Обязательная доля в наследстве

Оглавление:

Наследственные правоотношения регулирует Гражданский Кодекс Российской Федерации. Несмотря на то, что наследодатель вправе самостоятельно принимать решение о том, кому отписывать свое состояние, статьей 1149 ГК РФ введено понятие об обязательной доле в наследстве, которая ограничивает свободу завещания в пользу наименее защищенных категорий наследников. Согласно упомянутой статье Кодекса, существует круг лиц, имеющих неоспоримое право на получение части из нажитого состояния покойного независимо от того, упомянуты ли они в его посмертном распоряжении. Таких людей называют обязательными наследниками, а их часть наследственного имущества - обязательной долей.

Наследство

Список особ, имеющих основание претендовать на обязательную долю

Рассмотрим перечень родственников, которые, согласно статье 1149 ГК, имеют законные основания требовать положенную им долю в наследстве.

Кодекс относит к ним следующие категории граждан:Наследники

  • родных и усыновленных несовершеннолетних и нетрудоспособных детей умершего;
  • нетрудоспособных родителей (усыновителей) и пережившего супруга;
  • нетрудоспособных иждивенцев, которых завещатель содержал не меньше 1 года до дня наступления своей смерти.

В статье 1148 ГК РФ (п. 1 и п. 2) под понятие нетрудоспособных иждивенцев попадают особы, которые являются законными наследниками умершего и ко дню открытия наследства не могут заниматься трудовой деятельностью, при условии, что наследодатель содержал их не меньше года до наступления своей смерти. Факт совместного или раздельного проживания в этом случае во внимание не принимается. Под это определение попадают и те лица, которые не являются законными преемниками, если они в течение года до смерти наследодателя жили с ним вместе и все это время находились на его содержании.
Нетрудоспособными особами следует считать людей, достигших пенсионного возраста (для женщин он наступает в 55 лет, а для мужчин - в 60), и инвалидов 1, 2 или 3 группы, которые не могут работать по состоянию здоровья. Пенсионеры-льготники, ушедшие на заслуженный отдых раньше времени в связи с тяжелыми условиями труда, в перечень упомянутых выше преемников не входят.
Дети завещателя, не достигшие совершеннолетия (18-ти лет) в любых случаях могут требовать, чтобы им была присуждена часть собственности покойного родителя. Тот факт, что ребенок уже работает и может содержать себя самостоятельно либо до момента достижения восемнадцатилетия вступил в брак и сам стал родителем, никак не влияет на его привилегию в получении своей доли из наследства.

Трактовка пунктов 2-4 ст. 1149

Пункт 2 ст. 1149 Гражданского Кодекса Российской Федерации содержит информацию о том, что все права на обязательную часть в наследственном имуществе компенсируются из той доли состояния, которая не была завещана, даже если это ущемит права других преемников. Если таковой части оказалось недостаточно или ее вовсе нет, необходимая доля выделяется из имущества, которое было отписано другим наследникам.
Если преемник, признанный законодательством Российской Федерации обязательным, был отмечен в завещании, тогда, в соответствии с п. 3 статьи 1149 ГК, в его пользу должно быть засчитано все то, что было ему оставлено, включая завещательный отказ.
Исходя из п. 4 статьи 1149 Гражданского Кодекса, судья имеет право уменьшить величину обязательной части или вовсе отказать преемнику в ее присуждении, если с ее определением возникнут сложности. Такое возможно, если обязательному наследнику в порядке судебного заседания присуждено жилое помещение, в котором он никогда не жил, а преемник по завещанию в нем проживал либо использовал его в качестве мастерской, дачи или другого источника для заработка. В случае возникновения разногласий при подсчете размеров этой части суд всегда учитывает финансовое положение всех наследователей и только после этого делает свои выводы.

