Состав имущества компании-должника для расчетов с кредиторами

Оглавление:

Основания возникновения признаков несостоятельности

Эффективность работы коммерческого предприятия зависит от множества факторов. Так, в их число входят подбор наиболее выгодных условий поставки необходимого сырья, постоянный контроль эффективности производства, налаживание четко работающей дилерской сети. Кроме того, на конечный результат накладывает свой отпечаток востребованность того вида продукции или услуг, производство которых является основным видом деятельности для данного предприятия.

Экономический подъем

Наконец, значительный эффект на результаты деятельности коммерческой организации оказывает общая экономическая ситуация. Так, в период экономического подъема люди более свободно относятся к деньгам, совершают больше расходов, и, соответственно, прибыль компаний, продающих товары и оказывающих услуги, имеет тенденцию к росту. В период экономической нестабильности, напротив, люди более аккуратно относятся к деньгам и стремятся по возможности сократить необходимые расходы, что влечет за собой сокращение прибыли коммерческих компаний.

Таким образом, влияние хотя бы одного из этих факторов может оказать заметное негативное влияние на эффективность работы компании. Если же неблагоприятное действие таких факторов усиливается недостаточным вниманием к контролю за расходами предприятия, его финансовое положение может оказаться достаточно затруднительным.

Контроль за доходами и расходами

В частности, это может выразиться в том, что организация окажется неспособна выполнить свои финансовые обязательства, предусмотренные условиями договора, заключенного с одним или несколькими контрагентами. В этом случае в отношении нее может быть инициирована процедура банкротства, определена конкурсная масса и произведены другие действия.

В некоторых случаях такие финансовые трудности могут носить временный характер: например, они могут быть связаны с возникновением кассового разрыва или необходимостью прохождения 3-дневного срока для проведения платежа через банк. В других ситуациях причины таких финансовых затруднений могут быть несколько более серьезными: так, например, негативное влияние на финансовое положение компании может оказать значительный объем дебиторской задолженности, то есть денежных средств, причитающихся к получению от покупателей, уже получивших товар или услугу, не не оплативших ее, или других контрагентов, имеющих непогашенную задолженность перед компанией.

Если объем дебиторской задолженности сопоставим с кредиторской, то есть с размером непогашенной задолженности самого предприятия перед его контрагентами (например, поставщиками, осуществившими поставку сырья или материалов), такая ситуация может затруднить исполнение финансовых обязательств данного предприятия.

Признаки банкротства

Банкротство

Поскольку неисполнение принятых на себя финансовых обязательств физическим лицом является весьма значимым фактом для экономики страны, действующее законодательство содержит значительное количество положений, направленных на урегулирование отношений в этой сфере. Основным нормативно-правовым актом, описывающим порядок действий самой компании, испытывающей финансовые трудности, ее контрагентов и других субъектов, вовлеченных во взаимодействие с ней в этой ситуации, является Федеральный закон № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)". Указанный нормативно-правовой акт, в частности, предусматривает возможность влияния временных факторов, например, таких, которые описаны выше, на финансовое положение предприятия.

Поэтому статья 3 указанного Федерального закона устанавливает, что признаком банкротства компании является несоблюдение ею взятых на себя финансовых обязательств в течение временного периода, составляющего не менее 3-х месяцев со дня наступления даты, в которую такие обязательства должны были быть исполнены.

Арбитражный суд

Если коммерческая организация не погашает своих долговых обязательств в течение указанного временного периода и более, контрагент, перед которым у рассматриваемой коммерческой компании имеется непогашенная задолженность, имеет право обратиться в арбитражный суд с исковым заявлением о признании компании-неплательщика банкротом. Вместе с тем при оформлении такого искового заявления следует учитывать, что до того, как обратиться в арбитражный суд с требованием, кредитор должен получить документ, подтверждающий факт наличия у должника непогашенного обязательства перед ним. В качестве такого документа может выступать решение судебного органа о взыскании задолженности с такой организации.

Такое требование установлено пунктом 2 статьи 7 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" в целях обеспечения обоснованности требований истцов об инициировании процедуры банкротства в отношении коммерческих компаний.

Признание организации-должника банкротом

Федеральный закон

Арбитражный суд, получив исковое заявление от кредитора, оформленное в соответствии со всеми правилами действующего законодательства и снабженное необходимыми документами, подтверждающими правомочность требований заявителя, осуществляет рассмотрение всех представленных доказательств и обстоятельств дела и выносит решение по рассматриваемому вопросу. При этом следует иметь в виду, что даже в случае, если документы, представленные истцом, подтверждают правоту его позиции, судья вправе не признавать должника банкротом, дав организации-ответчику возможность попытаться решить свои финансовые проблемы.

