the material has been widely used in heating and water supply systems due to its low cost (less metal and plastic by more than 2 times) and welded mix of polypropylene pipes between themselves. This strong connection allows hidden installation of the pipeline, including its incorporation into the structure of the building. But it must be remembered that the polypropylene pipes need to leave a gap for thermal expansion. For heating systems are best suited polypropylene tubes reinforced aluminum, glass or a special composite. The operating temperature of the pipe reaches 75 degrees at a pressure of 7.5 atmospheres. Warranty service life of PP — 25 years.

Finally, elite copper pipes for heating systems. Yes, dear. But what characteristics! Pressure — 40 bar, coolant temperature -. Several hundred degrees, durability — up to 100 years! Resistance to corrosion and to chlorinated water, resistance to impurities, which are destroyed by the elements of Polypropylene, minimum thermal deformation and low heat loss makes copper pipe is truly universal. Dear requires metal pipe joint fittings made of bronze, brass or stainless steel. And radiators is better to choose copper or bimetal. But it does not stop the demand for copper pipes, the sales of which in heating and water supply pipelines are growing every year.

Reliable operation of the heating system depends not only on the pipe, but also from other supporting elements such as fittings, flanges, elbows, reducers. Strong sealed connection between the pipes provide a fitting (coupling). They are mounted at the transition of one pipe diameter to another, as well as branching points. Pipe elements connected by threads on the outside and inside of the pipe and the fitting.

Fittings are divided according to their purpose:

  1. Couplings — serve as a connecting element without changing the direction of the pipeline. The diameters of the coupling outputs may be the same or different.
  2. Squares — change the direction of the pipeline within 45-90 degrees.
  3. Tees — fittings with three outputs are combined in tubes of different diameters at different angles.
  4. Crossings — reduce in four pipes that are perpendicular to each other or placed under another certain angle.
  5. Plugs (plugs, caps) — is securely sealed ends of the pipeline.

In the manufacture of the material fittings are:

  1. Steel — made of alloy, carbon steel with a protective coating (e.g. galvanized) steel or stainless steel. Withstand high temperatures, resistant to aggressive environments. Used mainly in steel pipes and water heating.
  2. Cast iron — high strength and durable. Mainly used with cast iron radiators.
  3. Brass — heating systems used in both the steel and pipes made of plastic and metal and plastic. Impact-resistant, heat-resistant, airtight. Coated with nickel or chromium fittings are resistant to oxidation. Due to the flexibility of brass simplifies and speeds up installation work.
  4. Polypropylene — actively gaining market share as a heat-resistant, non-corrosive and rust elements of heating systems with pipes made of plastic and polypropylene. The relatively low price and high enough lifespan — 30 years.

When installing the pipes of the heating system or the water mains using the following methods of fitting connection: screwed, adhesive and press-fittings. Threaded — the best. It allows you to repeatedly disassemble and assemble the system. Press fitting — the highest integrity, the lowest cost of installation time. Glue — only where the guide recommends it.

Tips offered here are purely advisory in nature, and the final selection of items and material for heating systems and water supply systems is yours. Individual approach, quality and price — three steps, through which can not jump!

Зміст:

Комфортне життя людини в своїх оселях багато в чому забезпечується грамотно спроектованої і якісно виконаної системою опалення та водопроводу.

Радіатор опалення

Правильно підібрані комплектуючі для домашнього опалення, забезпечать безпечне і комфортне проведення часу в теплі Вашого будинку.

Сьогодні до найбільш затребуваних видів опалення можна віднести наступні: водяне, повітряне, електроопалення, електрообігрів підлог.

Найбільш популярним є опалення водяне, що минув випробування багаторічною практикою, що володіє цілим рядом гігієнічних і технічних переваг. Простота пристрою і експлуатації, різноманітність у виборі компонентів дозволяють системі водяного опалення служити довгий час без заміни та ремонту.

Де б не застосовувався цей вид опалення: в багатоквартирному житловому будинку, виробничому приміщенні або приватному будинку, — однією з головних частин системи є трубопроводи, по яких теплова енергія подається по трубах за допомогою теплоносія (підігрітої води).

І від того, які труби ви вирішите вибрати, металеві, поліпропіленові або мідні, залежить і трудомісткість монтажу, і вартість, і термін експлуатації системи опалення в цілому.

Трубопровід — це система, що складається з багатьох елементів, що відрізняються призначенням, видом, матеріалом. Але в загальному випадку всі ці елементи можна розділити на два великі класи: безпосередньо труби і з'єднують їх деталі — фітинги (металеві та поліпропіленові).

Сучасний асортимент труб досить широкий і дозволяє зробити оптимальний вибір для систем опалення та водопроводу будь-якої конфігурації, конструкції, будь-якого набору експлуатаційних функцій, будь-якої вартості.

Види труб для опалювального обладнання:

  • сталеві (т.зв. «чорні»);
  • металопластикові (МП);
  • поліпропіленові (ПП);
  • мідні.

Сталеві труби використовують вже не одне десятиліття. Для зручності процесу монтажу труби роблять з м'якої, пластичної стали. Розрізняють цільнотянуті (безшовні) і зварні (шовні) сталеві труби. Так як коефіцієнти лінійного розширення у бетону і стали приблизно рівні, то такі труби мають перевагу при закладенні їх в бетон. Однак їхня низька корозійна стійкість і, як наслідок, засмічення всієї системи опалення та водопостачання відкладеннями, а також поява альтернативних матеріалів значно скоротили застосування сталевих труб. Залежно від товщини стінки і умов експлуатації, «чорні» труби можуть прослужити до 50 років. Бюджетна вартість труб робить їх досі затребуваними, наприклад, в приватному будівництві систем опалення та водопроводу.

Будова металопластикових труб

Будова металопластикових труб.

Найманець — дітище сучасної науки і передових технологій. Являє собою композит з 5 шарів: шар алюмінію (товщиною 0,1 мм), зверху і знизу покритий шарами пластику, приклеєного до металу адгезивом (спеціальним клеєм). Труба з цього матеріалу поєднує в собі переваги як металу, так і пластика: стійкість до корозії, здатність витримувати високі тиск (до 10 атм.) І температуру (до +95 градусів), легкість і міцність, пластичність і довговічність. Гнучкість такої труби дозволяє огинати конструктивні особливості приміщення, що веде до економного витраті матеріалу і вирішення питань дизайну.

Низька теплопровідність МП дозволяє економити ще й на енергії теплоносія. А невеликий коефіцієнт теплового розширення не призведе до подовження, провисання і вигинів труби з металопластику при підвищенні температури теплоносія в системах опалення та водопостачання.

Зручна система монтування (за допомогою фітингів) і тривалий термін служби (50 років і більше) змушують багатьох зупиняти свій вибір саме на таких трубах, незважаючи на їх більш високу вартість у порівнянні зі сталевими. Тільки не забувайте періодично (хоча б раз на рік) підтягувати фітингові з'єднання труб, і металопластик вас не підведе.

Зварювання поліпропіленових труб

Зварювання поліпропіленових труб.

Поліпропілен — матеріал, який отримав широке поширення в системах опалення та водопостачання завдяки низькій вартості (дешевше металопластику більш ніж в 2 рази) і зварювальному з'єднанню поліпропіленових труб між собою. Таке міцне з'єднання дозволяє вести прихований монтаж трубопроводу, включаючи і його закладення в конструкцію будівлі. Але необхідно пам'ятати, що поліпропіленові труби вимагають залишати зазори для теплового розширення. Для опалювальних систем найкраще підходять поліпропіленові труби, армовані алюмінієм, скловолокном або спеціальним композитом. Робоча температура таких труб доходить до +75 градусів при тиску 7,5 атмосфер. Гарантійний термін служби ПП — 25 років.

