Бурение скважин своими руками

Отсутствие водопровода в дачном поселке - довольно частая ситуация. Но что делать, если вода на участке нужна позарез, а оплатить бурение скважины нечем и на профессиональную буровую установку тоже нет средств? В этом случае наиболее оптимальный вариант - бурение своими руками. Необходимый инструмент также можно изготовить вручную. Перед тем как пробурить скважину вручную, нужно правильно оценить ситуацию и освоить технологию бурения. С артезианской скважиной вы не справитесь, но глубина в 15-25 м вполне достижима.

Схема водопровода дачного участка.

Схема водопровода дачного участка.

Если вы собираетесь бурить скважину своими руками с целью добычи питьевой воды, то следует учитывать следующие санитарные нормы.

Это:

  • прозрачность воды - не менее 30 см;
  • количество нитратов - не более 10 мг/л;
  • количество кишечных палочек - менее 10 шт/л;
  • оценка вкуса и запаха - не менее 3 балов.
Схема распределения диаметров бурения для артезианской скважины.

Схема распределения диаметров бурения для артезианской скважины.

Чтобы проверить эти данные, сдайте образец на экспертизу в СЭС. Прежде чем начать самостоятельное бурение на воду, необходимо вырыть шурф глубиной около 2 м и шириной 1,5*1,5 м. Стенки шурфа укрепляются досками или другим материалом. Это делается для того, чтобы верхний слой грунта не осыпался и не засорял нашу будущую скважину.

Далее нужно вручную собрать буровую колонку и буровую вышку. Обычно в роли буровой вышки используется тренога примитивной конструкции, ее можно собрать из бревен диаметром 20-25 см или использовать металлические конструкции. Между опорами треноги устанавливается лебедка. Для подъема бура к треноге крепится ручная лебедка, идеально подойдет колодезный ворот.

Необходимые инструменты и материалы

Буровая колонка состоит из 6 труб-секций, которые удлиняют друг друга посредством переходных муфт, в результате получается единая труба. При бурении скважины на воду с использованием вышки, длина каждой секции составляет 3 м, если самостоятельное бурение скважин ведется без вышки, то используются секции длиной 1,5 м. Бурение скважины вручную - очень трудоемкий процесс, где многое зависит от правильности выбора бура. Порода почвы определяет не только вид буровой головки, но и способ бурения. Для бурения используются головки следующего типа:

Схема абессинской скважины.

Схема абессинской скважины.

  • спиральный бур;
  • бур-долото;
  • бур-ложка;
  • желонка.

Чтобы пробурить такие грунты, как глинистый песок и глина, лучше всего использовать бур-ложку, который представляет собой металлический цилиндр со спиральной прорезью. Стандартная длина бура около 70 см, диаметр зависит от требуемого размера скважины, чаще всего от 7 до 20 см. Такой бур можно изготовить самостоятельно из трубы необходимого диаметра. Главная особенность бура-ложки - смещение корпуса по отношению к оси вращения на 10-15 мм. Тогда режущая кромка позволит пробурить скважину, диаметр которой больше диаметра самой ложки. Это упрощает монтаж обсадных труб, чей диаметр больше наружного диаметра бура-ложки.

Для бурения скважин своими руками на твердых грунтах используют бур-долото и технику ударного бурения. Если вы бурите вручную на глинистом грунте, то используйте спиральный бур. Для изготовления этого вида буров используются закаленные цельные стальные фрагменты. Диаметр основания бура - от 45 до 85 мм, длина лезвия - от 250 до 290 мм.

Ударно-канатное бурение скважин

Для извлечения пройденной почвы и грязи используется желонка. Эти наконечники бывают обычные, поршневые, грейферные и пневматические. Грязь извлекается ударным методом, для этого внизу желонки расположен стальной башмак, диаметр которого на 3-7 мм больше диаметра корпуса. Клапан стандартной желонки делается в виде стального шарика или диска. Поршневая желонка устроена сложнее, внутри корпуса устанавливается поршень под управлением штанги.

