Применение оспаривания сделок должника для наполнения конкурсной массы

Оглавление:

Цель и задачи, которые преследуются при оспаривании сделок должника

Законодательство Российской Федерации, регламентирующее процедуру несостоятельности, а также Гражданский Кодекс РФ, дают возможность осуществлять оспаривание сделок должника, а именно руководителя предприятия-банкрота, чтобы признать эти соглашения недействительными. Такая возможность закреплена за управляющими и ликвидаторами не случайно. Банкротство чаще всего не происходит вдруг. Предпосылки и объективные факторы, свидетельствующие о таком возможном исходе, наблюдаются в деятельности предприятия заблаговременно.

ДолгСпециалисты их легко обнаруживают и просчитывают все возможные варианты. Удостоверившись в том, что сделать предприятие прибыльным сложно или невозможно, собственники и руководители предприятия-заемщика, отдавая себе отчет, что с активами и имуществом в скором времени придется расстаться, предпринимают меры для их вывода. Через подставные фирмы, с которыми заключаются фиктивные договора, и производится основной вывод всех возможных активов. Когда доходит до процедуры банкротства, то назначается арбитражный управляющий, и он обнаруживает, что конкурсная масса очень мала.

СделкаНедобросовестные должники осуществляют множество противозаконных, полузаконных и даже законных сделок, основной целью которых является максимальное уменьшение конкурсной массы. Учитывая этот фактор, для защиты интересов добросовестных кредиторов законодательство предусмотрело возможность осуществлять оспаривания сделок при банкротстве должника.

Это дает возможность для арбитражного управляющего за счет отмены проведенных должником сделок наполнить конкурсную массу. То есть, законодатель дал в руки управляющего или ликвидатора инструмент, который позволяет ему найти максимальное количество денег для формирования конкурсной массы, чтобы максимально удовлетворить требования кредиторов.

Итак, основная цель, которую преследует оспаривание сделок должника, заключается в том, чтобы создать конкурсную массу, которая позволит максимально удовлетворить требования кредиторов.

Оспаривание сделок при банкротстве, оспаривание договоров и соглашений руководства обанкротившегося предприятия не является самоцелью, ради оттачивания юридического мастерства. При таких действиях преследуется конкретная цель - получение средств.

Проблемы при оспаривании сделок

Оспаривание сделкиБыло бы очень хорошо для кредиторов, если для удовлетворения всех их требований достаточно было отменить ряд сделок, договоров и соглашений должника. Несложно расписать алгоритм, при котором подсчитываются и анализируются все заключенные сделки за определенный период, производится их оспаривание и возвращаются в предприятие-банкрот необходимые для кредиторов активы. Но в действительности все происходит по-другому.

Собственник организации-банкрота перед самой процедурой несостоятельности предусматривает возможность оспаривания совершенных им сделок, которые направлены на сохранение активов в его собственности после проведения процедуры банкротства. Создается ряд фирм-однодневок, на счета которых и выводятся активы предприятия-должника. В дальнейшем, при оспаривании этих сделок, арбитражный управляющий получает решение суда о недействительности совершенных соглашений и договоров, но получить эти средства по решению суда становится невозможно. У потенциальных дебиторов не будет обнаружено необходимых активов. Созданные специально для вывода денег фирмы-однодневки не имеют в таких случаях ни имущества, ни средств на счетах. А значит, конкурсную массу с их помощью восполнить будет невозможно.

Помимо того, что взять средства с таких фирм будет невозможно, нужно учитывать и то, что заявление об оспаривании сделок должника обеспечивается уплатой государственной пошлиной. Размер пошлины предусматривается законодательством для оплаты рассмотрения подобных исков. Все расходы, которые несет арбитражный управляющий для обеспечения свой деятельности, возлагаются на должника, а если у последнего отсутствуют средства, то эти расходы покрываются за счет заявителя о банкротстве.

Следовательно, если из фирмы-должника заблаговременно были выведены активы, то вернуть их через оспаривание сделок, договоров и соглашений будет маловероятно, а сам процесс потребует дополнительных вложений со стороны заявителя, в данном случае кредитора, который еще больше теряет своих средств. Исходя из этого, прежде чем одобрять план действий арбитражного управляющего по наполнению конкурсной массы и соглашаться с его намерениями обращаться в суд с заявлением об оспаривании сделок банкрота, стоит очень хорошо подумать. При необходимости надо провести необходимую проверку, собрать дополнительные данные про все фирмы, с которыми банкрот заключал сделки.

