Взыскание дебиторской задолженности в арбитражном суде

Оглавление:

Взыскание задолженности в арбитражном суде

У каждого юридического лица или индивидуального предпринимателя в процессе экономической или коммерческой деятельности практически всегда возникает задолженность его контрагентов, основанием возникновения которой являются заключенные с ними договора оказания услуг, аренды, поставок, выполнения работ и т.д. Довольно часто подобного рода вопросы решаются мирно путем компромиссов и переговоров. Но кредитору часто приходиться прибегать к взысканию задолженности в арбитраже.

Арбитражный суд.

Арбитражный суд - это судебный орган по регулированию экономических споров, включая и взыскание просроченной задолженности.

По факту дебиторская просроченная задолженность представляет собой денежные средства, которые должен был оплатить контрагент за оказанные ему услуги в срок, установленный в договоре. Основанием для возникновения задолженности может послужит любая причина, но наиболее часто встречается оказание услуг или продажа товаров в кредит. Должниками могут быть и индивидуальные предприниматели, и юридические лица.

Для кредитора своевременный возврат дебиторской задолженности имеет весомое значение, так как она может отрицательно сказаться на всей его коммерческой деятельности. Поэтому кредитор обращается в арбитраж для разрешения спора. Судебное взыскание задолженности со стороны кредитора рассматривается как неприятный экономический конфликт, но иногда этого невозможно избежать, чтобы не усугубить собственную финансовую ситуацию.

Понятие и возникновение дебиторской задолженности

Дебиторская задолженность - это сумма долгов, которые причитаются организации в результате хозяйственных взаимоотношений с физическими и юридическими лицами. В бухгалтерском учете, как правило, под такой задолженностью понимают имущественные права.

Взыскание долга по суду.В соответствии со ст. 128 Гражданского Кодекса РФ имущественные права относятся к объектам гражданских прав. То есть право на получение дебиторской задолженности является правом имущественным, а сам долг является имуществом организации.

Сегодня почти все субъекты коммерческой деятельности имеют дебиторскую задолженность, потому что ее возникновение и существование подкреплены объективными причинами:

  • для должника это означает возможность использования бесплатных и дополнительных оборотных средств;
  • для кредитора это означает возможность расширения рынка сбыта работ, товаров и услуг.

Также основанием возникновения дебиторского долга является наличие договора между контрагентами, где предусмотрено, что момент перехода права собственности и его оплата по времени не совпадают.

Средства, которые составляют дебиторскую задолженность, извлекаются из хозяйственного оборота. Рост задолженности может легко привести к финансовому краху, поэтому бухгалтерия должна осуществлять надлежащий контроль над ее состоянием.Денежный долг.

Основанием финансовой и коммерческой устойчивости организации является превышение дебиторской задолженности над кредитной.

Дебиторскую задолженность можно рассматривать с трех сторон:

  • как средство погашения кредитного долга;
  • как часть проданной продукции покупателям, но еще не оплаченной ими;
  • как оборотное средство, которое финансируется с помощью собственных или заемных средств.

В оборотный капитал организации входят денежные средства, дебиторская задолженность, незавершенное производство, материально-производственные запасы, расходы будущих периодов. Отсюда можно сделать вывод, что дебиторская задолженность является частью оборотного капитала.

Как уже было сказано, ее основанием возникновения является невыполнение обязательств договора, излишне уплаченные налоги и сборы, выдача денежных сумм под отчет.

Виды дебиторской задолженности

Условно такая задолженность делится на 2 вида: нормальную и просроченную.

К нормальной дебиторской задолженности относится долг за работы, услуги, товары, чей срок оплаты не наступил, но право собственности уже принадлежит покупателю- или же аванс поступил поставщику (исполнителю, подрядчику) за поставку товаров (оказания услуг, выполнения работ).

Просроченная дебиторская задолженность представляет собой долг, не оплаченный в срок, который предусмотрен в договоре.Оформление документов.

В свою очередь, просроченная задолженность тоже делится на два вида: сомнительную и безнадежную.

Согласно ст. 266 Налогового кодекса РФ, сомнительный долг - это задолженность любого рода перед налогоплательщиком, которая возникает вследствие реализации товаров, выполнения работ, оказания услуг, не погашенная в установленные договором сроки и не обеспеченная залогом, банковской гарантией, поручительством.

Сомнительная задолженность видоизменяется в безнадежную (иначе - нереальную к взысканию), когда истекает срок исковой давности, составляющий 3 года.

Безнадежный долг - это задолженность перед налогоплательщиком, по которой срок исковой давности истек, а также та задолженность, по которой прекращено обязательство на основании ликвидации организации или акта государственного органа из-за невозможности его исполнения.

Основания возникновения безнадежной задолженности:Ликвидация.