В частности, в соответствии с Федеральным законом № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)", в отношении организации, имеющей признаки банкротства, могут быть применены процедуры наблюдения, финансового оздоровления, внешнего управления или другие инструменты, которые могут позволить ей рассчитаться с кредиторами.

Однако если, рассмотрев все обстоятельства дела, судья придет к выводу, что меры, предусмотренные действующим законодательством в качестве инструментов улучшения финансового положения коммерческого предприятия, не принесут результата в данном конкретном случае, он может удовлетворить требование кредитора и признать коммерческую организацию-должника банкротом.

Такое решение, оформленное посредством составления необходимых юридических документов, влечет за собой применение целого ряда процедур в отношении компании, признанной банкротом.

Конкурсное производство

Распределение имущества должника между кредиторами

В частности, статья 124 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что в случае, если организация в соответствии с принятым судебным решением признана банкротом, в отношении нее должно быть возбуждено конкурсное производство.

Эта процедура фактически представляет собой распределение имущества должника между кредиторами, перед которыми у него имеются непогашенные долговые обязательства. При этом данный раздел указанного нормативно-правового акта определяет, что срок, в течение которого должны быть осуществлены все этапы этой процедуры, составляет не более шести месяцев.

Если в обозначенный срок конкурсному управляющему, отвечающему за проведение всех необходимых действий, не удалось завершить возврат средств кредиторам, заинтересованные участники могут ходатайствовать о продлении этого срока. Такая возможность тоже предусмотрена статьей 124 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)", однако она определяет, что дополнительный срок, отводимый на завершение всех необходимых процедур, не должен превышать шести месяцев.

Конкурсная масса

Собственность, находящаяся на балансе организации-должника на момент открытия конкурсного производства, учитывается при определении состава имущества, за счет которого может быть осуществлен возврат средств кредиторам.

Имущество компании должника

В соответствии со статьей 131 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" общий объем такого имущества носит название конкурсной массы. Кроме того, состав конкурсной массы включает имущество, наличие которого выявлено в ходе осуществления исполнительного производства. Таким образом, указанное имущество тоже может быть использовано для погашения требований кредиторов.

Необходимо принимать во внимание, что не все вещи, предметы, ценности или денежные средства, принадлежащие компании, могут быть включены в состав конкурсной массы и впоследствии переданы кредиторам, предъявившим к организации финансовые требования. Так, из состава конкурсной массы необходимо исключить имущество, которое изъято из оборота, и права собственности, непосредственно связанные с личностью должника. Например, к числу таких прав могут относиться имущественные права, основанные на выданной данному физическому лицу лицензии.

Арендованное имущество

Кроме того, конкурсная масса не включает имущество, которым должники пользовались на правах аренды, поскольку фактически собственником указанного имущества является другой субъект. Также из состава конкурсной массы необходимо исключить имущество, которое находилось у должника в связи с тем, что он по просьбе владельца или по другому основанию осуществлял временное хранение такого имущества.

Таким образом, вещи, предметы, ценности и денежные средства, находившиеся в пользовании должника, не имевшего на них права собственности, подтверждаемого необходимыми документами, подлежат исключению из конкурсной массы и не могут быть использованы для возврата денежных средств кредиторам.

Особые виды собственности в составе конкурсной массы

Если же в состав собственности предприятия-должника входят специфические объекты, порядок использования которых отдельно регламентируется действующим законодательством, обращение с ними в качестве компонентов, которые включает конкурсная масса, должно соответствовать всем установленным требованиям.

Архитектурные памятники - культурное наследие РФ

В частности, речь идет об объектах, составляющих культурное наследие Российской Федерации, в число которых включаются памятники истории и архитектуры, и о социально значимых объектах, например, детских дошкольных учреждениях, объектах коммунальной инфраструктуры и подобных. Действующее законодательство устанавливает, что в некоторых случаях такие объекты могут находиться в собственности коммерческой организации: например, крупный завод мог содержать на своем балансе детский сад, который посещали дети сотрудников.

В такой ситуации формирование конкурсной массы должно учитывать специфический порядок обращения с указанными объектами. Для них предусмотрена особая процедура организации торгов с целью получения денежных средств, необходимых для возврата кредиторам, которая подробно описана в статье 110 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)".

