Значение реестра конкурсных управляющих в ходе процедуры банкротства

Оглавление:

Порядок реализации и основные участники процедуры банкротства коммерческой компании

Банкротство коммерческой организации, то есть признание ее несостоятельной в отношении принятых на себя финансовых обязательств, представляет собой достаточно сложную юридическую процедуру, требующую участия различных категорий лиц. Собственно основные характеристики указанной процедуры, в также порядок вовлечения участников в ее реализацию зафиксированы в Федеральном законе № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)", который содержит полное и исчерпывающей описание всех возможных сценариев развития событий в случае, если коммерческая компания оказалась неспособной погасить ранее принятые на себя финансовые обязательства.

Банкротство

Так, одним из первых, кто вовлекается в указанную процедуру, является лицо, выступающее в качестве инициатора процедуры банкротства. Его роль в этом случае заключается в подаче в арбитражный суд искового заявления о признании должника банкротом, а также приложении к указанному исковому заявлению всех необходимых документов и свидетельств, подтверждающих наличие у него непогашенной задолженности перед истцом. При этом следует иметь в виду, что подавать такое заявление кредитор имеет право не ранее, чем по истечении 3 месяцев с того момента, как соответствующая задолженность должна была быть погашена согласно условиям заключенного между сторонами договора. Такое требование, установленное статьей 3 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)", дает компании, чьи финансовые трудности носят временный характер, возможность активизировать свою деятельность и найти источники погашения образовавшейся задолженности.

Судебная инстанция

При этом следует принимать во внимание, что в качестве лица, которое обращается в судебную инстанцию с исковым заявлением, содержащим требование о признании компании-неплательщика финансово несостоятельной, может выступать не только кредитор, перед которым организация имеет долг, например, по оплате предоставленных товаров или услуг.

Статья 7 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что существуют и другие категории лиц, обладающие правом на подачу этого заявления. В частности, одним из вариантов является обращение в арбитражный суд с соответствующим требованием представителей самой компании-должника, руководство которой осознает, что имеющихся в ее распоряжении финансовых средств недостаточно, чтобы оплатить образовавшуюся задолженность.

Кроме того, в роли истца, выдвигающего требование об инициации процедуры банкротства в отношении компании-неплательщика, действующее законодательство допускает рассмотрение представителей уполномоченных органов, в задачу которых входит контроль за финансовой дисциплиной юридических лиц в отношении уплаты обязательных платежей, включая налоги и сборы. Таким образом, в случае наличия у рассматриваемой компании задолженности перед Федеральной налоговой службой по уплате налогов за завершившийся налоговый период, указанный орган вправе обратиться в арбитражный суд с требованием признать неплательщика финансово несостоятельным.

Основные сценарии реализации процедуры банкротства в зависимости от обстоятельств дела

Исковое заявление

После того как соответствующее исковое заявление подано в судебную инстанцию, в процесс реализации процедуры банкротства в отношении коммерческой компании включается арбитражный суд. Его роль на этом этапе заключается в определении параметров дальнейшего осуществления рассматриваемой процедуры. В частности, ему предстоит рассмотреть все обстоятельства дела, включая финансовое состояние должника на текущий момент и перспективы его улучшения с точки зрения удовлетворения законных требований кредиторов. На основании такого рассмотрения судебный орган должен будет вынести решение о том, какой именно инструмент удовлетворения легитимных прав и интересов кредиторов будет применен к компании, проявившей признаки несостоятельности, в конкретной ситуации.

Федеральный закон № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" предусматривает несколько основных сценариев реализации процедуры банкротства в зависимости от указанных обстоятельств. Так, в их число входят:

Финансовое состояние должника

  • наблюдение, предполагающее осуществление комплексного анализа финансового состояния должника на текущий момент с целью определения возможности удовлетворения законных требований кредиторов;
  • финансовое оздоровление, в ходе которого составляется график погашения задолженности с учетом финансовых возможностей компании-должника;
  • внешнее управление, в ходе которого руководство компанией передается профессиональному управляющему, задачей которого является улучшение финансового положения компании-должника;
  • конкурсное производство, которое применяется в случае, если финансовое положение компании-должника не позволяет рассчитывать на удовлетворение им финансовых претензий кредиторов в обозримом будущем. В этом случае в отношении имущества, принадлежащего компании-банкроту, должна быть осуществлена продажа, а вырученные средства подлежат передаче кредиторам в счет погашения имеющихся перед ними у должника денежных обязательств.