  • банкротство должника;
  • ликвидация;
  • истечение срока исковой давности с неподтверждением долга;
  • невозможность взыскания долга по исполнительному листу судебным приставом-исполнителем;
  • наличие на счетах денежных средств в "проблемном" банке. Тут возможны два варианта развития событий. Во-первых, если банк ликвидируется, а денежных средств не хватает для погашения дебиторской задолженности, то она признается безнадежной и должна быть списана на финансовые результаты. Во-вторых, если вместо ликвидации банк подлежит реструктуризации, организация имеет право создать резерв по сомнительной задолженности и ждать восстановления платежеспособности банка.

Необходимо отметить, что при просроченном долге целесообразно использовать рассрочку платежа, при этом учитывая деловую репутацию и платежеспособность контрагента, применять бартер, рассчитываться акциями и векселями.

В зависимости от сроков дебиторская задолженность делиться на:

  • краткосрочную (погашение происходит в течение одного года после отчетной даты);
  • долгосрочную (после отчетной даты не ранее чем через один год).

Списание дебиторской задолженности

Списание дебиторской задолженности.Дебиторская задолженность должна быть истребована, чтобы обеспечить финансовую устойчивость и не допустить искажение данных бухгалтерского баланса. Сначала истребование происходит в претензионной форме, а потом взыскание производится в судебном порядке.

Любая фирма должна следить за состоянием дебиторского долга, осуществлять ее учет и сверку взаиморасчетов. Если выявляется такой долг, то необходимо предъявить его должнику и потребовать возврат. Списание дебиторской задолженности производится, если в течение срока исковой давности она не взыскана или произошла ликвидация должника.

Данная задолженность списывается на основании проведенной инвентаризации, распоряжения руководителя организации и переводится на ее финансовые результаты деятельности или в резерв сомнительного долга. Долг должен быть списан, если ее признали нереальной для взыскания.

Списание долга из-за неплатежеспособности должника аннулированием задолженности не является. Она в течение пяти лет с момента списания должна отражаться на бухгалтерском балансе, чтобы проследить, возможно ее взыскание или нет.

Чтобы обеспечить достоверность данных бухгалтерского учета, организация должна проводить инвентаризацию имущества и обязательств, в процессе которой проверяются и подтверждаются документально их наличие, оценка, состояние. В имущество организации входят основные средства, финансовые вложения, нематериальные активы, готовая продукция, товары, производственные запасы, денежные средства и т.д., а финансовые обязательства составляют кредиты банков, кредиторская задолженность, займы, резервы.

То есть дебиторская задолженность является имуществом организации и вследствие этого тоже подлежит инвентаризации. Ее результат оформляется актом инвентаризации, в ходе которого выясняется сомнительная, просроченная или нереальная для взыскания дебиторская задолженность, а также исковая давность по каждому обязательству.

Дальше составляется бухгалтерская справка, где указаны:Бухгалтерская справка.

  • наименование должника, адрес, ИНН;
  • сумма долга;
  • основания возникновения дебиторской задолженности;
  • дата ее образования;
  • первичные документы и договоры, которые подтверждают факт возникновения долга, их реквизиты;
  • документы об истребовании задолженности, их реквизиты.

Руководитель организации на основании бухгалтерской справки издает приказ о списании суммы дебиторской задолженности. Если нет резерва по сомнительным долгам, она отражается как финансовый результат в бухгалтерском учете. Списанная задолженность является внереализационным расходом.

Претензионный порядок разрешения спора по взысканию дебиторского долга

Взыскание долга - это проблема, которая наиболее часто встречается и которую можно решить в судебном порядке. Каждому предпринимателю необходимо знать, что делать в случае появления у контрагента задолженности, а именно: каков порядок взыскания долга, какие существуют для этого способы, куда обращаться, какие сроки взыскания, какие документы и договоры нужны для подготовки искового заявления о взыскании долга.

Для взыскания дебиторской задолженности требуются следующие документы:

  • договор, по которому взыскивают долг;
  • акты приемки работ или услуг, накладные (для договора поставки);
  • счета и акты сверки взаиморасчетов;
  • переписка по сделкам, а именно претензии, уведомления о вручении заказных писем, копии писем;
  • переписка по электронной почте (иногда это выступает доказательством по делу);
  • иные документы, например, уставные документы должника, различные бухгалтерские документы и т.д.

Документы.Важно помнить, что лишних документов в судебных спорах никогда не бывает.

Возврат долга проходит в несколько этапов. До обращения в суд необходимо провести претензионный порядок разрешения спора, который вытекает из договора. Правильно составленные договоры перед подачей иска в суд предусматривают направление претензии. Без соблюдения данного порядка иск о взыскании долга судом рассматриваться не будет.

Наиболее часто претензионный порядок применяется при взыскании задолженности по договорам подряда, поставки, займа и т.д.

Досудебным взысканием долга пренебрегать не следует, так как в 30% случаях этого бывает достаточно для того, чтобы задолженность была погашена должником. Очень важно помнить, что претензию надо составить по всем требованиям действующего законодательства, иначе в суде она окажется бесполезной.

