Обязанности конкурсного управляющего

Оглавление:

Основания банкротства коммерческой компании

Практически любое коммерческое предприятие в определенные моменты своей деятельности сталкивается с наличием непогашенной задолженности. Зачастую ее возникновение может быть связано с техническими вопросами: например, для того чтобы денежные средства поступили со счета организации на счет поставщика или партнера, необходимо несколько дней, в течение которых имеющаяся задолженность формально будет считаться непогашенной. Однако с такими аспектами бизнеса сталкиваются практически все компании, а потому их возникновение редко вызывает у кого-либо вопросы или претензии.

Задолженность предприятия

Совершенно иначе складывается ситуация, если причины возникновения непогашенной задолженности носят иной характер. Например, они могут быть связаны с наличием финансовых трудностей у компании, объем денежных обязательств которой на настоящий момент превышает ее возможности. В этом случае за несколько дней возникшая проблема не решается, для этого требуется более серьезный срок.

Тем не менее, даже в данном случае у коммерческой организации, которая обнаружила недостаток денежных средств на своих счетах, есть возможность исправить положение. Например, она может в срочном порядке взять крупный заказ, условия договора по которому подразумевают внесение предоплаты, и тем самым получить необходимые средства, позволяющие ей рассчитаться с другими партнерами. Принимая эту возможность во внимание, действующее законодательство предоставляет коммерческим компаниям, столкнувшимся с финансовыми трудностями, достаточный срок для того, чтобы использовать экстренные пути решения такой проблемы. В этом случае она может избежать неприятных последствий в виде процедуры признания ее несостоятельной, в ходе которой может быть назначен конкурсный управляющий или применены другие меры.

Закон о банкротстве

В частности, статья 3 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что продолжительность такого срока составляет 3 месяца с того момента, когда компания должна была погасить имеющуюся задолженность перед партнером, поставщиком или другим контрагентом в соответствии с условиями договора с ним. По истечении этого срока кредитор, так и не получивший причитающихся ему денежных средств, имеет право обратиться в арбитражный суд с исковым заявлением о признании организации-неплательщика банкротом. К такому заявлению специалисты рекомендуют приложить все имеющиеся в наличии документы, которые, во-первых, подтвердят факт наличия задолженности перед кредитором, а во-вторых, засвидетельствуют тот факт, что отпущенный действующим законодательством срок для ее погашения уже истек.

Меры, которые могут быть применены арбитражным судом в отношении компании, проявившей признаки несостоятельности

Арбитражный суд

Рассмотрев все представленные документы, арбитражный суд должен будет вынести решение о правомочности требований заявителя. В случае, если они будут признаны таковыми, в отношении компании-неплательщика будет инициирована процедура банкротства. Это, в свою очередь, подразумевает выбор судебной инстанцией мер, которые призваны обеспечить соответствие законным правам и интересам кредиторов.

Федеральный закон № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает перечень таких мер, в число которых входят наблюдение, финансовое оздоровление, внешнее управление и конкурсное производство. Кроме того, в случае, если между должником и его кредиторами достигнута договоренность об удовлетворяющем все стороны порядке погашения имеющейся задолженности и сроках такого погашения, они могут заключить мировое соглашение.

Решение о применении той или иной меры по отношению к должнику принимается арбитражным судом с учетом всех обстоятельств ситуации. В частности, он анализирует, насколько компания, проявившая признаки несостоятельности, может восстановить свою платежеспособность и рассчитаться с кредиторами. Если арбитражный суд признает такую возможность маловероятной, он может прибегнуть к введению конкурсного производства на предприятии как к наиболее эффективному инструменту удовлетворения законных прав и интересов кредиторов в данных обстоятельствах.

Конкурсный управляющий и его роль в рамках конкурсного производства

Конкурсное производство предполагает оценку имущества, принадлежащего должнику на момент инициации процедуры банкротства, и его последующую продажу на торгах. Средства, вырученные от этой продажи, должны быть переданы кредиторам в счет удовлетворения их требований.

При этом введение конкурсного производства на предприятии подразумевает вовлечение в процедуру компетентного специалиста - конкурсного управляющего.