Первые несколько метров лучше пробурить обычным буром, так как попадаются корни растений, которые придется извлекать своими руками. Диаметр бура должен быть не большим, иначе желонка будет болтаться в скважине. Далее корпус желонки вводится в скважину на 50-70 см и резко опускается 2-4 раза. Затем стакан извлекается и очищается от набившегося грунта. Для ускорения этого процесса в корпусе можно сделать узкую прорезь.

Пробурить скважину можно и без треноги. В этом случае стакан опускается в скважину приблизительно на 2/3, потом его с усилием толкают вниз. Привяжите конец веревки, за которую крепится стакан, к чему-нибудь тяжелому, иначе он тоже может провалиться в скважину. Ударно-канатное бурение своими руками требует хорошей физической подготовки, так как каждый раз придется вручную доставать стакан с грунтом.

Для производства желонки можно использовать простую водопроводную трубу. Лучше найти толстостенную трубу, тогда стакан получится тяжелее и сможет за один удар пробурить большее расстояние. На кромке рабочей поверхности желонки можно вырезать своими руками треугольные зубья. Поверхность можно оставить и в обычном виде, но в любом случае ее желательно заточить, чтобы при ударе стакан глубже заходил в скважину и захватывал больше грунта. Оптимальная длина стакана - около 2 м.

Подготовка труб для скважины

Перед тем как опустить трубы в воду, их следует подготовить. Это очень важно, так как пройденный участок быстро засоряется и трубы нужно опускать быстро, как только бур будет извлечен из скважины. Процесс подготовки трубы своими руками состоит в сверлении перфорирующих отверстий на расстоянии 0,4-1 м от нижней кромки и на расстоянии 1,3-2 м. Отверстия делаются сверлом 6 мм, если сделать их шире, то понадобится использование фильтрующей сетки. Далее следует подготовить направляющие бруски и прикрепить их к поверхности трубы на воду. Это нужно для центрирования трубы в скважине и обеспечения отсева гравия.

После того как вам удалось пробурить водоносный слой и увидеть воду, бурение можно прекратить. Пришло время подготовки скважины к работе. Для этого на дно опускается фильтр, далее пространство, оставшееся между фильтром и стенками скважины, заполняется песком. Фильтр - важная составляющая любой скважины, он защищает дно скважины от песка. Конструктивно фильтр представляет собой металлическую сетку, которая упирается в каркас скважины. После монтажа фильтра и труб снимается деревянная обшивка шурфа, а сам он засыпается. В самом конце устанавливается ручной или электрический насос. Чтобы придать скважине более эстетичный вид, над ней можно поставить деревянный навес, беседку или придумать более оригинальное дизайнерское решение.

Преимуществом бурения скважин на воду своими руками является не только дешевизна, но и отсутствие необходимости въезда на ваш участок громоздкой техники. За счет своей небольшой глубины такие скважины гораздо проще пробурить и защитить от затягивания. В случае отсутствия электроэнергии, воду можно достать с помощью ручного насоса. Главный недостаток бурения вручную - ограниченная глубина скважины. Также к недостаткам можно отнести повышенные требования к плотности грунта.

The lack of running water in a holiday village - a fairly common situation. But what to do if the water in the area is needed desperately, and pay nothing and drilling rig on the professional also can not afford? In this case, the best option - drilling by hand. Required tool also can be made manually. Before as drill hole manually, you need to properly assess the situation and to master the technology of drilling. On the artesian well, you can not handle, but the depth of 15-25 m is achievable.

Driving suburban area aqueduct.

Driving suburban area aqueduct.

If you are going to drill a hole with their hands for the purpose of production of drinking water, you should consider the following health standards.

It:

  • water clarity - no less than 30 cm;
  • nitrate - no more than 10 mg / l;
  • the number of coliforms - less than 10 pcs / l;
  • evaluation of taste and smell - at least 3 balls.
The scheme of distribution of diameters of drilling for an artesian well.

The scheme of distribution of diameters of drilling for an artesian well.