Таким образом, направление претензии должнику является первым шагом при судебном взыскании долгов.

Существует срок взыскания задолженности, под этим имеется в виду срок исковой давности. Это срок, предусмотренный для защиты права по исковому заявлению. Согласно гражданскому законодательству, срок взыскания задолженности составляет три года. Если данный срок истек, то суд во взыскании откажет.

Взыскание долга в арбитражном суде

Взыскание долга.Для начала необходимо правильно определить судебную инстанцию, чтобы взыскать долг. Экономические споры по взысканию дебиторской задолженности разрешаются арбитражным судом по месту нахождения или регистрации ответчика, если иное не предусматривает договор или закон.

Например, при взыскании дебиторского долга с ООО истцу необходимо узнать адрес его регистрации, определить, к подсудности какого арбитражного суда иск относится, и предъявить его туда.

Если ошибиться с подсудностью или подведомственностью спора, то иск не рассматривается.

Исковое заявление о взыскании дебиторского долга подается в суд, если:

  • контрагент не выполнил требования, указанный в претензии, в установленный срок;
  • ответил на претензию неоднозначно или проигнорировал ее;
  • ответ, предоставленный контрагентом, не устраивает дебитора.

Каждый иск о взыскании задолженности имеет свои особенности, и его необходимо составить, учитывая все требования законодательства. Следует обратить внимание, что в заключительной части заявления необходимо четко сформулировать требования, а именно: сумму взыскиваемого долга, сумму неустойки, сумму других расходов (государственная пошлина, стоимость юридических услуг и т.д.).

К иску следует приложить:

  • расчет суммы дебиторской задолженности (основной долг, пени, штрафы, неустойки и т.д.);
  • уведомление, которое подтверждает направление копии иска должнику;
  • квитанция об оплате государственной пошлины;
  • документы, по которым кредитор требует возврат задолженности (договор, первичные документы, расписка и т.д.);
  • документ, подтверждающий получение досудебной претензии должником;
  • копии регистрационных документов истца;
  • выписки из ЕГРЮЛ по организации истца и ответчика (до даты подачи иска их срок не должен превышать 30 календарных дней);
  • уполномочивающие документы лица, который подписывает иск (документ о назначении генерального директора, доверенность и т.д.).

Судебная стадия может длиться от 2 до 6 месяцев. По ее окончании арбитражный суд выносит решение об удовлетворении заявленных требований истца или об отказе в этом. Если решение выносится в пользу истца, то дальше происходит обращение взыскания на дебиторскую задолженность.

Обращение взыскания на дебиторскую задолженность

В результате обращения взыскания на дебиторский долг происходит переход к взыскателю права должника на получение такого долга.

По требованию судебного пристава обе стороны обязаны предоставлять все необходимые документы, которые удостоверяют права требования и подтверждают размер долга по обязательству.

В соответствии с ФЗ "Об исполнительном производстве" при аресте имущества должника судебный пристав имеет право не применять правила очередности взыскания.

Судебный пристав при наложении ареста на дебиторский долг должен проверить, отражается ли он в бухгалтерском учете и какие документы подтверждают его наличие. Если такие документы отсутствуют, то судебный пристав направляет запросы дебиторам, которые обязывают их предоставить заверенные копии.

Взыскание обращается в том размере, который необходим для исполнения требований исполнительного листа, с учетом всех расходов по совершению исполнительских действий.

Законом предусмотрено два вида обращения взыскания:

  • путем добровольного перечисления задолженности на депозитный счет подразделения ССП при наличии согласия взыскателя;
  • путем продажи задолженности на открытом аукционе.
  • Законом предусмотрен исчерпывающий перечень случаев, когда пристав не вправе арестовывать дебиторскую задолженность:
  • истек срок исковой давности;
  • нахождение дебитора в иностранном государстве, с которым не заключен договор о правовой помощи;
  • ликвидации дебитора;
  • нахождение дебитора в процедуре банкротства;
  • дебитор больше не осуществляет деятельность как юридическое лицо и исключен из ЕГРЮЛ.

Итак, взыскание дебиторской задолженности в арбитражном суде представляет собой довольно сложную и долгую процедуру, которая требует специальных знаний.

Table of contents:

Recovery of debt in bankruptcy court

Each legal entity or individual entrepreneur in the process of economic or commercial activity almost always occurs debt its counterparties, which are the basis of origin of the prisoners with them contract services, rent, supplies, works, etc. Quite often, this kind of issues are resolved peacefully through negotiation and compromise. But the lender often have to resort to debt collection arbitration.

Arbitration court.

Arbitration Court - a tribunal to regulate commercial disputes, including recovery of arrears.

Upon receivables overdue debt is money that was supposed to pay the contractor for services rendered to him within the period specified in the contract. The basis for the emergence of the debt may serve any reason, but the most common services or sale of goods on credit. Debtors may be individual entrepreneurs and legal entities.

