Наследование по праву представления: кто может быть получателем собственности?

Оглавление:

Вступление в наследство - достаточно длительная и сложная юридическая процедура. В особенности это касается ситуации, когда порядок распределения имущества умершего не настолько прост, чтобы в нем можно было разобраться без помощи юриста: например, в круг получателей входят наследники по праву представления. Тем не менее, существует несколько достаточно типичных алгоритмов, которые охватывают большую часть сценариев при распределении активов скончавшегося гражданина.

Наследство

Порядок наследования по завещанию

Наследство по завещаниюГражданский кодекс Российской Федерации предусматривает два основных варианта распределения собственности после кончины родственника: наследование по закону и по завещанию. Реализация последнего из них возможна только в случае, если имеется письменное распоряжение собственника относительно раздела его имущества. При этом такое распоряжение может носить разные формы: так, в документе может быть зафиксировано, каким образом следует распределить активы в натуральном выражении - к примеру, отец может оставить автомобиль сыну, квартиру дочери и дом жене. Кроме того, он может просто указать, в каких долях следует распределить его активы между родственниками. Наконец, в случае, если получатели активов просто перечислены в оставленном им указании, имущество должно быть разделено между ними поровну.
Для того чтобы завещание было действительным, необходимо должным образом оформить его у нотариуса. Однако в некоторых случаях закон предусматривает возможность составления завещания и без его присутствия. В частности, речь идет о чрезвычайных ситуациях, когда гражданин находится под угрозой жизни: в этом случае он может составить документ в присутствии двух свидетелей, которые смогут удостоверить, что гражданин собственноручно написал и подписал его. В этом случае распоряжение будет действительным даже при отсутствии нотариального заверения. Кроме того, важным условием его действительности является дееспособность лица на момент составления: в противном случае после его смерти оно может быть оспорено.
Получение недвижимости по завещаниюЕсли все перечисленные условия соблюдены, завещание становится основным документом, согласно которому будет распределяться имущество лица. Таким образом, порядок, предусмотренный в нем, является приоритетным по отношению к алгоритму, описанному в законе. Единственное исключение из этого правила составляют так называемые обязательные доли: их получателями являются недееспособные или несовершеннолетние дети, родители и супруг или супруга умершего даже в случае, если они не упоминаются в оставленном им распоряжении относительно своего имущества. Размер обязательной доли составляет не менее половины того объема собственности, который они получили бы в случае реализации законного порядка ее распределения.
В случае, если завещание отсутствует, в дело вступает принцип распределения собственности скончавшегося гражданина по закону. Этот же принцип действует в ситуации, когда документ имеется, но касается лишь части принадлежавшего ему имущества: в отношении оставшейся части применяется законный порядок. Наконец, он же будет использован, если распоряжение умершего по той или иной причине признано недействительным.

Порядок наследования по закону

Наследование по законуСтатья 1141 Гражданского кодекса Российской Федерации устанавливает, что в таких случаях принятие собственности гражданина после его смерти осуществляется в соответствии с очередностью. В целом закон устанавливает восемь очередей наследования, каждая из которых является приоритетной по отношению к следующей. Очередность устанавливается на основании характера отношений между покойным и его родственниками, которые могут быть основаны на родстве, свойстве или иждивении. Так, родственниками, представляющими первую очередь, являются дети, родители и супруг или супруга скончавшегося лица. В ситуации отсутствия у него таких родственников право получения его имущества приобретают представители второй очереди, к которой относятся его дедушки и бабушки, а также полнородные и неполнородные братья и сестры, то есть те, с которыми он имел лишь общего отца или мать. В отношении остальных очередей этот принцип реализуется аналогичным образом.
В соответствии с действующим законодательством, право на принятие наследства одновременно могут иметь наследники лишь одной очереди. Вся информация о характеристиках и составе очередей приводится в статьях 1142-1145 Гражданского кодекса Российской Федерации. При этом основанием для возникновения такого права у представителей последующих очередей может быть не только отсутствие претендентов в предыдущих очередях, но и их отказ от получения имущества гражданина после его смерти.