Сделки и соглашения из категории оспариваемых

Сделки и соглашенияВ категорию оспариваемых соглашений попадают сделки купли-продажи, цены которых значительно отличаются от рыночной стоимости. Например, если производились закупки товаров или услуг по завышенной стоимости без объективной необходимости, то такие сделки можно оспорить. Их можно оспорить и в тех случаях, если сделки по завышенным или заниженным ценам осуществлялись по объективным причинам. Если это дает возможность пополнить конкурсную массу, то управляющий может оспаривать эти сделки.

Если руководством предприятия-банкрота заключались договора, которые содержат в себе возможность их неисполнения, такие договора можно оспорить. Аналогично поступают и с теми сделками, которые совершаются руководством организации-банкрота без разрешения и согласования с арбитражным управляющим. К ним относятся сделки по обязательствам кредитополучателя, которые возникли после того, как было решено распределить прибыль и осуществить выплату дивидендов акционерам.

Подозрительные сделки и те, в которых отдано предпочтение какому-либо конкретному кредитору, а также все сделки, совершенные под давлением или принуждением на заведомо невыгодных условиях, могут оспариваться, чтобы суд признал их недействительность. Это позволит вернуть денежные средства и наполнить конкурсную массу. Но с учетом того, что собственники и руководство предприятия-банкрота заблаговременно могли принимать меры по изыманию из организации всех возможных активов, есть смысл оспаривать и признавать недействительной такую сделку, которая с большей вероятностью наполнит конкурсную массу. Это в полной мере касается подозрительных сделок.

Что можно оспорить в таких случаях? Это выплаты премий и заработной платы, брачный договор и соглашения о разделе общего имущества, действия по исполнению судебного акта, уплата таможенных платежей, налогов, сборов, списания банком денег в счет погашения задолженности и перечисления денег взыскателю в исполнительном производстве.

Действия арбитражного управляющего

Действия арбитражного управляющегоАрбитражные управляющие, а именно конкурсный или внешний управляющий, имеют право подавать заявление об оспаривании сделок по своей инициативе или по указанию собрания кредиторов. В таких делах управляющий обращается в суд по своей инициативе, используя свое право. Такой обязанности у него нет. С другой стороны, если есть соответствующее указание от собрания кредиторов, которое может быть оформлено в письменном виде, то это накладывает обязанность на него подать заявление в суд. Если арбитражный управляющий этого не сделает, то в соответствии с Законом «О несостоятельности (банкротстве)» кредиторы могут его отстранить.

Для того чтобы оспаривание сделок предприятия-банкрота имело смысл, требуется, чтобы управляющий обладал профессиональными юридическими навыками. Он должен быть способным обосновать и доказать спорность соглашений и сделок, которые намеренно сокращали конкурсную массу и осуществлялись вопреки интересам кредитодателей. Результат, к которому должен стремиться управляющий, заключается в том, чтобы признать эти сделки недействительными, при этом не допускать злоупотреблений.

Признание судом соглашения, договора недействительными, а сделку ничтожной влечет за собой следующие последствия. Все, что предприятие-банкрот передал по этим соглашениям или все, что у него по ним было изъято, должно быть возвращено в его натуральном виде в конкурсную массу. Если осуществить это не представляется возможным, другая сторона, в чью пользу это имущество или активы было передано, обязана возместить стоимость полученного по ценам на момент его получения. Помимо возмещения стоимости приобретенных активов или имущества, другая сторона обязана компенсировать все убытки в связи с изменениями стоимости этого имущества.

Для того чтобы устранить двусмысленное толкование норм, регламентирующих порядок оспаривания соглашений и сделок предприятия-банкрота, эти нормы были вынесены в отдельную главу. Юридическая практика показывает, что многие недоработки правового урегулирования механизма несостоятельности связаны с ограниченным сроком подачи заявлений на оспаривание сделок должника. По этой причине рекомендуется использовать нормы, регламентирующие оспаривание соглашений организаций-банкротов еще на стадии наблюдения.

