Как выполнить пайку?

Результатом пайки должно явиться жесткое соединение двух или более проводов, провода с деталью или не­скольких деталей между собой с обеспечением надежного электрического контакта между ними, причем поверхность олова или припоя, нанесенных в процессе пайки на эти провода или детали, по окончании пайки должна быть блестящей, ровной, без остатков флюса.

Соединение электрических проводов

Соединение электрических проводов.

Провода или детали должны быть до пайки механически соединены, пайка должна еще больше скрепить их и улучшить электри­ческий контакт.

Подготовка деталей к пайке

Подготовка деталей к пайке.

При пайке выполняют следующие правила:

  • размер сердечника (наконечника) паяльника и количество подводимой к нему теплоты ограничивают опытным путем, чтобы он не перегревался и в то же время излишне не охлаждался при производстве пайки, так как при перегреве выгорает припой на острие паяльника, появляется окалина, что затрудняет пайку, а при недогреве хорошей пайки вообще не получить;
  • форма и размеры острия паяльника должны допускать свободный доступ к месту пайки без излишнего перегрева расположенных рядом деталей, что может отражаться на их качественном состоянии;
  • острие паяльника должно быть хорошо заправлено напильником и залужено по всей поверхности, а поверхности хорошо зачищены бумажной или полотняной шкуркой, намазаны флюсом и залужены;
  • олово или припои следует выбирать и применять для пайки, ориентируясь по их температуре плавления во избежание нарушения качественных показателей деталей в результате из перегревания;
  • следует использовать только бескислотные малокорро­зионные флюсующие составы, представ­ляющие собой спиртовые растворы канифоли с активизирующими и нейтрализующими добавками;
  • не следует применять так называемую травленую соляную кислоту, а также нашатырь- при нормальной температуре нагрева паяльника припой, например ГЮС-40, не должен скатываться с паяльника, а флюс, например канифольный, не должен мгновенно сгорать, а оставаться на острие паяльника в виде кипящих капелек;
  • место спая прогревать паяльником до температуры плавления припоя, что облегчает его затекание в зазоры, щели и углубления в соединяемых деталях;
  • при пайке монтажного провода или контактного вывода к контактному лепестку (например, в трансформаторе) нужно обязательно продевать облуженный конец провода в отверстие лепестка для улучшения механической связи между припаиваемым проводом и лепестком;
  • по окончании пайки ее качество должно быть про­верено на прочность пинцетом из немагнитного мате­риала. Поверхность места пайки должна быть промыта для исключения остатков флюса при помощи кисточки или марлевого тампона, смоченных спиртом. Для предохране­ния от окисления поверхность пайки можно покрыть тонким слоем бесцветного лака.
Пайка якорей

Пайка якорей: а- петелька, б- продевание в крючки медного поводка, в- ванночка для пайки.

При ремонте теплоизмерительных и электроизмери­тельных приборов и регуляторов тепловых процессов применяют мягкие (низкотемпературные) оловянно-свинцовые припои ПОС-40, ПОС-61, ПОС-90, олово, твердый припой ПСр-45 (серебряный), а также нестандартизованные припои:

  • ПОСВ (олово 33,3%, висмут 33,3%, свинец 33,3%)- температура плавления 123°С- применяют для пайки токоподводов и подвесов, а также для уравновешивания подвижных систем напайкой припоя на противовесы (с флюсами ЛТИ-120 и ЛТИ-1);
  • ПОСВ (олово 33,3%, висмут 50,1%, кадмий 16,6%), температура плавления 95 °С- применяют в тех же случаях, что и выше (с флюсами ЛТИ-120 и ЛТИ-1);
  • ПОСК-50 (50% олова плавят при температуре 230-240°С, затем металл прогревают до 300-320°С и в расплав вводят 32% свинца, после расплавления которого при той же температуре вводят 18% кадмия)- температура плавле­ния 145°С- применяют с канифольно-спиртовым флюсом при пайке проводов и деталей из меди и ее сплавов и деталей, покрытых серебром;
  • П-150А (расплавляют 3,8% цинка при температуре 425-450°С, затем кусочками добавляют 57,5% кадмия, после расплавления которых вводят 38,7% олова, постепенно снижая температуру от 450°С до 150-200 °С)- темпера­тура плавления 150°С- применяют с флюсом Ф59А для пайки алюминиевых деталей.
  • П-200А (при температуре 425-450°С расплавляют 10%, цинка и, не снижая температуры, вводят кусочками 90% олова, уменьшают температуру до 200-230С и в расплав вводят 0,015% порошкообразной толченой канифоли)- температура плавления 200 °С- применяют с флюсом Ф59А для лужения и мягкой пайки алюминиевых проводов;
  • оловянно-цинковый (при температуре 230-240°С расплав­ляют 70% олова, в которое вводят 30% цинка, темпера­туру не снижают до полного расплавления цинка)- темпе­ратура плавления 190°С- применяют без флюса для пайки алюминиевых проводов с серебряными выводами и для лужения алюминия;
  • ПЦ (АВИА-1) (при температуре 425-430°С расплавляют 25% цинка, вводят 55% олова, после расплавления которого добавляют 20% кадмия)- температура плавления 145°С- применяют без флюса для пайки тонкостенных деталей из алюминия и его сплавов.

