Розыск должников службой судебных приставов

Оглавление:

Действия по установлению места нахождения физического лица, признанного должником, являются подготовительными мероприятиями к последующему принудительному исполнению судебного решения о взыскании долга. Согласно статье 64, пункту 10, части 1 Закона "Об исполнительном производстве" они являются исполнительными действиями и начинаются по предъявлению документов, содержащих требования:

Судебный пристав

  1. Защищающие законные интересы государства РФ, любого из его субъектов, а также всех муниципальных образований.
  2. О взыскании невыплаченных алиментов на содержание несовершеннолетних детей и других категорий граждан согласно действующему законодательству.
  3. Об определении местонахождения несовершеннолетнего и его отбирании.
  4. О выплате компенсаций и всех видов возмещения причиненного вреда (утрата здоровья и работоспособности, смерть кормильца)

Предназначение розыска должников заключается в подготовке к последующему принудительному выполнению принятых судом исполнительных документов. Дальнейшие действия по взысканию долга предпринимает суд.

Розыскные действия начинаются, в случае если указанные требования невозможно взыскать или выполнить по причине отсутствия как самого должника, так и сведений о его местонахождении и местонахождении его имущества, которое может быть взыскано. В случае с отбиранием ребенка - отсутствие сведений о нем.

Стоит четко определиться и понимать тот факт, что поиск должника является не правом, а вмененной законом и должностными полномочиями обязанностью судебного исполнителя .

Порядок проведения и планирования мероприятий по розыску должников

Розыск должниковНачинаются розыскные мероприятия по заявлению лица-взыскателя. Или же могут стать собственной инициативой пристава. Он выносит постановление о поиске по установленному законом образцу. Опираться в этом случае необходимо на статью 14, часть вторую Закона. Данное постановление в обязательном порядке должно быть рассмотрено и утверждено старшим судебным приставом. В нем указываются сроки исполнения решения, которые обязательны для пристава-исполнителя.

Постановление является документом, который может быть оспорен в суде согласно упомянутой статье 14, части 4. А также его можно обжаловать в службе судебных приставов. Для этого необходимо обратиться к вышестоящему над вынесшим или утвердившим данное постановление лицу в службе судебных исполнителей.

Поиск начинается с места последнего местожительства должника. Для его определения собираются сведения о его последней регистрации или же места его предположительного пребывания, сведения о местонахождении его имущества. Местом, в котором объявляется розыск, может стать и место жительства взыскателя или же место принятия исполнительного документа.

Как правило, первичные действия, которые выполняются по обнаружению нахождения должника (физического или юридического лица), служба судебных приставов определяет и принимает самостоятельно. В случае необходимости к розыску привлекаются сотрудники органов внутренних дел. Их привлекают всегда при розыске ребенка или физического лица-должника. А вот к розыску имущества должника-гражданина или юридического лица (организации) судебные приставы органы ВД обычно не привлекают.

При этом приступить к розыскным действиям по исполнительным документам самостоятельно и по своей инициативе органы министерства внутренних дел не имеют права.

Обязательно наличие утвержденного старшим судебным приставом постановления о начале розыскных мероприятий.

.

Несовершенство статьи 65 «Закона об исполнительном производстве»

Закон об исполнительном производствеСуществует определенная нестыковка между частями 1 и 4 действующего законодательного акта. Юристы, занимавшиеся систематическим толкованием данной статьи, отмечают неудачность изложения, вызывающего вопросы и разногласия.

Заключается она в следующем.

  1. А. Судебный исполнитель, являющийся исполнителем, имеет право проявить инициативу и самостоятельно, либо по заявлению взыскателя вынести соответствующее постановление и начать предпринимать меры по розыску. Об этом говорит часть первая указанного нормативного Акта.
  2. Б.А вот согласно части 4 статьи 65 непосредственно розыскные действия могут начаться исключительно по заявлению взыскателя.