Продажа имущества должника через торги

Кроме того, приобретателю таких активов необходимо принимать во внимание положения пункта 4 статьи 132 указанного нормативно-правового акта, который устанавливает, что лицо, совершившее приобретение указанных объектов в собственность, обязано обеспечивать надлежащий уровень их сохранности и использовать их по назначению. Если же речь идет о том, что какой-то из указанных видов собственности, приобретенных на торгах, планируется использовать для оказания платных услуг физическим или юридическим лицам, организация, оказывающая такие услуги, должна устанавливать тарифы за пользование ими, не превышающие пределов, установленных действующим законодательством.

Состав конкурсной массы

Таким образом, с учетом всех вышеперечисленных ограничений, можно констатировать, что конкурсная масса представляет собой объем имущества, который содержит в себе следующие основные виды собственности:

Основные средства коммерческой организации-должника, признанной банкротом. Под этим термином обыкновенно понимают машины, оборудование и другие предметы долгосрочного использования, применяемые организацией в процессе своей производственной деятельности. Кроме того, к этому виду собственности относятся здания и сооружения, используемые в процессе выпуска продукции, дороги, коммунальные и инженерные сети, эксплуатируемый предприятием транспорт и инструменты. Как правило, в качестве критерия, на основании которого определяется, относится ли рассматриваемый предмет к основным средствам, выступает срок его использования. Так, если ожидаемый срок использования предмета в производственных целях превышает 1 год, он относится к основным средствам.

Основные средства предприятия

Оборотные средства предприятия-должника, которые представляют собой денежные средства, вложенные в материальные активы, необходимые для осуществления производственной деятельности предприятия. Основное отличие понятие оборотных средств от основных заключается в сроке использования этих материальных активов в целях организации. Так, к категории оборотных активов относятся инструменты, материалы и другие предметы, ожидаемый срок использования которых составляет не более одного года либо укладывается в рамки одного производственного цикла, даже если последний превышает 1 год.

Нематериальные активы организации. Как правило, в рамках процедуры банкротства в отношении коммерческой компании к категории нематериальных активов относят собственность организации, которая может быть реализована с целью получения денежных средств, направляемых на удовлетворение требований кредиторов. Таким образом, категория нематериальных активов в указанном смысле включает всевозможные патенты, права на товарные знаки, программное обеспечение и другие объекты интеллектуальной собственности, подтверждающие право рассматриваемой организации на получение прибыли от результатов интеллектуальной деятельности.

Нематериальные активы

Дебиторская задолженность. Под дебиторской задолженностью в контексте конкурсного производства понимается непогашенная задолженность кредиторов перед организацией, в отношении которой проводится процедура банкротства. Например, дебиторская задолженность может представлять собой сумму денежных средств, которую должен уплатить покупатель, приобретавший у компании производимый ею товар или услугу, но еще не оплативший ее. Кроме того, в качестве дебиторской задолженности могут быть рассмотрены непогашенные обязательства поставщиков, которым осуществлена оплата, но сами необходимые товары не были поставлены. Таким образом, к категории дебиторской задолженности относятся все непогашенные долговые обязательства контрагентов перед компанией-банкротом, которые могут быть оценены в денежном выражении.

Прочие материальные и нематериальные активы, находящиеся в собственности компании-должника.

Определив состав конкурсной массы, которая будет использована для возврата денежных средств, конкурсный управляющий должен осуществить ее оценку. При этом пункт 3 статьи 131 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что для обеспечения большего соответствия произведенной оценки имущества должника его реальной рыночной стоимости конкурсный управляющий вправе привлекать специалистов в области бухгалтерии, финансов и других смежных отраслей для осуществления такой оценки.

После осуществления оценки имущества конкурсный управляющий должен организовать торги в соответствии с требованиями, предусмотренными действующим законодательством, и, реализовав имущество должника, рассчитаться с кредиторами.

Table of contents:

Grounds for the signs of insolvency

The overall performance of business depends on many factors. For example, these include the selection of the most favorable conditions of supply of the necessary raw materials, constant control of the efficiency of production, the establishment of well-functioning dealer network. In addition, the end result leaves its mark demand for the kind of products or services, the production of which is the main activity for the enterprise.

Economic growth

Finally, a significant effect on the results of the commercial organization has the overall economic situation. So, during the economic boom, people are more free to refer to money, make more spending, and, consequently, profits of companies selling products and providing services, tends to increase. During the period of economic instability, on the other hand, people are more careful about money and seek where possible to reduce the necessary costs, which entails a reduction of profit commercial companies.