Дополнительная информация к статье 1149

Существует группа правил, которые необходимо соблюдать при определении перечня граждан, которым положена доля в наследственном состоянии, а также при исчислении ее размеров:Наследство по закону

  • определяя исключительное право отдельных особ на получение своей части в наследстве, судья не должен принимать во внимание согласие или несогласие остальных наследователей имущества;
  • не могут претендовать на обязательную часть наследники 2-ой и последующих очередей, а также те, кто получает наследство по праву представления, если их родители скончались до момента его открытия. Исключением могут быть случаи, когда вышеназванные особы находились на содержании у покойного;
  • совместное проживание с наследодателем при его жизни не дает оснований к возникновению права на часть в наследстве за исключением случаев, когда живущие с ним граждане признаны его нетрудоспособными иждивенцами (в соответствии с пунктом 2 ст. 1148 Гражданского Кодекса Российской Федерации);
  • если ребенка усыновили после смерти родителя или другого лица, имущество которого он должен был унаследовать, тогда он не потерял свои преимущества, так как ко дню открытия наследства его правоотношения с завещателем не были разорваны;
  • если ребенок был усыновлен при жизни родителей, тогда он утратил возможность наследовать их состояние, так как факт усыновления прекращает все имущественные права и обязанности между детьми и биологическими родителями. Сохранить правоотношения с одним из родителей после смерти другого или со своими родственниками ребенок может только при их непосредственном желании и при разрешении со стороны своего усыновителя;
  • определяя величину доли наследства, суд обязан учесть права всех законных преемников, которые были отмечены в посмертном распоряжении покойного, и исходить из общей суммы всего оставленного наследственного имущества (упомянутого и неупомянутого), включая мебель и все предметы домашнего использования. Если наследнику, претендующему на обязательную долю, в завещании было отписано какое-либо имущество, оно учитывается при определении величины его части в наследстве;
  • согласно пункту 1 статьи 1149 ГК, обязательная доля, положенная преемнику, должна составлять не меньше половины той, которую он бы получил при наследовании имущества на законных основаниях. Претендовать на свою часть в наследстве он может тогда, когда его имя не было упомянуто в завещании или когда размер отошедшего ему имущества оказался значительно меньше, чем положено;
  • обязательный преемник по решению суда может быть признан недостойным, если на это имеются веские основания (статья 1117 ГК РФ).

Немного из применения статьи 1149 на практике

ЗавещаниеДалеко не каждому простому человеку понятно, как суд рассчитывает необходимую часть в наследстве. Чтобы проще было определить, каким образом она исчисляется, рассмотрим несколько примеров из судебной практики с подробными комментариями.
Пример 1.
В. оставил своим родным братьям в наследство принадлежащий ему дом. В то же время в этом помещении вместе с ним проживали его законная супруга Р., достигшая пенсионного возраста, и их общая трудоспособная 26-летняя дочь Н. Кроме жилья, никакого другого состояния у В. не оказалось. Р. подала в суд с надеждой получить положенную ей часть имущества.
Наследство по завещаниюВ этом случае суд будет рассматривать двух законных преемников В., а именно: супругу Р. и дочку Н. Исходя из статьи 1142, они являются наследниками 1 очереди и при отсутствии завещания унаследовали бы весь дом в равных частях. Родные братья В. являются преемниками 2 очереди, и без наличия завещания оснований на владение домом они бы не имели. Так как Н. - совершеннолетняя и трудоспособная, она не может претендовать на обязательную часть в состоянии покойного. Р. является пенсионеркой и по закону не может работать, поэтому ей положена часть дома, составляющая не менее половины той, которую она получила бы на законных основаниях.
Так как при получении наследства по закону Р. и Н. унаследовали бы по ½- дома, тогда при исчислении обязательной доли Р. должна получить половину половины дома, то есть 1/4.
Родные братья покойного получат по завещанию только оставшиеся 3/4 дома поровну, так как его жене положена часть в размере ¼-.
Пример 2.
НаследованиеПо завещанию, составленному Ф., все его имущество должно быть разделено поровну между сыном А., сестрой К. и племянником Р. Нетрудоспособный сын покойного (инвалид 1 группы) является единственным наследником 1 очереди. Если бы не было завещания, именно он получил бы все состояние своего отца. Согласно п. 1 статьи 1149 Гражданского Кодекса РФ, А. должен унаследовать не меньше половины всего того, что получил бы на законных основаниях.
Так как завещание значительно ущемляет права А. (он получает только 1/3 часть вместо ½-), тогда обязательная часть его состояния должна составлять 1/6 часть (из той доли, что положена сыну по закону, вычитается доля, положенная по завещанию). Из этого следует, что А. присуждается 1/3 часть наследственного имущества по завещанию, а 1/6 он получает в качестве обязательного преемника. Соответственно, для К. и Р. размер наследства уменьшается до ½- доли на двоих или до ¼- на каждого.
Пример 3.
Оформление наследстваГ. составил завещание на свою дочку от первого брака О. и на родного брата К., разделив все свое нажитое имущество между ними поровну. В то же время к моменту кончины Г. у него остались 12-летняя дочка от второго брака Я. и трудоспособная 40-летняя жена С. Если бы завещания не было, все наследство Г. было бы распределено между его наследниками первой очереди, а именно между О., Я. и С. Распоряжение мужа лишило С. возможности претендовать на его наследственное имущество, однако открыло перед его несовершеннолетней дочерью Я. право на получение своей доли.
Исчисляя обязательную часть для Я., суд будет использовать следующие подсчеты: если бы дочка получала наследство от отца по закону, ей была положена 1/3 его часть (все состояние разделили бы поровну между С., Я. и О.). Обязательная доля для Я. должна быть не меньше половины этой части, то есть, 1/3 необходимо разделить на 2. В результате младшая дочь получит 1/6 часть всего состояния своего отца. О. и К. наследуют оставшуюся часть имущества, которая составит 5/6 на двоих или 5/12 на каждого.