Порядок наследования по праву представления

Вместе с тем, помимо собственно принадлежности к определенной очереди при распределении имущества умершего, существует также принцип наследования по праву представления, который вступает в действие при ряде определенных условий. Порядок его применения устанавливается в соответствии со статьей 1146 Гражданского кодекса Российской Федерации.

Алгоритм права представления применяется в том случае, если наследник, имевший право на часть или полный объем имущества умершего по закону, сам скончался до того, было открыто наследство.

Доля в наследствеЭтот же сценарий будет реализован в случае, если он скончался одновременно с наследодателем. Важно помнить, что в соответствии с законом значение имеет лишь дата, а не время наступления смерти: поэтому граждане, умершие в один день, будут считаться скончавшимися одновременно. В этом случае возможность получения имущества приобретает наследник по праву представления.
Реализация этого принципа производится в пределах круга лиц, связанных родственными отношениями с гражданином, имевшим право на получение наследства по закону. Так, например, если отец и сын умерли в один день, то есть одновременно, доля в имуществе отца, причитавшаяся сыну, будет распределена в соответствии с упомянутым принципом. При этом собственное наследство последнего будет делиться в соответствии с оставленным завещанием или по закону безотносительно разделения его доли в имуществе отца.
Наследники по праву представления - это граждане, круг которых в действующем законодательстве определен конкретным образом: в него входят потомки лица, имевшего долю в имуществе основного наследодателя. Согласно пункту 1 статьи 1146 Гражданского кодекса Российской Федерации, существует три категории наследников, обладающих возможностью приобретения имущества в рамках рассматриваемого принципа. Так, к первой категории, указанной в пункте 2 статьи 1142 ГК РФ, относятся внуки умершего собственника, то есть дети основного наследника, имевшего права на получение его собственности по закону.
Составление завещанияТаким образом, к этой группе относятся прямые потомки представителей первой очереди. Вторая категория, обозначенная в пункте 2 статьи 1143 ГК РФ, включает детей полнородных и неполнородных братьев и сестер умершего, иначе говоря, к ней относятся племянники и племянницы скончавшегося гражданина. В результате вторую группу наследников по праву представления составляют потомки представителей второй очереди.
Наконец, третья категория, предусмотренная пунктом 2 статьи 1144 ГК РФ, состоит из двоюродных братьев и сестер умершего. Включение их в перечень лиц, имеющих право на имущество лица после его смерти, обусловлено составом третьей очереди наследования: она включает полнородных и неполнородных братьев и сестер родителей скончавшегося - иначе говоря, представителями третьей очереди являются дяди и тети гражданина. Таким образом, третья категория наследников по праву представления, как и в предыдущих случаях, состоит из прямых потомков претендентов соответствующей очереди.

Призвание к наследству в рамках права представления

Составление документовПорядок призвания их к вступлению в свои права определяется аналогично алгоритму, применяемому в ситуации реализации законного порядка распределения имущества умершего. При этом представители соответствующей группы имеют те же права при установлении приоритетности призвания к вступлению в наследство, что и представители основной очереди. Так, например, при отсутствии других родственников, входящих в первую очередь, кроме внуков умершего, имеющих право представления, последние получат весь объем принадлежавшей ему собственности вне зависимости от количества претендентов в других очередях наследования. Если у скончавшегося гражданина нет наследников первой очереди, возможность претендовать на его имущество приобретают представители второй очереди, в том числе и - при соблюдении соответствующих условий - получатели по праву представления. В отношении третьей очереди данный принцип реализуется аналогично.
Объем имущества, причитающегося приобретателю по представлению, ограничивается долей, которую должен быть приобрести основной получатель. В соответствии с пунктом 1 статьи 1146 ГК РФ, причитающееся им имущество должно быть разделено между ними поровну. Распределение имущества между получателями по праву представления устанавливается ими самостоятельно в соответствии с достигнутой договоренностью. Если такого соглашения не удается достичь, раздел собственности между претендентами может быть произведен в судебном порядке.