Иными словами, даже после вынесения постановления о розыске по собственной инициативе, что закон позволяет, начать его судебный пристав не сможет, если не будет заявления взыскателя.

Еще одним существенным недостатком или недоработкой Закона является отсутствие четко прописанной меры ответственности и указаний на прямую обязанность по розыску, возложенную на судебного пристава. Общая формулировка, которая лишь определяет, какая служба (в данном случае судебные приставы) ведет розыск, не возлагая на них никаких обязанностей и не обозначая, как именно служба отвечает за проведение действий по розыску должника и его имущества, которым он отвечает перед взыскателем.

Такая расплывчатость формулировок не дает возможность определить, кто именно и как должен проводить поиск. С кого взыскатель может потребовать отчет о принятых к розыску мерах.

Регламентировать эти вопросы в некоторой степени позволяет существующий приказ Министерства Юстиции РФ за номером 192(от 21.09.2007 года), в котором оговорены вопросы исполнения розыскных мер и названы отделы и структуры, непосредственно занимающиеся розыском. Но этот документ законом не является.

Административные процедуры розыскных мероприятий

Административные процедуры

  • организация розыскных мероприятий;
  • определение расходов по поиску и их обеспечение;
  • розыскное делопроизводство, в котором фиксируются все предпринятые к розыску меры;
  • непосредственное ведение розыскных мероприятий;
  • контроль над розыскными мероприятиями и сроками их исполнения, указанными в постановлении о розыске;
  • соблюдения порядка обжалования по суду, если такая необходимость возникает.

Порядок заведения розыскного дела.

  1. Вынесение решения о установлении местонахождения приставом-исполнителем.
  2. Утверждение решения старшим приставом.
  3. Заведение розыскного дела судебными приставами.
  4. Предоставление копий постановления непосредственно приставу-исполнителю и лицу-взыскателю.

Сроком для заведения розыскного дела являются сутки после вынесения постановления.

Дело предназначено только для служебного пользования и в него входят.

  • подробная опись всех документов;
  • копия постановления о розыске должников;
  • постановление о заведении дела;
  • иные документы (их необходимость определена регламентом, оговоренным в упомянутом приказе Минюста).

Вся информация, содержащаяся в деле, носит строго ограниченный законом порядок распространения. Это связано с тем, что в нем содержатся сведения о должнике (физическом или юридическом лице).

К тем, кто имеет право ознакомления со сведениями, относящимися к частной информации по должникам, содержащимися в деле относятся:

  1. Руководитель службы судебных приставов и/или лицо его заменяющее.
  2. Старший судебный пристав, утвердивший постановление о розыске.
  3. Проверяющие работу службы судебных приставов лица.

Как проходят непосредственные розыскные меры:

  • составляется план розыскных мероприятий;
  • розыскное дело проходит регистрацию в книге учета подразделения и заполняется информационная карта соответствующего образца (ИК-1);
  • отправляются необходимые запросы в соответствующие госорганы.;
  • после получения сведений производится их проверка и систематизация путем опроса лиц, могущих подтвердить официальную информацию;
  • предпринимаются действия по розыску.

В том случае если в полученных и проверенных сведениях содержится информация о том, что должники находятся на территории, не подведомственной подразделению службы, в течение трех суток сведения (ориентировка) должны быть переданы в службу розыска того подразделения, на подведомственной территории которого находится должник или его имущество.

Как происходит прекращение розыска

Прекращение действий по розыску производится по постановлению о прекращении розыска. Так же как и при начале розыскных мероприятий делается это лишь после утверждения решения старшим судебным приставом. Оно может быть обжаловано и оспорено в установленном порядке.Прекращение действий по розыску

Прекращение розыска производится если:

  • местонахождение должника (гражданина или организации) и имущества уже установлено;
  • выполнены все предусмотренные планом меры;
  • истек срок, указанный в постановлении;
  • взыскатель препятствует розыску;
  • исполнительное производство завершено.