В приведенных примерах объяснялось, в каком порядке рассчитывают долю в наследстве, если наследодатель упомянул в своем посмертном распоряжении все нажитое состояние. Когда же в завещании указана только его часть, то статья 1149 Кодекса советует судебным органам распределять обязательную долю из незавещанного и завещанного имущества, что сделать сложнее. Иногда ее поглощает законная доля, присужденная из той части собственности покойного, которая не была указана в его посмертном распоряжении.

Table of contents:

Hereditary legal relations regulated by the Civil Code of the Russian Federation. Despite the fact that the testator is free to make a decision about who to unsubscribe his fortune, Article 1149 of the Civil Code introduced the concept of an obligatory share in the inheritance, which limits the freedom of the will in favor of the most vulnerable categories of heirs. According to the above-mentioned article of the Code, there is a circle of people who have an indisputable right to receive a portion of the acquired status of the deceased, regardless of whether they are in possession of his posthumous mentioned. Such people are called compulsory heirs, and their part of the inheritance of property - a mandatory share.

Inheritance

The list of persons who have reason to claim a compulsory share

Consider the list of relatives who, under Article 1149 of the Civil Code, have a legitimate reason to require the put them share in the inheritance.

The Code applies to them the following categories of citizens:Heirs

  • native and adopted minors and disabled children of the deceased;
  • disabled parents (adoptive parents), and the surviving spouse;
  • disabled dependents, which the testator kept at least 1 year before the date of the onset of his death.

Article 1148 of the Civil Code (n. 1 and n. 2) under the concept of disabled dependents fall ladies, who are legal heirs of the deceased and to the opening day of the inheritance may not engage in employment, provided that the testator kept them at least a year before his of death. The fact of sharing or separation in this case, not taken into account. Under this definition fall and those persons who are not legal successors, if they are within a year before the death of the testator lived with him all the while were on its content.
Disability should especially consider the people who have reached retirement age (for women, it comes at 55 years and for men - 60), and people with disabilities 1, 2 or 3 groups, which may not work for health reasons. Pensioners, benefit recipients who have gone on deserved rest ahead of time due to the difficult working conditions, the list of successors does not include the above-mentioned.
Children of the testator who have not attained the age of majority (18 years old) in all cases may require that their part of the property of the deceased parent was awarded. The fact that the child is already working and can support themselves on their own, or until they reach eighteen married and he became a parent, does not affect his privilege to obtain their share of the inheritance.