For a creditor timely Returns receivables It has a weighty significance, since it can adversely affect the whole of its commercial activities. Therefore, the lender goes to arbitration to resolve the dispute. Judicial foreclosure by the lender of debt is considered as a bad economic conflict, but sometimes this can not be avoided, so as not to worsen their own financial situation.

The concept and the emergence of receivables

Accounts receivable - is the amount of debt owed to the organization as a result of business relationships with individuals and legal entities. In accounting, as a rule, under such indebtedness understand property rights.

Penalty for court duty.In accordance with Art. 128 of the Civil Code of the Russian Federation property rights belong to the objects of civil rights. That is, the right to receive a receivable is the right to property, and the debt is the property of the organization.

Today, almost all business entities have receivables, because of her appearance and existence supported by objective reasons:

  • for the debtor, this means the ability to use free and additional working capital;
  • to the lender, this means the possibility of expanding the sales market of works, goods and services.

It is also the basis of occurrence of accounts receivable is the existence of a contract between the parties, which provides that the time of the transfer of ownership and payment do not coincide in time.

The funds that make up the receivables are removed from economic circulation. The growth of debt can easily lead to financial ruin, so accounting should exercise proper control over her condition.Money debt.

The basis of financial and commercial sustainability of the organization is the excess of credit receivables.

Accounts receivable can be viewed from three sides:

  • as a means to repay the loan debt;
  • as part of the products sold to customers but not yet paid by them;
  • as the working capital, which is financed with the help of their own or borrowed funds.

The working capital of the organization include cash, accounts receivable, work in progress, inventories, prepaid expenses. It can be concluded that the receivables are part of the working capital.

As already mentioned, it is the basis of origin of non-compliance with the obligations of the contract, overpaid taxes and fees, the issuance of monetary amounts to be accounted for.

Receivables

Conventionally, such debt is divided into 2 types: normal and overdue.

For normal receivables related debt for work, services, goods, whose payment period has not come, but the right to property is already owned by pokupatelyu- or advance enrolled provider (contractor) for the supply of goods (services, works).

Overdue receivables is a debt not paid on time, which is provided in the contract.Paperwork.

In turn, the arrears also divided into two types: bad and doubtful.

According to Art. 266 of the Tax Code, a doubtful debt - a debt to the taxpayer of any kind that occurs as a result of the sale of goods, works and services, not repaid within the term of the contract and not secured by collateral, the bank guarantee, surety.

Doubtful receivables is modified in a hopeless (aka - not recoverable), the expiration of limitation period of 3 years.

Bad debt - a debt to the taxpayer for which the statute of limitations had expired, and that the debt for which the obligation terminated on the basis of liquidation of an organization or an act of a public authority because of the impossibility of its execution.

Grounds for bad debts:Elimination.

  • the bankruptcy of the debtor;
  • liquidation;
  • expiry of the limitation period to the non-confirmation of the debt;
  • inability recovery of debt by writ of execution bailiff;
  • presence on cash balances in the "problematic" bank. There are two versions of events. Firstly, if the bank is liquidated and the money is not enough to repay the receivable is uncollectible, it is recognized and should be written off in the income statement. Second, if, instead of liquidation of the bank shall be subject to restructuring, the organization has the right to create a reserve for doubtful debts and wait for the restoration of the bank's solvency.

It should be noted that the outstanding debt is advisable to use an installment payment, at the same time taking into account the reputation and solvency of the counterparty to use barter, to pay bills and shares.

Depending on the timing of accounts receivable divided into:

  • short-term (repayment takes place within one year after the balance sheet date);
  • long-term (after the balance sheet date not earlier than one year).

Write-off of receivables

Write-off of receivables.Accounts receivable to be claimed, to ensure financial stability and to prevent the distortion of the balance sheet data. First, reclamation occurs in the claim form, and then the recovery is done in court.

Any company must monitor the status of accounts receivable, to carry out its accounting and reconciliation of mutual settlements. If detected such a debt, you need to present it to the debtor and to request a refund. Write-off of receivables made, if the limitation period is not charged or liquidation of the debtor occurred.

This debt is written off on the basis of the inventory, orders of the head of the organization and translated into its financial performance or in the doubtful debt provision. The debt must be written off if it is recognized uncollectible.

Write-off of debt due to the insolvency of the debtor's debt cancellation is not. It is five years since the write-off should be reflected on the balance sheet, to trace, it is possible to sanction or not.

To ensure the reliability of accounting data, the organization shall conduct an inventory of assets and liabilities, during which verified and confirmed by documents, their availability, rating, condition. The property of the organization consists of fixed assets, financial investments, intangible assets, finished products, goods, inventory, cash, etc., and financial liabilities comprise bank loans, accounts payable, loans and reserves.

That is, the receivable is property of the organization and therefore also subject to inventory. It is the result of an act of the inventory drawn up, in which it appears doubtful, overdue and uncollectible receivables, as well as the statute of limitations for each undertaking.