Если сделки предприятия-банкрота оспариваются на этапе наблюдения, то это позволяет сберечь имущество и активы этого предприятия, а если во время конкурсного производства, то позволяет удовлетворить требования кредиторов. Оспаривание соглашений внешним управляющим способствует быстрому восстановлению платежеспособности должника.

Нововведения, которые были внесены в законодательство касательно несостоятельности, можно разделить на отрицательные и положительные. Из отрицательных моментов необходимо выделить ограничение Законом времени на оспаривание в суде подозрительных сделок. Помимо этого, новшества в Законе о банкротстве сужают возможности кредиторов при оспаривании сделок и договоров, уменьшают их круг.

Table of contents:

The purpose and objectives, which are pursued in challenging the debtor's transactions

Legislation of the Russian Federation regulating the insolvency procedure, as well as the Civil Code, make it possible to carry out challenging the debtor's transactions, namely the head of a bankrupt enterprise to recognize the agreement null and void. This capability is assigned to the managers and liquidators not accidental. Bankruptcy is often not occur suddenly. Background and objective factors indicating such a possible outcome observed in the activities of the company in advance.

DebtExperts are easy to find and calculate all possible options. Satisfied that make the company profitable is difficult or impossible, the owners and managers of the borrowing enterprise, aware that the assets and property will soon have to part, taking measures for their withdrawal. Through front companies, which are bogus contracts, and the main conclusion is made all possible assets. When it comes to bankruptcy, the trustee in bankruptcy is appointed, and he discovers that bankrupt's estate very small.

DealUnscrupulous debtors carry a lot of illegal, semi-legal and even the legal transactions whose primary purpose is to maximize the reduction of the estate. Considering this factor, to protect the interests of bona fide creditors legislation has provided the opportunity to carry out challenging transactions in bankruptcy of the debtor.

This makes it possible for arbitration administrator by eliminating transactions conducted by the debtor to fill the bankrupt estate. That is, the legislator gave to the control arm or liquidator of a tool that allows him to find the maximum amount of money for the formation of the estate, to best meet the demands of creditors.

Thus, the main goal pursued by challenging the debtor's transactions, is to create a bankruptcy estate, which will allow to satisfy the claims of creditors.

Challenging transactions in bankruptcy, challenging contracts and management of the bankrupt enterprise agreements is not an end in itself, for the sake of honing legal skills. By doing so, it aims to be - for funds.

Problems challenging deals

Challenging dealsIt would be very good for the creditors, if they meet all the requirements were enough to cancel a series of transactions, contracts and agreements, the debtor. It is easy to paint the algorithm, in which the calculated and analyzed all the deals for a certain period, made their challenge and returned to the bankrupt company's assets necessary for the creditors. But in reality everything is different.

The owner of the bankrupt company before the bankruptcy procedure provides for the possibility of challenging them committed transactions, which are aimed at preserving the assets of his property after bankruptcy proceedings. It creates a series of one-day firms, which account for and output of the debtor's assets. Later, in challenging these transactions, the liquidator receives a court decision on the invalidity of the committed agreements and treaties, but to get these funds becomes impossible for a court decision. Potential borrowers will not be found necessary assets. Designed specifically for the withdrawal of one-day firms do not have the money in such cases, neither the property nor the funds in the accounts. This means that the bankruptcy estate with their help it would be impossible to fill.

Apart from the fact that to take money from such companies will not be possible, it is necessary to take into account the fact that the application challenging the debtor's transactions provided the payment of state duty. The fee provided for by the legislation for the payment of the consideration of such claims. All expenses incurred by the trustee in bankruptcy for its activities shall be borne by the debtor, and if the latter has no means, then these costs are covered by the bankruptcy of the applicant.

Consequently, unless the debtor company's assets have been previously removed, then return them through challenging transactions, contracts and agreements will be unlikely, but the process would require additional investment on the part of the applicant, in this case, a lender who loses even more of its funds. Accordingly, before endorsing the arbitration manager to fill the estate plan and agree with his intention to apply to the court for contesting the transactions in bankruptcy, is very well thought. If necessary, it is necessary to carry out the necessary checks, collect additional information about all companies with which the bankrupt deals.