Потеря возможности наследования по праву представления

Потеря прав на наследствоПри этом закон предусматривает ряд исключений из принципа наследования по праву представления: они упоминаются в пунктах 2 и 3 статьи 1146 ГК РФ. Так, пункт 2 вступает в действие в случае, если после смерти гражданина имеется завещание. В частности, он касается ситуации, когда в этом документе гражданин распорядился лишить имущества одного или нескольких родственников, которые по закону имеют право на его получение. При этом условии наследники, которые могли бы вступить во владение имуществом на основании права представления лишаются такой возможности, поскольку они являются потомками лица, утратившего право на получение собственности.
Второе исключение из рассматриваемого принципа составляют недостойные наследники. В соответствии с пунктом 1 статьи 1117 ГК РФ, таковыми признаются лица, которые пытались способствовать получению ими или другими лицами собственности умершего либо увеличению своей или чужой доли в ней. В качестве способов, которыми могли осуществляться такие попытки, закон приводит умышленные противоправные действия против самого наследодателя или его родственников, имеющих право на получение его имущества после смерти, и такие же действия, направленные на то, чтобы помешать осуществлению последней воли умершего после его кончины. Если такие обстоятельства подтверждены в судебном порядке, суд признает, что данный гражданин - недостойный наследник, в результате чего он теряет права на получение имущества.

Аналогично предыдущему пункту данной статьи, гражданин, утративший на этом основании права на приобретение собственности, лишает возможности притязаний и наследника по представлению. Так, например, в случае, если сын собственника, признанный судом недостойным наследником, скончался раньше него, внуки владельца имущества не имеют возможности получить его активы в рамках реализации принципа права представления.

Table of contents:

Coming into an inheritance - quite long and complicated legal procedure. In particular it concerns a situation where the procedure for distribution of property of the deceased is not so simple that it could understand without the help of a lawyer, for example, in the range of recipients includes the heirs by right of representation. However, there are some fairly typical algorithms that cover most of the scripts in the distribution of assets of the deceased citizen.

Inheritance

Inheritance by will

Inheritance by willRussian Federation Civil Code provides two main options for the distribution of property after death of a relative: the inheritance by law and under the will. Implementation of the last of them is possible only if there is a written order of the owner with respect to its property section. At the same time such an order may be of various forms: for example, the document can be recorded, how the assets should be distributed in kind - for example, a father can leave the car to his son, daughter and apartment house wife. In addition, it may simply indicate which parts should distribute his assets to relatives. Finally, if the recipients are listed in the assets simply abandoned them directions, the property must be divided equally between them.
In order for a will to be valid, you must properly execute his notary. However, in some cases, the law provides for the possibility of drawing up a will, and without his presence. In particular, it comes to an emergency, when a citizen is in danger of life, in which case it could reach the document in the presence of two witnesses who can certify that the citizen personally wrote and signed it. In this case, the order will be valid even in the absence of notarization. In addition, an important condition for its validity is a capable person at the time of writing: otherwise, after his death, it can be challenged.
Obtaining property by willIf all these conditions are met, the will becomes a main document, according to which a person will be distributed property. Thus, the procedure provided for in it, is a priority in relation to the algorithm described in the law. The only exception to this rule is the so-called obligatory share: their recipients are incapacitated or minor children, parents and spouse of the deceased, even if they are not mentioned in an abandoned them available regarding their property. compulsory share size is not less than half the amount of the property, which they would receive in the event of the implementation of the legal order of its distribution.
If the will is absent, it takes the principle of distribution of property of the deceased citizen by law. The same principle applies in a situation where the document is available, but concerns only part of his property: in relation to the rest of the applicable legal order. Finally, it will also be used if the disposal of the dead, for whatever reason, declared invalid.