Further reference is made accounting, which shows:Accounting information.

  • the debtor's name, address, taxpayer identification number;
  • the amount of debt;
  • grounds for the emergence of accounts receivable;
  • the date of its formation;
  • primary documents and contracts, confirming the fact of occurrence of the debt, their details;
  • documents for the recovery of debts, their details.

Head of the organization on the basis of the accounting reference shall issue an order to write off accounts receivable. If not allowance for doubtful accounts, it is recognized as a financial result in accounting. Written-off debt is a non-operating expenses.

Complaint resolution of the dispute to collect accounts receivable

debt collection - a problem that occurs most frequently, and which can be resolved in court. Every entrepreneur should know what to do in the event of the counterparty debt, namely: what is the procedure for debt recovery, what are the ways to do where to go, what foreclosure timeline, what documents and agreements necessary for the preparation of the statement of claim for the recovery of debt.

For Accounts receivable The following documents are required:

  • an agreement under which collect debts;
  • acts of acceptance of works or services, the overhead (for the delivery of the contract);
  • accounts and mutual reconciliation acts;
  • correspondence on transactions, namely the claim, notice of receipt of registered letters, copies of the letters;
  • e-mail correspondence (sometimes it appears evidence of the case);
  • other documents, such as the debtor's statutory documents, a variety of accounting documents, etc.

Documentation.It is important to remember that the extra documents in litigation is never.

Debt recovery takes place in several stages. Before going to court is necessary to Complaint resolution of the dispute, which stems from the contract. Properly drawn contracts before submitting a claim to the court include the direction of the claim. Without compliance with this order of action for debt recovery tribunal will not be considered.

The most commonly used in the Complaint collection of receivables on construction contracts, delivery, loan, etc.

Pretrial debt collection should not be neglected, as in 30% of cases, this is enough to ensure that the debt was repaid by the debtor. It is important to remember that it is necessary to make a claim to all applicable laws, otherwise it would be useless in court.

Thus, the direction of the debtor claims is the first step in court debt collection.

There is a period of debt collection, by this we mean the limitation period. This period provided for the protection of rights under the statement of claim. According to the civil law, debt collection period is three years. If this period has expired, the court fails to recover.

Recovery of debt in bankruptcy court

Debt collection.First, you need to correctly identify the court to collect the debt. Economic disputes debt collection resolved by the arbitral tribunal at the location of the defendant or registration, unless otherwise provided by contract or law.

For example, in the recovery of accounts receivable from the company to the plaintiff need to know the address of his registration, to determine the jurisdiction of a tribunal claim relates, and present it there.

If you make a mistake with jurisdiction or the jurisdiction of the dispute, the claim is not considered.

The statement of claim for the recovery of accounts receivable submitted to the court if:

  • counterparty fails to comply with the requirements specified in the claim, within the prescribed period;
  • He responded to the claim ambiguous or ignored her;
  • the answer provided by the counterparty are not satisfied with the debtor.

Each claim for debt collection has its own characteristics, and it is necessary to draw up, taking into account all legal requirements. It should be noted that in the final part of the application must be clearly defined requirements, namely the amount of duty levied, the amount of the penalty, the sum of other costs (state duties, legal fees, etc.).

By the claim should be accompanied by:

  • calculation of the amount receivable (Principal, interest, fines, penalties, etc.);
  • notification which confirms the direction of the copy of the claim to the debtor;
  • Receipt of payment of state duty;
  • documents on which the lender requires the return of the debt (the contract, primary documents, receipt, etc.);
  • a document confirming the receipt of the pre-trial claims of the debtor;
  • copies of the registration documents of the plaintiff;
  • Certificate of Incorporation on the organization of the plaintiff and the defendant (up to the date of filing of the claim period shall not exceed 30 calendar days);
  • person authorizing documents that signs the claim (a document on the appointment of the CEO, the power of attorney, etc.).

Trial stage can last from 2 to 6 months. At its end the arbitral tribunal shall decide on approval of the plaintiff's stated requirements or to refuse it. If the decision is made in favor of the plaintiff, the more there is foreclosure of receivables.

Enforcement of receivables

As a result, foreclosure of accounts receivable is a transition to the claimant the right of the debtor for such debt.

At the request of the bailiff, both parties are obliged to provide all the necessary documents, which certify the right to demand and support the size of the debt obligation.

In accordance with the Federal Law "On Enforcement Proceedings" arrest the debtor's property the bailiff is entitled not to apply the rules of priority penalty.

Bailiff at the seizure of accounts receivable should check whether it is in the accounting records and documents which confirm its presence is reflected. If such documents are missing, the bailiff sends requests to debtors, which oblige them to provide certified copies.

Recovery refers to the extent that is necessary to fulfill the requirements of a writ of execution, taking into account all to commit Performing actions expenditure.