Transactions and agreements of the category contested

Transactions and agreementsIn the category of the contested agreements fall of the sale, the price of which is significantly different from the market value. For example, if you made the purchase of goods or services at a higher cost, without objective necessity, such transactions may be challenged. They can be challenged in those cases where the transaction on overpriced or underpriced implemented for objective reasons. If this makes it possible to top up the bankruptcy estate, the trustee can challenge these transactions.

If the leadership of bankrupt companies to enter into contracts, which contain the possibility of default, such a contract can be challenged. Similarly reported with those transactions, which are made by management of the bankrupt without the permission and consent of the liquidator. These include transactions for the obligations of the borrower, which arose after it was decided to distribute profits and to pay out dividends to shareholders.

Suspicious transactions and those that give preference to a particular creditor, as well as all transactions made under pressure or coercion to obviously unfavorable conditions, can be challenged, the court acknowledged their invalidity. This will return the money and fill the bankrupt estate. But given the fact that the owners and management of the bankrupt enterprises to take measures to advance retirement of the organization of all possible assets, it makes sense to challenge and invalidate such a transaction, which is more likely to fill the bankrupt estate. This fully applies to suspicious transactions.

What can be challenged in such cases? This payment of premiums and wages, a prenuptial agreement and an agreement on common property section, the actions for the implementation of the judicial act, payment of customs duties, taxes, fees, cancellation of bank money to repay the debt and the transfer of money to the claimant in enforcement proceedings.

Actions arbitration manager

Actions arbitration managerArbitrage managers, namely the competitive or external manager, They have the right to submit an application challenging the transaction on its own initiative or at the direction of the creditors' meeting. In such cases the control apply to the court on its own initiative, using its right. This obligation does not have. On the other hand, if there is an appropriate indication of the creditors' meeting, which may be made in writing, it imposes a duty on it to apply to the court. If the liquidator fails to do so, in accordance with the Law "On Insolvency (Bankruptcy)" creditors can remove it.

In order to challenge the bankrupt enterprise transactions make sense requires that the manager had professional legal skills. He must be able to substantiate and prove controversial agreements and transactions that deliberately reduced the bankruptcy estate and carried out against the interests of lenders. The result, which must be controlled to strive, is to recognize the transaction invalid, it does not prevent abuse.

Recognition of court agreement, the contract null and void, and the void transaction entails the following consequences. All enterprise-bankrupt transferred under these agreements or whatever he was seized by him, shall be returned to its natural state in the bankruptcy estate. If you realize this is not possible, the other party, in whose favor the property or assets were transferred, is required to reimburse the cost of the resulting prices at the time of its receipt. In addition to reimbursement of the cost of the acquired assets or property of the other party is obliged to compensate all the losses due to changes in the value of the property.

In order to eliminate the ambiguous interpretation of the rules governing the procedure for contesting the agreements and bankrupt enterprise transactions, these norms were issued in a separate chapter. Legal practice shows that many of the shortcomings of the legal settlement failure mechanism associated with a limited application period to contest the debtor's transactions. For this reason, it is recommended to use the rules governing the contesting agreements bankrupt companies still under observation.

If the bankrupt enterprise transaction contested at the stage of observation, it allows you to save the property and assets of the enterprise, and if at the time of the bankruptcy proceedings, it can satisfy the demands of creditors. Challenging agreements external manager contributes to the rapid recovery of the debtor's solvency.

Innovations that have been made to the legislation on insolvency, can be divided into positive and negative. Of the negative points should be allocated time limit law to challenge in the court of suspicious transactions. In addition, innovations in the law on bankruptcy creditors narrow the possibilities in challenging transactions and contracts, reducing their range.

Зміст:

Мета і завдання, які переслідуються при оскарженні угод боржника

Законодавство Російської Федерації, що регламентує процедуру неспроможності, а також Цивільний Кодекс РФ, дають можливість здійснювати оспорювання угод боржника, а саме керівника підприємства-банкрута, щоб визнати ці угоди недійсними. Така можливість закріплена за керуючими та ліквідаторами не випадково. Банкрутство найчастіше не відбувається раптом. Передумови і об'єктивні чинники, які свідчать про такий можливий кінець, спостерігаються в діяльності підприємства завчасно.