Inheritance by the law

Hereditary successionArticle 1141 of the Civil Code of the Russian Federation It states that in such cases the adoption of citizen property after his death, carried out in accordance with the order. In general, the law establishes eight queues inheritance, each of which is a priority in relation to the next. The order is set based on the nature of the relationship between the deceased and his family, which may be based on kinship, property or dependents. For example, relatives, presenting first and foremost, children, parents and spouse of a deceased person. In the situation of his lack of relatives entitled to receive his property acquired by representatives of the second stage, which includes his grandparents, as well as full and half brothers and sisters, that is, those with whom he had a common father or mother. In the remaining queues, this principle is implemented in a similar manner.
In accordance with only one queue can be the heirs of the current legislation, the right to accept the inheritance at the same time. All information about the characteristics and composition of the bursts contained in Articles 1142-1145 of the Civil Code of the Russian Federation. At the same time the basis for the emergence of such a right in representatives of the following queues can be not only a lack of applicants in the previous lines, but their refusal to obtain the property of a citizen after his death.

The order of succession by right of representation

However, besides the membership of a particular stage in the distribution of property of the deceased, there is also the principle of inheritance by right of representation, which comes into effect in a number of specific conditions. The order of application set according to Article 1146 of the Civil Code of the Russian Federation.

Algorithm rule applies if the heir entitled to a portion or the full amount of the property of the deceased according to the law, he died before the inheritance was opened.

The share of the inheritanceThe same scenario will be implemented in case he died at the same time with the testator. It is important to remember that, in accordance with the law of value is a date, not a time of death: why the citizens who died in one day, will be considered at the same time died. In this case, the possibility of obtaining property becomes heir by right of representation.
The implementation of this principle is carried out within a circle of persons related by kinship with a citizen who had the right to inherit under the law. For example, if the father and son died in one day, that is, at the same time, the share in the property of his father due to his son, will be distributed in accordance with the above principle. At the same time his own legacy will be the last to share in accordance with the left will or under the law regardless of the separation of his share in the property of his father.
The heirs by right of representation - are citizens, whose circle is defined in the current legislation specific way: it consists of the descendants of those who had a share in the property of the main testator. According to paragraph 1 of Article 1146 of the Civil Code of the Russian Federation, there are three categories of heirs having the option to purchase the property as part of the principle. For the first category, referred to in paragraph 2 Article 1142 of the Civil Code, are grandchildren of the deceased owner, that is the main heir children, who had a right to his property according to the law.
Making a willThus, this group includes representatives of the direct descendants of the first stage. The second category is designated in paragraph 2 Article 1143 of the Civil Code, It includes full and children half brothers and sisters dead, in other words, it includes nephews and nieces of the deceased citizen. As a result, a second group of heirs by right of representation are descendants of the representatives of the second stage.
Finally, the third category is covered by paragraph 2 Article 1144 of the Civil Code, It consists of cousins and sisters of the deceased. Their inclusion in the list of persons entitled to the property of a person after his death, due to the composition of the third stage of inheritance: it includes full and half brothers and sisters of the deceased parents - in other words, representatives of the third stage are the uncle and aunt of the citizen. Thus, the third category of heirs by right of representation, as in previous cases, is composed of the direct descendants of the respective queue of applicants.

Calling to inheritance rights in the framework of representation

Drafting of documentsThe procedure for calling them to join their rights defined in a similar algorithm used in the implementation of the law and order situation, the distribution of property of the deceased. At the same time representatives of the relevant group have the same rights when prioritizing vocation to join the inheritance, which the representatives of the main line. For example, in the absence of other family members belonging to the first, except for the dead grandchildren eligible representations last receive the entire volume of the property owned by him regardless of the number of bidders in the other succession queues. If the deceased citizen no heirs of the first stage, the opportunity to claim his property acquired by representatives of the second stage, including - subject to the relevant conditions - recipients by right of representation. With regard to the third stage of this principle is implemented similarly.
The volume of assets attributable to the acquirer on the proposal is limited to shares, which should be the main recipient of purchase. In accordance with paragraph 1 of Article 1146 of the Civil Code, they are entitled to the property should be divided equally between them. Distribution of property between recipients by right of representation is established by them independently in accordance with the agreement reached. If such an agreement can not be reached, the division of property between the contenders can be produced in court.

