Как и с какой целью при банкротстве проводится процедура наблюдения?

Оглавление:

Основные признаки банкротства коммерческой компании

Несостоятельность коммерческого предприятия представляет собой ситуацию, в которой оно оказывается неспособным погасить принятые им финансовые обязательства. Таков ключевой признак банкротства юридического лица, предусмотренный статьей 3 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)».

Банкротство

При этом следует иметь в виду, что последствия наличия данного признака, например, процедура наблюдения, банкротство и другие, не наступают сразу же после того, как истек срок погашения финансовых обязательств: коммерческая компания может считаться несостоятельной не ранее, чем пройдет 3 месяца с того момента, когда она должна была внести денежные средства в соответствии с условиями договора, подписанного между нею и контрагентом.

Кроме того, следует помнить, что сам по себе факт неоплаты имеющегося долгового обязательства не означает автоматического перехода юридического лица в статус финансово несостоятельного. Банкротство - это сложная юридическая процедура, требующая участия большого количества лиц и совершения значительного числа необходимых действий для того, чтобы признать ту или иную компанию банкротом.

Банкротство и добровольная ликвидация фирмыВ частности, для того чтобы инициировать эту процедуру, требуется обращение заинтересованного лица в арбитражный суд с заявлением, содержащим требование о признании неплательщика финансово несостоятельным. Такое заявление, в свою очередь, должно сопровождаться всеми необходимыми документами, подтверждающими наличие в данной ситуации условий, зафиксированных в статье 3 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)».

При этом в качестве заинтересованного лица, которое в соответствии с действующим законодательством имеет право на обращение в суд с подобным исковым заявлением, может выступать сам неплательщик, кредиторы, перед которыми он имеет непогашенные долговые обязательства, или специализированные органы. Такой список лиц, которые имеют возможность выступать инициаторами процедуры банкротства, предусмотрен пунктом 1 статьи 7 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)».

После того как судебный орган получил такое заявление и все документы, прилагаемые к нему, он должен рассмотреть представленные его вниманию факты и вынести решение о правомочности претензий заявителя. В случае если они будут признаны таковыми, в отношении рассматриваемой компании будет начата процедура банкротства. Она, в свою очередь, предполагает, что арбитражный суд, приняв во внимание все имеющиеся обстоятельства дела и финансовую ситуацию неплательщика, должен будет принять решение о том, какая именно мера в рамках указанной процедуры будет применена к нему на первом этапе ее реализации.

Инструменты, применяемые при процедуре банкротства: наблюдение, конкурсное производство и другие

КомиссияФедеральный закон № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)» предусматривает несколько основных вариантов таких мер, применение каждой из которых является целесообразным в случае наличия определенных характеристик и перспектив финансового положения должника. При этом все рассматриваемые меры имеют свои процедурные особенности. В частности, к указанным мерам относятся:

  • наблюдение, основной целью которого является анализ экономического состояния должника на текущий момент с целью выявления перспектив восстановления его платежеспособности и погашения имеющихся обязательств перед кредиторами;
  • финансовое оздоровление, в рамках которого основной задачей временного управляющего, назначенного арбитражным судом, является составление графика погашения имеющихся задолженностей и его согласование с кредиторами;
  • внешнее управление, в ходе которого руководство предприятия, проявившего признаки несостоятельности, лишается своих полномочий с одновременным их переходом к внешнему управляющему, который осуществляет руководство организацией в данный период времени;
  • конкурсное производство, представляющее собой организацию и проведение торгов в отношении имущества, принадлежащего должнику, средства от реализации которого будут направлены на удовлетворение финансовых требований кредиторов;
  • мировое соглашение, которое может быть применено в рамках конкретной процедуры банкротства только в случае достижения между должником и кредиторами обоюдоприемлемых договоренностей о сроках, условиях и порядке погашения имеющихся задолженностей.

Ограничения в деятельности компании в рамках введения наблюдения при банкротстве

Банкротство компанииСтатья 63 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)» устанавливает ряд ограничений в рамках проведения процедуры наблюдения с целью обеспечения наиболее адекватного анализа финансового положения компании на сегодняшний день, который может позволить определить наиболее эффективные способы его улучшения в максимально короткие сроки.