Результаты поиска отражаются в справке, которую составляет пристав-исполнитель и утверждает старший судебный пристав.

Сроки розыскных мероприятий согласно упомянутому приказу Министерства юстиции не должны превышать 60 дней с момента вынесения решения о начале розыска. Однако при возникновении необходимости дополнительных мер или по обстоятельствам, не зависящим от службы судебных приставов, срок может быть продлен еще на 60 дней.

При необходимости для продления сроков розыскных действий по закону выносится обязательное и утвержденное постановление о продлении срока розыска.

Table of contents:

Actions to establish the location of a physical person recognized by the debtor, are preparatory activities for the subsequent enforcement of judicial decisions on debt collection. According to article 64, paragraph 10, part 1 of the Law "On Enforcement Proceedings" they are executive actions and start upon presentation of documents containing the requirements:

bailiff

  1. Protect the legitimate interests of the Russian state, any of its entities as well as all municipalities.
  2. On the recovery of unpaid child support for the maintenance of the minor children and other categories of citizens in accordance with the current legislation.
  3. Determining the location of a minor and bleed.
  4. Payment of compensation and all types of compensation for damage (loss of health and efficiency, the breadwinner's death)

destination debtor tracing It is to prepare for the subsequent enforcement of executive documents accepted by the court. Further action is taking court to recover the debt.

Search operations begin, if these requirements it is impossible to recover or perform because of the lack of both the debtor and the information about his whereabouts and the whereabouts of his assets, which can be recovered. In the case of taking away a child - the lack of information about it.

It is necessary to clearly define and understand the fact that debtor search It is not a right, and imputed by the law of power and responsibility of the bailiff.

The procedure for carrying out and planning for tracing debtors

Tracing debtorsStart out investigative measures at the request of the claimant, the person. Or may be its own initiative bailiff. He makes a decision about the search for the pattern established by the law. Draw in this case Article 14, the second part of the Law. This resolution must necessarily be considered and approved by the senior bailiff. It shall contain the dates of execution that must be bailiff.

Resolution is a document that can be challenged in court according to the above-mentioned article 14, part 4. Also, it can be appealed to the court bailiffs. To do this, you must appeal to the superior rendered the above or approved this decision the person in the service of bailiffs.

The search begins with the last place of residence of the debtor. To determine this information collected about his latest registration or the place of his alleged stay, the location of his property. The place in which the search is declared, can become the place of residence of the recoverer or the place of taking the executive document.

As a rule, the primary actions that are performed for the detection of the debtor (individual or entity), the bailiff service defines and adopts its own. If necessary, the police officers involved in the search for. They are attracted always wanted when the child or person of the debtor. But to search for the property of the debtor-citizen or a legal entity (organization) bailiffs authorities HP does not usually attract.

At the same time begin the search actions by the executive documents independently and on its own organs of the Ministry of Internal Affairs are not eligible.

Necessarily the presence of the senior bailiff approved the decision to start search activities.

.

Imperfection Article 65 "of the Law on Enforcement Proceedings"

of Enforcement ActThere is a certain discrepancy between the parts 1 and 4 of the current legislation. Lawyers engaged in a systematic interpretation of this article, noted a failure of presentation, raise questions and disputes.

It consists of the following.

  1. A. The bailiff, who is the executor has the right to take the initiative and on their own or at the request of the claimant to make an appropriate decision and begin to take measures to trace. This is evidenced by the first part of this regulation.
  2. BA's in accordance with Paragraph 4 of Article 65 immediately investigative action could begin only at the request of the claimant.

In other words, even after the decision on the wanted list on its own initiative, that the law allows, to start his bailiff will not, unless the claim,.

Another significant shortcoming or flaw of the Law is the lack of clearly defined measures of responsibility and guidance on direct responsibility for tracing entrusted to a bailiff. The general formulation, which only determines which service (in this case the bailiffs) is wanted, without imposing on them any obligations and indicating how the service is responsible for the action to search for the debtor and his property, which he is responsible to the claimer.