Во всех перечисленных случаях после выбора инструмента, который будет применен по отношению к должнику в конкретном случае, судебный орган должен осуществить назначение и утверждение арбитражного управляющего. Однако следует иметь в виду, что в зависимости от того, какой именно сценарий реализации процедуры банкротства выбран в конкретной ситуации, функции и полномочия такого специалиста будут различаться. В соответствии с этим действующее законодательство формирует специальную терминологию для обозначения указанного специалиста в каждом случае.

Конкурсное производство и роль конкурсного управляющего в рамках ее реализации

Закон о банкротстве

Так, если финансовая ситуация компании-должника признана неудовлетворительной и арбитражный суд счел, что в относительно краткосрочном периоде отсутствуют возможности для ее улучшения, в отношении компании, проявившей признаки несостоятельности, может быть избрана такая мера, как конкурсное производство, то есть продажа ее имущества. В этом случае специалист, отвечающий за подготовку и осуществление всех необходимых процедур в рамках конкурсного производства, будет называться конкурсным управляющим.

К конкурсным управляющим, которые отвечают за ведение процедуры банкротства, действующее законодательство предъявляет ряд серьезных требований, которым они должны соответствовать для подтверждения своей квалификации компетентного специалиста. При этом некоторые из этих требований являются специфическими именно для позиции конкурсного управляющего, а другие - общими для всех арбитражных управляющих, вовлеченных в реализацию процедур банкротства.

Требования к конкурсному управляющему: внесение в реестр

К числу таких общих требований относится внесение специалиста в особый реестр арбитражных управляющих.

Федеральный закон № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" требует, чтобы ведение такого реестра конкурсных управляющих с внесением туда информации обо всех специалистах, являющихся ее членами, осуществляла каждая саморегулируемая организация арбитражных управляющих. При этом формирование, ведение и поддержание актуальности информации, содержащемся в таком реестре, как устанавливает действующее законодательство, является прямой обязанностью саморегулируемой организации. Такое условие в целях соблюдения положений Федерального закона № 315-ФЗ от 1 декабря 2007 года "О саморегулируемых организациях" зафиксировано в пункте 2 статьи 22 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)".

Государственные реестр

В свою очередь, все действующие арбитражные управляющие, имеющие право осуществлять профессиональную деятельность на территории Российской Федерации, должны быть членами саморегулируемых организаций арбитражных управляющих, а значит, информация о них подлежит внесению в соответствующий реестр. Такое требование установлено пунктом 1 статьи 20 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)". При утверждении конкурсного управляющего на должность арбитражный суд вправе проверить, состоит ли конкретный специалист членом какой-либо саморегулируемой организации.

Таким образом, для легитимного осуществления своей профессиональной деятельности, в том числе в качестве конкурсного управляющего, специалист в области арбитражного управления, обладающий всеми необходимыми профессиональными навыками, должен обратиться в подходящую ему саморегулируемую организацию с заявлением о вступлении в число ее членов. В свою очередь, получив такое заявление, органы управления некоммерческого партнерства должны будут рассмотреть его на предмет соответствия требованиям, действующим в организации, и, в случае соответствия характеристик специалиста этим критериям, принять решение о включении его в члены организации.

Порядок внесения информации о специалисте в области конкурсного управления в реестр арбитражных управляющих

Такое решение об утверждении конкурсного управляющего в качестве члена этой организации должно быть оформлено соответствующим протоколом. Еще одним важным следствием его принятия должно стать внесение информации о вновь принятом арбитражном управляющем в реестр ее членов. При этом правила ведения этого реестра требуют, чтобы необходимая запись была внесена в этот информационный ресурс не позднее, чем через 3 дня с момента оформления протокола о принятии.