Act two types of foreclosure stipulated:

  • through the voluntary transfer of the debt to the deposit account SSP unit in the presence of the claimant's consent;
  • by selling debt at a public auction.
  • The law provides an exhaustive list of cases where the police officer is not entitled to arrest receivables:
  • limitation period has expired;
  • finding a debtor in a foreign country with which no contract for legal assistance;
  • liquidation of the debtor;
  • finding a debtor in bankruptcy proceedings;
  • The debtor no longer operates as a legal entity and is excluded from the register.

Thus, the collection of receivables in bankruptcy court is a rather complicated and long procedure that requires specialized knowledge.

Зміст:

Стягнення заборгованості в арбітражному суді

У кожної юридичної особи або індивідуального підприємця в процесі економічної або комерційної діяльності практично завжди виникає заборгованість його контрагентів, підставою виникнення якої є укладені з ними договори надання послуг, оренди, постачання, виконання робіт і т.д. Досить часто подібного роду питання вирішуються мирно шляхом компромісів і переговорів. Але кредитору часто доводиться вдаватися до стягнення заборгованості в арбітражі.

Арбітражний суд.

Арбітражний суд - це судовий орган з регулювання економічних суперечок, включаючи і стягнення простроченої заборгованості.

За фактом дебіторська прострочена заборгованість являє собою грошові кошти, які повинен був сплатити контрагент за надані йому послуги в строк, встановлений у договорі. Підставою для виникнення заборгованості може послужить будь-яка причина, але найбільш часто зустрічається надання послуг або продаж товарів в кредит. Боржниками можуть бути і індивідуальні підприємці, і юридичні особи.

Для кредитора своєчасний повернення дебіторської заборгованості має вагоме значення, так як вона може негативно позначитися на всій його комерційної діяльності. Тому кредитор звертається до арбітражу для вирішення спору. Судове стягнення заборгованості з боку кредитора розглядається як неприємний економічний конфлікт, але іноді цього неможливо уникнути, щоб не погіршити власну фінансову ситуацію.

Поняття і виникнення дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - це сума боргів, які належать організації в результаті господарських взаємовідносин з фізичними та юридичними особами. У бухгалтерському обліку, як правило, під такою заборгованістю розуміють майнові права.

Стягнення боргу по суду.Відповідно до ст. 128 Цивільного Кодексу РФ майнові права належать до об'єктів цивільних прав. Тобто право на отримання дебіторської заборгованості є правом майновим, а сам борг є майном організації.

Сьогодні майже всі суб'єкти комерційної діяльності мають дебіторську заборгованість, тому що її виникнення і існування підкріплені об'єктивними причинами:

  • для боржника це означає можливість використання безкоштовних і додаткових оборотних коштів;
  • для кредитора це означає можливість розширення ринку збуту робіт, товарів і послуг.

Також підставою виникнення дебиторского боргу є наявність договору між контрагентами, де передбачено, що момент переходу права власності і його оплата за часом не збігаються.

Засоби, які складають дебіторську заборгованість, витягуються з господарського обороту. Зростання заборгованості може легко привести до фінансового краху, тому бухгалтерія повинна здійснювати належний контроль над її станом.Грошовий борг.

Підставою фінансової та комерційної стійкості організації є перевищення дебіторської заборгованості над кредитною.

Дебіторську заборгованість можна розглядати з трьох сторін:

  • як засіб погашення кредитного боргу;
  • як частина проданої продукції покупцям, але ще не оплаченої ними;
  • як оборотне засіб, яке фінансується за допомогою власних або позикових коштів.

В оборотний капітал організації входять грошові кошти, дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, матеріально-виробничі запаси, витрати майбутніх періодів. Звідси можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість є частиною оборотного капіталу.

Як вже було сказано, її підставою виникнення є невиконання зобов'язань договору, надміру сплачені податки і збори, видача грошових сум під звіт.

Види дебіторської заборгованості

Умовно така заборгованість ділиться на 2 види: нормальну і прострочену.

До нормальної дебіторської заборгованості відноситься борг за роботи, послуги, товари, чий термін оплати не настав, але право власності вже належить покупателю- або ж аванс надійшов постачальнику (виконавцю, підряднику) за поставку товарів (надання послуг, виконання робіт).

Прострочена дебіторська заборгованість є борг, не оплачений у строк, який передбачений в договорі.Оформлення документів.

У свою чергу, прострочена заборгованість теж ділиться на два види: сумнівну і безнадійну.

Згідно ст. 266 Податкового кодексу РФ, сумнівний борг - це заборгованість будь-якого роду перед платником податків, яка виникає внаслідок реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, не погашена у встановлені договором терміни і не забезпечена заставою, банківською гарантією, поручительством.

Сумнівна заборгованість видозмінюється в безнадійну (інакше - нереальну до стягнення), коли закінчується термін позовної давності, що становить 3 роки.

Безнадійний борг - це заборгованість перед платником податків, щодо якої термін позовної давності минув, а також та заборгованість, по якій припинено зобов'язання на підставі ліквідації організації або акта державного органу через неможливість його виконання.