Статья 2 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что конкурсный управляющий - это специалист, который будет ответственным за осуществление всех необходимых процедур в рамках конкурсного производства. При этом назначение и утверждение на должность конкурсного управляющего производится арбитражным судом, который занимается ведением конкретного дела. В случае, если должником, проявившим признаки несостоятельности, является банковское учреждение, назначение управляющего исполнит Агентство по страхованию вкладов.

Конкурсный управляющий при банкротстве

Кандидатуру конкурсного управляющего арбитражный суд назначает самостоятельно, однако собрание кредиторов может предложить ему свою кандидатуру. Назначение той или иной кандидатуры конкурсного управляющего арбитражный суд должен зафиксировать изданием соответствующего определения. В случае, если кто-либо из участников процедуры банкротства не согласен с тем, кто именно получил назначение на эту должность, он может обжаловать соответствующее определение.

Если же заявления об обжаловании определения в установленный законом срок не поступило, специалист считается утвержденным на этой должности, а его полномочия действуют вплоть до окончания конкурсного производства или собственно процедуры банкротства.

Основные обязанности конкурсного управляющего

Функции конкурсного управляющего включают в себя достаточно широкий спектр полномочий, которые должны быть осуществлены им в ходе конкурсного производства. Так, в качестве одного из первых шагов на своей должности он обязан организовать публикацию сведений об инициации процедуры банкротства в отношении компании-должника и об открытии конкурсного производства. При этом такие сведения должны быть опубликованы не только в специализированном печатном издании, но и в Едином федеральном реестре сведений о банкротстве.

Документация предприятияДальнейшая деятельность, которую осуществляет конкурсный управляющий на своей должности, фактически представляет собой реализацию полномочий руководства компании, проявившей признаки несостоятельности, поскольку статья 129 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" устанавливает, что с момента его утверждения на свою должность руководство организации отстраняется от своей работы, а управляющий имеет право реализовывать все его функции.

Однако, поскольку компания уже находится в стадии банкротства и в отношении нее арбитражным судом принято решение о введении конкурсного производства, содержание работы такого специалиста будет существенно отличаться от обычной повседневной работы руководства организации. В частности, его основной функцией в течение всего срока полномочий будет являться подготовка и проведение торгов с целью получения денежных средств, необходимых для удовлетворения требований кредиторов, зафиксированных в списке получателей задолженностей.

Список функций, которые должен осуществить специалист на своей позиции, зафиксирован в пункте 2 статьи 129 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)". Обязанности, включенные в этот список, можно разделить на несколько крупных групп:

Инвентаризация

  • анализ текущего материального состояния компании-должника, включая инвентаризацию принадлежащей ей собственности и ее оценку;
  • увеличение объема конкурсной массы, то есть имущества, подлежащего продаже на торгах, путем взыскания долгов перед компанией-банкротом, возврата ее собственности, находящейся в пользовании третьих лиц, и подобных действий;
  • решение кадровых вопросов, включая увольнение сотрудников компании, в отношении которой проводится процедура банкротства.

После того как все необходимые действия им произведены, в течение 1 месяца с момента получения компетентной оценки стоимости списка вещей и предметов, принадлежащих компании-банкроту, конкурсный управляющий должен обратиться к собранию кредиторов с предложением, содержащим описание конкурсной массы и условия ее реализации на торгах.

Если кредиторы выражают согласие с предложенными условиями, конкурсный управляющий должен организовать и провести такие торги, а затем осуществить окончательный расчет с кредиторами в рамках их требований. Если же они выражают несогласие с предложением конкурсного управляющего, он может обратиться в арбитражный суд, занимающийся ведением данного дела, который обладает полномочиями по утверждению условий проведения торгов.

Отчетность конкурсного управляющего в ходе реализации своих полномочий

В ходе осуществления своих полномочий конкурсный управляющий должен регулярно отчитываться о результатах своей работы перед собранием кредиторов. В частности, статья 143 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 года "О несостоятельности (банкротстве)" предусматривает, что такая отчетность должна предоставляться им с регулярностью, согласованной с общим собранием кредиторов. Однако при этом срок между двумя отчетами не должен превышать 3 месяцев. Кроме того, все необходимые сведения конкурсный управляющий должен будет предоставить также арбитражному суду в случае, если последний запросит у него такую информацию.