Thus, the influence of at least one of these factors can have a significant negative impact on the performance of the company. If the adverse effects of such factors amplified the lack of attention to the control of costs of the enterprise, its financial position can be quite difficult.

Control over revenues and expenditures

In particular, it can be expressed in the fact that the organization would be unable to meet its financial obligations under the terms of the agreement concluded with one or more counterparties. In this case, in relation to its bankruptcy proceedings may be initiated, defined the competitive mass and other actions performed.

In some cases, financial difficulties may be temporary: for example, they may be associated with the occurrence of the cash gap, or the need to pass a 3-day period for payment through the bank. In other situations, the reasons for the financial difficulties may be somewhat more serious: for example, a negative impact on the financial position of the company may have a significant amount of accounts receivable, ie cash receivable from customers, has received a product or service, not paid for her or other counterparties that have outstanding debts to the company.

If the amount of the receivable is comparable to the creditor, ie the size of the outstanding debt of the enterprise to its counterparts (eg suppliers to make delivery of raw materials or materials), such a situation may hinder the performance of the financial obligations of the enterprise.

Signs of bankruptcy

Bankruptcy

Since the failure to fulfill the assumed financial obligations an individual is a very significant fact for the national economy, the current legislation contains a significant number of provisions aimed at the normalization of relations in this sphere. The main legal act, describing the procedure of the company experiencing financial difficulties, its counterparties and other entities involved in the interaction with her in this situation is the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" . This legal act, in particular, provides for the effect of temporary factors, such as those described above, the financial position of the company.

Therefore, Article 3 of the Law, establishes that a sign of bankruptcy the company is non-compliance with its commitments to the financial obligations for a time period of not less than 3 months after the date on which such obligations have been fulfilled.

Arbitration court

If the business entity does not repay its debt obligations within the specified time period or more, the counterparty to whom considered a commercial company has outstanding debt, has the right to apply to the arbitration court with a claim for recognition of the company bankrupt, defaulter. However, when you make such a claim should be borne in mind that before the appeal to the Court of Arbitration with the requirement that the creditor should receive a document confirming the fact of the debtor's outstanding liability to him. As such an instrument can be a solution to the judicial authority to recover the debt with the organization.

Such a requirement set out in paragraph 2 of Article 7 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" in order to ensure the validity of the claims of the plaintiffs on the initiation of bankruptcy proceedings in respect of commercial companies.

Recognition of the organization of the debtor bankrupt

the federal law

Arbitration Court received a claim from the lender, executed in accordance with all the rules of the current legislation and provided with the necessary documents proving the legitimacy of the applicant's claim, shall consider all of the evidence and the circumstances of the case and render a decision on the matter. It should be borne in mind that even if the documents submitted by the plaintiff, confirm the correctness of his position, the judge may not to recognize the debtor bankrupt, giving the respondent organization the opportunity to try to solve their financial problems.

In particular, in accordance with the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)", in relation to an organization that has signs of bankruptcy can be applied surveillance procedures, financial rehabilitation, external management or other instruments that could allow it to pay off creditors.

However, if, having considered all the circumstances of the case, the judge will come to the conclusion that the measures envisaged by the current legislation as tools to improve the financial status of the business, will have no effect in this particular case, it can satisfy the creditor's claim and recognize the commercial organization of the debtor bankrupt.

Such a decision, drawn up by drafting the necessary legal documents, entails the application of a number of procedures against the company declared bankrupt.

receivership

The distribution of the debtor's property among creditors

In particular, Article 124 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" states that if the organization in accordance with the court decision declared bankrupt in respect of it shall be opened receivership.

This procedure is actually a distribution of the debtor's property among creditors, to whom he has outstanding debt obligations. However, this section of this legal act determines that the period within which should be implemented all stages of the procedure, is not more than six months.

If the timeline receivership manager, responsible for carrying out all the necessary actions, failed to complete the return to creditors, interested parties may request an extension of this period. This possibility is also provided for in Article 124 of the Federal Law number "On Insolvency (Bankruptcy)" 127-FZ dated 26 October 2002, however, it determines that the additional period of time allowed for the completion of all necessary procedures, should not exceed six months.

bankrupt's estate

The property is owned by the company of the debtor at the time of the opening of bankruptcy proceedings is taken into account in determining the composition of the property, due to which the return to creditors can be performed.

