Передача дома и земельного участка по завещанию

Оглавление:

Завещание на дом, квартиру или землю - важнейший документ, который во многом предопределит судьбу будущих наследников. Именно поэтому вопросы верного оформления всех юридических тонкостей при его составлении являются столь значимыми. Необходимо сделать правильные шаги, приняв во внимание каждый из возможных нюансов, поскольку они в итоге могут повлиять на результат процесса передачи собственности.

Завещание

Распределение наследства по закону

В целом законодательство Российской Федерации предусматривает два основных варианта распределения имущества между родственниками гражданина после его смерти: наследование по закону и по завещанию. Наследование по закону - порядок, который применяется в случае отсутствия распоряжений гражданина в отношении принадлежащего ему имущества на момент его смерти. Статья 1141 Гражданского кодекса Российской Федерации устанавливает принцип очередности родственников при вступлении в наследство.
В общей сложности в ГК РФ выделено восемь очередей, каждая из которых является приоритетной по отношению друг к другу. При этом принадлежность лиц к каждой из очередей определяется характером их отношений с наследодателем, которые могут быть основаны на родстве, свойстве или иждивении. Так, к представителям первой очереди относятся дети, родители, супруг или супруга умершего. Таким образом, в случае если у скончавшегося лица имеются наследники первой очереди, между ними будет разделено все его имущество вне зависимости от количества представителей последующих очередей.

Передача собственности по завещанию

Иной порядок будет применяться в случае, если при жизни гражданин позаботился о составлении завещания.

Статья 1119 предоставляет гражданину полную свободу в отношении того, как распорядиться своей собственностью: он может оставить ее любым лицам по своему усмотрению, невзирая на наличие и характер связей с ними.

Дарение
Иначе говоря, круг получателей имущества владельца не ограничен родственниками: в этом качестве могут выступать друзья, знакомые, коллеги и любые другие граждане. При этом, составляя завещание, собственник вправе самостоятельно определять не только состав, но и количество лиц, которые должны будут получить имеющиеся у него активы, к которым может относиться дом, земля, квартира, автомобиль, денежные средства, хранящиеся в банке, и другие ценности и предметы.
Принцип свободы составления завещания предоставляет его автору возможность не только осуществить передачу наследства любым получателям по его желанию, но и лишить имущества любых лиц, которые могли бы претендовать на него, не исключая наследников первой очереди. Например, отец может исключить из документа собственных детей, родителей и жену, оставив все активы, которыми он владеет, своему партнеру по бизнесу.
Такое правило, однако, имеет одно исключение: его составляет необходимость выделения так называемой обязательной доли, зафиксированная в статье 1149 Гражданского кодекса Российской Федерации. В частности, она устанавливает, что несовершеннолетние или нетрудоспособные наследники первой очереди (дети, родители и супруг или супруга наследодателя), а также его нетрудоспособные или несовершеннолетние иждивенцы имеют право на получение обязательной доли вне зависимости от содержания завещания. Иначе говоря, даже если его составитель не указал их в числе получателей имущества или прямо подчеркнул, что исключает их из состава получателей, закон предоставляет им возможность приобретения части его собственности. При этом размер обязательной доли в соответствии с законом должен составлять не менее половины того объема собственности, который данный наследник мог бы получить при реализации законного порядка распределения имущества.
Оформляя завещание, составителю не стоит опасаться за свои права: согласно пункту 5 статьи 1118 ГК РФ, права и обязанности, возникающие вследствие этого документа, вступают в силу не ранее чем в момент открытия наследства. Таким образом, при жизни собственник может самостоятельно и без ограничений, кроме установленных законом, распоряжаться своей собственностью любым образом. При этом, согласно пункту 1 статьи 1130, он в любой момент может изменить содержание своего распоряжения или оформить новое завещание. При этом прежний документ при совершении таких действий автоматически становится недействительным. Аналогичным образом составитель вправе в любое время отменить действие распоряжения, тем самым создав возможность для реализации законного порядка распределения собственности между родственниками после смерти.