To check the data, turn the sample for examination to the SES. Before self-drilling for water, it is necessary to dig a pit depth of about 2 m and a width of 1.5 x 1.5 m. The walls of the pit are strengthened with boards or other material. This is done so that the upper layer of soil does not crumble and does not clog up our future well.

Next you need to manually assemble the drill column and a drilling rig. Typically, as the rig is used Tripod primitive design, it can be collected from the logs with a diameter of 20-25 cm, or use metal structures. Between the legs of the tripod mounted winch. To lift the drill to a tripod mounted hand winch, ideal sump gate.

Required tools and materials

Drilling column consists of 6-pipe sections which extend to each other by transition joints, resulting in a single tube. When drilling a well for water with towers, the length of each section is 3 m if the independent drilling is conducted without a tower, then use section 1.5 m long hole drilling by hand -. A very laborious process, where much depends on the correct choice of the drill. soil rock defines not only the appearance of the drill bit and drilling method. For drilling head used the following type:

Driving Abyssinia well.

Driving Abyssinia well.

  • spiral drill;
  • drill-bit;
  • drill-spoon;
  • bailer.

To drill such soils as clayey sand and clay, it is best to use a drill, a spoon, which is a metal cylinder with a helical slit. The standard length of the drill about 70 cm in diameter depends on the desired hole size, more usually from 7 to 20 cm. Such a drill can be made independently of the tube diameter required. The main feature of the drill-spoons - displacement of the housing relative to the axis of rotation of 10-15 mm. Then allow the cutting edge to drill borehole diameter larger than most substrate. This simplifies the installation of casings whose diameter is larger than the outer diameter of the drill-spoons.

For drilling holes with their hands on solid ground using the drill-bit and percussive drilling technique. If you burite manually on clay soils, use a spiral drill. For the manufacture of this type of drills are used hardened solid steel fragments. Base diameter drill - between 45 and 85 mm, the blade length - from 250 to 290 mm.

Shock-cable drilling wells

To remove dirt and soil traversed used bailer. These tips are conventional, piston, pneumatic and claw. The dirt removed by the shock to the bottom of the bailer is a steel shoe whose diameter is 3-7 mm greater than the body diameter. Bailer standard valve is in the form of a steel ball or disk. Piston bailer is more complicated, within the housing mounted piston rod running.

The first few meters is better to drill a conventional drill, as across the roots of plants which have to retrieve their own hands. The diameter of the drill should be no more, or bailer is hanging in the well. Further, the housing is introduced into the well bailer 50-70 cm and sharply drops 2-4 times. Then the glass is extracted and purified from nabivshegosya soil. To expedite this process, the housing can be made narrow slit.

Drill the hole as possible and without a tripod. In this case, the glass is lowered into the well by approximately 2/3, then push it down forcibly. Tie the end of the rope, which is fixed for the glass to something heavy, or it can also fall into the well. Shock-cable drilling their own hands requires good physical preparation, because each time have to manually extract the glass with the ground.

You can use a simple water pipe for the production bailer. It is better to find a thick-walled tube, then turn the glass harder and be able to drill a single blow a greater distance. On the edge of the working surface of the bailer can cut their own hands triangular teeth. The surface may be left in the usual way, but in any case it is desirable to grind to a glass when struck sign deeper into the well and captured more material. The optimum length of glass - about 2 m.

Preparation of pipes for wells

Before lowering the pipe into the water, they should be prepared. This is very important because the land passed quickly and clog the pipe must be lowered quickly, as soon as the drill is removed from the well. The process of preparing the tube with your hands is the drilling of perforating holes at a distance of 0.4-1 m from the lower edge and at a distance of 1.3-2 m. The holes are made of 6 mm drill bit, if you make them wider, you will need to use the filter screen. This is followed by the guide bars prepare and attach them to the surface of the water pipe. It is necessary for centering the pipe in the well and to provide gravel screenings.

Once you have managed to drill the aquifer and see the water, the drilling can be stopped. It's time to prepare well to work. For this falls to the bottom of the filter, then the space remaining between the filter and the wellbore wall is filled with sand. Filter - an important component of any well, it protects the bottom of the well from the sand. Structurally, the filter is a metal mesh, which abuts the frame of the well. After installing the filter and pipes removed paneling pit, and he filled up. At the end of the set manual or electric pump. To make the hole more aesthetic appearance, above it is possible to put a wooden shed, gazebo, or come up with a more original design decision.