боргФахівці їх легко виявляють і прораховують всі можливі варіанти. Упевнившись в тому, що зробити підприємство прибутковим складно або неможливо, власники і керівники підприємства-позичальника, віддаючи собі звіт, що з активами і майном незабаром доведеться розлучитися, вживають заходів для їх виведення. Через підставні фірми, з якими укладаються фіктивні договори, і проводиться основний висновок всіх можливих активів. Коли доходить до процедури банкрутства, то призначається арбітражний керуючий, і він виявляє, що конкурсна маса дуже мала.

УгодаНедобросовісні боржники здійснюють безліч протизаконних, напівзаконних і навіть законних угод, основною метою яких є максимальне зменшення конкурсної маси. З огляду на цей фактор, для захисту інтересів сумлінних кредиторів законодавство передбачило можливість здійснювати оскарження угод при банкрутство боржника.

Це дає можливість для арбітражного керуючого за рахунок скасування проведених боржником угод наповнити складу ліквідаційної маси. Тобто, законодавець дав в руки керуючого або ліквідатора інструмент, який дозволяє йому знайти максимальну кількість грошей для формування конкурсної маси, щоб максимально задовольнити вимоги кредиторів.

Отже, основна мета, яку переслідує оспорювання угод боржника, полягає в тому, щоб створити конкурсну масу, яка дозволить максимально задовольнити вимоги кредиторів.

Оскарження угод при банкрутство, оспорювання договорів і угод керівництва збанкрутілого підприємства не є самоціллю, заради відточування юридичної майстерності. При таких діях переслідується конкретна мета - отримання коштів.

Проблеми при оскарженні угод

оспорювання угодиБуло б дуже добре для кредиторів, якщо для задоволення всіх їхніх вимог досить було скасувати ряд угод, договорів і угод боржника. Нескладно розписати алгоритм, при якому підраховуються і аналізуються всі ув'язнені угоди за певний період, проводиться їх оспорювання і повертаються в підприємство-банкрут необхідні для кредиторів активи. Але в дійсності все відбувається по-іншому.

Власник організації-банкрута перед самою процедурою неспроможності передбачає можливість оскарження вчинених ним угод, які спрямовані на збереження активів в його власності після проведення процедури банкрутства. Створюється ряд фірм-одноденок, на рахунку яких і виводяться активи підприємства-боржника. Надалі, при оскарженні цих угод, арбітражний керуючий отримує рішення суду про недійсність вчинених угод і договорів, але отримати ці кошти за рішенням суду стає неможливо. У потенційних дебіторів не буде виявлено необхідних активів. Створені спеціально для виведення грошей фірми-одноденки не мають в таких випадках ні майна, ні коштів на рахунках. А значить, складу ліквідаційної маси з їх допомогою заповнити буде неможливо.

Крім того, що взяти кошти з таких фірм буде неможливо, потрібно враховувати і те, що заява про оскарження угод боржника забезпечується сплатою державним митом. Розмір мита передбачається законодавством для оплати розгляду подібних позовів. Всі витрати, які несе арбітражний керуючий для забезпечення свій діяльності, покладаються на боржника, а якщо в останнього відсутні кошти, то ці витрати покриваються за рахунок заявника про банкрутство.

Отже, якщо з фірми-боржника завчасно були виведені активи, то повернути їх через оспорювання угод, договорів і угод буде малоймовірно, а сам процес зажадає додаткових вкладень з боку заявника, в даному випадку кредитора, який ще більше втрачає своїх коштів. Виходячи з цього, перш ніж схвалювати план дій арбітражного керуючого по наповненню конкурсної маси і погоджуватися з його намірами звертатися до суду із заявою про оскарження угод банкрута, варто дуже добре подумати. При необхідності треба провести необхідну перевірку, зібрати додаткові дані про всі фірми, з якими банкрут укладав угоди.

Угоди і угоди з категорії оспорюваних

Угоди і угодиУ категорію оспорюваних угод потрапляють угоди купівлі-продажу, ціни яких значно відрізняються від ринкової вартості. Наприклад, якщо проводилися закупівлі товарів або послуг за завищеною вартістю без об'єктивної необхідності, то такі угоди можна оскаржити. Їх можна оскаржити і в тих випадках, якщо угоди за завищеними або заниженими цінами здійснювалися з об'єктивних причин. Якщо це дає можливість поповнити складу ліквідаційної маси, то керівник може оскаржувати ці угоди.