Имущество, которым можно распорядиться по завещанию

Наследство
В соответствии со статьей 1120 ГК РФ, собственник вправе распределить по завещанию любую принадлежащую ему собственность. Такое имущество может быть разделено с применением механизма распределения, выбранного по усмотрению составителя. Так, он может указать, каким образом должны быть разделены его активы в натуре между получателями: например, при составлении распоряжения отец может оставить земельный участок и дом жене, еще один дом - дочери, а автомобиль и квартиру - сыну. Другим возможным вариантом является указание долей, в соответствии с которыми активы должны быть разделены между получателями, указанными в документе. Наконец, еще один допустимый способ - простое перечисление получателей в распоряжении. В этом случае собственность гражданина после его смерти будет разделена между ними в равных долях.
Та же статья предоставляет владельцу имущества возможность зафиксировать в своем распоряжении даже указания относительно собственности, которая может быть приобретена им в будущем. Это право может быть полезно людям, которые активно участвуют в экономической жизни и периодически совершают значимые крупные приобретения. Например, гражданин решил составить завещание, распределив все имеющиеся у него на момент его оформления активы: две квартиры, дом и машину. Предположим, он оставил их своему сыну, лишив тем самым наследства жену и родителей. Однако, после того как он составил такое завещание, гражданин приобрел еще два автомобиля и другой дом, которые не были указаны в документе. Таким образом, после его смерти две квартиры, дом и один автомобиль будут переданы сыну, а другие два автомобиля и дом разделены между всеми наследниками первой очереди в равных долях. Таким образом, сын, жена и родители получат по четверти этого объема имущества.

Особенности процедуры: оформление завещания

Оформление документов
Юридическое оформление завещания как любая бюрократическая процедура имеет несколько важных аспектов. Ключевым здесь является то, что оно должно быть составлено в письменной форме и собственноручно подписано собственником в присутствии нотариуса. Однако в некоторых случаях закон допускает действительность документа без нотариального удостоверения. В частности, к ним относятся ситуации, в которых жизни гражданина угрожает опасность. В таком случае он может составить распоряжение относительно своего имущества в простой письменной форме: написать завещание и подписать его в присутствии двух свидетелей, которые впоследствии смогут удостоверить его волю.
Кроме того, немаловажным является и то, что закон предусматривает необходимость полного осознания своих действий гражданином в момент составления документа. Во-первых, это условие подразумевает полный объем дееспособности лица в это время. Во-вторых, у него должны отсутствовать физические недостатки, не позволяющие осознать содержание и значимость его поступка. В-третьих, гражданин не должен находиться под воздействием обстоятельств, мешающих адекватному пониманию сути документа: в частности, он должен обладать достаточным уровнем грамотности для самостоятельного составления распоряжения или прочтения бумаги, которая была составлена нотариусом. Кроме того, он должен в достаточной степени владеть языком, на котором она составлена, чтобы уяснить ее содержание и понимать последствия ее подписания.
Несоблюдение хотя бы одного из этих условий впоследствии может привести к оспариванию завещания и признанию его недействительным. В этом случае все выданные на основании него свидетельства о праве на наследство будут аннулированы, а в случае если на их основании уже выданы свидетельства о праве собственности на какое-либо имущество, в такие документы должны быть внесены соответствующие изменения.

Составление завещания: форма и порядок

Оформление договора
Для того чтобы составить завещание, собственник имущества должен обратиться к нотариусу. Как правило, это подразумевает визит в нотариальную контору, однако, в случае физической невозможности такого визита, возможен выезд нотариуса к составителю завещания. К числу обязательных документов, которые необходимо предъявить специалисту в обоих случаях, относится только паспорт: нотариус не обязан требовать у заявителя бумаги, подтверждающие его право собственности на имущество, указываемое в распоряжении. Вместе с тем идентификация некоторых видов активов после смерти завещателя может потребовать получения дополнительных сведений о них. Например, для автомобиля такой идентификационной информацией выступает государственный номер, для земельного участка - кадастровый номер и так далее. Поэтому указание этих сведений в завещании является полезным в целях облегчения будущей процедуры распределения собственности. В свою очередь, чтобы убедиться, что все идентификационные сведения указаны верно, целесообразно иметь при себе правоустанавливающие документы на имущество, в отношении которого осуществляется распоряжение.

Нелишним будет дополнить, что гражданин вправе распоряжаться только тем имуществом, которое принадлежит ему на правах собственности. Таким образом, прежде чем обращаться к нотариусу с целью оформления завещания, следует удостовериться, что на руках имеются все необходимые документы, подтверждающие право лица распоряжаться активами по своему усмотрению. Достаточно часто встречается ситуация, когда, владея каким-либо имуществом в течение длительного периода, гражданин внезапно обнаруживает, что правильно оформленные правоустанавливающие документы на него отсутствуют. В этом случае, прежде чем обращаться в нотариальную контору, следует оформить необходимые бумаги.
Форма и порядок, согласно которым необходимо оформить завещание, фактически не зависят от характера собственности, передаваемой наследникам. Как указывается в статье 1120, собственник вправе распорядиться любым принадлежащим ему имуществом, оставив дом, землю, квартиру, автомобиль, банковский вклад или другие предметы либо ценности любым лицам по своему усмотрению.