The advantage of drilling water wells with their own hands is not only cheap, but there is no need to enter on your site bulky equipment. Due to its small depth of such wells is much easier to drill and protect from tightening. In case of lack of electricity, water can reach through a manual pump. The main drawback of manually drilling - limited depth of the well. increased demands on the density of the soil can be attributed also to the shortcomings.

Відсутність водопроводу в дачному селищі - досить часта ситуація. Але що робити, якщо вода на ділянці потрібна конче, а оплатити буріння свердловини нічим і на професійну бурову установку теж немає коштів? У цьому випадку найбільш оптимальний варіант - буріння своїми руками. Необхідний інструмент також можна виготовити вручну. Перед тим як пробурити свердловину вручну, потрібно правильно оцінити ситуацію і освоїти технологію буріння. З артезіанською свердловиною ви не впораєтеся, але глибина в 15-25 м цілком досяжна.

Схема водопроводу дачної ділянки.

Схема водопроводу дачної ділянки.

Якщо ви збираєтеся бурити свердловину своїми руками з метою видобутку питної води, то слід враховувати наступні санітарні норми.

це:

  • прозорість води - не менше 30 см;
  • кількість нітратів - не більше 10 мг / л;
  • кількість кишкових паличок - менше 10 шт / л;
  • оцінка смаку і запаху - не менше 3 балів.
Схема розподілу діаметрів буріння для артезіанської свердловини.

Схема розподілу діаметрів буріння для артезіанської свердловини.

Щоб перевірити ці дані, здайте зразок на експертизу в СЕС. Перш ніж почати самостійне буріння на воду, необхідно вирити шурф глибиною близько 2 м і шириною 1,5 * 1,5 м. Стінки шурфу зміцнюються дошками або іншим матеріалом. Це робиться для того, щоб верхній шар грунту не обсипався і не засмічував нашу майбутню свердловину.

Далі потрібно вручну зібрати бурову колонку і бурову вишку. Зазвичай в ролі бурової вишки використовується тринога примітивної конструкції, її можна зібрати з колод діаметром 20-25 см або використовувати металеві конструкції. Між опорами триноги встановлюється лебідка. Для підйому бура до триноги кріпиться ручна лебідка, ідеально підійде колодязний воріт.

Необхідні інструменти та матеріали

Бурова колонка складається з 6 труб-секцій, які подовжують один одного за допомогою перехідних муфт, в результаті виходить єдина труба. При бурінні свердловини на воду з використанням вишки, довжина кожної секції становить 3 м, якщо самостійне буріння свердловин ведеться без вишки, то використовуються секції довжиною 1,5 м. Буріння свердловини вручну - дуже трудомісткий процес, де багато що залежить від правильності вибору бура. Порода грунту визначає не тільки вид бурової головки, але і спосіб буріння. Для буріння використовуються головки наступного типу:

Схема абессінской свердловини.

Схема абессінской свердловини.

  • спіральний бур;
  • бур-долото;
  • бур-ложка;
  • желонка.

Щоб пробурити такі грунти, як глинистий пісок і глина, найкраще використовувати бур-ложку, який являє собою металевий циліндр із спіральною прорізом. Стандартна довжина бура близько 70 см, діаметр залежить від необхідного розміру свердловини, найчастіше від 7 до 20 см. Такий бур можна виготовити самостійно з труби необхідного діаметра. Головна особливість бура-ложки - зміщення корпусу по відношенню до осі обертання на 10-15 мм. Тоді ріжучакромка дозволить пробурити свердловину, діаметр якої більше діаметру самої ложки. Це спрощує монтаж обсадних труб, чий діаметр більше зовнішнього діаметра бура-ложки.

