Оформление акта на списание дебиторской задолженности: образец документа

Оглавление:

Формирование дебиторской задолженности и возможности по ее взысканию с неплательщика

Дебиторская задолженность в современной российской практике бухгалтерского учета обыкновенно интерпретируется как сумма денежных средств, которую рассматриваемая компания должна получить от своих контрагентов, например, клиентов, партнеров или других в данном периоде времени. Таким образом, дебиторская задолженность фактически возникает в случае, если указанная компания, выступая поставщиком товара или услуги, осуществила передачу необходимого предмета или оказание требуемой работы для приобретателя, однако не получила от него денежных средств, предусмотренных заключенным между ними договором в качестве оплаты. В этом случае организация-поставщик признается имеющей дебиторскую задолженность.

Дебиторская задолженность в бухгалтерском балансе

Вместе с тем, следует иметь в виду, что обыкновенно договоры между коммерческими организациями, предусматривающие оплату товаров или услуг, составляются с предоставлением плательщику некоторого периода времени для осуществления оплаты. В этой связи до момента наступления срока окончательного расчета между сторонами, зафиксированного в договоре, такая задолженность является нормальной или срочной, и в отношении нее организация-поставщик не вправе предъявлять плательщику какие-либо финансовые претензии.

Признание имеющейся задолженности безнадежной и осуществление ее списания

Исковое заявление в судТакое право, однако, появляется у нее после истечения указанного срока: уже на следующий день после этого руководство организации вправе обращаться в суд с исковым заявлением, содержащим требование о взыскании долга с неплательщика, или защищать свои законные права и интересы иными способами, предусмотренными действующим законодательством. Вместе с тем, следует иметь в виду, что такие действия представляют собой право, а не обязанность компании-поставщика, перед которой у плательщика имеется непогашенное долговое обязательство. Если в настоящий момент сотрудники этой компании имеют высокую загруженность, сумма дебиторской задолженности несущественна, а должник злостно уклоняется от выполнения своих обязательств и процесс взыскания с него денежных средств обещает быть крайне трудным, руководство такой компании может принять решение отказаться от попыток взыскания непогашенной дебиторской задолженности.

Тем не менее, в случае принятия такого решения к вопросу, связанному с наличием рассматриваемого долга, придется вернуться через некоторое время. Такое требование установлено одним из основных документов, регулирующих порядок осуществления бухгалтерского учета в Российской Федерации - Приказом Мининстерства финансов России № 34н от 29 июля 1998 года "Об утверждении Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации". В частности, пункт 77 указанного нормативно-правового акта устанавливает, что по истечении срока исковой давности в отношении конкретной дебиторской задолженности организация-поставщик, которая в этой ситуации теряет возможность взыскания такого долга с неплательщика, должна осуществить ее списание.

Расчет сроков исковой давностиОсуществление этой процедуры требует принять во внимание положения статьи 196 Гражданского кодекса Российской Федерации, зарегистрированного в своде законов нашей страны под номером 51-ФЗ от 30 ноября 1994 года. Указанный раздел данного нормативно-правового акта определяет, что общий срок исковой давности, применяемый также в отношении вопросов, связанных со взысканием дебиторской задолженности, в нашей стране составляет три года. При этом отсчет указанного срока, как того требует пункт 2 статьи 200 рассматриваемого раздела действующего законодательства, должен начинаться на следующий день после даты, в которую долговое обязательство должно было быть погашено.

Кроме того, при осуществлении расчета сроков исковой давности в отношении рассматриваемой дебиторской задолженности следует принимать во внимание положения статьи 203 Гражданского кодекса Российской Федерации: она уточняет, что любые действия со стороны должника, подтверждающие признание им факта наличия долгового обязательства, служат основанием для обнуления отсчета. Так, например, если должник прислал организации-поставщику письмо, в котором содержится уведомление о намерении погасить задолженность в определенный срок, но после не предпринимал никаких действий по ее погашению, срок исковой давности в этом случае будет отсчитываться с момента получения такого письма.