Кроме того, статья 147 указанного нормативно-правового акта требует, чтобы полный отчет о результатах реализации конкурсного производства в отношении компании, проявившей признаки несостоятельности, был представлен управляющим после завершения расчетов с кредиторами.

Table of contents:

Grounds commercial company bankruptcy

Almost any business venture at some point in their activities faced with the presence of outstanding debt. Often, its occurrence may be related to technical issues, for example, to the funds received from the account of the organization at the expense of the supplier or partner, you need a few days, during which the arrears will be formally considered outstanding. However, with such aspects of the business faced by virtually all companies, and therefore their occurrence rarely causes anyone any questions or claims.

debts of an enterprise

Quite different is the situation, if the cause of the outstanding debt are of a different character. For example, they may be associated with the presence of financial difficulties, the company, the amount of monetary obligations which currently exceeds its capacity. In this case, a few days arose the problem is not solved, it requires more serious time.

Nevertheless, even in this case, the profit-making organization, which found a lack of funds in their accounts, it is possible to correct the situation. For example, it may be a matter of urgency to take a large order, the terms of the agreement by which is meant the introduction of pre-paid, and thus obtain the necessary funds to enable it to settle with the other partners. Taking this possibility into account, the current legislation provides commercial companies, faced with financial difficulties, enough time to use extra ways to solve this problem. In this case, it can avoid unpleasant consequences in the form of recognition of its insolvency proceedings, in which the insolvency or other measures applied may be appointed.

bankruptcy law

In particular, Article 3 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" provides that the duration of such a period of 3 months from the moment when the company was supposed to pay off existing debt to a partner, supplier or other contractor in accordance with the terms of the contract with him. After this period, the creditor has not received the money owed to him, has the right to apply to the arbitration court with a claim for recognition of the organization-bankrupt defaulter. Such a statement, experts recommend to attach all available documents which, first, confirmed the presence of the debt to the creditor, and secondly, witness the fact that released the current legislation period for its repayment has expired.

Measures that may be applied by the arbitral tribunal in relation to companies which have shown signs of insolvency

Arbitration court

After considering all the documents, the arbitral tribunal will have to decide on the eligibility of the applicant's claims. If they are recognized as such, in respect of the defaulter company will be initiated bankruptcy proceedings. This, in turn, implies the choice of court actions that are designed to ensure that the legitimate rights and interests of creditors.

Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" establishes a list of such measures, which include observation, financial rehabilitation, external management and receivership. In addition, if the debtor and its creditors agreed to satisfy all the parties order the repayment of existing debt and the terms of such a settlement, they can reach an amicable agreement.

The decision to use one or another measure with respect to the debtor is taken by the arbitral tribunal, taking into account all the circumstances of the situation. In particular, it analyzes how companies which have shown signs of insolvency, can restore their ability to pay and settle with creditors. If the arbitral tribunal recognizes this possibility unlikely, it can resort to the introduction of bankruptcy proceedings in the company as the most effective instrument for the legitimate rights and interests of creditors in the circumstances.

The administrator and his role in the bankruptcy proceedings

Bankruptcy proceedings involves the assessment of property owned by the debtor at the time of initiation of bankruptcy proceedings, and its subsequent sale at auction. The proceeds from this sale shall be transferred to the lenders account to meet their requirements.

At the same time the introduction of bankruptcy proceedings in the company implies the involvement of a competent specialist in the procedure - bankruptcy trustee.

Article 2 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" states that the bankruptcy trustee - a specialist who will be responsible for implementing all necessary procedures within the bankruptcy proceedings. In this case the appointment and approval of the post of bankruptcy trustee made by the arbitral tribunal, which deals with the conduct of a particular case. If the debtor who have shown signs of insolvency, a financial institution, the purpose of the control performed by the Deposit Insurance Agency.