Такой короткий срок установлен пунктом 9 статьи 20 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" с тем, чтобы обеспечить соблюдение прав и интересов специалиста, позволив ему в максимально короткие сроки на законных основаниях приступить к своей профессиональной деятельности, поскольку наличие информации о специалисте в реестре арбитражных управляющих является обязательным условием для его легитимного участия в судебном рассмотрении дела о банкротстве той или иной компании.

Table of contents:

The procedure for the implementation and the main actors of the commercial bankruptcy proceedings

The bankruptcy of a commercial organization, that is, the recognition of its bankrupt in relation to the assumed financial obligations, is a fairly complex legal process that requires the participation of different categories of persons. Actually the main characteristics of this procedure, as the procedure for the involvement of participants in its realization are fixed in the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)", which contains a complete and exhaustive description of all possible in the case of scenarios, if commercial company was unable to repay previously received financial commitments.

Bankruptcy

So, one of the first people involved in this procedure, a person acting as an initiator of bankruptcy proceedings. Its role in this case is supplied to the arbitral tribunal a statement of claim in bankruptcy, as well as the annex to the statement of claim all the necessary documents and evidence to support the presence of his outstanding debt to the claimant. It should be borne in mind that such a statement to submit the creditor is entitled not earlier than after 3 months from the moment the corresponding debt was to be repaid according to the terms of the contract between the parties. Such a requirement set in Article 3 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)", gives the company, whose financial difficulties are temporary in nature, the ability to step up its activities and to find the sources of repayment of debt.

degree of jurisdiction

It should be borne in mind that, as a person who goes to court with a claim containing a requirement for recognition of non-paying financial insolvency, may be not only the lender, to which the organization has a duty, for example, to pay for goods or services.

Article 7 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" establishes that there are other categories of persons who are entitled to submit this application. In particular, one option is to appeal to the Court of Arbitration with the relevant requirements of the most representatives of the debtor company, which management is aware that its available financial resources are not enough to pay for the resulting debt.

In addition, as a plaintiff, to make demands on the initiation of bankruptcy proceedings against the company, the defaulter, the current legislation allows for the consideration of the representatives of the competent authorities, whose task is to monitor the financial discipline of legal persons for the payment of obligatory payments, including taxes and charges. Thus, in the case of existence of a company's debt to the Internal Revenue Service to pay taxes for the fiscal period ended, that authority has the right to appeal to an arbitration court to recognize the defaulter financially insolvent.

The main scenarios of the bankruptcy procedure, depending on the circumstances of the case

Statement of claim

After an appropriate statement of claim filed in court, the arbitral tribunal shall be included in the process of implementation of the bankruptcy proceedings in respect of a commercial company. His role at this stage is to determine the parameters of the further implementation of the procedure in question. In particular, he has to consider all the circumstances, including the debtor's financial condition at the moment, and the prospects for its improvement in terms of the legitimate claims of creditors. On the basis of this review, the judicial authority will have to make a decision about what kind of tools to meet the legitimate rights and interests of creditors will be applied to companies which have shown signs of insolvency, in a particular situation.

Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" provides some basic implementation scenarios bankruptcy procedure, depending on the specified circumstances. For example, these include:

The financial condition of the debtor

  • surveillance, involves the implementation of an integrated analysis of the financial condition of the debtor at the moment to determine the capacity to meet the legitimate claims of creditors;
  • financial recovery, during which a schedule of debt repayment, taking into account the financial capacity of the debtor;
  • external control, in which the management of the company is transferred to a professional manager, whose task is to improve the financial situation of the debtor;
  • receivership, which applies in the event that the financial situation of the debtor can not be expected to meet their financial claims of creditors in the foreseeable future. In this case, with regard to the property belonging to a bankrupt company must be carried out for sale, and the proceeds be transferred to creditors for repayment available to them at the debtor's monetary obligations.