І, нарешті, елітні мідні труби для систем опалення. Так, дорого. Але зате які характеристики! Тиск — до 40 атм., Температура теплоносія — кілька сотень градусів, довговічність — до 100 років! Стійкість до корозії і до хлорованої води, несприйнятливість до домішкам, від яких руйнуються поліпропіленові елементи, мінімальна деформація при нагріванні і низькі втрати тепла роблять мідні труби воістину універсальними. Дорогий метал вимагає для з'єднання труб фітинги із бронзи, латуні або нержавіючої сталі. І опалювальні радіатори краще вибирати з міді або біметалів. Але це не зупиняє попит на мідні труби, обсяги реалізації яких в трубопроводах опалення та водопостачання ростуть з кожним роком.

Надійна робота опалювальної системи залежить не тільки від труб, але і від інших допоміжних елементів, таких як фітинги, фланці, відводи, переходи. Міцне герметичне з'єднання труб між собою забезпечують фітинги (муфти). Вони встановлюються в разі переходу труби одного діаметру в інший, а також в місцях розгалуження. Поєднуються елементи трубопроводу за допомогою різьблення на зовнішній і внутрішній частині труби і фітинга.

За своїм призначенням фітинги діляться на:

  1. Муфти — виконують роль сполучного елемента без зміни напрямку трубопроводу. Діаметри виходів муфти можуть бути однаковими або різними.
  2. Косинці — змінюють напрямок трубопроводу в межах 45-90 градусів.
  3. Трійники — фітинги з трьома виходами, об'єднують в систему туби різного діаметру під різними кутами.
  4. Хрестовини — зводять в систему чотири труби, перпендикулярні один до одного або розташовані під іншим певним кутом.
  5. Заглушки (пробки, ковпаки) — надійно закладають кінці трубопроводу.

За матеріалом виготовлення фітинги бувають:

  1. Сталеві — виробляються з легованої, вуглецевої сталі із захисним покриттям (наприклад, оцинкованої) або нержавіючої сталі. Витримують високі температури, стійкі до агресивних середовищ. Використовуються переважно в сталевих трубопроводах опалення та водопостачання.
  2. Чавунні — високоміцні і довговічні. В основному застосовуються з чавунними радіаторами опалення.
  3. Латунні — використовуються в опалювальних системах як зі сталевими, так і з трубами з пластика і металопластику. Ударостійкі, термостійкі, герметичні. Покриті нікелем або хромом, фітинги стійкі до окислення. За рахунок гнучкості латуні спрощуються і прискорюються монтажні роботи.
  4. Поліпропіленові — активно завойовують ринок як термостійкі, які не піддаються корозії і іржі елементи опалювальних систем з використанням труб із пластику й поліпропілену. Порівняно низька ціна і досить високий термін служби — 30 років.

При монтажі трубопроводів опалювальної системи або водопроводів використовують такі методи приєднання фитинга: різьбові, клейові і прес-фітинги. Різьбовій — найоптимальніший. Дозволяє багаторазово розбирати і збирати систему. Прес-фітинг — найвища герметичність, найменші витрати за часом монтажу. Клейовий — тільки там, де інструкція його рекомендує.

Запропоновані тут поради носять чисто рекомендаційний характер, а остаточний вибір елементів і матеріалу для опалювальних систем і водопроводу залишається за вами. Індивідуальний підхід, якість, ціна — три сходинки, через які не можна перестрибувати!

Как шпаклевать потолок из гипсокартона: пошаговые рекомендации с фото

Многоуровневые потолки из гипсокартона, пожалуй, никогда не утратят свою популярность. Легкость, с которой они скрывают всевозможные дефекты плит перекрытия, и возможность соорудить конструкцию практически любой формы ставят потолки из гипсокартона вне конкуренции. Единственным недостатком таких потолков является необходимость следующей после монтажа шпаклевки и покраски. Эти довольно трудоемкие процессы и отбивают охоту у многих умельцев связываться с ними. И совершенно напрасно – на самом деле шпаклевка гипсокартона не представляет собой особой сложности.

Не так страшен черт, как его рисуют – здесь просто необходима сноровка и понимание дела. Сноровку придется наработать самостоятельно, а вот с тонкостями и основными этапами работ, которые предусматривает шпаклевка потолка из гипсокартона, поможет прояснить ситуацию эта статья.

Подготовка потолка к шпаклевке

Только что собранный потолок из гипсокартона сразу же шпаклевать не стоит, ему необходимо дать отвисеться – гипс должен немного просохнуть, так сказать приспособиться к климатическим условиям помещения. А пока он сохнет, не лишним будет сделать небольшие приготовления.

Шпаклевка потолка из гипсокартона фото

Шпаклевка потолка из гипсокартона фото

Все стыки гипсокартонных листов необходимо качественно заделать с помощью серпянки и специального клея. Мало того, незаводские стыки необходимо расшить – по краям гипсокартона ножом нужно поснимать фаски. Набитый в пространство между листами клей намного качественнее скрепит шов.

Шпаклевка стыков гипсокартона на потолке

Шпаклевка стыков гипсокартона на потолке

Для заделки стыков применяется специальный клей «Фугенфлюгер» – стынет он быстро, поэтому работать придется в ускоренном темпе. Наносим клей на шпатель и плотненько забиваем им весь шов, после чего поверх клея укладываем ленту серпянку и вторым проходом шпателя вдавливаем ее в шов.

как шпаклевать потолок из гипсокартона

Фото: как шпаклевать потолок из гипсокартона

Постарайтесь стык хорошо разгладить, потому что застывшие бугорки и выступы из «Фугенфлюгера» стачиваются не очень легко даже с помощью абразивной сетки.

Шпаклевка углов гипсокартона

Шпаклевка углов гипсокартона

Проклеить таким образом необходимо не только стыки на плоскости потолка – внутренние углы потолочной конструкции также необходимо защитить от растрескивания. Принцип тот же – сначала на прилегающие к углу поверхности наносится клей, потом в него вдавливается сетка и удаляются излишки клея.

Мастер-класс по шпаклевке потолка из гипсокартона

Мастер-класс по шпаклевке потолка из гипсокартона

Шпаклевка углов гипсокартона предусматривает и их укрепление – это своего рода защита наружных углов от разрушения, которая представляет собой перфорированный уголок из тонкого алюминия. Устанавливается он просто. На угол с одной и с другой его стороны наносится шпаклевка – нанести ее необходимо практически сплошной линией, после чего сразу же вдавить в нее перфорированный угол. Так называемый контрашульц сразу же очищается от излишков шпаклевки – мало того, необходимо не только убрать лишнюю смесь, но и полностью спрятать контрашульц под шпаклевкой. На поверхности должен остаться только его уголок.

Не лишним будет и зашпаклевать шляпки саморезов – этот ход поможет уменьшить количество наносимых на потолок слоев шпаклевки.

Как ошпаклевать потолок из гипсокартона фото

Как ошпаклевать потолок из гипсокартона фото

Все эти приготовления необходимо выполнить на первой стадии работ, предварительно обработав потолок грунтовкой. Спустя сутки после того, как клей высохнет, потолок необходимо почистить с помощью абразивной шкурки от застывших комочков шпаклевки, снова прогрунтовать и только после этого переходить к следующему этапу работ – шпаклевке гипсокартонного потолка.

Как правильно шпаклевать потолок из гипсокартона

Правильная шпаклевка потолка из гипсокартона мастер-класс

Правильная шпаклевка потолка из гипсокартона мастер-класс

Задаваясь вопросом о том, как шпаклевать потолок из гипсокартона, многие даже не представляют, с чем им придется столкнуться. По мнению многих людей, шпаклевка потолка выполняется за один проход – это заблуждение приводит к плачевным последствиям. Выровнять отвратительно шпаклеванный потолок практически невозможно.

Шпаклевка гипсокартона своими руками осуществляется за несколько проходов – как минимум три, а то и четыре. За один раз необходимо наносить тонкий слой шпаклевки, который на один маленький шажок приближает вас к конечной цели.

шпаклевка гипсокартонного потолка

Фото: шпаклевка гипсокартонного потолка

В идеале качественно ошпаклеванный потолок должен представлять собой гладкую поверхность без царапин и следов от шпателя. В этом отношении очень много зависит от качества приготовленной смеси. Она не должна быть густой и в ней не должно содержаться комочков – в общем, необходима однородная масса. Чтобы добиться такой консистенции раствора, приготавливаемую смесь необходимо качественно вымешивать с помощью строительного миксера. Размешали немного – подождали, пока она разбухнет, потом еще помешали и снова подождали. Из практики, чтобы получилась хорошая смесь, шпаклевку необходимо вымешивать минимум в течение 10 минут.