The administrator in bankruptcy

bankruptcy trustee candidacy arbitration court appoints its own, however, creditors' meeting to offer him as a candidate. Appointment of a bankruptcy trustee candidates arbitral tribunal shall fix the publication of the relevant definition. If any of the participants of bankruptcy proceedings do not agree with those who it was assigned to this position, he may appeal the appropriate definition.

If the application for appeal within the statutory definition of the term is not received, the expert considered approved in this position, and his authority in effect until the end of the bankruptcy proceedings or actual bankruptcy proceedings.

The main duties of the bankruptcy trustee

bankruptcy trustee functions include quite a wide range of powers that should be exercised by him in the course of bankruptcy proceedings. So, as one of the first steps of his office, he shall arrange the publication of information on the initiation of bankruptcy proceedings against the debtor company and the opening of bankruptcy proceedings. However, such information should be published not only in specialized publications, but also in the Federal Register on Bankruptcy Information.

Company documentsFurther work done by the bankruptcy trustee at his office, is actually a realization of the powers the company's management, have shown signs of inconsistency, as Article 129 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" states that since its approval at their organization's leadership position suspended from their work, and the manager has the right to sell all of its functions.

However, since the company is already in the stage of bankruptcy with respect to its arbitration court decision on the introduction of bankruptcy proceedings, the content of the work of the expert will be significantly different from the normal daily work of the organization management. In particular, its main function during the entire term of office will be the preparation and tendering in order to obtain funds needed to meet the claims of creditors, recorded in the list of recipients of debts.

The list of functions to be carried out specialist at his position, is fixed in Article 129 paragraph 2 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)". Responsibilities included in this list can be divided into several large groups:

Inventory

  • analysis of the current financial status of the debtor, including an inventory of its remaining property and its evaluation;
  • dilatation bankruptcy estate, that is, the property to be sold at auction by collecting debts owed to a bankrupt company, the return of her property, located in the use of third parties, and similar activities;
  • personnel matters, including the dismissal of employees of the company in respect of which the bankruptcy procedure is carried out.

After all the necessary actions they performed, within 1 month from the receipt of a competent assessment of the value of the list of items and items belonging to the bankrupt company, the bankruptcy trustee must apply to the meeting of creditors with a proposal containing a description of the estate and the conditions for its implementation at the auction.

If creditors concur with the proposed conditions, the bankruptcy trustee shall organize and conduct such trades, and then carry out a final settlement with the creditors in their claims. If they disagree with a proposal to the bankruptcy trustee, he may appeal to the Court of Arbitration, dealing with the conduct of the case, which has the authority to approve the bidding conditions.

Reporting bankruptcy trustee in the exercise of its powers

In the course of exercising its powers the bankruptcy trustee must report regularly on the results of its work before the creditors' meeting. In particular, Article 143 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002, "On Insolvency (Bankruptcy)" provides that such statements should be provided to them with regularity, consistent with the general meeting of creditors. However, the period between the two reports should not exceed 3 months. In addition, all you need to know the bankruptcy trustee will also have to give the arbitral tribunal if the latter asks him such information.

In addition, article 147 of this legal act requires that a full report on the implementation of bankruptcy proceedings against the company, have shown signs of insolvency, was presented to the manager after the completion of settlements with creditors.

Зміст:

Підстави банкрутства комерційної компанії

Практично будь-яке комерційне підприємство в певні моменти своєї діяльності стикається з наявністю непогашеної заборгованості. Найчастіше її виникнення може бути пов'язано з технічними питаннями: наприклад, для того щоб кошти надійшли з рахунку організації на рахунок постачальника або партнера, необхідно кілька днів, протягом яких наявна заборгованість формально буде вважатися непогашеною. Однак з такими аспектами бізнесу стикаються практично всі компанії, а тому їх виникнення рідко викликає у кого-небудь питання або претензії.

Заборгованість підприємства

Зовсім інакше складається ситуація, якщо причини виникнення непогашеної заборгованості мають інший характер. Наприклад, вони можуть бути пов'язані з наявністю фінансових труднощів у компанії, обсяг грошових зобов'язань якої на даний момент перевищує її можливості. У цьому випадку за кілька днів виникла проблема не вирішується, для цього потрібно більш серйозний термін.