In all these cases, after selecting a tool to be applied in relation to the debtor in the case, the judicial authority should carry out the appointment and approval of arbitration manager. However, it should be borne in mind that, depending on whether it is a simulation of the bankruptcy procedure is chosen in a specific situation, functions and powers of the specialist will be different. In accordance with the current legislation creates a special terminology to refer to the said person in each case.

Bankruptcy proceedings and the role of the bankruptcy trustee as part of its implementation

bankruptcy law

So, if the financial situation of the debtor unsatisfactory and the arbitral tribunal held that in a relatively short period, there are no opportunities for improvement in respect of companies which have shown signs of insolvency, may be elected to such a measure, as the bankruptcy proceedings, ie the sale of its assets. In this case, the expert responsible for the preparation and implementation of all the necessary procedures in the bankruptcy proceedings, will be called bankruptcy trustee.

By the bankruptcy trustee, who is responsible for conducting the bankruptcy proceedings, the legislation imposes a number of important requirements that they must meet to confirm their qualifications competent specialist. However, some of these requirements are specific to exactly position the bankruptcy trustee, and others - common to all arbitration managers involved in the implementation of the bankruptcy proceedings.

to the bankruptcy manager Requirements: entry in the register

Among these general requirements applies in particular making specialist Register of arbitration managers.

Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" requires the maintenance of such a register control with the introduction of competition to get information about all the professionals who are its members, carried out every self-regulating organization of arbitration managers. In this formation, management and maintenance of the relevance of the information contained in this register, it establishes the current legislation, is the direct responsibility of the self-regulatory organization. Such a condition in order to comply with the provisions of the Federal Law ? 315-FZ of December 1, 2007 "On self-regulatory organizations" recorded in paragraph 2 of Article 22 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)".

public register

In turn, all existing arbitration managers who have the right to carry out professional activities in the territory of the Russian Federation shall be members of self-regulating organizations of arbitration managers, which means that information about them is subject to inclusion in the relevant register. Such a requirement set out in paragraph 1 of Article 20 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)". In approving the bankruptcy trustee for the position of the arbitral tribunal shall have the right to check whether a particular specialist is a member of a self-regulatory organization.

Thus, for the legitimate exercise of their professional activities, including as a bankruptcy trustee, in the area of arbitration management specialist with all the necessary skills, should contact the appropriate self-regulatory organization with his application to join the number of its members. In turn, received such a statement, the bodies must be non-profit partnership management review it for compliance with the requirements in force in the organization, and, in the case of matching the characteristics of these specialist criteria, decide to include him as a member of the organization.

The procedure for submitting information in the field of competitive management specialist in the register of arbitration managers

The decision on the approval of the bankruptcy trustee as a member of this organization should be issued the relevant protocol. Another important consequence of the adoption should be the introduction of information on newly adopted arbitration managers in the register of members. This reference this registry rules require that the necessary post was included in this resource not later than 3 days from the date of registration of the adoption of the protocol.

Such a short period set by paragraph 9 of Article 20 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" in order to ensure that the rights and professional interests, allowing it as soon as possible on legal grounds to start their professional activities, since the availability of information about the specialist in the register of arbitration managers is a prerequisite for its legitimate participation in the judicial proceedings of the bankruptcy of a company.

Зміст:

Порядок реалізації та основні учасники процедури банкрутства комерційної компанії

Банкрутство комерційної організації, тобто визнання її неспроможною щодо прийнятих на себе фінансових зобов'язань, являє собою досить складну юридичну процедуру, що вимагає участі різних категорій осіб. Власне основні характеристики зазначеної процедури, в також порядок залучення учасників в її реалізацію зафіксовані в Законі № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", який містить повне і вичерпної опис всіх можливих сценаріїв розвитку подій у разі, якщо комерційна компанія виявилася нездатною погасити раніше взяті на себе фінансові зобов'язання.