The interpretation of paragraphs 2-4 of Article. 1149

Paragraph 2 of Art. 1149 of the Civil Code contains information that all rights to the mandatory part of hereditary property to offset the share of the state that has not bequeathed, even if it infringes upon the rights of other successors. If such parts were not enough or not at all necessary share allocated from the property, which has been unsubscribed other heirs.
If the successor has recognized the Russian Federation must have been recorded in the will, then, in accordance with para. 3 of Article 1149 of the Civil Code, in its favor to be counted all that was left to him, including testamentary gift.
On the basis of para. 4 of Article 1149 of the Civil Code, the judge has the right to reduce the amount of the mandatory or even deny the successor to its award if its definition any complexity. This is possible if the compulsory heir judicial meeting awarded the living room, where he had never lived, but by the will of the successor to its population or used it as a workshop, garden or other source of income. In case of divergence in the calculation of the size of this part of the court always takes into account the financial situation of the testator and only then make their own conclusions.

Additional information to article 1149

There is a group of rules that must be followed when determining the list of citizens who are entitled to share in the hereditary condition, as well as in the calculation of its dimensions:Inheritance by the law

  • Determining the exclusive right of individual persons to receive their portion of the inheritance, the judge should not take into account the agreement or disagreement of the rest of the testator's property;
  • can not claim to be a mandatory part of the heirs of the second and subsequent bursts, as well as those who receive the inheritance by right of representation if their parents died before its opening. The exception may be cases where the above person were in the pay of the deceased;
  • living together with the testator during his lifetime does not give grounds to the emergence of the right to part of the inheritance except in cases when the citizens living with him found him incapacitated dependents (in accordance with paragraph 2 Art. 1148 of the Civil Code Russian Federation);
  • if the child is adopted after the death of a parent or other person whose property he had inherited, while he has not lost its advantages, as on the day of opening of the inheritance of his relationship with the testator was not broken;
  • if the child has been adopted during the life of the parents, then he has lost the ability to inherit from their state as a fact of adoption terminates all property rights and obligations between children and their biological parents. Save relationship with one of the parents after the death of another or with their families a child may only with their immediate desire and resolution on the part of his adoptive father;
  • Determining the value of the share of the inheritance, the court must take into account the rights of all legitimate successors that have been observed in postmortem possession of the deceased, and proceed from the overall sum of all abandoned hereditary property (mentioned and unmentioned), including all furniture and household use. If the heir applying for a compulsory share, in the will was unsubscribed any property, it is taken into account when determining the value of his part of the inheritance;
  • pursuant to paragraph 1 of Article 1149 of the Civil Code, the obligatory share, laid successor, shall be not less than half that which he would have received in inheritance of property lawfully. Apply for your part of the inheritance he could when his name was not mentioned in the will, or when the size of the departed his property was significantly less than normal;
  • binding successor by court order may be deemed unworthy, if it has reasonable grounds (Article 1117 of the Civil Code).

Few of the application of Article 1149 of practice

WillNot everyone understood the common man, the court calculates a necessary part of the inheritance. To quickly determine how it is calculated, look at a few examples from the judicial practice with detailed comments.
Example 1.
B. left his siblings inherited a house owned by him. At the same time in this room with him lived his legal wife, R., reached retirement age, and their total able-bodied 26-year-old daughter of N. Besides housing, no other state in B. was not. R. sued hopefully get the location of her part of the property.
Inheritance by willIn this case, the court will consider two legal successors of B., namely the wife and daughter of Robert H. From article 1142, They are the heirs of one turn and in the absence of a will to inherit the house in equal parts. Siblings are the successors of B. 2 turns, and without the presence of a will on the grounds of owning a home, they would not have had. Since N. - an adult and able-bodied, it can not claim to be a mandatory part of the state in the late. R. is a pensioner, and by law can not work, so she put the house, is not less than half that which it would have earned lawfully.
Since the receipt of the inheritance by law R. and N. be inherited by frac12- home, then when calculating the compulsory share R. should receive half of the half of the house, ie 1/4.
Relatives of the deceased brothers receive a bequest only the remaining 3/4 is equally at home as his wife put a part in the amount of frac14-.
Example 2.
InheritanceIn his will, drawn up by FM, all his possessions should be divided equally between the son of Alexander, the sister and nephew of Robert K. A disabled son of the late (a disabled group 1) is the sole heir of the 1st stage. If there was no will, it was he who would have received the entire estate of his father. According to para. 1 of Article 1149 of the Civil Code of the Russian Federation, A. to inherit not less than half of what would be received legally.
As a testament significantly violates the rights of A. (he receives only 1/3 instead frac12-), then the mandatory part of his estate should be 1/6 part (of the share, which put his son in law, is deducted share, laid under the will). From this it follows that A is awarded 1/3 of the inherited property by will, and 1/6 he gets as a mandatory successor. Accordingly, K. and R. reduced to the size of the inheritance frac12- share for two or up to frac14- each.
Example 3.
Making legacyG. was a testament to his daughter from his first marriage O. and his brother Karl, dividing all of their marital property equally between them. At the same time, the time of the death of G. had left 12-year-old daughter from his second marriage Ya and able-bodied 40-year-old wife of C. If there was a will, the entire inheritance G. would be distributed among his heirs the first stage, namely, between O., J. and S. Order husband deprive S. opportunities to claim his inheritance property, however, opened up his minor daughter J. entitled to receive its share.
Take the sum of the compulsory piece for ya, the court will use the following calculations: if a daughter received an inheritance from his father in law, her third of it was put (all the state would be divided equally between S., J. and D.). The mandatory share for ya should not be less than half of this part, that is, 1/3 must be divided by 2. As a result, the youngest daughter will receive 1/6 of the entire state of his father. O. and K. inherit the remainder of the property, which will be 5/6 or 5/12 for two each.