Проте, навіть в цьому випадку у комерційної організації, яка виявила нестачу коштів на своїх рахунках, є можливість виправити становище. Наприклад, вона може в терміновому порядку взяти велике замовлення, умови договору за яким мають на увазі внесення передоплати, і тим самим отримати необхідні кошти, що дозволяють їй розрахуватися з іншими партнерами. Приймаючи цю можливість до уваги, чинне законодавство надає комерційним компаніям, які зіткнулися з фінансовими труднощами, достатній термін для того, щоб використовувати екстрені шляхи вирішення такої проблеми. В цьому випадку вона може уникнути неприємних наслідків у вигляді процедури визнання її неспроможною, в ході якої може бути призначений конкурсний керуючий або застосовані інші заходи.

Закон про банкрутство

Зокрема, стаття 3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що тривалість такого терміну становить 3 місяці з того моменту, коли компанія повинна була погасити наявну заборгованість перед партнером, постачальником або іншим контрагентом відповідно до умов договору з ним. Після закінчення цього терміну кредитор, так і не отримав належних йому грошових коштів, має право звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про визнання організації-неплатника банкрутом. До такої заяви фахівці рекомендують прикласти всі наявні документи, які, по-перше, підтвердять факт наявності заборгованості перед кредитором, а по-друге, засвідчать той факт, що відпущений чинним законодавством термін для її погашення вже закінчився.

Заходи, які можуть бути застосовані арбітражним судом щодо компанії, яка виявила ознаки неспроможності

Арбітражний суд

Розглянувши всі подані документи, арбітражний суд повинен буде винести рішення про правомочність вимог заявника. У разі, якщо вони будуть визнані такими, щодо компанії-неплатника буде ініційована процедура банкрутства. Це, в свою чергу, має на увазі вибір судовою інстанцією заходів, які покликані забезпечити відповідність законним правам та інтересам кредиторів.

Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює перелік таких заходів, до числа яких входять спостереження, фінансове оздоровлення, зовнішнє управління і конкурсне виробництво. Крім того, в разі, якщо між боржником і його кредиторами досягнута домовленість про задовольняє всі сторони порядок погашення наявної заборгованості та строки такого погашення, вони можуть укласти мирову угоду.

Рішення про застосування тієї чи іншої міри по відношенню до боржника приймається арбітражним судом з урахуванням всіх обставин ситуації. Зокрема, він аналізує, наскільки компанія, яка виявила ознаки неспроможності, може відновити свою платоспроможність і розрахуватися з кредиторами. Якщо арбітражний суд визнає таку можливість малоймовірною, він може вдатися до запровадження конкурсного виробництва на підприємстві як до найефективнішого інструменту задоволення законних прав та інтересів кредиторів в даних обставинах.

Конкурсний керуючий і його роль в рамках конкурсного виробництва

Конкурсне виробництво передбачає оцінку майна, належного боржнику на момент ініціації процедури банкрутства, і його подальший продаж на торгах. Кошти, виручені від цього продажу, повинні бути передані кредиторам в рахунок задоволення їх вимог.

При цьому введення конкурсного виробництва на підприємстві має на увазі залучення в процедуру компетентного фахівця - конкурсного керуючого.

Стаття 2 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що конкурсний керуючий - це фахівець, який буде відповідальним за здійснення всіх необхідних процедур в рамках конкурсного виробництва. При цьому призначення та затвердження на посаду конкурсного керуючого проводиться арбітражним судом, який займається веденням конкретної справи. У разі, якщо боржником, які виявили ознаки неспроможності, є банківська установа, призначення керуючого виконає Агентство зі страхування вкладів.

Конкурсний керуючий при банкрутстві

Кандидатуру конкурсного керуючого арбітражний суд призначає самостійно, проте збори кредиторів може запропонувати йому свою кандидатуру. Призначення тієї чи іншої кандидатури конкурсного керуючого арбітражний суд повинен зафіксувати виданням відповідного визначення. У разі, якщо будь-хто з учасників процедури банкрутства не згоден з тим, хто саме отримав призначення на цю посаду, він може оскаржити відповідну ухвалу.