банкрутство

Так, одним з перших, хто втягується в зазначену процедуру, є особа, яка виступає в якості ініціатора процедури банкрутства. Його роль в цьому випадку полягає в подачі в арбітражний суд позовної заяви про визнання боржника банкрутом, а також додатку до зазначеного позовної заяви всіх необхідних документів і свідчень, що підтверджують наявність у нього непогашеної заборгованості перед позивачем. При цьому слід мати на увазі, що подавати таку заяву кредитор має право не раніше, ніж після закінчення 3 місяців з того моменту, як відповідна заборгованість повинна була бути погашена відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Така вимога, встановлене статтею 3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", дає компанії, чиї фінансові труднощі носять тимчасовий характер, можливість активізувати свою діяльність і знайти джерела погашення заборгованості, що утворилася.

Судова інстанція

При цьому слід брати до уваги, що в якості особи, яка звертається до судової інстанції з позовною заявою, що містить вимогу про визнання компанії-неплатника фінансово неспроможною, може виступати не тільки кредитор, перед яким організація має борг, наприклад, по оплаті наданих товарів або послуг.

Стаття 7 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що існують і інші категорії осіб, які мають право на подачу цієї заяви. Зокрема, одним з варіантів є звернення до арбітражного суду з відповідною вимогою представників самої компанії-боржника, керівництво якої усвідомлює, що наявних в її розпорядженні фінансових коштів недостатньо, щоб оплатити заборгованість, що утворилася.

Крім того, в ролі позивача, яка висуває вимогу про ініціювання процедури банкрутства відносно компанії-неплатника, чинне законодавство допускає розгляд представників уповноважених органів, в завдання яких входить контроль за фінансовою дисципліною юридичних осіб щодо сплати обов'язкових платежів, включаючи податки і збори. Таким чином, в разі наявності у даної компанії заборгованості перед Федеральною податковою службою по сплаті податків за завершився податковий період, зазначений орган має право звернутися до арбітражного суду з вимогою визнати неплатника фінансово неспроможним.

Основні сценарії реалізації процедури банкрутства в залежності від обставин справи

Позовну заяву

Після того як відповідну позовну заяву подано до судової інстанції, в процес реалізації процедури банкрутства щодо комерційної компанії включається арбітражний суд. Його роль на цьому етапі полягає у визначенні параметрів подальшого здійснення даної процедури. Зокрема, йому належить розглянути всі обставини справи, включаючи фінансовий стан боржника на поточний момент і перспективи його поліпшення з точки зору задоволення законних вимог кредиторів. На підставі такого розгляду судовий орган повинен буде винести рішення про те, який саме інструмент задоволення законних прав та інтересів кредиторів буде застосований до компанії, яка виявила ознаки неспроможності, в конкретній ситуації.

Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" передбачає кілька основних сценаріїв реалізації процедури банкрутства в залежності від зазначених обставин. Так, в їх число входять:

Фінансовий стан боржника

  • спостереження, що передбачає здійснення комплексного аналізу фінансового стану боржника на поточний момент з метою визначення можливості задоволення законних вимог кредиторів;
  • фінансове оздоровлення, в ході якого складається графік погашення заборгованості з урахуванням фінансових можливостей компанії-боржника;
  • зовнішнє управління, в ході якого керівництво компанією передається професійному управляючому, завданням якого є поліпшення фінансового становища компанії-боржника;
  • конкурсне виробництво, яке застосовується в разі, якщо фінансове становище компанії-боржника не дозволяє розраховувати на задоволення їм фінансових претензій кредиторів в доступному для огляду майбутньому. В цьому випадку щодо майна, що належить компанії-банкруту, повинна бути здійснена продаж, а виручені кошти підлягають передачі кредиторам в рахунок погашення наявних перед ними у боржника грошових зобов'язань.

У всіх перерахованих випадках після вибору інструменту, який буде застосований по відношенню до боржника в конкретному випадку, судовий орган повинен здійснити призначення та затвердження арбітражного керуючого. Однак слід мати на увазі, що в залежності від того, який саме сценарій реалізації процедури банкрутства обраний в конкретній ситуації, функції та повноваження такого спеціаліста будуть відрізнятися. Відповідно до цього чинне законодавство формує спеціальну термінологію для позначення зазначеного фахівця в кожному випадку.