In the examples explained in what order to calculate the share of the inheritance if the testator mentioned in his posthumous disposal of all acquired condition. When in his will mentions only part of it, Article 1149 of the Code recommends judicial authorities to allocate a compulsory share of undevised and bequests that do more complicated. Sometimes it absorbs legitimate share awarded from that part of the property of the deceased, which was not available in his posthumous disposal.

Зміст:

Спадкові правовідносини регулює Цивільний Кодекс Російської Федерації. Незважаючи на те, що спадкодавець вправі самостійно приймати рішення про те, кому відписувати свої статки, статтею 1149 ЦК України введено поняття про обов'язкову частку у спадщині, яка обмежує свободу заповіту на користь найменш захищених категорій спадкоємців. Відповідно до згаданої статті Кодексу, існує коло осіб, що мають незаперечне право на отримання частини з нажитого стану покійного незалежно від того, згадані вони в його посмертне розпорядженні. Таких людей називають обов'язковими спадкоємцями, а їх частину спадкового майна - обов'язковою часткою.

Спадщина

Список осіб, що мають підставу претендувати на обов'язкову частку

Розглянемо перелік родичів, які, згідно зі статтею 1149 ЦК, мають законні підстави вимагати належну їм частку у спадщині.

Кодекс відносить до них такі категорії громадян:спадкоємці

  • рідних і усиновлених неповнолітніх і непрацездатних дітей померлого;
  • непрацездатних батьків (усиновлювачів) та другого з подружжя;
  • непрацездатних утриманців, яких заповідач містив не менше 1 року до дня настання своєї смерті.

У статті 1148 ЦК РФ (п. 1 і п. 2) під поняття непрацездатних утриманців потрапляють особи, які є законними спадкоємцями померлого і до дня відкриття спадщини не можуть займатися трудовою діяльністю, за умови, що спадкодавець утримував їх не менше року до настання своєї смерті. Факт спільного або роздільного проживання в цьому випадку до уваги не береться. Під це визначення потрапляють і ті особи, які не є законними спадкоємцями, якщо вони протягом року до смерті спадкодавця жили з ним разом і весь цей час перебували на його утриманні.
Непрацездатними особами слід вважати людей, які досягли пенсійного віку (для жінок він настає в 55 років, а для чоловіків - у 60), та інвалідів 1, 2 або 3 групи, які не можуть працювати за станом здоров'я. Пенсіонери-пільговики, які пішли на заслужений відпочинок завчасно в зв'язку з важкими умовами праці, до переліку згаданих вище наступників не входять.
Діти заповідача, які не досягли повноліття (18-ти років) в будь-яких випадках можуть вимагати, щоб їм була присуджена частина власності покійного батька. Той факт, що дитина вже працює і може утримувати себе самостійно або до моменту досягнення вісімнадцятиріччя одружився і сам став батьком, ніяк не впливає на його привілей в отриманні своєї частки зі спадщини.