Шпаклевка потолка под покраску предполагает и финишную ее доводку – придется тщательно зачистить потолок с помощью виброшлифовальной машинки и абразивной шкурки зернистостью 120 или даже 150. После такой обработки в обязательном порядке потолок необходимо обработать грунтовкой и только после этого можно приступать к его покраске, о чем мы поговорим в следующей статье.

Автор статьи: Владимир Белов

Multilevel ceilings of plasterboard, perhaps, will never lose its popularity. The ease with which they hide all sorts of flaws slabs, and the ability to build a structure of any shape put plasterboard ceilings out of competition. The only drawback of such ceilings is the necessity of following after mounting putty and paint. This is quite time-consuming processes and discourages many craftsmen to contact them. And it is in vain — actually plaster plasterboard is not particularly complex.

Not so devil as he is painted — it is simply necessary skill and understanding of the case. Dexterity will have to turn out your own, but with the subtleties and milestones, which includes plaster ceiling gypsum board, will help clarify the situation this article.

Preparing the putty to the ceiling

Just assembled plasterboard immediately putty is not necessary, it is necessary to give otvisetsya — plaster should dry out a bit, so to speak adapted to the climatic conditions of the room. And while it dries, do not be amiss to make small cooking.

Plastered ceiling plasterboard photo

Plastered ceiling plasterboard photo

All joints drywall sheets must be qualitatively repaired using serpyanku and special glue. Moreover, the joints need to embroider nezavodskie — the edges drywall you need to shoot a knife chamfer. Stuffed into the space between the sheets of a much higher quality glue fasten the seam.

Caulking joints drywall ceiling

Caulking joints drywall ceiling

For sealing joints used special glue «Fugenflyuger» — it gets cold quickly, so have to work at an accelerated pace. Apply glue to the trowel and plump hammered them all the seam, and then laid on top of the adhesive tape and the second passage serpyanku spatula dent in its seam.

like putty plasterboard

Photo: how to putty plasterboard

Try to smooth the joint well, because the frozen lumps and protrusions from «Fugenflyugera» grind is not very easy, even with abrasive mesh.

Caulking drywall corners

Caulking drywall corners

Taped so you need not only the joints in the ceiling of the plane — the inner corners of the ceiling construction must also be protected from cracking. The principle is the same — first at the corner adjacent to the surface of the applied adhesive, and then pressed into the grid and excess adhesive dropped into it.

Master class on putty ceiling plasterboard

Master class on putty ceiling plasterboard

drywall putty corners and provides for strengthening them — a kind of protection from the outside corners of destruction, which is a perforated area of thin aluminum. It sets it simple. On one corner and on the other hand it is applied putty — It is necessary to apply a substantially continuous line, then immediately pressed into its perforated angle. The so-called kontrashults immediately cleaned of excess putty — moreover, it is necessary not only to remove the excess mixture, but also completely hide kontrashults under the putty. On the surface, it should remain only area.

Do not be amiss to cap screws and putty — this move will help reduce the number of applied layers of putty to the ceiling.

How is finished to putty plasterboard photo

How is finished to putty plasterboard photo

All these arrangements need to perform work in the first step, pre-treating the primer ceiling. A day later, after the glue dries, the ceiling must be cleaned with crocus cloth from the frozen lumps of putty, primed again and only then proceed to the next stage of work — putty plasterboard ceiling.

How putty plasterboard

Correct plaster ceiling plasterboard workshop

Correct plaster ceiling plasterboard workshop

Wondering how to putty plasterboard, many have no idea what they will encounter. According to many people, plaster ceiling in a single pass — this misconception leads to disastrous consequences. Align disgusting plastered ceiling is almost impossible.

Putty plasterboard with their hands is carried out in several passes — at least three, if not four. At one time you need to apply a thin layer of putty, which is one small step brings you closer to the ultimate goal.

gypsum plaster ceiling

Photo: gypsum plaster ceiling

Ideally, the quality is finished to putty the ceiling should be a smooth surface without scratches and spatula. In this respect very much dependent on the quality of the prepared mixture. It should not be thick and it must be free of lumps — in general, requires a homogeneous mass. To achieve this consistency of the solution, the mixture must be prepared with the help of qualitative vymeshivat construction mixer. Stir a bit — wait until it swells, then again and again prevented waited. From practice, to get a good mix, knead the putty must be at least 10 minutes.

Plastered ceiling for painting and finishing it involves fine-tuning — have thoroughly cleaned the ceiling with the help of vibroshlifovalnoy machines and abrasive grit sandpaper 120 or 150. After this treatment, a mandatory ceiling must be primed and only after that you are ready to paint, what we discussed in the next article.

Article Author: Vladimir Belov

Багаторівневі стелі з гіпсокартону, мабуть, ніколи не втратять свою популярність. Легкість, з якою вони приховують всілякі дефекти плит перекриття, і можливість спорудити конструкцію практично будь-якої форми ставлять стелі з гіпсокартону поза конкуренцією. Єдиним недоліком таких стель є необхідність наступної після монтажу шпаклювання та фарбування. Ці досить трудомісткі процеси і відбивають охоту у багатьох умільців зв'язуватися з ними. І даремно — насправді шпаклівка гіпсокартону не представляє собою особливої складності.

Не такий страшний чорт, як його малюють — тут просто необхідна вправність і розуміння справи. Вправність доведеться напрацювати самостійно, а ось з тонкощами і основними етапами робіт, які передбачає шпаклівка стелі з гіпсокартону, допоможе прояснити ситуацію ця стаття.

Підготовка стелі до шпаклівки

Щойно зібраний стеля з гіпсокартону відразу ж шпаклювати не варто, йому необхідно дати отвісеться — гіпс повинен трохи просохнути, так би мовити пристосуватися до кліматичних умов приміщення. А поки він сохне, не зайвим буде зробити невеликі приготування.

Шпаклівка стелі з гіпсокартону фото

Шпаклівка стелі з гіпсокартону фото

Всі стики гіпсокартонних листів необхідно якісно закласти за допомогою серпянки і спеціального клею. Мало того, незаводських стики необхідно розшити — по краях гіпсокартону ножем потрібно познімати фаски. Набитий в простір між листами клей набагато якісніше скріпить шов.

Шпаклівка стиків гіпсокартону на стелі

Шпаклівка стиків гіпсокартону на стелі

Для закладення стиків застосовується спеціальний клей «Фугенфлюгер» — холоне він швидко, тому працювати доведеться в прискореному темпі. Наносимо клей на шпатель і плотненько забиваємо їм весь шов, після чого поверх клею укладаємо стрічку серпянку і другим проходом шпателя вдавлюємо її в шов.

як шпаклювати стелю з гіпсокартону

Фото: як шпаклювати стелю з гіпсокартону

Постарайтеся стик добре розгладити, тому що застиглі горбки і виступи з «Фугенфлюгера» сточуються не дуже легко навіть за допомогою абразивної сітки.

Шпаклівка кутів гіпсокартону

Шпаклівка кутів гіпсокартону

Проклеїти таким чином необхідно не тільки стики на площині стелі — внутрішні кути стельового конструкції також необхідно захистити від розтріскування. Принцип той же — спочатку на прилеглі до кута поверхні наноситься клей, потім в нього вдавлюється сітка і видаляються надлишки клею.

Майстер-клас по шпаклівці стелі з гіпсокартону

Майстер-клас по шпаклівці стелі з гіпсокартону

Шпаклівка кутів гіпсокартону передбачає і їх зміцнення — це свого роду захист зовнішніх кутів від руйнування, яка представляє собою перфорований з тонкого алюмінію. Встановлюється він просто. На кут з одного і з іншого його боку наноситься шпаклівка — Нанести її необхідно практично суцільною лінією, після чого відразу ж втиснути в неї перфорований кут. Так званий контрашульц відразу ж очищається від надлишків шпаклівки — мало того, необхідно не тільки прибрати зайву суміш, а й повністю сховати контрашульц під шпаклівкою. На поверхні повинен залишитися тільки його куточок.