Инвентаризация задолженностиВместе с тем, в современной российской практике бухгалтерского учета достаточно распространенным является и другое основание списания дебиторской задолженности - невозможность взыскания причитающихся организации-поставщику денежных средств в связи с ликвидацией компании-должника. Указанное основание также предусмотрено пунктом 77 Приказа Мининстерства финансов России № 34н от 29 июля 1998 года "Об утверждении Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации". При этом в обоих рассмотренных случаях порядок осуществления списания будет одинаковым: для этого необходимо произвести инвентаризацию имеющихся у компании задолженностей, сформировать приказ директора организации о списании безнадежной задолженности с указанием основания такого списания и оформить акт или справку, которая будет содержать в себе полное обоснование осуществления рассматриваемой процедуры.

Порядок оформления акта о списании дебиторской задолженности, в отношении которой невозможно осуществить взыскание

Действующая законодательная база в области бухгалтерского учета в Российской Федерации не содержит документов, устанавливающих конкретный образец оформления такого акта.

Тем не менее, в рамках сложившейся практики принято, чтобы бланк такого документа содержал в себе несколько основных разделов, отвечающих требованиям Приказа Мининстерства финансов России № 34н от 29 июля 1998 года "Об утверждении Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации" и других нормативно-правовых актов, регулирующих осуществление операций в данной сфере.

Основные разделы акта о списании не подлежащей взысканию задолженности

Закон Образец такого документа в "шапке" акта должен содержать сведения об организации, издавшей его, и назначение этого документа, которым является списание дебиторской задолженности. Первый блок акта должен быть посвящен основаниям, которые служат причиной проведения этой операции. Согласно требованиям приказа Министерства финансов № 34н, таким основанием должна выступать проведенная инвентаризация. Здесь потребуется указать выходные данные приказа, послужившего причиной ее проведения, дату осуществления инвентаризации и содержание финансовых операций, которые подверглись анализу и учету: в их число должна входить и дебиторская задолженность.

Кроме того, необходимо упомянуть выходные данные акта о проведенной инвентаризации, то есть его дату и номер. При составлении указанного акта следует помнить, что действующее российское законодательство в области бухгалтерского учета содержит четкие требования к оформлению такого акта: он должен быть сформирован в на примере формы ИНВ-17, утвержденной постановлением Федеральной службы государственной статистики Российской Федерации № 88 от 18 августа 1998 года "Об утверждении унифицированных форм первичной учетной документации по учету кассовых операций, по учету результатов инвентаризации".

Второй блок должен быть посвящен описанию юридических аспектов состояния вопроса относительно рассматриваемой дебиторской задолженности. В этом разделе следует упомянуть выходные данные договора о поставке товара или услуги, заключенного между сторонами, сумму предусмотренного им платежа, дату осуществления окончательного расчета по договору. Кроме того, в этом разделе необходимо описать историю взаимодействия поставщика и плательщика по указанному вопросу в течение истекшего периода. Так, необходимо перечислить запросы с требованием о погашении задолженности, которые поставщик направлял в адрес должника, а также наличие и характер полученных ответов.

Ключевые основания для осуществления списания имеющейся задолженности

Третий раздел следует посвятить описанию оснований для списания указанной дебиторской задолженности. Так, например, если данное долговое обязательство списывается в связи с истечением срока исковой давности, необходимо отметить дату начала его отсчета и подчеркнуть, что в течение рассматриваемого временного периода срок исковой давности не прерывался в связи с отсутствием каких-либо действий, направленных на признание и погашение имеющейся задолженности, со стороны плательщика.

Если же дебиторка списывается на основании ликвидации компании-плательщика, в акте о списании следует указать сведения о ее ликвидации и данные документов, подтверждающих указанные факты. Например, в качестве таких документов могут выступать выписка из Единого государственного реестра юридических лиц (ЕГРЮЛ), бланк решения арбитражной судебной инстанции о реализации и завершении процедуры банкротства в отношении указанной компании или другие подобные документы.