The property of the debtor company

In accordance with Article 131 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" total amount of such property is called the estate. In addition, the composition of the estate include property whose presence revealed in the course of enforcement proceedings. Thus, the property can also be used to pay off creditors.

It is necessary to take into account that not all things, objects, valuables or money belonging to the company, may be included in the bankruptcy estate, and subsequently transferred to creditors by presenting the organization of financial requirements. So, from the bankruptcy estate should be excluded property that is removed from the circulation, and property rights are directly related to the personality of the debtor. For example, a number of such rights may include property rights, based on the issued license this individual.

leased property

In addition, the competitive weight does not include property that the debtor used on loan, because in fact the owner of the said property is a different subject. Also from the bankruptcy estate should be excluded property, which was the debtor in connection with the fact that he was at the request of the owner or on other grounds carried out the temporary storage of such property.

Thus, things, objects, valuables and cash were in use debtor, who had no property rights to them, confirms the need for documents to be excluded from the bankruptcy estate and may not be used for the return of funds to creditors.

Particular types of property as part of the bankruptcy estate

If the ownership of the The debtor include the specific objects, the use of which is regulated separately by applicable law, treating them as components, which includes competitive weight, must meet all the requirements.

Architectural monuments - cultural heritage of the Russian Federation

In particular, we are talking about objects that make up the cultural heritage of the Russian Federation, the number of which include historical monuments and architecture, and socially important facilities, such as day care centers, municipal infrastructure and similar objects. Current legislation states that in some cases, such objects can be in the ownership of the commercial organization: for example, a large plant could keep on their balance sheets kindergarten, which is attended by children of employees.

In this situation, the formation of the estate should take into account the specific procedure for the treatment of specified objects. For them, it provides a special procedure for tendering in order to obtain cash needed to return to creditors, which is described in detail in Article 110 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)".

Sale of the debtor's property by auction

In addition, the acquirer of the assets necessary to take into account the provisions of paragraph 4 of article 132 of this legal act, which establishes that the perpetrator of the acquisition of these objects in the property, is obliged to provide an adequate level of safety and use them to their destination. If we are talking about what kakoy-to of these types of property, purchased at auction, will be used for the provision of services to persons or entities, organization that provides such services, should set rates for using them, do not exceed the limits established by current legislation.

The composition of the bankruptcy estate

Thus, taking into account all of the above limitations, we can say that competition is a mass amount of property, which contains the following main types of property:

Fixed assets of the commercial organization of the debtor, recognized as bankrupt. This term is commonly understood machinery, equipment and other items of long-term use, are used by the organization in the process of its production activities. In addition, in this type of property are buildings and structures, used in the process output, roads, utilities and engineering networks operated by company vehicles and tools. As a rule, as a criterion, on the basis of which it is determined whether the subject under consideration relates to the fixed assets in favor of its useful life. For example, if the expected life of the subject productive use more than 1 year, it refers to the fixed assets.

Plant and equipment companies

Current assets of the debtor, which are funds invested in tangible assets required to implement the production of the company. The main difference between the concept of working capital from the main term is the use of tangible assets for the organization. Thus, the category of current assets include tools, materials and other items, the expected useful life of not more than one year, or fit into the framework of the production cycle, even if the latter is greater than 1 year.

Intangible assets of the organization. As a rule, in the framework of the bankruptcy proceedings in respect of commercial companies in the category of intangible assets include ownership of the organization, which can be implemented in order to obtain funds allocated for the satisfaction of creditors' claims. Thus, the category of intangible assets in this sense includes various patents, trademark rights, software and other intellectual property, confirming the right of the organization in question to make a profit from the results of intellectual activity.

Intangible assets

Receivables. Under receivables in the context of bankruptcy proceedings mean amount outstanding creditors to the organization, in respect of which the bankruptcy procedure is carried out. For example, accounts receivable may be an amount of money to be paid by the buyer acquires the company produced its product or service, but not pay for it. In addition, as the receivables can be considered outstanding obligations of suppliers to whom payment is received, but they need the goods were not delivered. Thus, the category of receivables are all outstanding debt obligations of counterparties to the company bankrupt, which can be evaluated in monetary terms.

Other tangible and intangible assets owned by the debtor company.

The composition of the estate, which will be used for repayment of funds, the bankruptcy trustee must exercise its assessment. In this case, paragraph 3 of Article 131 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" states that to ensure greater consistency produced property valuation the debtor of its real market value of the bankruptcy trustee has the right to involve experts in the field of accounting, finance and other related industries to carry out such an assessment.