Loss of inheritance by right of representation possible

Loss of inheritance rightsThe law provides several exceptions to the principle of inheritance by right of representation: they are referred to in paragraphs 2 and 3 of Article 1146 of the Civil Code. Thus, paragraph 2 shall enter into force if there is a will after the death of a citizen. In particular, it relates to a situation where in the document ordered to deprive a citizen of the property of one or more relatives who are legally entitled to receive it. Under this condition, the heirs, which could take possession of the property on the basis of the right to representation deprived of such an opportunity, because they are the descendants of the person who has lost the right to receive the property.
The second exception to the principle under consideration constitute slayer rule. In accordance with paragraph 1 Article 1117 of the Civil Code, those are the persons who have tried to promote the production of others or the property of the deceased, or increase his or someone else's share in it. As methods which could be carried out such efforts, the law results in deliberate illegal acts against the most of the testator or his relatives entitled to receive his property after his death, and the same actions, aimed at to stop the implementation of the last will of the deceased after his death. If such circumstances are proven in court, the court finds that the citizen - slayer rule, whereby he loses the right to receive the property.

Similar to the previous paragraph of this article, a citizen who has lost on this basis, the right to acquire property, makes it impossible for the claims and heir on the proposal. For example, if the son of the owner, recognized by the court unworthy heir, died before him, the property owner's grandchildren are not able to receive its assets in the framework of the implementation of the principle of the right to representation.

Зміст:

Прийняття спадщини - досить тривала і складна юридична процедура. Особливо це стосується ситуації, коли порядок розподілу майна померлого не настільки простий, щоб в ньому можна було розібратися без допомоги юриста: наприклад, в коло одержувачів входять спадкоємці за правом представлення. Проте, існує кілька досить типових алгоритмів, які охоплюють велику частину сценаріїв при розподілі активів помер громадянина.

Спадщина

Порядок спадкування за заповітом

Спадщину за заповітомЦивільний кодекс Російської Федерації передбачає два основні варіанти розподілу власності після смерті родича: спадкування за законом і за заповітом. Реалізація останнього з них можлива тільки в разі, якщо є письмове розпорядження власника щодо розподілу його майна. При цьому таке розпорядження може носити різні форми: так, в документі може бути зафіксовано, яким чином слід розподілити активи в натуральному вираженні - наприклад, батько може залишити автомобіль сину, квартиру дочки і будинок дружині. Крім того, він може просто вказати, в яких частках слід розподілити його активи між родичами. Нарешті, в разі, якщо одержувачі активів просто перераховані в залишеному ним вказівці, майно повинно бути розділене між ними порівну.
Для того щоб заповіт було дійсним, необхідно належним чином оформити його у нотаріуса. Однак в деяких випадках закон передбачає можливість складання заповіту і без його присутності. Зокрема, мова йде про надзвичайні ситуації, коли громадянин перебуває під загрозою життя: в цьому випадку він може скласти документ у присутності двох свідків, які зможуть засвідчити, що громадянин власноручно написав і підписав його. В цьому випадку розпорядження буде дійсним навіть за відсутності нотаріального засвідчення. Крім того, важливою умовою його дійсності є дієздатність особи на момент складання: в іншому випадку після його смерті воно може бути оскаржене.
Отримання нерухомості за заповітомЯкщо всі перераховані умови дотримані, заповіт стає основним документом, згідно з яким буде розподілятися майно особи. Таким чином, порядок, передбачений в ньому, є пріоритетним по відношенню до алгоритму, описаного в законі. Єдиний виняток з цього правила становлять так звані обов'язкові частки: їх одержувачами є недієздатні або неповнолітні діти, батьки і чоловік або дружина померлого навіть в разі, якщо вони не згадуються в залишеному ним розпорядженні щодо свого майна. Розмір обов'язкової частки становить не менше половини того обсягу власності, який вони отримали б у разі реалізації законного порядку її розподілу.
У разі, якщо заповіт відсутній, в справу вступає принцип розподілу власності помер громадянина за законом. Цей же принцип діє в ситуації, коли документ є, але стосується лише частини належав йому майна: щодо решти застосовується законний порядок. Нарешті, він же буде використаний, якщо розпорядження померлого по тій або іншій причині визнано недійсним.