Акт о списании дебиторской задолженности, в отношении которой руководством организации зафиксирована невозможность взыскания, должен завершаться соответствующим выводом компетентного специалиста, который содержит ссылки на внутренние документы, подтверждающие указанную невозможность, то есть акт инвентаризации и действующие в Российской Федерации нормативно-правовые акты, допускающие возможность осуществления такого списания задолженности. При этом рассматриваемый акт должен быть подписан главным бухгалтером, который является основным лицом, ответственным за ведение бухгалтерского учета в данной организации. Кроме того, при оформлении такого акта следует иметь в виду положения пункта 77 Приказа Мининстерства финансов России № 34н от 29 июля 1998 года "Об утверждении Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации", который требует одновременного издания руководством организации приказа, на основании которого компания списывает непогашенный долг.

Table of contents:

Formation of the receivable and its ability to recover from the defaulter

Accounts receivable in the modern Russian accounting practice generally interpreted as the amount of money that the company in question should receive from their counterparties, such as customers, partners, and others in this time period. Thus, receivables actually arises when the company said, speaking supplier of goods or services, carried out the transfer of necessary items or provide the work required for the acquirer, but not received his money, provided by the contract between them as payment. In this case the organization has recognized supplier receivables.

Accounts receivable in the balance sheet

However, it should be borne in mind that generally agreements between commercial entities, providing for the payment of goods or services, are made with the provision of some earlier period of time for payment. In this regard, before the due date of the final settlement between the parties, fixed in the contract, such debt is a normal or emergency, and in respect of her organization, the supplier shall not be entitled to present earlier any financial claims.

Recognition of existing bad debt write-offs and the implementation of its

The statement of claim in courtThis right, however, appears in it after the expiration of the term: the next day after that organization's leadership have the right to go to court with a claim that contains the requirement to recover the debt from the defaulter, or to protect their legitimate rights and interests of the other methods provided for by the current legislation . However, it should be borne in mind that such actions are right, not the obligation of the supplier company, to which the payer has a debt outstanding. If you are currently employees of this company have a high load, the amount of accounts receivable is insignificant, and the debtor willfully failed to fulfill their obligations and the process of recovery from his money is going to be extremely difficult, the management of such a company may decide to abandon the attempt recovery of outstanding receivables.

However, in the case of such a decision on issues related to the presence of the reporting duty, have to go back some time. Such a requirement is one of the main documents regulating the procedure of accounting in the Russian Federation - the Order of the Russian Finance Mininsterstva number 34n of July 29, 1998 "On approval of the Regulations on Accounting and Reporting in the Russian Federation." In particular, paragraph 77 of this normative act stipulates that after the expiry of the limitation period in respect of specific receivables provider organization, which in this situation becomes possible to recover such debt from the defaulter shall exercise its cancellation.

The calculation of the limitation periodImplementation of this procedure requires to take into account the provisions of Article 196 of the Civil Code of the Russian Federation, registered in the statute books of our country at number 51-FZ of November 30, 1994. This section of this legal act determines that the general limitation period shall also apply in respect of matters relating to the collection of receivables, in our country is three years. At the same time count the deadline, as required by paragraph 2 of Article 200 of the reporting section of the current legislation, should begin the day after the date on which the debt was to be repaid.

In addition, the implementation of the calculation of the limitation period in respect of the receivables should take into account the provisions of Article 203 of the Civil Code of the Russian Federation: it is said that any action by the debtor, confirming the recognition of the existence of the debt obligation, are the basis for zero reference. For example, if the debtor organization sent a letter to the supplier, which contains the notice of intention to repay the debt in a certain period, but then did not take any action on its maturity, in which case the limitation period will be counted from the date of receipt of such letter.

debt InventoryHowever, in modern Russian accounting practice it is quite common and other receivables write-off basis - the inability to foreclosure due to the organization of the supplier of funds in connection with the liquidation of the debtor company. Such a base is also provided for in paragraph 77 of the Order of the Russian Finance Mininsterstva number 34n of July 29, 1998 "On approval of the Regulations on Accounting and Reporting in the Russian Federation." Thus in both cases the procedure of writing-off will be the same: it is necessary to make an inventory of existing debts of the company, the order form on the company director write-off of bad debts specifying the grounds for the cancellation and issue the certificate or a certificate that will contain a full justification of the implementation of the procedure in question.