При пайке алюминия оловянно-свинцовые припои не применяют, так как они вызывают коррозию.

The result of the soldering should be the rigid connection of two or more wires, wires with a part or several parts together with providing reliable electrical contact therebetween, said tin surface or solder applied to the soldering process on the wires or components after soldering should be shiny, flat, without flux residues.

The connection of electric wires

Compound electrical wires.

Wires or parts must be mechanically connected to the soldering, brazing should further hold them together and improve the electrical contact.

Preparing parts for soldering

Preparing parts for soldering.

When soldering, observe the following rules:

  • core size (the tip) of the soldering iron and the amount supplied to him heat limit empirically, that it does not overheat, and at the same time not unduly cooled in the manufacture of soldering, since overheating burns solder on the tip of a soldering iron, there is scale, making it difficult to solder, and with subcooling good rations do not receive;
  • the shape and size of the tip of the soldering iron should be allowed free access to the place of soldering without undue overheating of adjacent parts that may affect the quality of their state;
  • the tip of the soldering iron must be well fueled file and is rightly on the entire surface, and the surface is well cleaned paper or linen cloth, plastered flux and tinned;
  • tin or solders should be selected and used for soldering, guided by their melting point in order to avoid violation of qualitative components as a result of overheating;
  • Use only acid-free malokorrozionnye fluxing compositions, which are alcoholic solutions of rosin activated and neutralizing additives;
  • should not be applied the so-called hydrochloric acid etched and nashatyr- heating at normal soldering temperature solder, such as 40-GYUS should not slide with solder and flux, such as rosin, must not combust immediately, and remain on the tip of the soldering iron in the form of boiling droplets;
  • Junction warm place soldering iron to solder melting point, making it easy to leaking into the gaps, cracks and depressions in the connected parts;
  • soldering conductive wire or terminal of the contact lobe (eg, the transformer) must necessarily pass through the end of the tinned wires into petals opening to improve the mechanical connection between the solder wires and petals;
  • after soldering the quality should be checked on the strength of the magnetic material with tweezers. The surface of the solder joints should be flushed to avoid flux residues with a brush or gauze swab moistened with alcohol. To protect against oxidation soldering surface can be covered with a thin layer of colorless varnish.
Pike anchors

Pike anchors: A loop, b-threading hooks in copper leash, in-bath brazing.

When repairing heat-measuring and electrical instruments and controls thermal processes used soft (low-temperature) tin-lead solder POS-40 pic-61 pic-90, tin brazing AKP-45 (silver) and non-standardized solders:

  • WWTP (33.3% tin, 33.3% bismuth, 33.3% lead) - melting temperature 123 ? C is used for current leads and solder suspensions, as well as to balance the mobile systems for soldering solder counterweights (with fluxes LTI-120 and LTI-1);
  • WWTP (tin 33.3%, 50.1% bismuth, cadmium 16.6%), the melting temperature of 95 ? C is used in the same cases as above (with fluxes LTI-120 and LTI-1);
  • Poska-50 (50% tin is melted at a temperature of 230-240 ? C, then the metal is heated to 300-320 ? C and injected into the smelt of 32% lead, which after melting under the same temperature are introduced 18% cadmium) - melting temperature 145 ? c applied with rosin-alcoholic flux during soldering and wire parts of copper and its alloys and parts coated with silver;
  • P-150A (3.8% zinc is melted at a temperature of 425-450 ? C, then add 57.5% slices of cadmium, which is administered after melting 38.7% tin, gradually reducing the temperature from 450 ? C to 150-200 ? C ) - the melting point of 150 ? C is used with flux F59A brazing aluminum parts.
  • P-200A (at a temperature of 425-450 ? C melted 10% zinc, and without lowering the temperature, injected pieces of 90% tin, the temperature to reduce the melt and 200-230S administered 0.015% powdered powdered rosin) - melting temperature 200 ? C - is used with flux F59A tinning and soft soldering of aluminum wires;
  • tin-zinc (at a temperature of 230-240 ? C is molten tin 70%, which is administered in 30% zinc, the temperature is lowered to not completely molten zinc) - melting temperature 190 ? C is used without a flux for brazing aluminum wire with silver and conclusions aluminum tinning;
  • HRC (AIR-1) (at a temperature of 425-430 ? C melted 25% zinc, 55% tin is introduced, after which the melt is added 20% Cd) - melting temperature 145 ? C is used without a flux for brazing thin-walled parts made of aluminum and its alloys.

For brazing aluminum tin-lead solder is not used, as they are corrosive.

Результатом пайки має з'явитися жорстке з'єднання двох або більше проводів, проводи з деталлю або декількох деталей між собою із забезпеченням надійного електричного контакту між ними, причому поверхню олова або припою, нанесених в процесі пайки на ці дроти або деталі, після закінчення пайки повинна бути блискучою, рівною, без залишків флюсу.

З'єднання електричних проводів

З'єднання електричних проводів.

Провід або деталі повинні бути до пайки механічно з'єднані, пайка повинна ще більше скріпити їх і поліпшити електричний контакт.