Порядок спадкування за законом

Спадкування за закономСтаття 1141 Цивільного кодексу Російської Федерації встановлює, що в таких випадках прийняття власності громадянина після його смерті здійснюється відповідно до черговості. В цілому закон встановлює вісім черг спадкування, кожна з яких є пріоритетною по відношенню до наступної. Черговість встановлюється на підставі характеру відносин між покійним і його родичами, які можуть бути засновані на родинних стосунках, властивості або утриманні. Так, родичами, котрі представляють першу чергу, є діти, батьки і чоловік або дружина померлого особи. У ситуації відсутності у нього таких родичів право отримання його майна набувають представники другої черги, до якої відносяться його дідуся і бабусі, а також повнорідні та неповнорідні брати і сестри, тобто ті, з якими він мав лише спільного батька або матір. Відносно решти черг цей принцип реалізується аналогічним чином.
Відповідно до чинного законодавства, право на прийняття спадщини одночасно можуть мати спадкоємці лише однієї черги. Вся інформація про характеристики та склад черг наводиться в статтях 1142-1145 Цивільного кодексу Російської Федерації. При цьому підставою для виникнення такого права у представників наступних черг може бути не тільки відсутність претендентів в попередніх чергах, а й їх відмова від отримання майна громадянина після його смерті.

Порядок спадкування за правом представлення

Разом з тим, крім власне приналежності до певної черги при розподілі майна померлого, існує також принцип спадкування за правом представлення, який вступає в дію при ряді певних умов. Порядок його застосування встановлюється відповідно до статтею 1146 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Алгоритм права уявлення застосовується в тому випадку, якщо спадкоємець, який мав право на частину або повний обсяг майна померлого за законом, сам помер до того, було відкрито спадщину.

Частка в спадщиніЦей же сценарій буде реалізований у разі, якщо він помер одночасно з спадкодавцем. Важливо пам'ятати, що відповідно до закону значення має лише дата, а не час настання смерті: тому громадяни, що померли в один день, будуть вважатися помер одночасно. У цьому випадку можливість отримання майна набуває спадкоємець за правом представлення.
Реалізація цього принципу здійснюється в межах кола осіб, пов'язаних родинними відносинами з громадянином, які мали право на отримання спадщини за законом. Так, наприклад, якщо батько і син померли в один день, тобто одночасно, частка в майні батька, яка належала синові, буде розподілена відповідно до згаданого принципом. При цьому власне спадок останнього буде ділитися відповідно до залишеним заповітом або за законом безвідносно поділу його частки в майні батька.
Спадкоємці за правом представлення - це громадяни, коло яких в чинному законодавстві визначено конкретним чином: в нього входять нащадки особи, яка мала частку в майні основного спадкодавця. Згідно з пунктом 1 статті 1146 Цивільного кодексу Російської Федерації, існує три категорії спадкоємців, які мають можливістю придбання майна в рамках розглянутого принципу. Так, до першої категорії, зазначеної в пункті 2 статті 1142 ЦК РФ, відносяться внуки померлого власника, тобто діти основного спадкоємця, що мав права на отримання його власності згідно із законом.
складання заповітуТаким чином, до цієї групи належать прямі нащадки представників першої черги. Друга категорія, позначена в пункті 2 статті 1143 ЦК України, включає дітей рідними та неповнорідними братів і сестер померлого, інакше кажучи, до неї відносяться племінники і племінниці померлого громадянина. В результаті другу групу спадкоємців за правом представлення складають нащадки представників другої черги.
Нарешті, третя категорія, як це передбачено пунктом 2 статті +1144 ГК РФ, складається з двоюрідних братів і сестер померлого. Включення їх в перелік осіб, які мають право на майно особи після його смерті, зумовлено складом третьої черги спадкування: вона включає рідними та братів і сестер батьків померлого - інакше кажучи, представниками третьої черги є дядьки й тітки громадянина. Таким чином, третя категорія спадкоємців за правом представлення, як і в попередніх випадках, складається з прямих нащадків претендентів відповідної черги.