Не зайвим буде і зашпаклювати капелюшки саморезов — цей хід допоможе зменшити кількість наносяться на стелю шарів шпаклівки.

Як ошпаклевать стелю з гіпсокартону фото

Як ошпаклевать стелю з гіпсокартону фото

Всі ці приготування необхідно виконати на першій стадії робіт, попередньо обробивши стелю ґрунтовкою. Через добу після того, як клей висохне, стелю необхідно почистити за допомогою абразивної шкурки від застиглих грудочок шпаклівки, знову прогрунтувати і тільки після цього переходити до наступного етапу робіт — шпаклювання гіпсокартонної стелі.

Як правильно шпаклювати стелю з гіпсокартону

Правильна шпаклівка стелі з гіпсокартону майстер-клас

Правильна шпаклівка стелі з гіпсокартону майстер-клас

Переймаючись питанням про те, як шпаклювати стелю з гіпсокартону, багато хто навіть не уявляють, з чим їм доведеться зіткнутися. На думку багатьох людей, шпаклівка стелі виконується за один прохід — це помилка призводить до плачевних наслідків. Вирівняти огидно шпаклювати стелю практично неможливо.

Шпаклівка гіпсокартону своїми руками здійснюється за кілька проходів — як мінімум три, а то й чотири. За один раз необхідно наносити тонкий шар шпаклівки, який на один маленький крок наближає вас до кінцевої мети.

шпаклівка гіпсокартонної стелі

Фото: шпаклівка гіпсокартонної стелі

В ідеалі якісно ошпаклевать стеля повинна бути гладкою поверхню без подряпин і слідів від шпателя. В цьому відношенні дуже багато залежить від якості приготовленої суміші. Вона не повинна бути густою і в ній не повинно міститися грудочок — в загальному, необхідна однорідна маса. Щоб домогтися такої консистенції розчину, що готують суміш необхідно якісно вимішувати за допомогою будівельного міксера. Розмішали трохи — почекали, поки вона розбухне, потім ще завадили і знову почекали. З практики, щоб вийшла гарна суміш, шпаклівку необхідно вимішувати мінімум протягом 10 хвилин.

Шпаклівка стелі під фарбування передбачає і фінішну її доведення — доведеться ретельно зачистити стелю за допомогою віброшліфувальна машинки і абразивної шкурки зернистістю 120 або навіть 150. Після такої обробки в обов'язковому порядку стелю необхідно обробити ґрунтовкою і тільки після цього можна приступати до його фарбування, про що ми поговоримо в наступній статті.

Автор статті: Володимир Бєлов

Как класть качественный камин?

Как класть качественный камин?

На протяжении многих веков люди были зависимы не от центральной системы газоснабжения, а от своих печей, которые сами же выкладывали. Такая зависимость имела свои очевидные плюсы и минусы, но в 20 веке многое изменилось. Спустя всего 1 век новоиспеченные энергоносители (уголь, газ и нефтепродукты) стали сильно дорожать, что послужило поводом к возвращению традиций.

Виды каминов

Виды каминов.

Чтобы правильно выложить камин своими руками, нужно заранее знать весь порядок действий, а также иметь на руках чертеж. Опытные печники могут сами составить чертеж, в зависимости от условий работы и требований к итогам, а новичкам вполне достаточно использовать традиционные варианты.

Чаще всего камин устанавливается в углу комнаты, что позволяет сэкономить материал без потерь в каких-либо его свойствах.

Работы по установке фундамента

Порядовка углового камина

Рисунок 1. Порядовка углового камина.

Материалы и инструменты:

  • доска обрезная;
  • молоток с гвоздями;
  • прут армирующий;
  • болгарка;
  • рулетка;
  • аппарат сварочный;
  • раствор бетона м400.

Обычно под печь устанавливается плитный фундамент, являющийся уменьшенной копией плиты из-под дома, но в данном случае в целях экономии можно воспользоваться облегченной версией. Небольшие потери в прочностных характеристиках можно полностью игнорировать из-за малого веса камина.

Для заливки устанавливается опалубка из обрезной доски. Высота опалубки должна составлять 8-10 см, а ширина камина под стенками 77 см. Все доски устанавливаются максимально качественно, чтобы боковое давление раствора не подвинуло их даже на 1 см.

В качестве армирования изготавливается 1 обрешетка из толстого армирующего прута 12 мм. Для этого выкладываются параллельные 1 стене прутья с шагом 10 см, после чего перпендикулярно им выкладывается еще 1 слой прутьев. Сложность в работе составляет их постоянное уменьшение длины, но в конце формируется периметр обрешетки, что позволяет избежать потерь в прочности.

Схема углового камина

Рисунок 2. Схема углового камина.

Все стыки скрепляются между собой при помощи электродуговой сварки, причем нужно следить за качеством каждого сварного шва, т.к. даже маленькая трещина может отразиться на качестве всей конструкции.

Заливается раствор бетона м400 в 2 этапа: сначала 4 см, потом укладывается обрешетка, затем оставшиеся 6 см. После заливки нужно перепахать раствор армирующим прутом, чтобы выпустить скопившийся воздух. Данная процедура позволит значительно добавить прочности залитому раствору. М400 вместо м300 в данном случае используется из-за того, что небольшая толщина фундамента обязывает максимально позаботиться о прочности.

После заливки раствор оставляется на 15-18 дней для полного высыхания, после чего опалубка демонтируется и можно начинать выкладывать камин своими руками.

Основная работа с камином

Вариант порядовки камина

Рисунок 3. Вариант порядовки камина.

Материалы и инструменты:

  • кирпич полнотелый;
  • кирпич огнеупорный;
  • раствор печной глиняный;
  • мастерок;
  • резиновый молоток;
  • заслонка;
  • полоса стальная;
  • колосник;
  • дверка металлическая (для зольника).

При помощи чертежа 1 выкладывается классический камин. Такой камин выполняет исключительно декоративную роль, помогает расслабиться и привести душевное состояние в порядок.

  • ряд 1-4 — при любой кладке данные ряды служат для выравнивания. Особенно этому аспекту стоит уделить внимание в угловой конструкции, т.к. ослабленный фундамент и небольшая площадь опоры делают свое дело. В конце 3 ряда водяной уровень должен показывать на всех точках кладки, что везде кирпич идеально ровный. 4 ряд не обязателен, но позволяет приподнять пламя немного выше, для удобства отдыхающего;
  • 5 — с лицевой стороны формируется поддувало. Ширина его всего 1 кирпич, а глубина до 45 см. Поддувало одновременно служит зольником;
  • 6 — в задней части поддувала устанавливается колосник. Окошко с лицевой стороны перекрывается кирпичной кладкой, как и часть зольника;
  • 7 — формируется топочная камера над колосником, но лицевая сторона при этом остается закрытой;
  • 8 — у топочной камеры открывается портал. Портал — это открытая сторона, позволяющая непосредственно наблюдать за пламенем. Иногда после завершения работы на него устанавливается защита, хотя чаще всего просто остается открытое окно;
  • 9-12 — кладка остается без изменений;
  • 13 — с лицевой стороны прокладывается стальная полоса. Для обеспечения максимального качества можно проложить уголок, но чтоб металл в итоге оказался скрыт каминной кладкой;
  • 14 — с лицевой стороны по полосе прокладывается кирпич, чем формируется дымозаборник. Именно благодаря данному ряду в помещение ни при каких обстоятельствах не поступает дым, несмотря на близость открытого пламени;
  • 15-17 — постепенное сужение кладки дымоотвода до размера 2-х кирпичей. Внешние параметры камина остаются без изменений;
  • 18-21 — труба отводится к задней угловой части. Начиная с 2- ряда происходит сужение внешней кладки, но боковые стены остаются;
  • 22 — устанавливается металлическая заслонка;
  • 23 и далее — формируется труба и делается вывод на улицу. Важно, чтобы труба возвышалась над крышей не менее 30 см, чтобы воздушный поток не сбил дым в обратную сторону.