After the evaluation of the property bankruptcy trustee shall organize trading in accordance with the requirements of applicable law, and by implementing the property of the debtor to pay off creditors.

Зміст:

Підстави виникнення ознак неспроможності

Ефективність роботи комерційного підприємства залежить від безлічі факторів. Так, в їх число входять підбір найбільш вигідних умов поставки необхідної сировини, постійний контроль ефективності виробництва, налагодження чітко працюючої дилерської мережі. Крім того, на кінцевий результат накладає свій відбиток затребуваність того виду продукції або послуг, виробництво яких є основним видом діяльності для даного підприємства.

економічний підйом

Нарешті, значний ефект на результати діяльності комерційної організації надає загальна економічна ситуація. Так, в період економічного підйому люди вільніше ставляться до грошей, роблять більше витрат, і, відповідно, прибуток компаній, що продають товари і надають послуги, має тенденцію до зростання. В період економічної нестабільності, навпаки, люди більш акуратно ставляться до грошей і прагнуть по можливості скоротити необхідні витрати, що тягне за собою скорочення прибутку комерційних компаній.

Таким чином, вплив хоча б одного з цих факторів може зробити помітний негативний вплив на ефективність роботи компанії. Якщо ж несприятливу дію таких чинників посилюється недостатньою увагою до контролю за витратами підприємства, його фінансове становище може виявитися досить складним.

Контроль за доходами та видатками

Зокрема, це може виразитися в тому, що організація виявиться нездатною виконати свої фінансові зобов'язання, передбачені умовами договору, укладеного з одним або кількома контрагентами. В цьому випадку щодо неї може бути ініційована процедура банкрутства, визначена конкурсна маса і проведені інші дії.

У деяких випадках такі фінансові труднощі можуть носити тимчасовий характер: наприклад, вони можуть бути пов'язані з виникненням касового розриву або необхідністю проходження 3-денного терміну для проведення платежу через банк. В інших ситуаціях причини таких фінансових труднощів можуть бути трохи більш серйозними: так, наприклад, негативний вплив на фінансовий стан компанії може надати значний обсяг дебіторської заборгованості, тобто грошових коштів, належних для отримання від покупців, які вже отримали товар або послугу, що не не сплатили її, або інших контрагентів, що мають непогашену заборгованість перед компанією.

Якщо обсяг дебіторської заборгованості можна порівняти з кредиторської, тобто з розміром непогашеної заборгованості самого підприємства перед його контрагентами (наприклад, постачальниками, які здійснили поставку сировини або матеріалів), така ситуація може ускладнити виконання фінансових зобов'язань даного підприємства.

ознаки банкрутства

банкрутство

Оскільки невиконання прийнятих на себе фінансових зобов'язань фізичною особою є вельми значущим фактом для економіки країни, чинне законодавство містить значну кількість положень, спрямованих на врегулювання відносин у цій сфері. Основним нормативно-правовим актом, що описує порядок дій самої компанії, що відчуває фінансові труднощі, її контрагентів та інших суб'єктів, залучених у взаємодію з нею в цій ситуації, є Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" . Зазначений нормативно-правовий акт, зокрема, передбачає можливість впливу тимчасових факторів, наприклад, таких, які описані вище, на фінансовий стан підприємства.

Тому стаття 3 зазначеного Закону встановлює, що ознакою банкрутства компанії є недотримання нею взятих на себе фінансових зобов'язань протягом тимчасового періоду, що становить не менше 3-х місяців з дня настання дати, в яку такі зобов'язання повинні були бути виконані.

Арбітражний суд

Якщо комерційна організація не погашає своїх боргових зобов'язань протягом зазначеного тимчасового періоду і більш, контрагент, перед яким у розглянутій комерційної компанії є непогашена заборгованість, має право звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про визнання компанії-неплатника банкрутом. Разом з тим при оформленні такої позовної заяви слід враховувати, що до того, як звернутися в арбітражний суд з вимогою, кредитор повинен отримати документ, що підтверджує факт наявності у боржника непогашеного зобов'язання перед ним. В якості такого документа може виступати рішення судового органу про стягнення заборгованості з такої організації.

Така вимога встановлена пунктом 2 статті 7 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" з метою забезпечення обґрунтованості вимог позивачів про ініціювання процедури банкрутства щодо комерційних компаній.