Трактування пунктів 2-4 ст. 1 149

Пункт 2 ст. 1 149 Цивільного Кодексу Російської Федерації містить інформацію про те, що всі права на обов'язкову частку у спадковому майні компенсуються з тієї частки стану, яка не була заповідана, навіть якщо це обмежить права інших спадкоємців. Якщо такої частини виявилося недостатньо або її зовсім немає, необхідна частка виділяється з майна, яке було відписане іншим спадкоємцям.
Якщо спадкоємець, визнаний законодавством Російської Федерації обов'язковим, був відзначений в заповіті, тоді, відповідно до п. 3 статті 1149 ЦК, в його користь повинно бути зараховано все те, що було йому залишено, включаючи відказ.
Виходячи з п. 4 статті 1149 Цивільного Кодексу, суддя має право зменшити величину обов'язкової частини або зовсім відмовити наступнику в її присудження, якщо з її визначенням виникнуть складності. Таке можливо, якщо обов'язковому спадкоємцю в порядку судового засідання присуджено житлове приміщення, в якому він ніколи не жив, а наступник за заповітом в ньому проживав або використовував його в якості майстерні, дачі або іншого джерела для заробітку. У разі виникнення розбіжностей при підрахунку розмірів цій частині суд завжди враховує фінансовий стан всіх спадкоємців і тільки після цього робить свої висновки.

Додаткова інформація до статті 1149

Існує група правил, яких необхідно дотримуватися при визначенні переліку громадян, яким покладено частка в спадковому стані, а також при обчисленні її розмірів:Спадщину за законом

  • визначаючи виключне право окремих осіб на отримання своєї частки у спадщині, суддя не повинен брати до уваги згоду або незгоду інших спадкоємців майна;
  • не можуть претендувати на обов'язкову частку спадкоємці 2-ий і наступних черг, а також ті, хто отримує спадщину за правом представлення, якщо їх батьки померли до моменту його відкриття. Винятком можуть бути випадки, коли вищеназвані особи перебували на утриманні у покійного;
  • спільне проживання зі спадкодавцем за його життя не дає підстав до виникнення права на частку у спадщині за винятком випадків, коли живуть з ним громадяни визнані його непрацездатними утриманцями (відповідно до пункту 2 ст. 1148 Цивільного Кодексу Російської Федерації);
  • якщо дитину усиновили після смерті одного з батьків або іншої особи, майно якого він мав успадкувати, тоді він не втратив свої переваги, так як до дня відкриття спадщини його правовідносини з заповідачем були розірвані;
  • якщо дитина була усиновлена за життя батьків, тоді він втратив можливість успадковувати їх стан, так як факт усиновлення припиняє всі майнові права та обов'язки між дітьми і біологічними батьками. Зберегти правовідносини з одним з батьків після смерті іншого або зі своїми родичами дитина може тільки при їх безпосередньому бажанні і при вирішенні з боку свого усиновителя;
  • визначаючи величину частки спадщини, суд зобов'язаний врахувати права всіх законних спадкоємців, які були відзначені в посмертному розпорядженні покійного, і виходити із загальної суми всього залишеного спадкового майна (згаданого і незгаданих), включаючи меблі і всі предмети домашнього використання. Якщо спадкоємцю, який претендує на обов'язкову частку, в заповіті було відписане будь-яке майно, воно враховується при визначенні величини його частки у спадщині;
  • згідно з пунктом 1 статті 1149 ЦК, обов'язкова частка, покладена наступнику, повинна становити не менше половини тієї, яку він би отримав при спадкуванні майна на законних підставах. Претендувати на свою частку у спадщині він може тоді, коли його ім'я не було згадано в заповіті або коли розмір відійшов йому майна виявився значно менше, ніж належить;
  • обов'язковий наступник за рішенням суду може бути визнаний негідним, якщо на це є вагомі підстави (стаття 1117 ЦК РФ).