В итоге получается камин своими руками, изображенный на рис. 2.

Дополнительные аспекты по работе

Схема кладки камина

Рисунок 4. Схема кладки камина.

Глина берется средней жирности и смешивается с песком и водой в соотношении 1:1:1, после чего пальцами скатывается шарик и расплющивается — трещин быть не должно, но также он не должен растекаться. В случае с трещинами добавляется глина и вода, а если растекается — песок.

Огнеупорный кирпич нужен только в тех местах, где будет прямой контакт огня с кирпичом, в противном случае использование его можно считать перерасходом. Непосредственно перед тем, как уложить кирпич, нужно его продержать в воде 2-3 минуты, чтобы он лучше схватился с глиняным раствором.

Кроме описанного выше чертежа, есть еще достаточно большое количество вариаций, будь то простые прямоугольные камины (рис.3) или подобные описанному угловые. Все они имеют одну систему (рис. 4), способствующую обеспечению поставленной задачи.

С установкой камина справится даже новичок, не занимавшийся ранее подобными вещами, поэтому не стоит опасаться ошибок и можно смело приступать к выполнению порядовки. Обычно на то, чтобы класть камин своими руками, фактического времени уходит всего несколько дней.

How to put a quality fireplace?

For centuries, people were not dependent from the central gas supply system and from their ovens, which they themselves laid. This relationship had its obvious advantages and disadvantages, but in the 20th century, much has changed. After just 1 Century newly minted energy sources (coal, gas and oil) have become much more expensive, which led to the return of traditions.

Types of fireplaces

Types of fireplaces.

To properly put the fireplace with your hands, you need to know in advance the entire procedure and be in possession of a drawing. Experienced potters themselves can make a drawing, depending on the operating conditions and results requirements and beginners enough to use traditional options.

Most often, the fireplace is installed in the corner, which saves material without losing any of its properties.

Installation of foundation works

Poryadovkoy corner fireplace

Figure 1. poryadovkoy corner fireplace.

Materials and tools:

  • edged;
  • a hammer with nails;
  • reinforcing rod;
  • Bulgarian;
  • roulette;
  • machine welding;
  • M400 concrete solution.

Usually, the oven is set slab foundation, which is a miniature copy of the plate out of the house, but in this case in order to save, you can use the lite version. Small losses in the strength characteristics can be completely ignored because of the low weight of the fireplace.

To fill the set of formwork edging board. The height of the formwork should be 8-10 cm, and the width of the fireplace under the walls of 77 cm. All boards are installed the maximum quality to the lateral pressure of the solution is not pushed them even 1 cm.

As a reinforcement made 1 crate of thick reinforcing rod 12 mm. For this laid parallel bars 1 wall with 10 cm increments, after which they laid out perpendicular to the additional 1 layer bars. The complexity of the work of their constant reduction in the length, but in the end formed the perimeter of the crates, to avoid losses in strength.

Driving corner fireplace

Figure 2. Schematic of a corner fireplace.

All joints are bonded together by arc welding, the need to monitor the quality of each weld, because even a small crack can affect the quality of the assembly.

Poured concrete M400 solution in 2 stages: the first 4 cm, then stacked crate, then the remaining 6 cm After pouring the solution you need to plow a reinforcing rod to release trapped air.. This procedure will significantly add strength grouted. M400 M300 instead used in this case due to the fact that the small thickness of the foundation requires the maximum care of strength.

After pouring the solution is left to 15-18 days for complete drying, after which formwork is dismantled, and you can start spread fire with his own hands.

Most of the work with a fireplace

Option poryadovkoy fireplace

Figure 3. Option poryadovkoy fireplace.

Materials and tools:

  • Brick full;
  • refractory bricks;
  • solution is an earthenware oven;
  • Master OK;
  • rubber mallet;
  • flap;
  • steel strip;
  • grate;
  • metal door (for the ash).

With the help of drawing 1 laid out a classic fireplace. This fireplace has a purely decorative role, helps to relax and cause a state of mind in order.

  • series 1-4 — with any masonry data series are used for alignment. Especially this aspect is to pay attention to the angular design, as weakened the foundations and a small footprint are doing their job. At the end of series 3 water level should show at all points of masonry, brick everywhere perfectly smooth. 4 number is not mandatory, but it allows to lift the flame slightly higher for the convenience of the visitors;
  • 5 — on the front side is formed by ash pit. Its width only 1 brick, and the depth to 45 cm of the blower at the same time serves as ash pan.;
  • 6 — in the back of the ash grate is installed. The window on the front side is covered with brickwork, as part of the ash;
  • 7 — is formed by the combustion chamber above the grate, but the front side, however, remains closed;
  • 8 — in the combustion chamber is opened portal. Portal — an open side that allows to watch the flame itself. Sometimes, after the completion of it is protected and although often just stays open window;
  • 9-12 — masonry remains unchanged;
  • 13 — on the front side of the steel strip is laid. To ensure the highest quality possible to pave the area, but that the metal ended up hidden masonry fireplace;
  • 14 — on the front side of the strip is laid on a brick than the smoke accumulators formed. It is thanks to this series of the premises under any circumstances, is not received smoke, despite the proximity of open flames;
  • 15-17 — the gradual narrowing of the masonry chimney to a size of 2 bricks. Outside The fire will remain unchanged;
  • 18-21 — a pipe assigned to the rear corner portion. Since the number 2 there is a narrowing of external masonry, but the side walls remain;
  • 22 — mounted metal flap;
  • 23 and beyond — shaped pipe, and concludes on the street. It is important that the pipe towered above the roof not less than 30 cm, so that the air flow is not brought down the smoke in the opposite direction.

The result is a fireplace with his hands as shown in Fig. 2.

Additional aspects to work

Driving masonry fireplace

Figure 4. Schematic masonry fireplace.

Clay medium oil is taken and mixed with sand and water in the ratio 1: 1: 1, after which the ball rolls down the fingers and flattened — cracks should not be, but also it should not spread. In the case of cracked clay and water is added, and if the spread — sand.

Refractory brick is needed only in those places where there is direct contact with fire brick, otherwise its use may be considered overruns. Immediately before laid brick, you need to hold it in water for 2-3 minutes, so that it is better grasped with clay mortar.

In addition to the drawing above, there are still quite a number of variations, whether they are simple rectangular fireplaces (Figure 3) or the like described angle. They all have one system (Fig. 4) supportive of the task.

FROM fireplace installation even a beginner will cope, not to engage in this sort of thing before, so do not be afraid of mistakes and you can safely proceed to the implementation of poryadovkoy. Usually something to put a fireplace with his hands, the actual time it takes just a few days.

Як класти якісний камін?

Протягом багатьох століть люди були залежні немає від центральної системи газопостачання, а від своїх печей, які самі ж викладали. Така залежність мала свої очевидні плюси і мінуси, але в 20 столітті багато що змінилося. Лише через 1 століття новоспечені енергоносії (вугілля, газ і нафтопродукти) стали сильно дорожчати, що послужило приводом до повернення традицій.

види камінів

Види камінів.

Щоб правильно викласти камін своїми руками, потрібно заздалегідь знати весь порядок дій, а також мати на руках креслення. Досвідчені пічники можуть самі скласти креслення, в залежності від умов роботи і вимог до підсумків, а новачкам цілком достатньо використовувати традиційні варіанти.

Найчастіше камін встановлюється в кутку кімнати, що дозволяє заощадити матеріал без втрат в будь-яких його властивості.

Роботи по установці фундаменту

Порядовка кутового каміна

Малюнок 1. Порядовка кутового каміна.

Матеріали та інструменти:

  • дошка обрізна;
  • молоток з цвяхами;
  • прут армирующий;
  • болгарка;
  • рулетка;
  • апарат зварювальний;
  • розчин бетону М400.

Зазвичай під піч встановлюється плитний фундамент, який є зменшеною копією плити з-під будинку, але в даному випадку в цілях економії можна скористатися полегшеною версією. Невеликі втрати в міцності можна повністю ігнорувати через малу вагу каміна.