Such vagueness does not enable to determine who and how should be searched. With whom the claimant may request a report on the measures taken to search for.

To regulate these questions to some extent allow the existing order of the number of the RF Ministry of Justice 192 (from 21.09.2007 years), which stipulate what search measures of performance and structure named departments and directly engaged in tracing. But this document is not the law.

Administrative procedures investigative measures

Administrative procedures

  • organization of investigative activities;
  • determining the costs of search and their support;
  • investigative paperwork, in which all the steps taken to search for recorded;
  • directly conducting investigations;
  • control of investigative measures and deadlines for their execution specified in the decision about the search;
  • compliance with the order by the court of appeal, if such a need arises.

The order places search case.

  1. Making the decision about locating the bailiff.
  2. Approval of the decision the senior police officer.
  3. Institution search case bailiffs.
  4. Providing copies of the decision directly bailiff and face-claimant.

The date for the institution of investigative proceedings are day after the decision.

The case is designed for internal use only and it includes.

  • detailed inventory of all documents;
  • copy of the decision on the wanted list of debtors;
  • a resolution on the institution of the case;
  • other documents (they need to determine the regulations stipulated in the said order of Ministry of Justice).

All information contained in the case is strictly limited by law for distribution. This is due to the fact that it contains information about the debtor (physical or legal person).

To those who have the right to get acquainted with the information relating to the personal information on debtors contained in include:

  1. Head Bailiff Service and / or the person replacing him.
  2. Senior bailiff approved the resolution on the wanted list.
  3. Checking job bailiff service person.

How are immediate investigative measures:

  • It is made up of investigative activities;
  • search file is registered in the record book is filled with information units and the corresponding map of the sample (IR-1);
  • send the necessary requests to the appropriate state bodies .;
  • after receiving the information produced their checking and ordering by interviewing persons who may confirm the official information;
  • actions are taken to trace.

In the event that the received and verified information includes information that the debtor is located in a territory not under the jurisdiction of units of the Service, within three days of information (orientation) should be transferred to the Tracing Service of the units, products in the territory of which the debtor is located or property.

How is the termination of investigation

Termination Tracing actions performed by the decision to terminate the investigation. As at the start of investigation activities is done only after the approval of the senior bailiff solutions. It can be appealed and challenged in the prescribed manner.Termination of Tracing

Termination of Investigation made if:

  • the whereabouts of the debtor (citizen or organization) and the property has already been established;
  • made up of all the measures envisaged;
  • expired specified in the decision;
  • creditor prevents tracing;
  • enforcement is complete.

Search results are stated in the certificate, which is the bailiff and approves senior bailiff.

Dates search actions according to said order of the Ministry of Justice should not exceed 60 days from the date of the decision on the beginning of the investigation. However, in the event of the need for additional measures or due to circumstances beyond the control of the bailiff service, the term may be extended for another 60 days.

If necessary for the extension of investigative actions by the law shall be made mandatory, and approved a resolution on the extension of the investigation period.

Зміст:

Дії по встановленню місця знаходження фізичної особи, визнаної боржником, є підготовчими заходами до подальшого примусового виконання судового рішення про стягнення боргу. Згідно зі статтею 64, пунктом 10, частини 1 Закону "Про виконавче провадження" вони є виконавчими діями і починаються за пред'явленням документів, що містять вимоги:

Судовий пристав

  1. Захищають законні інтереси держави РФ, будь-якого з його суб'єктів, а також всіх муніципальних утворень.
  2. Про стягнення невиплачених аліментів на утримання неповнолітніх дітей та інших категорій громадян згідно з чинним законодавством.
  3. Про визначення місцезнаходження неповнолітнього і його відбиранні.
  4. Про виплату компенсацій і всіх видів відшкодування заподіяної шкоди (втрата здоров'я і працездатності, смерть годувальника)

призначення розшуку боржників полягає в підготовці до подальшого примусового виконання прийнятих судом виконавчих документів. Подальші дії по стягненню боргу робить суд.