The order of registration act on writing off receivables in respect of which it is impossible to carry out recovery

The current legal framework in the field of accounting in the Russian Federation does not contain any documents that establish a particular sample design of such an act.

However, under the current practice adopted to the form of the document contained a number of main sections, corresponding to the Russian Order Mininsterstva Finance requirements ? 34n of July 29, 1998 "On approval of the Regulations on Accounting and Reporting in the Russian Federation" and other legal acts regulating the implementation of operations in the field.

The main sections of the act of writing off is not subject to debt collection

LawA sample of such a document to "cap" the act should contain information about the organization, publish it, and the purpose of this document, which is write-off of receivables. The first act of the block should be devoted to the grounds, which are the cause of this operation. According to the requirements of the Ministry of Finance Order ? 34n, such grounds must act carried out inventory. You need to specify the output of the order that caused its holding, the date of the inventory and content of financial transactions, which were subjected to analysis and integration: their number should go and accounts receivable.

In addition, it is necessary to mention the output of an act of the inventory, that is, its date and number. In drawing up the said certificate should be remembered that the existing Russian legislation in the field of accounting provides clear requirements for the design of such an act: it has to be formed in the example form INV-17, approved by the Russian Federal Service of the decision of the State Statistics number 88 on August 18, 1998 "on approval of unified forms of primary records for accounting of cash transactions, accounting for inventory results."

The second block should be devoted to the description of the legal aspects of the state of the question regarding the consideration receivable. In this section, we should mention the output of a contract for the supply of goods or services concluded between the parties, the amount provided for the payment to them, the date of the final payment under the contract. In addition, this section should describe the history of interaction between the provider and the payer on this issue during the past period. So, it is necessary to transfer requests demanding the repayment of debt, which the supplier sent to the address of the debtor and the availability and nature of responses received.

Key reasons for write-off of the existing debt

The third section should be devoted to the description of the grounds for the write-off of this receivable. Thus, for example, aimed at recognizing if this debt is written off in connection with the expiration of the limitation period, it is necessary to note the date of the beginning of its reference and to emphasize that during the material time the limitation period is not interrupted due to the lack of any action and repayment of existing debt on the part of the payer.

If accounts receivable are written off on the basis of the elimination of the paying company, in the act of writing off should indicate information about its liquidation and details documents confirming these facts. For example, as such documents may make an extract from the Unified State Register of Legal Entities (EGRUL), the form of the decision of the arbitration court of the implementation and completion of the bankruptcy proceedings in respect of the said company or other similar documents.

The act of writing off receivables, for which the leadership of the organization fixed the impossibility of recovery should be completed accordingly output a competent professional who has links to internal documents confirming the impossibility, it is an act of inventory and operating in the Russian Federation regulations, admitting the possibility of this debt write-off. At the same time the act in question must be signed by the chief accountant, who is the main person responsible for the accounting in the organization. In addition, when you make such an act should bear in mind the provisions of the Order Mininsterstva Finance paragraph 77 Russia ? 34n of July 29, 1998 "On approval of the Regulations on Accounting and Reporting in the Russian Federation", which requires the simultaneous edition of the organization's management of the order, on under which the company writes off the outstanding debt.

Зміст:

Формування дебіторської заборгованості і можливості щодо її стягнення з неплатника

Дебіторська заборгованість в сучасній російській практиці бухгалтерського обліку звичайно інтерпретується як сума грошових коштів, яку розглянута компанія повинна отримати від своїх контрагентів, наприклад, клієнтів, партнерів або інших в даному періоді часу. Таким чином, дебіторська заборгованість фактично виникає в разі, якщо зазначена компанія, виступаючи постачальником товару або послуги, здійснила передачу необхідного предмета або надання необхідної роботи для набувача, проте не отримала від нього грошових коштів, передбачених укладеним між ними договором в якості оплати. У цьому випадку організація-постачальник визнається має дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість у бухгалтерському балансі

Разом з тим, слід мати на увазі, що зазвичай договори між комерційними організаціями, що передбачають оплату товарів або послуг, складаються з наданням платнику деякого періоду часу для здійснення оплати. У зв'язку з цим до моменту настання терміну остаточного розрахунку між сторонами, зафіксованого в договорі, така заборгованість є нормальною або термінової, і щодо неї організація-постачальник не має права пред'являти платнику будь-які фінансові претензії.