Трохи із застосування статті 1 149 на практиці

заповітДалеко не кожному простій людині зрозуміло, як суд розраховує необхідну частку у спадщині. Щоб простіше було визначити, яким чином вона обчислюється, розглянемо кілька прикладів з судової практики з докладними коментарями.
Приклад 1.
В. залишив своїм рідним братам у спадок належить йому будинок. У той же час в цьому приміщенні разом з ним проживали його законна дружина Р., що досягла пенсійного віку, і їх загальна працездатна 26-річна дочка Н. Крім житла, ніякого іншого стану у В. не виявилося. Р. подала в суд з надією отримати належну їй частину майна.
Спадщину за заповітомУ цьому випадку суд буде розглядати двох законних наступників В., а саме: дружину Р. і дочку Н. Виходячи з статті тисячу сто сорок-два, вони є спадкоємцями 1 черги і при відсутності заповіту успадкували б весь будинок в рівних частинах. Рідні брати В. є наступниками 2 черги, і без наявності заповіту підстав на володіння будинком вони б не мали. Так як Н. - повнолітня і працездатна, вона не може претендувати на обов'язкову частку у стані покійного. Р. є пенсіонеркою та згідно із законом не може працювати, тому їй покладена частина будинку, яка становить не менше половини тієї, яку вона отримала б на законних підставах.
Так як при отриманні спадщини за законом Р. і Н. успадкували б по frac12- будинку, тоді при обчисленні обов'язкової частки Р. повинна отримати половину половини будинку, тобто 1/4.
Рідні брати покійного отримають за заповітом тільки залишилися 3/4 будинку порівну, так як його дружині покладена частина в розмірі frac14-.
Приклад 2.
спадкуванняЗа заповітом, складеним Ф., все його майно повинно бути розділене порівну між сином А., сестрою К. і племінником Р. Непрацездатний син покійного (інвалід 1 групи) є єдиним спадкоємцем 1 черги. Якби не було заповіту, саме він отримав би все стан свого батька. Згідно п. 1 статті 1 149 Цивільного Кодексу РФ, А. повинна успадкувати не менш половини всього того, що отримав би на законних підставах.
Так як заповіт значно ущемляє права А. (він отримує тільки 1/3 частина замість frac12-), тоді обов'язкова частина його стану повинна складати 1/6 частину (з тієї частки, що покладена синові за законом, віднімається частка, покладена за заповітом). З цього випливає, що А. присуджується 1/3 частина спадкового майна за заповітом, а 1/6 він отримує в якості обов'язкового наступника. Відповідно, для К. і Р. розмір спадщини зменшується до frac12- частки на двох або до frac14- на кожного.
Приклад 3.
оформлення спадщиниГ. склав заповіт на свою дочку від першого шлюбу О. і на рідного брата К., розділивши все своє нажите майно між ними порівну. У той же час до моменту смерті Г. у нього залишилися 12-річна дочка від другого шлюбу Я. і працездатна 40-річна дружина С. Якби заповіту не було, вся спадщина Г. було б розподілено між його спадкоємцями першої черги, а саме між О., Я. і С. Розпорядження чоловіка позбавило С. можливості претендувати на його спадкове майно, однак відкрило перед його неповнолітньою дочкою Я. право на отримання своєї частки.
Обчислюючи обов'язкову частину для Я., суд буде використовувати такі підрахунки: якби дочка отримувала спадок від батька за законом, їй було покладено 1/3 його частину (всі стан розділили б порівну між С., Я. і О.). Обов'язкова частка для Я. повинна бути не менше половини цієї частини, тобто, 1/3 необхідно розділити на 2. В результаті молодша дочка отримає 1/6 частину всього стану свого батька. О. і К. успадковують решту майна, яка складе 5/6 на двох або 5/12 на кожного.

У наведених прикладах пояснювалося, в якому порядку розраховують частку у спадщині, якщо спадкодавець згадав у своєму посмертному розпорядженні все нажите стан. Коли ж в заповіті вказана тільки його частину, то стаття 1149 Кодексу радить судовим органам розподіляти обов'язкову частку з незаповіданою і заповіданого майна, що зробити складніше. Іноді її поглинає законна частка, присуджена з тієї частини власності покійного, яка не була зазначена в його посмертне розпорядженні.


» » » Обязательная доля в наследстве