Для заливки встановлюється опалубка з обрізної дошки. Висота опалубки повинна становити 8-10 см, а ширина каміна під стінами 77 см. Всі дошки встановлюються максимально якісно, щоб бічний тиск розчину не посунули їх навіть на 1 см.

Як армування виготовляється 1 лати з товстого армирующего прута 12 мм. Для цього викладаються паралельні 1 стіні прути з кроком 10 см, після чого перпендикулярно їм викладається ще 1 шар прутів. Складність в роботі складає їх постійне зменшення довжини, але в кінці формується периметр обрешітки, що дозволяє уникнути втрат в міцності.

Схема кутового каміна

Малюнок 2. Схема кутового каміна.

Всі стики скріплюються між собою за допомогою зварки, причому потрібно стежити за якістю кожного зварного шва, тому що навіть маленька тріщина може відбитися на якості всієї конструкції.

Заливається розчин бетону М400 в 2 етапи: спочатку 4 см, потім укладається обрешетка, потім залишилися 6 см. Після заливки потрібно переорати розчин армирующим прутом, щоб випустити накопичився повітря. Дана процедура дозволить значно додати міцності залитому розчину. М400 замість М300 в даному випадку використовується через те, що невелика товщина фундаменту зобов'язує максимально подбати про міцність.

Після заливки розчин залишається на 15-18 днів для повного висихання, після чого опалубка демонтується і можна починати викладати камін своїми руками.

Основна робота з каміном

Варіант порядовки каміна

Малюнок 3. Варіант порядовки каміна.

Матеріали та інструменти:

  • цегла повнотіла;
  • цегла вогнетривка;
  • розчин для печей глиняний;
  • кельму;
  • гумовий молоток;
  • заслінка;
  • смуга сталева;
  • колосник;
  • дверцята металева (для зольника).

За допомогою креслення 1 викладається класичний камін. Такий камін виконує виключно декоративну роль, допомагає розслабитися і привести душевний стан в порядок.

  • ряд 1-4 — за будь-якої кладці дані ряди служать для вирівнювання. Особливо цього аспекту варто приділити увагу в кутовий конструкції, тому що ослаблений фундамент і невелика площа опори роблять свою справу. В кінці 3 ряди водяний рівень повинен показувати на всіх точках кладки, що всюди цегла ідеально рівний. 4 ряд не обов'язковий, але дозволяє підняти полум'я трохи вище, для зручності відпочиваючого;
  • 5 — з лицьового боку формується піддавали. Ширина його всього 1 цегла, а глибина до 45 см. Піддувало одночасно служить зольником;
  • 6 — в задній частині піддувала встановлюється колосник. Віконце з лицьового боку перекривається цегляною кладкою, як і частина зольника;
  • 7 — формується топкова камера над колосником, але лицьова сторона при цьому залишається закритою;
  • 8 — у камери згоряння відкривається портал. Портал — це відкрита сторона, що дозволяє безпосередньо спостерігати за полум'ям. Іноді після завершення роботи на нього встановлюється захист, хоча найчастіше просто залишається відкрите вікно;
  • 9-12 — кладка залишається без змін;
  • 13 — з лицьового боку прокладається сталева смуга. Для забезпечення максимальної якості можна прокласти куточок, але щоб метал в результаті виявився прихований камінної кладкою;
  • 14 — з лицьового боку по смузі прокладається цегла, ніж формується димозаборнік. Завдяки цьому ряду в приміщення ні за яких обставин не надходить дим, незважаючи на близькість відкритого полум'я;
  • 15-17 — поступове звуження кладки димоходу до розміру 2-х цегли. Зовнішні параметри каміна залишаються без змін;
  • 18-21 — труба відводиться до задньої кутовий частини. Починаючи з 2 ряду відбувається звуження зовнішньої кладки, але бічні стіни залишаються;
  • 22 — встановлюється металева заслінка;
  • 23 і далі — формується труба і робиться висновок на вулицю. Важливо, щоб труба височіла над дахом не менше 30 см, щоб повітряний потік не збив дим в зворотну сторону.

У підсумку виходить камін своїми руками, зображений на рис. 2.

Додаткові аспекти по роботі

Схема кладки каміна

Малюнок 4. Схема кладки каміна.

Глина береться середньої жирності і змішується з піском і водою в співвідношенні 1: 1: 1, після чого пальцями скочується кулька і розплющується — тріщин бути не повинно, але також він не повинен розтікатися. У випадку з тріщинами додається глина і вода, а якщо розтікається — пісок.

Вогнетривку цеглу потрібен тільки в тих місцях, де буде прямий контакт вогню з цеглою, в іншому випадку використання його можна вважати перевитратою. Безпосередньо перед тим, як укласти цегла, потрібно його протримати у воді 2-3 хвилини, щоб він краще схопився з глиняним розчином.

Крім описаного вище креслення, є ще досить велика кількість варіацій, будь то прості прямокутні каміни (рис.3) або подібні описаному кутові. Всі вони мають одну систему (рис. 4), що сприяє забезпеченню поставленого завдання.

З установкою каміна впорається навіть новачок, який не займався раніше подібними речами, тому не варто побоюватися помилок і можна сміливо приступати до виконання порядовки. Зазвичай на те, щоб класти камін своїми руками, фактичного часу йде всього кілька днів.

Руководство по замене канализации

Оглавление:

Замена канализации — очень важная работа, от качества которой зависит ваше спокойствие и комфорт. Но, несмотря на важность и значимость, процедура эта вполне стандартна, и справиться с ней самостоятельно вполне возможно без особых затруднений. Для того чтобы начать работы, естественно, нужно основательно подготовиться и сначала собрать все необходимые инструменты.

Схема канализации

Схема канализации.

Инструменты

  • молоток;
  • киянка (можно заменить деревянным бруском);
  • ножовка с мелким зубом (по металлу или по дереву);
  • нож;
  • отвертка шлицевая;
  • отвертка крестовая;
  • дрель ударная или перфоратор;
  • газовый ключ № 2 (удобнее работать с двумя);
  • рулетка.
Схема устройства канализационного стояка

Схема устройства канализационного стояка.

Кроме инструментов заранее нужно подготовить и материалы. Количество и диаметр труб, отводов, сифонов, тройников, переходных манжет и т.д. вы должны определить самостоятельно в соответствии с вашим санузлом. Длина труб должна определяться как можно точнее, используйте рулетку для точных измерений. Лучше несколько раз перепроверить, чем один раз сделать ошибку. Бежать в магазин за какой-нибудь забытой мелочью, в то время как весь дом сидит без воды, ожидая, пока вы закончите работы, это не очень удобно.

Демонтаж

Замена канализационных труб начинается с демонтажа старых изделий.

В первую очередь стоит позаботиться о своей безопасности, не потому, что у вас нет достаточного опыта, а потому что порезаться осколком трубы из чугуна очень просто.

Такие работы даже опытные сантехники выполняют в защитных перчатках, потому как чугунная канализация требует осторожности. Все работы должны выполняться в определенной последовательности, в этом случае демонтаж старых чугунных труб вы выполните достаточно быстро и без проблем:

Схема канализации многоквартирного дома

Схема канализации многоквартирного дома.