Якщо керівництвом підприємства-банкрута укладалися договори, які містять в собі можливість їх невиконання, такі договори можна оскаржити. Аналогічно роблять і з тими угодами, які здійснюються керівництвом організації-банкрута без дозволу і узгодження з арбітражним керуючим. До них відносяться угоди за зобов'язаннями кредитоотримувача, які виникли після того, як було вирішено розподілити прибуток і здійснити виплату дивідендів акціонерам.

Підозрілі угоди і ті, в яких віддано перевагу якомусь конкретному кредитору, а також всі операції, здійснені під тиском або примусом на свідомо невигідних умовах, можуть оскаржуватися, щоб суд визнав їх недійсність. Це дозволить повернути кошти і наповнити складу ліквідаційної маси. Але з урахуванням того, що власники та керівництво підприємства-банкрута завчасно могли вживати заходів по вилученню з організації всіх можливих активів, є сенс оскаржувати і визнавати недійсною таку угоду, яка з більшою ймовірністю наповнить складу ліквідаційної маси. Це в повній мірі стосується підозрілих операцій.

Що можна оскаржити в таких випадках? Це виплати премій і заробітної плати, шлюбний договір і угоди про розподіл спільного майна, дії по виконанню судового акта, сплата митних платежів, податків, зборів, списання банком грошей в рахунок погашення заборгованості та перерахування грошей стягувачу у виконавчому провадженні.

Дії арбітражного керуючого

Дії арбітражного керуючогоАрбітражні керуючі, а саме конкурсний або зовнішній керуючий, мають право подавати заяву про оскарження угод за своєю ініціативою або за вказівкою зборів кредиторів. У таких справах керуючий звертається до суду за своєю ініціативою, використовуючи своє право. Такий обов'язки у нього немає. З іншого боку, якщо є відповідна вказівка від зборів кредиторів, яке може бути оформлено в письмовому вигляді, то це накладає обов'язок на нього подати заяву в суд. Якщо арбітражний керуючий цього не зробить, то відповідно до Закону «Про неспроможність (банкрутство)» кредитори можуть його усунути.

Для того щоб оспорювання угод підприємства-банкрута мало сенс, потрібно, щоб керуючий мав професійними юридичними навичками. Він повинен бути здатним обгрунтувати і довести спірність угод та угод, які навмисно скорочували складу ліквідаційної маси і здійснювалися всупереч інтересам кредитодавців. Результат, до якого має прагнути керуючий, полягає в тому, щоб визнати ці угоди недійсними, при цьому не допускати зловживань.

Визнання судом угоди, договори недійсними, а правочин нікчемним тягне за собою такі наслідки. Все, що підприємство-банкрут передав за цими угодами або все, що у нього з ним було вилучено, має бути повернуто в його натуральному вигляді до складу ліквідаційної маси. Якщо здійснити це не представляється можливим, інша сторона, на чию користь це майно або активи було передано, зобов'язана відшкодувати вартість отриманого за цінами на момент його отримання. Крім відшкодування вартості придбаних активів або майна, інша сторона зобов'язана компенсувати всі збитки в зв'язку зі змінами вартості цього майна.

Для того щоб усунути двозначне тлумачення норм, що регламентують порядок оскарження угод та угод підприємства-банкрута, ці норми були винесені в окремий розділ. Юридична практика показує, що багато недоробок правового врегулювання механізму неспроможності пов'язані з обмеженим терміном подачі заяв на оспорювання угод боржника. З цієї причини рекомендується використовувати норми, що регламентують оспорювання угод організацій-банкрутів ще на стадії спостереження.

Якщо угоди підприємства-банкрута оскаржуються на етапі спостереження, то це дозволяє зберегти майно і активи цього підприємства, а якщо під час конкурсного виробництва, то дозволяє задовольнити вимоги кредиторів. Оскарження угод зовнішнім керуючим сприяє швидкому відновленню платоспроможності боржника.

Нововведення, які були внесені в законодавство щодо неспроможності, можна розділити на негативні і позитивні. З негативних моментів необхідно виділити обмеження Законом часу на оскарження в суді підозрілих операцій. Крім цього, нововведення в Законі про банкрутство звужують можливості кредиторів при оскарженні угод і договорів, зменшують їх коло.


» » » Применение оспаривания сделок должника для наполнения конкурсной массы