Підстави виникнення безнадійної заборгованості:Ліквідація.

  • банкрутство боржника;
  • ліквідація;
  • закінчення строку позовної давності з непідтвердженням боргу;
  • неможливість стягнення боргу за виконавчим листом судовим приставом-виконавцем;
  • наявність на рахунках грошових коштів в "проблемному" банку. Тут можливі два варіанти розвитку подій. По-перше, якщо банк ліквідується, а грошових коштів не вистачає для погашення дебіторської заборгованості, то вона визнається безнадійною і повинна бути списана на фінансові результати. По-друге, якщо замість ліквідації банк підлягає реструктуризації, організація має право створити резерв по сумнівній заборгованості і чекати відновлення платоспроможності банку.

Необхідно відзначити, що при прострочений борг доцільно використовувати розстрочку платежу, при цьому враховуючи ділову репутацію і платоспроможність контрагента, застосовувати бартер, розраховуватися акціями і векселями.

Залежно від термінів дебіторська заборгованість ділитися на:

  • короткострокову (погашення відбувається протягом одного року після звітної дати);
  • довгострокову (після звітної дати не раніше ніж через один рік).

Списання дебіторської заборгованості

Списання дебіторської заборгованості.Дебіторська заборгованість повинна бути витребувана, щоб забезпечити фінансову стабільність і не допустити спотворення даних бухгалтерського балансу. Спочатку витребування відбувається в претензійної формі, а потім стягнення провадиться в судовому порядку.

Будь-яка фірма повинна стежити за станом дебиторского боргу, здійснювати її облік і звірку взаєморозрахунків. Якщо виявляється такий борг, то необхідно пред'явити його боржникові і зажадати повернення. Списання дебіторської заборгованості виробляється, якщо протягом терміну позовної давності вона не стягнута або відбулася ліквідація боржника.

Дана заборгованість списується на підставі проведеної інвентаризації, розпорядження керівника організації і перекладається на її фінансові результати діяльності або в резерв сумнівної боргу. Борг повинен бути списаний, якщо її визнали нереальною для стягнення.

Списання боргу через неплатоспроможність боржника анулюванням заборгованості не є. Вона протягом п'яти років з моменту списання повинна відображатися на бухгалтерському балансі, щоб простежити, можливо її стягнення чи ні.

Щоб забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку, організація повинна проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, в процесі якої перевіряються і підтверджуються документально їх наявність, оцінка, стан. В майно організації входять основні засоби, фінансові вкладення, нематеріальні активи, готова продукція, товари, виробничі запаси, грошові кошти і т.д., а фінансові зобов'язання становлять кредити банків, кредиторська заборгованість, позики, резерви.

Тобто дебіторська заборгованість є майном організації і внаслідок цього теж підлягає інвентаризації. Її результат оформляється актом інвентаризації, в ході якого з'ясовується сумнівна, прострочена або нереальна для стягнення дебіторська заборгованість, а також позовна давність по кожному зобов'язанню.

Далі складається бухгалтерська довідка, де вказані:Бухгалтерська довідка.

  • найменування боржника, адреса, ІПН;
  • сума боргу;
  • підстави виникнення дебіторської заборгованості;
  • дата її утворення;
  • первинні документи і договори, які підтверджують факт виникнення боргу, їх реквізити;
  • документи про витребування заборгованості, їх реквізити.

Керівник організації на підставі бухгалтерської довідки видає наказ про списання суми дебіторської заборгованості. Якщо ні резерву по сумнівних боргах, вона відбивається як фінансовий результат в бухгалтерському обліку. Списана заборгованість є позареалізаційних витратою.

Претензійний порядок вирішення спору щодо стягнення дебиторского боргу

стягнення боргу - це проблема, яка найбільш часто зустрічається і яку можна вирішити в судовому порядку. Кожному підприємцю необхідно знати, що робити в разі появи у контрагента заборгованості, а саме: який порядок стягнення боргу, які існують для цього способи, куди звертатися, які терміни стягнення, які документи і договори потрібні для підготовки позовної заяви про стягнення боргу.

для стягнення дебіторської заборгованості потрібні такі документи:

  • договір, за яким стягують борг;
  • акти приймання робіт або послуг, накладні (для договору поставки);
  • рахунки і акти звірки взаєморозрахунків;
  • листування по операціях, а саме претензії, повідомлення про вручення реєстрованих листів, копії листів;
  • листування по електронній пошті (іноді це виступає доказом у справі);
  • інші документи, наприклад, статутні документи боржника, різні бухгалтерські документи і т.д.

Документи.Важливо пам'ятати, що зайвих документів в судових суперечках ніколи не буває.

Повернення боргу проходить в кілька етапів. До звернення в суд необхідно провести претензійний порядок вирішення спору, який випливає з договору. Правильно складені договори перед подачею позову до суду передбачено подання претензії. Без дотримання цього порядку позов про стягнення боргу судом розглядатися не буде.