  1. В первую очередь нужно снять все старые сифоны, освободить трубу от внешних привязок. Вполне возможно, просто снять сифоны не получится, что-то придется не просто откручивать, а даже ломать. С трубы нужно счистить также всяческие растворы, замазки и тому подобное, если таковое имеется. вы можете считать, что цель достигнута, когда заметите, что трубу можно слегка отодвинуть от стены, вполне достаточно даже самой маленькой щели. Если труба закреплена металлическими хомутами, их нужно открутить либо просто срезать.
  2. После того как вы закончите с этой частью работы, нужно перейти к следующему этапу, то есть к разбиванию трубы. Для этого вам понадобится любая ненужная ткань — просто тряпка. Ее нужно накинуть на трубу в подходящем, а самое главное, доступном для этой цели месте, обычно это удобно сделать между ванной и стенкой в ванной комнате.
  3. Разбивать трубу без тряпки не рекомендуется — это небезопасно, к тому же в результате вы получите совсем не то, что ожидали. Когда вы разобьете трубу, можно вынуть тот участок, что ведет на кухню — либо сразу весь полностью, либо по частям. Участок трубы, ведущий в туалет, тоже аккуратно расшатываем и демонтируем все, что возможно.
  4. Теперь все работы переносятся в туалетную комнату. Здесь вам необходимо оставить нетронутым фановый стояк, а канализационные трубы демонтировать. Целым оставляется переходный тройник, а иногда и целый отвод или участок трубы, который входит в этот тройник.
  5. Это делается потому, что чугунную трубу вытащить из тройника без проблем удается редко. Все работы проводить нужно очень аккуратно. Чугун ломается неожиданно и непредсказуемо, он вполне может сломаться таким образом, что осколки останутся внутри тройника, а на то, чтобы вытащить их оттуда, у вас уйдет очень много времени.
  6. Теперь нужно очистить промежуток между входящим участком и раструбом тройника, так тщательно, насколько это возможно. Для этого очень удобно использовать шлицевую отвертку, но если таковой не имеется, вполне подойдет обычный заточенный пруток.
  7. Допускается залить в этот промежуток керосин или другую едкую жидкость. Расшатывайте трубу очень аккуратно, с разных сторон периодически подбивая киянкой или деревянным бруском. Вам нужно расчистить раструб так, чтобы труба вышла полностью, не оставив в тройнике осколков. Затем раструб нужно очистить окончательно, используйте для этого любые подручные чистящие средства.

Монтаж

Теперь в тройник, точнее, в раструб чугунного тройника, нужно вставить переходную манжету, возможно, вам придется воспользоваться пластиковым отводом для того, чтобы выправить направление трубы. Возьмите рулетку и отмерьте расстояние до первого тройника. К полученному результату нужно прибавить ровно 5 см, если диаметр 50 мм или же 5,5 см, если труба сотка. Таким образом вы учитываете раструбное соединение. По полученному размеру отрежьте кусок трубы. При необходимости очистите отверстие в стене:

Схема замены сифона.

Схема замены сифона.

  1. Чтобы облегчить работу по соединению канализационных труб, рекомендуется предварительно замочить резиновые уплотнители. Как альтернативу можно использовать технический вазелин, силиконовую смазку. На крайний случай можно просто намылить уплотнители.
  2. Следующее действие — наметить месторасположение для второго тройника и прикинуть уклон трубы. Это нужно для того, чтобы не делать лишней работы, например, чтобы не разбивать стену кухни.
  3. Используя перфоратор или дрель и отвертку, закрепите хомут для трубы. В том случае, если вы не закрепите трубу, из-за маленького люфта соединений здесь образуется впадина, где будет собираться мусор, который в итоге забьет трубу. Для второго крепления лучше выбрать место в конце трубопровода, чтобы должным образом зафиксировать нужный уклон.
  4. Следующие действия вполне понятны. вы снова берете рулетку, измеряете очередное расстояние, опять же несколько раз, для надежности. Прибавляете к этому расстоянию необходимые сантиметры, отрезаете трубу и так далее. Не забывайте о надежности соединений, каждое из них должно проводиться с уплотнителем. Затем нужно установить новые сифоны, это вас не затруднит, потому что демонтаж проводился вами самостоятельно. Выводы от сифонов нужно завести в новую канализацию.

Прежде чем включить подачу воды, проверьте все соединения. После проверки нужно пролить немного воды, то есть включить и сразу выключить подачу воды. Затем, когда вода будет уже в трубах, нужно еще раз осмотреть все трубы на наличие протечек.

Замена канализационных труб — работа ответственная, поскольку от качества выполнения зависит не только ваш комфорт, но и спокойствие соседей. Поэтому если у вас возникают сомнения, то стоит все же вызвать сантехника. Хотя, если подготовиться основательно, с заменой канализационной системы вы справитесь самостоятельно.

Table of contents:

Replacing the sewer — a very important job, the quality of which depends on your comfort and pleasure. But despite the importance and significance, this procedure is quite standard, and deal with it on their own it is possible without difficulty. In order to start the work, of course, you need to thoroughly prepare to first collect all the necessary tools.

sewerage scheme

sewerage scheme.

Instruments

  • a hammer;
  • Mallet (can be replaced by a block of wood);
  • hacksaw with a fine tooth (metal or wood);
  • knife;
  • Slotted screwdriver;
  • Phillips screwdriver;
  • impact drill or a hammer;
  • pipe wrench number 2 (it is more convenient to work with two);
  • roulette.
Driving device sewer riser

Driving device sewer riser.

In addition to the tools you need to prepare in advance and materials. The number and diameter of the pipes, taps, siphons, tees, transition sleeves, etc. you have to define yourself according to your bathroom. The length of the pipes should be determined as accurately as possible, use a tape measure for accurate measurements. It is best to double-check a few times than once to make a mistake. Run to the store for any forgotten trifle, while the house is sitting without water, waiting until you're done working, it's not very convenient.

dismantling

Replacement of sewer pipes begins with the dismantling of the old products.

The first is to take care of their security, not because you do not have enough experience, but because they cause injury by shrapnel pipe made of cast iron is very simple.

Such work even experienced plumbers perform protective gloves, because the cast iron drainage requires caution. All work must be performed in a certain sequence, in this case, the dismantling of old cast iron pipes, do you quickly and easily:

Driving apartment building sewer

Driving apartment building sewer.

  1. First of all it is necessary to remove all the old traps, release the pipe from external references. It is possible simply to remove traps will not work, something will not just unscrew, and even break. With the need to clean off the pipe and all kinds of solutions, putties and the like, if any. you can assume that the goal is achieved, when you notice that the pipe can be a little push from the wall, enough even the smallest gap. If the pipe is fixed by metal clamps, they need to loosen or simply cut.
  2. Once you're done with this part of the job, you need to go to the next stage, that is, to the breaking of the pipe. For this you need any unnecessary cloth — a cloth. It must throw the pipe in a suitable, and most importantly, accessible place for this purpose, it is usually convenient to make between the tub and the wall in the bathroom.
  3. Break the pipe is not recommended without a rag — it is not safe, in addition to the result you get is not what you expect. When you break the pipe can be removed for the site, which leads to the kitchen — or all at once in full or in parts. Planning the pipe leading to the toilet, too gently loosens and dismantle everything that is possible.
  4. Now all works are carried to the bathroom. Here you must leave intact fanovy riser and sewer pipes dismantled. Whole left the transitional tee and sometimes a tap or pipe section, which is included in this tee.
  5. This is because the cast iron pipe to pull out of the tee without problems is rarely possible. All work is carried out very carefully. Cast iron breaks suddenly and unpredictably, it may well be broken, so that the fragments remain inside the tee, and then to pull them out, you will take a very long time.
  6. Now you want to clear the gap between the incoming portion and the flared tee as closely as possible. For this very convenient to use a flathead screwdriver, but if there is none, it is quite suitable conventional sharpened rod.
  7. Allowed to fill in this gap kerosene or other corrosive liquid. Shake the tube very carefully, from different sides periodically inciting mallet or a block of wood. You need to clear the funnel so that the pipe is completely out, leaving fragments in the tee. Then you need to clean the bell finally, use of any available cleaners.

Installation

Now, tee, or rather, into the socket of cast-iron tee, you need to insert a transitional cuff, you may have to use a plastic tap in order to rectify the direction of the pipe. Take a tape measure and measure the distance to the first tee. To this must be added the result exactly 5 cm if the diameter of 50 mm 5.5 cm or if the weaving tube. So you consider the flare connection. Upon receipt of the size of the cut piece of pipe. If necessary, clean the hole in the wall:

Replacement scheme siphon.

Replacement scheme siphon.