Визнання наявної заборгованості безнадійною і здійснення її списання

Позовна заява до судуТаке право, однак, з'являється у неї після закінчення зазначеного терміну: вже на наступний день після цього керівництво організації має право звертатися до суду з позовною заявою, що містить вимогу про стягнення боргу з неплатника, або захищати свої законні права та інтереси іншими способами, передбаченими чинним законодавством . Разом з тим, слід мати на увазі, що такі дії є право, а не обов'язок компанії-постачальника, перед якою платник має непогашене боргове зобов'язання. Якщо в даний момент співробітники цієї компанії мають високу завантаженість, сума дебіторської заборгованості несуттєва, а боржник злісно ухиляється від виконання своїх зобов'язань і процес стягнення з нього грошових коштів обіцяє бути вкрай важким, керівництво такої компанії може прийняти рішення відмовитися від спроб стягнення непогашеної дебіторської заборгованості.

Проте, в разі прийняття такого рішення до питання, пов'язаного з наявністю даного боргу, доведеться повернутися через деякий час. Така вимога встановлена одним з основних документів, що регулюють порядок здійснення бухгалтерського обліку в Російській Федерації - Наказом Мінінстерства фінансів Росії № 34н від 29 липня 1998 року "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації". Зокрема, пункт 77 зазначеного нормативно-правового акту встановлює, що після закінчення терміну позовної давності щодо конкретної дебіторської заборгованості організація-постачальник, яка в цій ситуації втрачає можливість стягнення такого боргу з неплатника, повинна здійснити її списання.

Розрахунок строків позовної давностіЗдійснення цієї процедури вимагає взяти до уваги положення статті 196 Цивільного кодексу Російської Федерації, зареєстрованого в зведенні законів нашої країни під номером 51-ФЗ від 30 листопада 1994 року. Зазначений розділ даного нормативно-правового акту визначає, що загальний строк позовної давності, застосовуваний також щодо питань, пов'язаних з стягненням дебіторської заборгованості, в нашій країні становить три роки. При цьому відлік зазначеного терміну, як того вимагає пункт 2 статті 200 даного розділу чинного законодавства, повинен починатися на наступний день після дати, в яку боргове зобов'язання мало бути погашено.

Крім того, при здійсненні розрахунку термінів позовної давності по відношенню до розглянутій дебіторської заборгованості слід брати до уваги положення статті 203 Цивільного кодексу Російської Федерації: вона уточнює, що будь-які дії з боку боржника, що підтверджують визнання ним факту наявності боргового зобов'язання, служать підставою для обнулення відліку. Так, наприклад, якщо боржник надіслав організації-постачальнику лист, в якому міститься повідомлення про намір погасити заборгованість в певний термін, але після не робив ніяких дій щодо її погашення, термін позовної давності в цьому випадку буде відраховуватися з моменту отримання такого листа.

інвентаризація заборгованостіРазом з тим, в сучасній російській практиці бухгалтерського обліку досить поширеним є і інша підстава списання дебіторської заборгованості - неможливість стягнення належних організації-постачальнику грошових коштів у зв'язку з ліквідацією компанії-боржника. Зазначене підстава також передбачено пунктом 77 Наказу Мінінстерства фінансів Росії № 34н від 29 липня 1998 року "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації". При цьому в обох розглянутих випадках порядок здійснення списання буде однаковим: для цього необхідно провести інвентаризацію наявних у компанії заборгованостей, сформувати наказ директора організації про списання безнадійної заборгованості із зазначенням підстави такого списання та оформити акт або довідку, яка буде містити в собі повне обгрунтування здійснення даної процедури.