Найбільш часто претензійний порядок застосовується при стягнення заборгованості за договорами підряду, поставки, позики і т.д.

Досудовим стягненням боргу нехтувати не слід, так як в 30% випадках цього буває достатньо для того, щоб заборгованість була погашена боржником. Дуже важливо пам'ятати, що претензію треба скласти за всіма вимогами чинного законодавства, інакше в суді вона виявиться марною.

Таким чином, направлення претензії боржнику є першим кроком при судове стягнення боргів.

Існує термін стягнення заборгованості, під цим мається на увазі термін позовної давності. Це термін, передбачений для захисту права за позовом. Відповідно до цивільного законодавства, термін стягнення заборгованості становить три роки. Якщо даний термін закінчився, то суд у стягненні відмовить.

Стягнення боргу в арбітражному суді

Стягнення боргу.Для початку необхідно правильно визначити судову інстанцію, щоб стягнути борг. Економічні суперечки по стягнення дебіторської заборгованості вирішуються арбітражним судом за місцем знаходження або реєстрації відповідача, якщо інше не передбачає договір або закон.

Наприклад, при стягненні дебиторского боргу з ТОВ позивачеві необхідно дізнатися адресу його реєстрації, визначити, до підсудності якого арбітражного суду позов відноситься, і пред'явити його туди.

Якщо помилитися з підсудністю або підвідомчістю спору, то позов не розглядається.

Позовна заява про стягнення дебиторского боргу подається до суду, якщо:

  • контрагент не виконав вимоги, зазначений в претензії, у встановлений термін;
  • відповів на претензію неоднозначно або проігнорував її;
  • відповідь, наданий контрагентом, не влаштовує дебітора.

Кожен позов про стягнення заборгованості має свої особливості, і його необхідно скласти, враховуючи всі вимоги законодавства. Слід звернути увагу, що в заключній частині заяви необхідно чітко сформулювати вимоги, а саме: суму стягується боргу, суму неустойки, суму інших витрат (державне мито, вартість юридичних послуг тощо).

До позову слід додати:

  • розрахунок суми дебіторської заборгованості (Основний борг, пені, штрафи, неустойки тощо);
  • повідомлення, яке підтверджує направлення копії позову боржника;
  • квитанція про оплату державного мита;
  • документи, за якими кредитор вимагає повернення заборгованості (договір, первинні документи, розписка і т.д.);
  • документ, що підтверджує отримання досудової претензії боржником;
  • копії реєстраційних документів позивача;
  • виписки з ЕГРЮЛ по організації позивача і відповідача (до дати подачі позову їх термін не повинен перевищувати 30 календарних днів);
  • уповноважують документи особи, який підписує позов (документ про призначення генерального директора, довіреність і т.д.).

Судова стадія може тривати від 2 до 6 місяців. По її закінченні арбітражний суд виносить рішення про задоволення заявлених вимог позивача або про відмову в цьому. Якщо ухвала має бути винесена на користь позивача, то далі відбувається звернення стягнення на дебіторську заборгованість.

Звернення стягнення на дебіторську заборгованість

В результаті звернення стягнення на дебіторський борг відбувається перехід до стягувача права боржника на отримання такого боргу.

На вимогу судового пристава обидві сторони зобов'язані надавати всі необхідні документи, які засвідчують права вимоги і підтверджують розмір боргу за зобов'язанням.

Відповідно до ФЗ "Про виконавче провадження" при арешті майна боржника судовий пристав має право не застосовувати правила черговості стягнення.

Судовий пристав при накладенні арешту на дебіторський борг повинен перевірити, чи відбивається він у бухгалтерському обліку і які документи підтверджують його наявність. Якщо такі документи відсутні, то судовий пристав направляє запити дебіторам, які зобов'язують їх надати завірені копії.

Стягнення звертається в тому розмірі, який необхідний для виконання вимог виконавчого листа, з урахуванням всіх витрат на проведення виконавчих дій.

Законом передбачено два види звернення стягнення:

  • шляхом добровільного перерахування заборгованості на депозитний рахунок підрозділу ССП при наявності згоди стягувача;
  • шляхом продажу заборгованості на відкритому аукціоні.
  • Законом передбачено вичерпний перелік випадків, коли пристав не має права заарештовувати дебіторську заборгованість:
  • минув строк позовної давності;
  • знаходження дебітора в іноземній державі, з якою не укладено договір про правову допомогу;
  • ліквідації дебітора;
  • знаходження дебітора в процедурі банкрутства;
  • дебітор більше не здійснює діяльність як юридична особа і виключений з ЕГРЮЛ.

Отже, стягнення дебіторської заборгованості в арбітражному суді є досить складною і довгу процедуру, яка вимагає спеціальних знань.


» » » Взыскание дебиторской задолженности в арбитражном суде