Так, процедура наблюдения требует, чтобы финансовое состояние должника, которое должно подвергнуться анализу, подлежит своего рода фиксации: указанный раздел этого нормативно-правового акта требует, чтобы наложенные аресты, процедуры по делам в рамках начатых исполнительных производств и другие подобные действия были приостановлены.

При этом с целью обеспечения объективности анализа в компании, где введена процедура для наблюдения, привлекается арбитражный управляющий, который должен являться компетентным специалистом в этой области и удовлетворять всем требованиям, установленным действующим законодательством.

Полномочия руководства организации при наблюдении

Руководство компанииА вот полномочия руководства компании, проявившей признаки банкротства, наблюдение ограничивает очень мало. В целом можно констатировать, что в период ее реализации директор, главный бухгалтер и другие топ-менеджеры этой компании сохраняют большую часть своих полномочий.

Вместе с тем, статья 64 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)» устанавливает, что существует ряд решений, принятие которых должно согласовываться с арбитражным управляющим, ответственным за реализацию процедуры банкротства. К ним относятся крупные сделки, связанные с приобретением или продажей имущества, а также привлечение кредитных средств, оформление поручительств с участием рассматриваемой организации и некоторые другие действия.

Кроме того, нужно помнить, что если в компании введены процедуры наблюдения, действующее руководство компании не вправе принимать решения организационного характера, например, создавать филиалы и представительства либо реорганизовывать компанию, а также выплачивать дивиденды, выпускать облигации и вступать в различные ассоциации товарищества.

Подписание документовПри этом в случае, если руководство компании, в отношении которой реализуется процедура банкротства, нарушает установленные действующим законодательством ограничения в рамках своей деятельности, статья 69 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)» предоставляет внешнему управляющему право передать в арбитражный суд ходатайство об отстранении его от управления компанией.

Дополнительной обязанностью, возлагаемой на руководство компании-должника в рамках реализации процедуры банкротства, становится своевременное информирование всех заинтересованных сторон о ходе процесса и финансовом состоянии компании.

Так, информирование кредиторов должно осуществляться путем предоставления им необходимых сведений в ходе проведения общего собрания, а информирование временного управляющего - посредством предоставления ему всех финансовых и бухгалтерских документов, отражающих деятельность компании. При этом в случае, если специалисту понадобятся дополнительные документы, руководство компании должно предоставлять их арбитражному управляющему по первому его требованию.

Завершение процедуры наблюдения в рамках банкротства

В свою очередь, полномочия временного управляющего в течение всего срока, отпущенного судебным органом на реализацию процедуры наблюдения, включают изучение предоставленных ему документов с целью поиска путей выхода из сложной финансовой ситуации. В конце этого срока он обязан инициировать первое собрание кредиторов, в ходе которого он представит им результаты сделанного анализа и собственные выводы, сделанные на его основе.

Процедура банкротства

Кроме того, он может порекомендовать собранию выбрать один из инструментов улучшения финансового положения компании на следующих этапах процедуры банкротства, который, по его мнению, будет являться наиболее эффективным в этой ситуации. Например, он может предложить собранию остановить свой выбор на введении финансового оздоровления, однако окончательное решение все же останется за общим собранием кредиторов.

Следует иметь в виду, что провести такое собрание и вынести то или иное решение кредиторы должны не позднее, чем за 10 дней до момента окончания процедуры наблюдения. Такое требование установлено пунктом 1 статьи 72 Федерального закона № 127-ФЗ от 26 октября 2002 г. «О несостоятельности (банкротстве)», поскольку в оставшееся время необходимо будет провести заседание арбитражного суда, который на основании решения, принятого общим собранием кредиторов, выберет по отношению к компании-должнику ту или иную меру в целях соблюдения законных прав и интересов кредиторов.

При этом если по тем или иным причинам собрание кредиторов не удалось провести в установленный законом срок или собравшиеся не смогли прийти к единому мнению по поводу того, какой именно инструмент улучшения финансовой ситуации следует применить к рассматриваемой компании в данном случае, арбитражный суд может поступить одним из следующих способов.