Покликання до спадщини в рамках права уявлення

складання документівПорядок покликання їх до вступу в свої права визначається аналогічно алгоритму, що застосовується в ситуації реалізації законного порядку розподілу майна померлого. При цьому представники відповідної групи мають ті ж права при встановленні пріоритетності покликання до вступу в спадщину, що і представники основної черги. Так, наприклад, при відсутності інших родичів, що входять в першу чергу, крім онуків померлого, які мають право подання, останні отримають весь обсяг належала йому власності незалежно від кількості претендентів в інших чергах успадкування. Якщо у померлого громадянина немає спадкоємців першої черги, можливість претендувати на його майно набувають представники другої черги, в тому числі і - при дотриманні відповідних умов - одержувачі за правом представлення. Відносно третьої черги даний принцип реалізується аналогічно.
Обсяг майна, яке належить набувачеві за поданням, обмежується часткою, яку повинен бути придбати основний одержувач. Відповідно до пункту 1 статті 1 146 ГК РФ, що належить їм майно повинно бути розділене між ними порівну. Розподіл майна між одержувачами за правом представлення встановлюється ними самостійно відповідно до досягнутої домовленості. Якщо такої угоди не вдається досягти, розподіл власності між претендентами може бути проведений в судовому порядку.

Втрата можливості спадкування за правом представлення

Втрата прав на спадщинуПри цьому закон передбачає ряд винятків із принципу спадкування за правом представлення: вони згадуються в пунктах 2 і 3 статті один тисячу сто сорок шість ГК РФ. Так, пункт 2 вступає в дію в разі, якщо після смерті громадянина є заповіт. Зокрема, він стосується ситуації, коли в цьому документі громадянин розпорядився позбавити майна одного або кількох родичів, які за законом мають право на його отримання. При цьому умови спадкоємці, які могли б вступити у володіння майном на підставі права уявлення позбавляються такої можливості, оскільки вони є нащадками особи, що втратила право на отримання власності.
Другий виняток з принципу, що розглядається складають негідні спадкоємці. Відповідно до пункту 1 статті 1117 ЦК РФ, такими визнаються особи, які намагалися сприяти отриманню ними або іншими особами власності померлого або збільшення своєї або чужої частки в ній. Як способи, якими могли здійснюватися такі спроби, закон приводить умисні протиправні дії проти самого спадкодавця або його родичів, які мають право на отримання його майна після смерті, і такі ж дії, спрямовані на те, щоб перешкодити здійсненню останньої волі померлого після його смерті. Якщо такі обставини підтверджені в судовому порядку, суд визнає, що даний громадянин - недостойний спадкоємець, в результаті чого він втрачає права на отримання майна.

Аналогічно до попереднього пункту цієї статті, громадянин, що втратив на цій підставі права на придбання власності, позбавляє можливості домагань і спадкоємця за поданням. Так, наприклад, в разі, якщо син власника, визнаний судом негідним спадкоємцем, помер раніше за нього, внуки власника майна не мають можливості отримати його активи в рамках реалізації принципу права уявлення.


» » » Наследование по праву представления: кто может быть получателем собственности?