Розшукові дії починаються, в разі якщо зазначені вимоги неможливо стягнути або виконати через відсутність як самого боржника, так і відомостей про його місцезнаходження і місцезнаходження його майна, яке може бути стягнуто. У випадку з відбиранням дитини - відсутність відомостей про нього.

Варто чітко визначитися і розуміти той факт, що пошук боржника є не правом, а накинутого законом і посадовими повноваженнями обов'язком судового виконавця.

Порядок проведення і планування заходів по розшуку боржників

розшук боржниківПочинаються розшукові заходи за заявою особи-стягувача. Або ж можуть стати власною ініціативою пристава. Він виносить постанову про пошук за встановленим законом зразком. Спиратися в цьому випадку необхідно на статтю 14, частину другу Закону. Дана постанова в обов'язковому порядку має бути розглянуто і затверджено старшим судовим приставом. У ньому вказуються терміни виконання рішення, які є обов'язковими для пристава-виконавця.

Постанова є документом, який може бути оскаржений в суді відповідно до згаданої статті 14, частини 4. А також його можна оскаржити в службі судових приставів. Для цього необхідно звернутися до вищестоящого над виніс або затвердив цю постанову особі в службі судових виконавців.

Пошук починається з місця останнього місця проживання боржника. Для його визначення збираються відомості про його останньої реєстрації або ж місця його можливого перебування, відомості про місцезнаходження його майна. Місцем, в якому оголошується розшук, може стати і місце проживання стягувача або ж місце прийняття виконавчого документа.

Як правило, первинні дії, які виконуються по виявленню знаходження боржника (фізичної або юридичної особи), служба судових приставів визначає і приймає самостійно. У разі необхідності до розшуку залучаються співробітники органів внутрішніх справ. Їх залучають завжди при розшуку дитини або фізичної особи-боржника. А ось до розшуку майна боржника-громадянина чи юридичної особи (організації) судові пристави органи ВД зазвичай не привертають.

При цьому приступити до розшуковим діям за виконавчими документами самостійно і за власною ініціативою органи міністерства внутрішніх справ не мають права.

Обов'язкова наявність затвердженого старшим судовим приставом постанови про початок розшукових заходів.

.

Недосконалість статті 65 «Закону про виконавче провадження»

Закон про виконавче провадженняІснує певна нестиковка між частинами 1 і 4 чинного законодавчого акту. Юристи, які займалися систематичним тлумаченням цієї статті, зазначають невдалість викладу, що викликає питання і розбіжності.

Полягає вона в наступному.

  1. А. Судовий виконавець, який є виконавцем, має право проявити ініціативу і самостійно, або за заявою стягувача винести відповідну постанову і почати вживати заходів щодо розшуку. Про це говорить частина перша зазначеного нормативного Акту.
  2. Б.А ось згідно з частиною 4 статті 65 безпосередньо розшукові дії можуть розпочатися виключно за заявою стягувача.

Іншими словами, навіть після винесення постанови про розшук за власною ініціативою, що закон дозволяє, почати його судовий пристав не зможе, якщо не буде заяви стягувача.

Ще одним істотним недоліком або недоробкою Закону є відсутність чітко прописаної заходи відповідальності і вказівок на прямий обов'язок щодо розшуку, покладену на судового пристава. Загальна формулювання, яка лише визначає, яка служба (в даному випадку судові пристави) веде розшук, не перекладаючи на них ніяких обов'язків і не позначаючи, як саме служба відповідає за проведення дій щодо розшуку боржника і його майна, яким він відповідає перед стягувачем.

Така розпливчастість формулювань не дає можливість визначити, хто саме і як повинен проводити пошук. З кого стягувач може зажадати звіт про вжиті до розшуку заходи.