Якщо ж заяви про оскарження ухвали у встановлений законом строк не надійшло, фахівець вважається затвердженим на цій посаді, а його повноваження діють аж до закінчення конкурсного виробництва або власне процедури банкрутства.

Основні обов'язки конкурсного керуючого

Функції конкурсного керуючого включають в себе досить широкий спектр повноважень, які повинні бути здійснені ним під час конкурсного виробництва. Так, в якості одного з перших кроків на своїй посаді він зобов'язаний організувати публікацію відомостей про ініціювання процедури банкрутства щодо підприємства-боржника і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому такі відомості повинні бути опубліковані не тільки в спеціалізованому друкованому виданні, але і в Єдиному федеральному реєстрі відомостей про банкрутство.

документація підприємстваПодальша діяльність, яку здійснює конкурсний керуючий на своїй посаді, фактично являє собою реалізацію повноважень керівництва компанії, яка виявила ознаки неспроможності, оскільки стаття 129 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що з моменту його затвердження на свою посаду керівництво організації відсторонюється від своєї роботи, а керуючий має право реалізовувати всі його функції.

Однак, оскільки компанія вже знаходиться в стадії банкрутства і щодо неї арбітражним судом прийнято рішення про введення конкурсного виробництва, зміст роботи такого фахівця буде істотно відрізнятися від звичайної повсякденної роботи керівництва організації. Зокрема, його основною функцією протягом всього терміну повноважень буде підготовка і проведення торгів з метою отримання грошових коштів, необхідних для задоволення вимог кредиторів, зафіксованих в списку одержувачів заборгованостей.

Список функцій, які повинен здійснити фахівець на своїй позиції, зафіксований в пункті 2 статті 129 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)". Обов'язки, включені в цей список, можна розділити на кілька великих груп:

інвентаризація

  • аналіз поточного матеріального стану компанії-боржника, включаючи інвентаризацію належить їй власності та її оцінку;
  • збільшення обсягу конкурсної маси, тобто майна, що підлягає продажу на торгах, шляхом стягнення боргів перед компанією-банкрутом, повернення її власності, що знаходиться в користуванні третіх осіб, і подібних дій;
  • вирішення кадрових питань, включаючи звільнення співробітників компанії, щодо якої проводиться процедура банкрутства.

Після того як всі необхідні дії їм зроблені, протягом 1 місяця з моменту отримання компетентної оцінки вартості списку речей і предметів, що належать компанії-банкруту, конкурсний керуючий повинен звернутися до зборів кредиторів з пропозицією, що містить опис конкурсної маси і умови її реалізації на торгах.

Якщо кредитори погоджуються із запропонованими умовами, конкурсний керуючий повинен організувати і провести такі торги, а потім здійснити остаточний розрахунок з кредиторами в рамках їх вимог. Якщо ж вони висловлюють незгоду з пропозицією конкурсного керуючого, він може звернутися в арбітражний суд, що займається веденням цієї справи, який має повноваження щодо затвердження умов проведення торгів.

Звітність конкурсного керуючого в ході реалізації своїх повноважень

В ході здійснення своїх повноважень конкурсний керуючий повинен регулярно звітувати про результати своєї роботи перед зборами кредиторів. Зокрема, стаття 143 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" передбачає, що така звітність повинна надаватися їм з регулярністю, узгодженої з загальними зборами кредиторів. Однак при цьому термін між двома звітами не повинен перевищувати 3 місяців. Крім того, всі необхідні відомості конкурсний керуючий повинен буде надати також арбітражному суду в разі, якщо останній запросить у нього таку інформацію.

Крім того, стаття 147 зазначеного нормативно-правового акту вимагає, щоб повний звіт про результати реалізації конкурсного провадження відносно компанії, яка виявила ознаки неспроможності, був представлений керівником після завершення розрахунків з кредиторами.


» » » Обязанности конкурсного управляющего