Порядок оформлення акта про списання дебіторської заборгованості, щодо якої неможливо здійснити стягнення

Діюча законодавча база в області бухгалтерського обліку в Російській Федерації не містить документів, що встановлюють конкретний зразок оформлення такого акту.

Проте, в рамках сформованої практики прийнято, щоб бланк такого документа містив в собі кілька основних розділів, що відповідають вимогам Наказу Мінінстерства фінансів Росії № 34н від 29 липня 1998 року "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації" і інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення операцій в даній сфері.

Основні розділи акта про списання що не підлягає стягненню заборгованості

законЗразок такого документа в "шапці" акта повинен містити відомості про організацію, яка видала його, і призначення цього документа, яким є списання дебіторської заборгованості. Перший блок акта повинен бути присвячений підстав, які служать причиною проведення цієї операції. Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів № 34н, такою підставою повинна виступати проведена інвентаризація. Тут потрібно вказати вихідні дані наказу, що послужив причиною її проведення, дату здійснення інвентаризації та зміст фінансових операцій, які піддалися аналізу та обліку: в їх число має входити і дебіторська заборгованість.

Крім того, необхідно згадати вихідні дані акта про проведеної інвентаризації, тобто його дату і номер. При складанні зазначеного акта слід пам'ятати, що чинне російське законодавство в області бухгалтерського обліку містить чіткі вимоги до оформлення такого акта: він повинен бути сформований в на прикладі форми інв-17, затвердженої постановою Федеральної служби державної статистики Російської Федерації № 88 від 18 серпня 1998 року "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку касових операцій, з обліку результатів інвентаризації".

Другий блок повинен бути присвячений опису юридичних аспектів стану питання щодо розглянутої дебіторської заборгованості. У цьому розділі слід згадати вихідні дані договору про поставку товару або послуги, укладеного між сторонами, суму передбаченого їм платежу, дату здійснення остаточного розрахунку за договором. Крім того, в цьому розділі необхідно описати історію взаємодії постачальника і платника із зазначеного питання протягом минулого періоду. Так, необхідно перерахувати запити з вимогою про погашення заборгованості, які постачальник направляв на адресу боржника, а також наявність і характер отриманих відповідей.

Ключові підстави для здійснення списання наявної заборгованості

Третій розділ слід присвятити опису підстав для списання зазначеної дебіторської заборгованості. Так, наприклад, якщо дане боргове зобов'язання списується у зв'язку із закінченням строку позовної давності, необхідно вказати дату початку його відліку і підкреслити, що протягом аналізованого тимчасового періоду термін позовної давності не переривався у зв'язку з відсутністю будь-яких дій, спрямованих на визнання і погашення наявної заборгованості, з боку платника.

Якщо ж дебіторка списується на підставі ліквідації компанії-платника, в акті про списання слід вказати відомості про її ліквідації і дані документів, що підтверджують зазначені факти. Наприклад, в якості таких документів можуть виступати виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЕГРЮЛ), бланк рішення арбітражної судової інстанції про реалізацію і завершення процедури банкрутства в рамках такої компанії або інші подібні документи.

Акт про списання дебіторської заборгованості, щодо якої керівництвом організації зафіксована неможливість стягнення, повинен завершуватися відповідним висновком компетентного фахівця, який містить посилання на внутрішні документи, що підтверджують зазначену неможливість, тобто акт інвентаризації і діючі в Російській Федерації нормативно-правові акти, що допускають можливість здійснення такого списання заборгованості. При цьому розглядається акт повинен бути підписаний головним бухгалтером, який є основним особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку в даній організації. Крім того, при оформленні такого акта слід мати на увазі положення пункту 77 Наказу Мінінстерства фінансів Росії № 34н від 29 липня 1998 року "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації", який вимагає одночасного видання керівництвом організації наказу, на підставі якого компанія списує непогашений борг.


» » » Оформление акта на списание дебиторской задолженности: образец документа