Если причины, по которым на момент окончания процедуры наблюдения легитимное решение общего собрания кредиторов отсутствует, будут признаны им уважительными, судебный орган может предоставить им дополнительное время для принятия необходимого решения. В противном случае суд вправе, приняв во внимание все обстоятельства дела, самостоятельно вынести решение о том, какой инструмент следует применить по отношению к компании-банкроту.

Table of contents:

The main features of a commercial company bankruptcy

The failure of business is a situation in which it is unable to repay financial commitments to them. This is the key a sign of bankruptcy legal entity, provided for in Article 3 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)".

Bankruptcy

It should be borne in mind that the consequences of the presence of this feature, for example, the process of observation, bankruptcy and others, do not occur immediately after the expired financial liabilities: a commercial company may be considered untenable not earlier than will be held 3 months from the the moment when she had to deposit funds in accordance with the terms of the contract signed between it and the counterparty.

In addition, it should be remembered that in itself the fact of non-payment of an existing debt obligation does not automatically transition to the status of a legal entity financially insolvent. Bankruptcy - a complex legal procedure which requires the participation of a large number of individuals and making a considerable number of necessary actions in order to recognize this or that company bankrupt.

Bankruptcy and voluntary liquidation of the companyIn particular, in order to initiate this procedure requires the person concerned an appeal to the arbitration court a statement containing the demand for recognition of the defaulter financially insolvent. This statement, in turn, must be accompanied by all the necessary documents confirming the existence of this situation, the conditions laid down in Article 3 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)".

In this case as an interested party, which, in accordance with the current legislation has the right to appeal to the court with a similar claim, can be a defaulter itself, the creditors, to whom it has outstanding debt obligations, or specialized bodies. Such a list of individuals who have the ability to initiate a bankruptcy procedure, provided for in paragraph 1 of Article 7 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)".

Once the tribunal has received such an application and all documents annexed to it, it must consider the facts brought to its attention and to make a decision on the eligibility of the applicant claims. If they are recognized as such in respect of the company in question will be initiated bankruptcy procedure. She, in turn, suggests that the arbitral tribunal, taking into account all the circumstances of the case and the financial situation of the defaulter will have to decide what kind of action in the framework of this procedure will be applied to it in the first stage of its implementation.

Tools used in bankruptcy proceedings: observation, bankruptcy proceedings and other

CommissionFederal Law ? 127-FZ, dated 26 October 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)" provides a few basic options for such measures, the use of each of which is appropriate in the case of certain characteristics and prospects of the debtor's financial situation. Moreover, all the measures in question have their own procedural peculiarities. In particular, said measures include:

  • observation, whose main purpose is to analyze the economic condition of the debtor at the moment to identify the prospects for restoring its solvency and repayment of existing obligations to creditors;
  • financial recovery, in which the main task interim manager, appointed by the arbitral tribunal, is to draw up the schedule of repayment of existing debt and its agreement with creditors;
  • external management, during which the company's management, who showed signs of insolvency, loses his powers while they transition to an external manager, which manages the organization in a given time period;
  • bankruptcy proceedings, representing the organization and conduct of trading in respect of property owned by the debtor, the funds from the sale of which will be designed to meet the financial demands of creditors;
  • a settlement agreement, which can be applied within a particular bankruptcy procedure only in case of achievement between the debtor and creditors mutually acceptable agreement on the terms, conditions and procedure for repayment of existing debt.

Restrictions on the activities of the company under the administration of the observation in bankruptcy

commercial failureArticle 63 of the Federal Law ? 127-FZ, dated 26 October 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)" establishes a number of restrictions in the framework of the surveillance procedure in order to ensure the most appropriate analysis of the company's financial position today, which can help to determine the most effective ways to improve as soon as possible.

So, observing the procedure requires that the financial condition of the debtor, which must be analyzed, to be a kind of fixation: this new section of this legal act requires that the seizure, on business procedures within the initiated enforcement proceedings and other similar actions have been suspended.