Визнання організації-боржника банкрутом

Федеральний закон

Арбітражний суд, отримавши позовну заяву від кредитора, оформлене у відповідності з усіма правилами чинного законодавства і забезпечене необхідними документами, що підтверджують правомочність вимог заявника, здійснює розгляд усіх представлених доказів і обставин справи і виносить рішення з даного питання. При цьому слід мати на увазі, що навіть в разі, якщо документи, подані позивачем, підтверджують правоту його позиції, суддя має право не визнавати боржника банкрутом, давши організації-відповідача можливість спробувати вирішити свої фінансові проблеми.

Зокрема, відповідно до Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", щодо організації, що має ознаки банкрутства, можуть бути застосовані процедури спостереження, фінансового оздоровлення, зовнішнього управління або інші інструменти, які можуть дозволити їй розрахуватися з кредиторами.

Однак якщо, розглянувши всі обставини справи, суддя прийде до висновку, що заходи, передбачені чинним законодавством в якості інструментів поліпшення фінансового становища комерційного підприємства, не принесуть результату в даному конкретному випадку, він може задовольнити вимогу кредитора і визнати комерційну організацію-боржника банкрутом.

Таке рішення, оформлене у вигляді складання необхідних юридичних документів, тягне за собою застосування цілого ряду процедур щодо компанії, визнаної банкрутом.

конкурсне виробництво

Розподіл майна боржника між кредиторами

Зокрема, стаття 124 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що в разі, якщо організація відповідно до прийнятого судового рішення визнана банкрутом, щодо неї повинно бути порушено конкурсне виробництво.

Ця процедура фактично являє собою розподіл майна боржника між кредиторами, перед якими у нього є непогашені боргові зобов'язання. При цьому даний розділ зазначеного нормативно-правового акту визначає, що строк, протягом якого мають бути здійснені всі етапи цієї процедури, становить не більше шести місяців.

Якщо в зазначений термін конкурсному керуючому, відповідальному за проведення всіх необхідних дій, не вдалося завершити повернення коштів кредиторам, зацікавлені учасники можуть клопотати про продовження цього терміну. Така можливість теж передбачена статтею 124 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", однак вона визначає, що додатковий термін, що відводиться на завершення всіх необхідних процедур, не повинен перевищувати шести місяців.

конкурсна маса

Власність, яка перебуває на балансі організації-боржника на момент відкриття конкурсного виробництва, враховується при визначенні складу майна, за рахунок якого може бути здійснене повернення коштів кредиторам.

Майно компанії боржника

Відповідно до статті 131 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" загальний обсяг такого майна носить назву конкурсної маси. Крім того, склад конкурсної маси включає майно, наявність якого виявлено в ході здійснення виконавчого провадження. Таким чином, зазначене майно теж може бути використано для погашення вимог кредиторів.

Необхідно брати до уваги, що не всі речі, предмети, цінності або грошові кошти, що належать компанії, можуть бути включені до складу ліквідаційної маси і згодом передані кредиторам, які пред'явили до організації фінансові вимоги. Так, зі складу конкурсної маси необхідно виключити майно, яке вилучено з обороту, і права власності, безпосередньо пов'язані з особистістю боржника. Наприклад, до числа таких прав можуть ставитися майнові права, засновані на виданої даному фізичній особі ліцензії.

орендоване майно

Крім того, конкурсна маса не включає майно, яким боржники користувалися на правах оренди, оскільки фактично власником зазначеного майна є інший суб'єкт. Також зі складу конкурсної маси необхідно виключити майно, яке знаходилося у боржника в зв'язку з тим, що він на прохання власника або на іншій підставі здійснював тимчасове зберігання такого майна.

Таким чином, речі, предмети, цінності і грошові кошти, що знаходилися в користуванні боржника, який не мав на них права власності, що підтверджується необхідними документами, підлягають виключенню з конкурсної маси і не можуть бути використані для повернення грошових коштів кредиторам.

Особливі види власності в складі конкурсної маси

Якщо ж до складу власності підприємства-боржника входять специфічні об'єкти, порядок використання яких окремо регламентується чинним законодавством, звернення з ними в якості компонентів, які включає конкурсна маса, має відповідати всім встановленим вимогам.

Архітектурні пам'ятники - культурна спадщина РФ

Зокрема, мова йде про об'єкти, що становлять культурну спадщину Російської Федерації, в число яких входять пам'ятки історії та архітектури, і про соціально значущих об'єктах, наприклад, дитячих дошкільних установах, об'єктах комунальної інфраструктури і подібних. Чинне законодавство встановлює, що в деяких випадках такі об'єкти можуть перебувати у власності комерційної організації: наприклад, великий завод міг утримувати на своєму балансі дитячий садок, який відвідували діти співробітників.