Конкурсне виробництво і роль конкурсного керуючого в рамках її реалізації

Закон про банкрутство

Так, якщо фінансова ситуація компанії-боржника визнано незадовільною і арбітражний суд визнав, що у відносно короткостроковому періоді відсутні можливості для її поліпшення, щодо компанії, яка виявила ознаки неспроможності, може бути обрано такий запобіжний, як конкурсне виробництво, тобто продаж її майна. У цьому випадку фахівець, який відповідає за підготовку і здійснення всіх необхідних процедур в рамках конкурсного виробництва, буде називатися конкурсним керуючим.

До конкурсним керуючим, які відповідають за ведення процедури банкрутства, чинне законодавство пред'являє ряд серйозних вимог, яким вони повинні відповідати для підтвердження своєї кваліфікації компетентного фахівця. При цьому деякі з цих вимог є специфічними саме для позиції конкурсного керуючого, а інші - загальними для всіх арбітражних керуючих, залучених в реалізацію процедур банкрутства.

Вимоги до конкурсного керуючого: внесення до реєстру

До числа таких загальних вимог відноситься внесення фахівця в особливий реєстр арбітражних керуючих.

Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" вимагає, щоб ведення такого реєстру конкурсних керуючих з внесенням туди інформації про всі фахівцях, які є її членами, здійснювала кожна саморегульована організація арбітражних керуючих. При цьому формування, ведення та підтримка актуальності інформації, що міститься в такому реєстрі, як встановлює чинне законодавство, є прямим обов'язком саморегулівної організації. Така умова задля дотримання положень Федерального закону № 315-ФЗ від 1 грудня 2007 року "Про саморегулюючі організації" зафіксовано в пункті 2 статті 22 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)".

державні реєстр

У свою чергу, всі діючі арбітражні керуючі, які мають право здійснювати професійну діяльність на території Російської Федерації, повинні бути членами саморегулівних організацій арбітражних керуючих, а значить, інформація про них підлягає внесенню до відповідного реєстру. Така вимога встановлена пунктом 1 статті 20 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)". При затвердженні конкурсного керуючого на посаду арбітражний суд має право перевірити, чи перебуває конкретний фахівець членом будь-якої саморегулівної організації.

Таким чином, для легітимного здійснення своєї професійної діяльності, в тому числі в якості конкурсного керуючого, фахівець в області арбітражного управління, що володіє всіма необхідними професійними навиками, повинен звернутися в потрібну йому саморегульовану організацію з заявою про вступ до числа її членів. У свою чергу, отримавши таку заяву, органи управління некомерційного партнерства повинні будуть розглянути його на предмет відповідності вимогам, чинним в організації, і, в разі відповідності характеристик фахівця цим критеріям, прийняти рішення про включення його в члени організації.

Порядок внесення інформації про фахівця в області конкурсного управління в реєстр арбітражних керуючих

Таке рішення про затвердження конкурсного керуючого в якості члена цієї організації має бути оформлено відповідним протоколом. Ще одним важливим наслідком його прийняття має стати внесення інформації про знову прийнятому арбітражному керуючому в реєстр її членів. При цьому правила ведення цього реєстру вимагають, щоб необхідний запис була внесена в цей інформаційний ресурс не пізніше, ніж через 3 дні з моменту оформлення протоколу про прийняття.

Такий короткий термін встановлений пунктом 9 статті 20 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" з тим, щоб забезпечити дотримання прав і інтересів фахівця, дозволивши йому в максимально короткі терміни на законних підставах приступити до своєї професійної діяльності, оскільки наявність інформації про фахівця в реєстрі арбітражних керуючих є обов'язковою умовою для його легітимного участі в судовому розгляді справи про банкрутство тієї чи іншої компанії.


» » » Значение реестра конкурсных управляющих в ходе процедуры банкротства