At the same time in order to ensure the objectivity of the analysis at the company, where we have introduced a procedure to monitor, involved the liquidator, who must be a competent specialist in this area and satisfy all the requirements established by current legislation.

The powers of management of the organization under the supervision of

ManagementBut the powers of the company's management, have shown signs of bankruptcy, the observation limits are very few. In general we can say that in the period of its implementation director, chief accountant and other top managers of the companies retain most of their powers.

However, Article 64 of the Federal Law ? 127-FZ, dated 26 October 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)" establishes that there are a number of decisions, the adoption of which should be consistent with the arbitration manager, responsible for the implementation of bankruptcy proceedings. These include major transactions related to the acquisition or sale of the property, as well as the attraction of credit resources, the formulation of guarantees with the participation of the organization in question, and some other actions.

In addition, we must remember that if the company has introduced monitoring procedures existing management of the company is not entitled to make decisions of organizational nature, for example, establish branches and representative offices, or reorganize the company and to pay dividends, issue bonds and enter into various partnership association.

Signing of documentsIn this case, if the company's management, in respect of which the bankruptcy procedure is implemented, violates the established current legislation limits as part of its activities, Article 69 of the Federal Law ? 127-FZ, dated 26 October 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)" provides an external control the right to refer to the arbitration court a motion to dismiss it from the management company.

An additional duties assigned to management of the debtor in the framework of the bankruptcy proceedings, becomes timely information to all stakeholders on the process and the company's financial condition.

Thus, creditors must be informed by providing them with the necessary information in the course of the general meeting and to inform the temporary administrator - by providing it with all the financial and accounting documents that reflect the company's activities. In this case, if a specialist will need additional documents, the company should provide their arbitration manager at his first request.

Completion of the procedure observations in bankruptcy

In turn, the powers of temporary administrator during the whole period allotted by a judicial authority on the implementation of the surveillance procedures include the examination of documents provided by him with a view to finding a way out of a difficult financial situation. At the end of this period, it is obliged to initiate the first meeting of creditors, during which he will present the results of their analysis and made their own conclusions, made on its basis.

bankruptcy procedure

In addition, he can recommend a meeting to select one of the tools to improve the company's financial position on these stages of bankruptcy proceedings, which, in his opinion, will be most effective in this situation. For example, it may invite the congregation to opt for the introduction of financial recovery, but the final decision will still remain for the general meeting of creditors.

It should be borne in mind that hold such a meeting, and to make this or that decision of creditors must, not later than 10 days before the end of the observation procedure. Such a requirement set out in paragraph 1 of Article 72 of the Federal Law ? 127-FZ, dated October 26, 2002 "On Insolvency (Bankruptcy)", as in the remaining time will be necessary to hold a meeting of the arbitral tribunal, which on the basis of a decision taken by the general meeting of creditors, will select with respect to the debtor company or that measure in order to meet the legitimate rights and interests of creditors.

Moreover, if for one reason or another creditors meeting could not take place within the statutory period, or gathering could not come to a consensus about what the right tools to improve the financial situation should be applied to the company in question in this case, the arbitral tribunal may do one of the the following methods.

If the reasons for the procedure at the end of the observation of the general meeting is not legitimate creditors' decision, they will be recognized as valid, the judicial authority may give them more time to adopt the necessary decisions. Otherwise, the court may, taking into account all the circumstances of the case, to decide on their own about how the tool should be applied in relation to the bankrupt company.

Зміст:

Основні ознаки банкрутства комерційної компанії

Неспроможність комерційного підприємства є ситуацією, в якій воно виявляється нездатним погасити прийняті ним фінансові зобов'язання. такий ключовий ознака банкрутства юридичної особи, передбачений статтею 3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)».

банкрутство

При цьому слід мати на увазі, що наслідки наявності даної ознаки, наприклад, процедура спостереження, банкрутство та інші, не наступають відразу ж після того, як закінчився термін погашення фінансових зобов'язань: комерційна компанія може вважатися неспроможною не раніше, ніж пройде 3 місяці з того моменту, коли вона повинна була внести грошові кошти відповідно до умов договору, підписаного між нею і контрагентом.