У такій ситуації формування конкурсної маси повинно враховувати специфічний порядок поводження із зазначеними об'єктами. Для них передбачена особлива процедура організації торгів з метою отримання грошових коштів, необхідних для повернення кредиторам, яка детально описана в статті 110 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)".

Продаж майна боржника через торги

Крім того, набувачеві таких активів необхідно брати до уваги положення пункту 4 статті 132 зазначеного нормативно-правового акту, який встановлює, що особа, яка вчинила придбання зазначених об'єктів у власність, має забезпечувати належний рівень їх збереження і використовувати їх за призначенням. Якщо ж мова йде про те, що якийсь із зазначених видів власності, придбаних на торгах, планується використовувати для надання платних послуг фізичним або юридичним особам, організація, що надає такі послуги, повинна встановлювати тарифи за користування ними, що не перевищують меж, встановлених чинним законодавством.

Склад конкурсної маси

Таким чином, з урахуванням всіх перерахованих вище обмежень, можна констатувати, що конкурсна маса являє собою обсяг майна, який містить в собі такі основні види власності:

Основні засоби комерційної організації-боржника, визнаної банкрутом. Під цим терміном звичайно розуміють машини, обладнання та інші предмети довгострокового використання, що застосовуються організацією в процесі своєї виробничої діяльності. Крім того, до цього виду власності відносяться будівлі і споруди, що використовуються в процесі випуску продукції, дороги, комунальні та інженерні мережі, експлуатований підприємством транспорт і інструменти. Як правило, в якості критерію, на підставі якого визначається, чи належить даний предмет до основних засобів, виступає термін його використання. Так, якщо очікуваний термін використання предмета в виробничих цілях перевищує 1 рік, він відноситься до основних засобів.

Основні засоби підприємства

Оборотні кошти підприємства-боржника, які представляють собою грошові кошти, вкладені в матеріальні активи, необхідні для здійснення виробничої діяльності підприємства. Основна відмінність поняття оборотних коштів від основних полягає в терміні використання цих матеріальних активів з метою організації. Так, до категорії оборотних активів відносяться інструменти, матеріали та інші предмети, очікуваний термін використання яких не перевищує одного року або вкладається в рамки одного виробничого циклу, навіть якщо останній перевищує 1 рік.

Нематеріальні активи організації. Як правило, в рамках процедури банкрутства щодо комерційної компанії до категорії нематеріальних активів відносять власність організації, яка може бути реалізована з метою отримання грошових коштів, які спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, категорія нематеріальних активів в зазначеному сенсі включає всілякі патенти, права на товарні знаки, програмне забезпечення та інші об'єкти інтелектуальної власності, що підтверджують право даної організації на отримання прибутку від результатів інтелектуальної діяльності.

Нематеріальні активи

Дебіторська заборгованість. Під дебіторською заборгованістю в контексті конкурсного виробництва розуміється непогашена заборгованість кредиторів перед організацією, щодо якої проводиться процедура банкрутства. Наприклад, дебіторська заборгованість може являти собою суму грошових коштів, яку повинен сплатити покупець, набував у компанії вироблений нею товар або послугу, але ще не сплатив її. Крім того, в якості дебіторської заборгованості можуть бути розглянуті непогашені зобов'язання постачальників, яким здійснено оплату, але самі необхідні товари не були поставлені. Таким чином, до категорії дебіторської заборгованості відносяться всі непогашені боргові зобов'язання контрагентів перед компанією-банкрутом, які можуть бути оцінені в грошовому вираженні.

Інші матеріальні і нематеріальні активи, що знаходяться у власності компанії-боржника.

Визначивши склад конкурсної маси, яка буде використана для повернення грошових коштів, конкурсний керуючий повинен здійснити її оцінку. При цьому пункт 3 статті 131 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що для забезпечення більшої відповідності виробленої оцінки майна боржника його реальної ринкової вартості конкурсний керуючий має право залучати фахівців в області бухгалтерії, фінансів та інших суміжних галузей для здійснення такої оцінки.

Після здійснення оцінки майна конкурсний керуючий повинен організувати торги відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством, і, реалізувавши майно боржника, розрахуватися з кредиторами.


» » » Состав имущества компании-должника для расчетов с кредиторами