Підготовка деталей до пайки

Підготовка деталей до пайки.

При пайку виконують такі правила:

  • розмір сердечника (наконечника) паяльника і кількість підводиться до нього теплоти обмежують досвідченим шляхом, щоб він не перегрівався і в той же час надмірно не охолоджувався при виробництві пайки, так як при перегріванні вигорає припій на вістрі паяльника, з'являється окалина, що ускладнює пайку, а при недогріву хорошою пайки взагалі не отримати;
  • форма і розміри вістря паяльника повинні допускати вільний доступ до місця пайки без зайвого перегріву розташованих поруч деталей, що може відбиватися на їх якісний стан;
  • вістря паяльника має бути добре заправлено напилком і залужено по всій поверхні, а поверхні добре зачищені паперовій або полотняною шкіркою, підведені флюсом і Залужжя;
  • олово або припої слід вибирати і застосовувати для пайки, орієнтуючись на їхню температурі плавлення щоб уникнути порушення якісних показників деталей в результаті з перегрівання;
  • слід використовувати тільки безкислотні малокоррозіонние флюсующие склади, що представляють собою спиртові розчини каніфолі з активізують і нейтралізують добавками;
  • не слід застосовувати так звану травлені соляну кислоту, а також нашатирь- при нормальній температурі нагріву паяльника припій, наприклад ГЮС-40, не повинен скочуватися з паяльника, а флюс, наприклад каніфольного, не повинен миттєво згоряти, а залишатися на вістрі паяльника у вигляді киплячих крапельок;
  • місце спаю прогрівати паяльником до температури плавлення припою, що полегшує його затікання в зазори, щілини і поглиблення в з'єднуються деталях;
  • при пайку монтажного проводу або контактного виведення до контактного пелюстці (наприклад, в трансформаторі) потрібно обов'язково протягувати облуженний кінець дроту в отвір пелюстки для поліпшення механічного зв'язку між припаював проводом і пелюсткою;
  • після закінчення пайки її якість повинна бути перевірено на міцність пінцетом з немагнітного матеріалу. Поверхня місця пайки повинна бути промита для виключення залишків флюсу за допомогою пензлика або марлевого тампона, змочених спиртом. Для запобігання від окислення поверхню пайки можна покрити тонким шаром безбарвного лаку.
Пайка якорів

Пайка якорів: а- петелька, б-протягування в гачки мідного повідця, в- ванночка для пайки.

При ремонті тепловимірювальних і приладів і регуляторів теплових процесів застосовують м'які (низькотемпературні) олов'яно-свинцеві припої ПОС-40, ПОС-61, ПОС-90, олово, твердий припой ПСР-45 (срібний), а також нестандартизованого припои:

  • ПОСВ (олово 33,3%, вісмут 33,3%, свинець 33,3%) - температура плавлення 123 ° С застосовують для пайки токоподводов і підвісів, а також для врівноваження рухомих систем напайкою припою на противаги (з флюсами ЛТИ-120 і ЛТИ-1);
  • ПОСВ (олово 33,3%, вісмут 50,1%, кадмій 16,6%), температура плавлення 95 ° С застосовують в тих же випадках, що і вище (з флюсами ЛТИ-120 і ЛТИ-1);
  • ПОСК-50 (50% олова плавлять при температурі 230-240 ° С, потім метал прогрівають до 300-320 ° С і в розплав вводять 32% свинцю, після розплавлення якого при тій же температурі вводять 18% кадмію) - температура плавлення 145 ° С- застосовують з каніфольно-спиртовим флюсом при пайку проводів і деталей з міді та її сплавів і деталей, покритих сріблом;
  • П-150А (розплавляють 3,8% цинку при температурі 425-450 ° С, потім шматочками додають 57,5% кадмію, після розплавлення яких вводять 38,7% олова, поступово знижуючи температуру від 450 ° С до 150-200 ° С ) - температура плавлення 150 ° с застосовують з флюсом Ф59А для пайки алюмінієвих деталей.
  • П-200А (при температурі 425-450 ° С розплавляють 10%, цинку і, не знижуючи температури, вводять шматочками 90% олова, зменшують температуру до 200-230С і в розплав вводять 0,015% порошкоподібної товченої каніфолі) - температура плавлення 200 ° С - застосовують з флюсом Ф59А для лудіння і м'якою пайки алюмінієвих проводів;
  • олов'яно-цинковий (при температурі 230-240 ° С розплавляють 70% олова, в яку вводять 30% цинку, температуру не знижують до повного розплавлення цинку) - температура плавлення 190 ° С застосовують без флюсу для паяння алюмінієвих проводів з срібними висновками і для лудіння алюмінію;
  • ПЦ (АВІА-1) (при температурі 425-430 ° С розплавляють 25% цинку, вводять 55% олова, після розплавлення якого додають 20% кадмію) - температура плавлення 145 ° С застосовують без флюсу для паяння тонкостінних деталей з алюмінію і його сплавів.

При пайку алюмінію олов'яно-свинцеві припої не застосовують, так як вони викликають корозію.


» » » Как выполнить пайку?