Регламентувати ці питання в деякій мірі дозволяє існуючий наказ Міністерства Юстиції РФ за номером 192 (від 21.09.2007 року), в якому обумовлені питання виконання розшукових заходів і названі відділи і структури, які безпосередньо займаються розшуком. Але цей документ законом не є.

Адміністративні процедури розшукових заходів

адміністративні процедури

  • організація розшукових заходів;
  • визначення витрат з пошуку і їх забезпечення;
  • розшукову діловодство, в якому фіксуються всі вжиті до розшуку заходи;
  • безпосереднє ведення розшукових заходів;
  • контроль над розшуковими заходами та термінами їх виконання, зазначеними в постанові про розшук;
  • дотримання порядку оскарження у суді, якщо така необхідність виникає.

Порядок закладу розшукової справи.

  1. Винесення рішення про встановлення місцезнаходження приставом-виконавцем.
  2. Затвердження рішення старшим приставом.
  3. Заклад розшукової справи судовими приставами.
  4. Надання копій постанови безпосередньо пристава-виконавця та особи-стягувачу.

Терміном для закладу розшукової справи є добу після винесення постанови.

Справа призначене тільки для службового користування і в нього входять.

  • докладний опис всіх документів;
  • копія постанови про розшук боржників;
  • постанова про заведення справи;
  • інші документи (їх необхідність визначена регламентом, обумовленим в згаданому наказі Мін'юсту).

Вся інформація, що міститься в справі, носить суворо обмежений законом порядок поширення. Це пов'язано з тим, що в ньому містяться відомості про боржника (фізичну чи юридичну особу).

До тих, хто має право ознайомлення з відомостями, що відносяться до приватної інформації щодо боржників, що містяться в справі відносяться:

  1. Керівник служби судових приставів і / або особа яка його замінює.
  2. Старший судовий пристав, який затвердив постанову про розшук.
  3. Перевіряючі роботу служби судових приставів особи.

Як проходять безпосередні розшукові заходи:

  • складається план розшукових заходів;
  • розшукову справу проходить реєстрацію в книзі обліку підрозділу і заповнюється інформаційна карта відповідного зразка (ІК-1);
  • відправляються необхідні запити до відповідних держорганів .;
  • після отримання відомостей проводиться їх перевірка і систематизація шляхом опитування осіб, які можуть підтвердити офіційну інформацію;
  • вдаються до дій з розшуку.

У тому випадку якщо в отриманих і перевірених відомостях міститься інформація про те, що боржники знаходяться на території, що не підвідомчій підрозділу служби, протягом трьох діб відомості (орієнтування) повинні бути передані в службу розшуку того підрозділу, на підвідомчій території якого знаходиться боржник або його майно.

Як відбувається припинення розшуку

Припинення дій щодо розшуку проводиться за постановою про припинення розшуку. Так само як і при початку розшукових заходів робиться це лише після затвердження рішення старшим судовим приставом. Воно може бути оскаржене і оскаржене в установленому порядку.Припинення дій щодо розшуку

Припинення розшуку проводиться якщо:

  • місцезнаходження боржника (фізичної або юридичної особи) та майна вже встановлено;
  • виконані всі передбачені планом заходів;
  • закінчився термін, зазначений в постанові;
  • стягувач перешкоджає розшуку;
  • виконавче провадження завершено.

Результати пошуку відображаються в довідці, яку складає пристав-виконавець і стверджує старший судовий пристав.

Терміни розшукових заходів згідно зі згаданим наказом Міністерства юстиції не повинні перевищувати 60 днів з моменту винесення рішення про початок розшуку. Однак при виникненні необхідності додаткових заходів або за обставинами, не залежних від служби судових приставів, термін може бути продовжений ще на 60 днів.

При необхідності для продовження термінів розшукових дій за законом виноситься обов'язкове і затверджено постанову про продовження терміну розшуку.


» » » Розыск должников службой судебных приставов