Для буріння свердловин своїми руками на твердих грунтах використовують бур-долото і техніку ударного буріння. Якщо ви буріте вручну на глинистому ґрунті, то використовуйте спіральний бур. Для виготовлення цього виду бурів використовуються загартовані цільні сталеві фрагменти. Діаметр основи бура - від 45 до 85 мм, довжина леза - від 250 до 290 мм.

Ударно-канатне буріння свердловин

Для вилучення пройденої грунту і бруду використовується желонка. Ці наконечники бувають звичайні, поршневі, грейфери і пневматичні. Бруд витягується ударним методом, для цього внизу желонки розташований сталевий башмак, діаметр якого на 3-7 мм більше діаметру корпусу. Клапан стандартної желонки робиться у вигляді сталевої кульки або диска. Поршневая желонка влаштована складніше, всередині корпусу встановлюється поршень під керуванням штанги.

Перші кілька метрів краще пробурити звичайним буром, так як трапляються коріння рослин, які доведеться витягувати своїми руками. Діаметр бура повинен бути не більшим, інакше желонка буде бовтатися в свердловині. Далі корпус желонки вводиться в свердловину на 50-70 см і різко опускається 2-4 рази. Потім склянку витягується і очищається від набився грунту. Для прискорення цього процесу в корпусі можна зробити вузький проріз.

Пробурити свердловину можна і без триноги. В цьому випадку стакан опускається в свердловину приблизно на 2/3, потім його із зусиллям штовхають вниз. Прив'яжіть кінець мотузки, за яку кріпиться склянка, до чого-небудь важкого, інакше він теж може провалитися в свердловину. Ударно-канатне буріння своїми руками вимагає хорошої фізичної підготовки, так як кожен раз доведеться вручну діставати стакан з грунтом.

Для виробництва желонки можна використовувати просту водопровідну трубу. Краще знайти товстостінну трубу, тоді стакан вийде важче і зможе за один удар пробурити більшу відстань. На кромці робочої поверхні желонки можна вирізати своїми руками трикутні зуби. Поверхню можна залишити і в звичайному вигляді, але в будь-якому випадку її бажано заточити, щоб при ударі стакан глибше заходив в свердловину і захоплював більше грунту. Оптимальна довжина склянки - близько 2 м.

Підготовка труб для свердловини

Перед тим як опустити труби в воду, їх слід підготувати. Це дуже важливо, тому що пройдений відрізок швидко засмічується і труби потрібно опускати швидко, як тільки бур буде витягнутий зі свердловини. Процес підготовки труби своїми руками полягає в свердлінні перфоруючих отворів на відстані 0,4-1 м від нижньої кромки і на відстані 1,3-2 м. Отвори робляться свердлом 6 мм, якщо зробити їх ширше, то знадобиться використання сітки, що фільтрує. Далі слід підготувати напрямні бруски і прикріпити їх до поверхні труби на воду. Це потрібно для центрування труби в свердловині і забезпечення відсіву гравію.

Після того як вам вдалося пробурити водоносний шар і побачити воду, буріння можна припинити. Прийшов час підготовки свердловини до роботи. Для цього на дно опускається фільтр, далі простір, що залишився між фільтром і стінками свердловини, заповнюється піском. Фільтр - важлива складова будь-якої свердловини, він захищає дно свердловини від піску. Конструктивно фільтр являє собою металеву сітку, яка впирається в каркас свердловини. Після монтажу фільтра і труб знімається дерев'яна обшивка шурфу, а сам він засипається. В самому кінці встановлюється ручний або електричний насос. Щоб надати свердловині більш естетичний вигляд, над нею можна поставити дерев'яний навіс, альтанку або придумати більш оригінальне дизайнерське рішення.

Перевагою буріння свердловин на воду своїми руками є не тільки дешевизна, але і відсутність необхідності в'їзду на вашу ділянку громіздкою техніки. За рахунок своєї невеликої глибини такі свердловини набагато простіше пробурити і захистити від затягування. У разі відсутності електроенергії, воду можна дістати за допомогою ручного насоса. Головний недолік буріння вручну - обмежена глибина свердловини. Також до недоліків можна віднести підвищені вимоги до щільності ґрунту.


» » » Бурение скважин своими руками