  1. To facilitate the work of connection of sewer pipes, It is recommended to soak the rubber seals. As an alternative, you can use petroleum jelly, silicone grease. In the extreme case, you can simply lather seals.
  2. The next step — to identify the location for the second tee and estimate the slope of the pipe. It is necessary to do extra work, for example, so as not to break the wall of the kitchen.
  3. Using a hammer or a drill and a screwdriver, tighten the clamp to the pipe. In that case, if you do not fix the pipe, due to the small backlash connections are formed trough, where it will gather dust, which eventually score the pipe. For the second attachment is best to choose a place in the end of the pipeline, in order to properly fix the desired slope.
  4. The following actions are understandable. again you take a tape measure, measure the regular distance again, several times, for reliability. Is added to this distance must be centimeters, cut the pipe and so on. Do not forget about the reliability of connections, each of them must be carried out with a sealant. Then you need to set new traps, it's not too much trouble, because the dismantling was conducted by yourself. Conclusions from the siphons have to start a new sewage system.

Before turning on the water supply, check all connections. After checking the need to shed a little bit of water that is turned on and immediately turn off the water supply. Then, when the water in the pipes will need more time to examine all the pipes for leaks.

Replacement of sewer pipe — work responsible, because the quality of the performance depends not only your comfort but and quiet neighbors. So if you have any doubt, you should still call a plumber. Although, if you prepare thoroughly, with the replacement of the sewer system you can do it yourself.

Зміст:

Заміна каналізації — дуже важлива робота, від якості якої залежить ваше спокій і комфорт. Але, незважаючи на важливість і значущість, процедура ця цілком стандартна, і впоратися з нею самостійно цілком можливо без особливих труднощів. Для того щоб почати роботи, природно, потрібно грунтовно підготуватися і спочатку зібрати всі необхідні інструменти.

схема каналізації

Схема каналізації.

Інструменти

  • молоток;
  • киянка (можна замінити дерев'яним бруском);
  • ножівка з дрібним зубом (по металу або по дереву);
  • ніж;
  • викрутка шлицевая;
  • викрутка хрестова;
  • дриль ударна або перфоратор;
  • газовий ключ № 2 (зручніше працювати з двома);
  • рулетка.
Схема пристрою каналізаційного стояка

Схема пристрою каналізаційного стояка.

Крім інструментів заздалегідь потрібно підготувати і матеріали. Кількість і діаметр труб, відводів, сифонів, трійників, перехідних манжет і т.д. ви повинні визначити самостійно відповідно до вашим санвузлом. Довжина труб повинна визначатися якомога точніше, використовуйте рулетку для точних вимірювань. Краще кілька разів перевірити, ніж один раз зробити помилку. Бігти в магазин за якоїсь забутої дрібницею, в той час як весь будинок сидить без води, чекаючи, поки ви закінчите роботи, це не дуже зручно.

демонтаж

Заміна каналізаційних труб починається з демонтажу старих виробів.

В першу чергу варто подбати про свою безпеку, не тому, що у вас немає достатнього досвіду, а тому що порізатися осколком труби з чавуну дуже просто.

Такі роботи навіть досвідчені сантехніки виконують в захисних рукавичках, тому як чавунна каналізація вимагає обережності. Всі роботи повинні виконуватися в певній послідовності, в цьому випадку демонтаж старих чавунних труб ви виконаєте досить швидко і без проблем:

Схема каналізації багатоквартирного будинку

Схема каналізації багатоквартирного будинку.

  1. В першу чергу потрібно зняти всі старі сифони, звільнити трубу від зовнішніх прив'язок. Цілком можливо, просто зняти сифони не вийде, щось доведеться не просто відкручувати, а навіть ламати. З труби потрібно зчистити також всілякі розчини, замазки тощо, якщо таке є. ви можете вважати, що мета досягнута, коли помітите, що трубу можна злегка відсунути від стіни, цілком достатньо навіть найменшої щілини. Якщо труба закріплена металевими хомутами, їх потрібно відкрутити або просто зрізати.
  2. Після того як ви закінчите з цією частиною роботи, потрібно перейти до наступного етапу, тобто до розбивання труби. Для цього вам знадобиться будь-яка непотрібна тканину — просто ганчірка. Її потрібно накинути на трубу в потрібному, а найголовніше, доступному для цієї мети місці, зазвичай це зручно зробити між ванною і стінкою у ванній кімнаті.
  3. Розбивати трубу без ганчірки не рекомендується — це небезпечно, до того ж в результаті ви отримаєте зовсім не те, що очікували. Коли ви розіб'єте трубу, можна вийняти ту ділянку, що веде на кухню — або відразу весь повністю, або частинами. Ділянка труби, що веде в туалет, теж акуратно розхитуємо і демонтуємо всі, що можливо.
  4. Тепер всі роботи переносяться в туалетну кімнату. Тут вам необхідно залишити недоторканим фановий стояк, а каналізаційні труби демонтувати. Цілим залишається перехідний трійник, а іноді і цілий відведення або ділянку труби, який входить в цей трійник.
  5. Це робиться тому, що чавунну трубу витягнути з трійника без проблем вдається рідко. Всі роботи проводити потрібно дуже акуратно. Чавун ламається несподівано і непередбачувано, він цілком може зламатися таким чином, що осколки залишаться всередині трійника, а на те, щоб витягти їх звідти, у вас піде дуже багато часу.
  6. Тепер потрібно очистити проміжок між вхідним ділянкою і розтрубом трійника, так ретельно, наскільки це можливо. Для цього дуже зручно використовувати шлицевую викрутку, але якщо такої немає, цілком підійде звичайний заточений пруток.
  7. Допускається залити в цей проміжок гас або іншу їдку рідину. Розхитуйте трубу дуже акуратно, з різних сторін періодично підбиваючи киянкою або дерев'яним бруском. Вам потрібно розчистити розтруб так, щоб труба вийшла повністю, не залишивши в трійнику осколків. Потім розтруб потрібно очистити остаточно, використовуйте для цього будь-які підручні засоби для чищення.

монтаж

Тепер в трійник, точніше, в розтруб чавунного трійника, потрібно вставити перехідну манжету, можливо, вам доведеться скористатися пластиковим відведенням для того, щоб виправити напрямок труби. Візьміть рулетку і відміряйте відстань до першого трійника. До отриманого результату треба додати рівно 5 см, якщо діаметр 50 мм або ж 5,5 см, якщо труба сотка. Таким чином ви враховуєте розтрубне з'єднання. За отриманим розміром відріжте шматок труби. При необхідності очистіть отвір в стіні:

Схема заміни сифона.

Схема заміни сифона.

  1. Щоб полегшити роботу по з'єднанню каналізаційних труб, рекомендується попередньо замочити гумові ущільнювачі. Як альтернативу можна використовувати технічний вазелін, силіконову змазку. На крайній випадок можна просто намилити ущільнювачі.
  2. Наступна дія — намітити розташування для другого трійника і прикинути ухил труби. Це потрібно для того, щоб не робити зайвої роботи, наприклад, щоб не розбивати стіну кухні.
  3. Використовуючи перфоратор або дриль і викрутку, закріпіть хомут для труби. У тому випадку, якщо ви не закріпіть трубу, через маленького люфту з'єднань тут утворюється западина, де буде збиратися сміття, яке в підсумку заб'є трубу. Для другого кріплення краще вибрати місце в кінці трубопроводу, щоб належним чином зафіксувати потрібний ухил.
  4. Докладніші відомості про процес цілком зрозумілі. ви знову берете рулетку, вимірюєте чергове відстань, знову ж кілька разів, для надійності. Додаєте до цієї відстані необхідні сантиметри, відрізаєте трубу і так далі. Не забувайте про надійність з'єднань, кожне з них має проводитися з ущільнювачем. Потім потрібно встановити нові сифони, це вас не утруднить, тому що демонтаж проводився вами самостійно. Висновки від сифонів потрібно завести в нову каналізацію.

Перш ніж включити подачу води, перевірте всі з'єднання. Після перевірки потрібно пролити трохи води, тобто включити і відразу вимкнути подачу води. Потім, коли вода буде вже в трубах, потрібно ще раз оглянути всі труби на наявність протікань.

Заміна каналізаційних труб — робота відповідальна, оскільки від якості виконання залежить не тільки ваш комфорт, але і спокій сусідів. Тому якщо у вас виникають сумніви, то варто все ж викликати сантехніка. Хоча, якщо підготуватися грунтовно, з заміною каналізаційної системи ви впораєтеся самостійно.