Крім того, слід пам'ятати, що сам по собі факт несплати наявного боргового зобов'язання не означає автоматичного переходу юридичної особи в статус фінансово неспроможного. Банкрутство - це складна юридична процедура, що вимагає участі великої кількості осіб і здійснення значного числа необхідних дій для того, щоб визнати ту чи іншу компанію банкрутом.

Банкрутство та добровільна ліквідація фірмиЗокрема, для того щоб ініціювати цю процедуру, потрібно звернення зацікавленої особи до арбітражного суду з заявою, що містить вимогу про визнання неплатника фінансово неспроможним. Таку заяву, в свою чергу, повинно супроводжуватися всіма необхідними документами, що підтверджують наявність в даній ситуації умов, зафіксованих в статті 3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 р «Про неспроможність (банкрутство)».

При цьому в якості зацікавленої особи, яка відповідно до чинного законодавства має право на звернення до суду з подібним позовом, може виступати сам неплатник, кредитори, перед якими він має непогашені боргові зобов'язання, або спеціалізовані органи. Такий список осіб, які мають можливість виступати ініціаторами процедури банкрутства, передбачений пунктом 1 статті 7 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)».

Після того як судовий орган отримав таку заяву і всі документи, що додаються до неї, він повинен розглянути подані його увазі факти і винести рішення про правомочність претензій заявника. У разі якщо вони будуть визнані такими, по відношенню до розглянутій компанії буде розпочато процедура банкрутства. Вона, в свою чергу, передбачає, що арбітражний суд, прийнявши до уваги всі наявні обставини справи і фінансову ситуацію неплатника, повинен буде прийняти рішення про те, яка саме міра в рамках зазначеної процедури буде застосована до нього на першому етапі її реалізації.

Інструменти, що застосовуються при процедурі банкрутства: спостереження, конкурсне виробництво та інші

КомісіяФедеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)» передбачає кілька основних варіантів таких заходів, застосування кожної з яких є доцільним у разі наявності певних характеристик і перспектив фінансового становища боржника. При цьому всі розглянуті заходи мають свої процедурні особливості. Зокрема, до зазначених заходів належать:

  • спостереження, основною метою якого є аналіз економічного стану боржника на поточний момент з метою виявлення перспектив відновлення його платоспроможності та погашення наявних зобов'язань перед кредиторами;
  • фінансове оздоровлення, в рамках якого основним завданням тимчасового керуючого, призначеного арбітражним судом, є складання графіка погашення наявних заборгованостей і його узгодження з кредиторами;
  • зовнішнє управління, в ході якого керівництво підприємства, яка виявила ознаки неспроможності, позбавляється своїх повноважень з одночасним їх переходом до зовнішнього керуючого, який здійснює керівництво організацією в даний період часу;
  • конкурсне виробництво, яке представляє собою організацію і проведення торгів щодо майна, належного боржнику, кошти від реалізації якого будуть спрямовані на задоволення фінансових вимог кредиторів;
  • мирову угоду, яке може бути застосоване в рамках конкретної процедури банкрутства тільки в разі досягнення між боржником і кредиторами обоюдопріемлемих домовленостей про терміни, умови і порядок погашення наявних заборгованостей.

Обмеження в діяльності компанії в рамках введення спостереження при банкрутстві

банкрутство компаніїСтаття 63 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)» встановлює ряд обмежень в рамках проведення процедури спостереження з метою забезпечення найбільш адекватного аналізу фінансового становища компанії на сьогоднішній день, який може дозволити визначити найбільш ефективні способи його поліпшення в максимально короткі терміни.

Так, процедура спостереження вимагає, щоб фінансовий стан боржника, яке повинно піддатися аналізу, підлягає свого роду фіксації: зазначений розділ цього нормативно-правового акта вимагає, щоб накладені арешти, процедури у справах в рамках започаткованих виконавчих проваджень та інші подібні дії були припинені.

При цьому з метою забезпечення об'єктивності аналізу в компанії, де введена процедура для спостереження, залучається арбітражний керуючий, який повинен бути компетентним фахівцем в цій галузі і відповідати всім вимогам, встановленим чинним законодавством.

Повноваження керівництва організації при спостереженні

Керівництво компаніїА ось повноваження керівництва компанії, яка виявила ознаки банкрутства, спостереження обмежує дуже мало. В цілому можна констатувати, що в період її реалізації директор, головний бухгалтер та інші топ-менеджери цієї компанії зберігають велику частину своїх повноважень.

Разом з тим, стаття 64 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)» встановлює, що існує ряд рішень, прийняття яких має узгоджуватися з арбітражним керуючим, відповідальним за реалізацію процедури банкрутства. До них відносяться великі угоди, пов'язані з придбанням або продажем майна, а також залучення кредитних коштів, оформлення поручительств за участю даної організації і деякі інші дії.

Крім того, потрібно пам'ятати, що якщо в компанії введені процедури спостереження, чинне керівництво компанії не має права приймати рішення організаційного характеру, наприклад, створювати філії і представництва або реорганізовувати компанію, а також виплачувати дивіденди, випускати облігації і вступати в різні асоціації товариства.

Підпис документівПри цьому в разі, якщо керівництво компанії, щодо якої реалізується процедура банкрутства, порушує встановлені чинним законодавством обмеження в рамках своєї діяльності, стаття 69 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)» надає зовнішньому керуючому право передати в арбітражний суд клопотання про відсторонення його від управління компанією.

Додатковою обов'язком, яка покладалася на керівництво компанії-боржника в рамках реалізації процедури банкрутства, стає своєчасне інформування всіх зацікавлених сторін про хід процесу і фінансовий стан компанії.

Так, інформування кредиторів має здійснюватися шляхом надання їм необхідної інформації в ході проведення загальних зборів, а інформування тимчасового керуючого - за допомогою надання йому всіх фінансових і бухгалтерських документів, що відображають діяльність компанії. При цьому в разі, якщо фахівця знадобляться додаткові документи, керівництво компанії має надавати їх арбітражному керуючому на першу його вимогу.

Завершення процедури спостереження в рамках банкрутства

У свою чергу, повноваження тимчасового керуючого протягом всього терміну, відпущеного судовим органом на реалізацію процедури спостереження, включають вивчення наданих йому документів з метою пошуку шляхів виходу зі складної фінансової ситуації. В кінці цього терміну він зобов'язаний ініціювати перші збори кредиторів, в ході якого він представить їм результати зробленого аналізу і власні висновки, зроблені на його основі.

процедура банкрутства

Крім того, він може порекомендувати зборам вибрати один з інструментів поліпшення фінансового становища компанії на наступних етапах процедури банкрутства, який, на його думку, буде найбільш ефективним в цій ситуації. Наприклад, він може запропонувати зборам зупинити свій вибір на введення фінансового оздоровлення, проте остаточне рішення все ж залишиться за загальними зборами кредиторів.

Слід мати на увазі, що провести таке зібрання і винести те чи інше рішення кредитори повинні не пізніше, ніж за 10 днів до моменту закінчення процедури спостереження. Така вимога встановлена пунктом 1 статті 72 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)», оскільки в час, що залишився необхідно буде провести засідання арбітражного суду, який на підставі рішення, прийнятого загальними зборами кредиторів, вибере по відношенню до компанії-боржника ту чи іншу міру з метою дотримання законних прав та інтересів кредиторів.

При цьому якщо з тих чи інших причин збори кредиторів не вдалося провести у встановлений законом термін або присутні не змогли прийти до єдиної думки з приводу того, який саме інструмент поліпшення фінансової ситуації слід застосувати до даної компанії в даному випадку, арбітражний суд може надійти одним з наступних способів.

Якщо причини, за якими на момент закінчення процедури спостереження легітимне рішення загальних зборів кредиторів відсутня, будуть визнані їм поважними, судовий орган може надати їм додатковий час для прийняття необхідного рішення. В іншому випадку суд вправі, взявши до уваги всі обставини справи, самостійно винести рішення про те, який інструмент слід застосувати по відношенню до компанії-банкрута.


» » » Как и с какой целью при банкротстве проводится процедура наблюдения?