В действительности различия, связанные с характером передаваемой таким образом собственности, возникают лишь на следующем этапе, когда его получатель или получатели начинают оформление наследства. Так, в зависимости от того какой вид собственности подлежит передаче, для выдачи свидетельства о праве на наследство потребуются различные документы. Например, для получения в наследство земельного участка и находящегося на нем дома нужно будет предоставить нотариусу правоустанавливающие документы на эту собственность (например, договор купли-продажи), кадастровый паспорт на земельный участок, кадастровый и технический паспорта на дом, справка об отсутствии задолженностей по дому и земле из налоговой инспекции и выписка из Единого государственного реестра прав на недвижимое имущество и сделок с ним. При этом в зависимости от конкретных обстоятельств наследственного дела нотариус может потребовать предоставления дополнительных документов.

Table of contents:

Testament to a house, apartment or land - an important document which will largely predetermine the fate of future heirs. That is why the questions correct execution of all the legal niceties when drafting is so important. It is necessary to take the right steps, taking into account every possible nuance, as they eventually can affect the outcome of the transfer of ownership of the process.

Will

Distribution of inheritance law

In general, Russian legislation provides for two basic options for the distribution of property between relatives citizen after his death: inheritance by law and under the will. Inheritance by the law - the procedure that is applied in the absence of orders in relation to the citizen of his property at the time of his death. Article 1141 of the Civil Code of the Russian Federation establishes the principle of priority of relatives at the introduction into the inheritance.
In total, the Civil Code of the Russian Federation allocated eight queues, each of which is a priority in relation to each other. At the same time the status of individuals to each of the queues is determined by the nature of their relationship with the testator, which may be based on kinship, property or dependents. Thus, the representatives of the first phase include children, parents, husband or wife of the deceased. Thus, in case the deceased person are the heirs of the first stage, will be divided between all his property, regardless of the number of representatives of the following queues.

The transfer of property by will

Another procedure will be applied if during the life of a citizen took care of the preparation of wills.

Article 1119 provides citizens complete freedom as to how to dispose of his property: it can leave it to any person in its sole discretion, regardless of the presence and character of relations with them.

donation
In other words, the circle of recipients of the owner of the property is not limited to family: This can act as friends, acquaintances, colleagues and any other citizens. At the same time, making a will, the owner has the right to determine not only the composition but also the number of persons who will have to get its available assets, which may include home, land, apartment, car, cash held in the bank, and other valuables and objects.
The principle of freedom of drawing up a will provides it to the author the opportunity not only to transfer to any recipient of the inheritance if it so desires, but also to deprive the property of any person who could lay claim to it, not excepting the heirs of the first stage. For example, a father can be excluded from the document of their own children, parents and wife, leaving all of the assets that it owns, his business partner.
Such a rule, however, is an exception: it is the need for the so-called obligatory share, recorded in Article 1149 of the Civil Code of the Russian Federation. In particular, it establishes that minors or incapacitated heirs of the first stage (the children, parents and spouse of the testator), as well as his dependents, disabled or minors are eligible to receive an obligatory share, regardless of the content of the will. In other words, even if the compiler does not have them in the number of beneficiaries of the property or directly emphasized that excludes them from the recipients, the law gives them the opportunity to purchase part of his property. The size of the mandatory share in accordance with the law should not be less than half the amount of the property, which is the heir could get in the implementation of the legal order of distribution of property.
Making a will, the compiler does not have to fear for their rights: in accordance with paragraph 5 of article 1118 of the Civil Code, the rights and obligations arising from this document shall take effect not earlier than at the time of opening the inheritance. Thus, during the lifetime of the owner can independently and without restrictions, by law, to dispose of his property in any way. At the same time, in accordance with paragraph 1 article 1130, he may at any time change the contents of your order or issue a new will. At the same time the previous document in the commission of such acts will automatically become invalid. Similarly, the compiler may at any time cancel the order, thus creating an opportunity for the implementation of the legal order of the distribution of property between relatives after death.

The property, which can be dispose of by will

Inheritance
In accordance with Article 1120 of the Civil Code, owner has the right to distribute any bequest his property. Such property can be divided using the distribution mechanism, selected at the discretion of the originator. Thus, it may indicate how it should be divided assets in kind between recipients: for example, in the preparation of orders of the father can leave a plot of land and a house wife, another house - the daughter, and the car and an apartment - son. Another option is to specify a share, according to which the assets are to be divided between the recipients listed in the document. Finally, another acceptable way - a simple listing of the recipients in the order. In this case, the property of a citizen after his death, will be divided between them in equal shares.
The same article gives the property owner an opportunity to fix before it even guidance on the property, which can be acquired by him in the future. This right may be useful to people who are actively involved in the economic life and periodically make significant major acquisitions. For example, a citizen decided to make a will, to distribute all available to him at the time of registration of assets: two apartments, a house and a car. Suppose, he left them to his son, thereby depriving the inheritance his wife and parents. However, after he has made such a will, the citizen has acquired two cars and another house, which were not specified in the document. Thus, after his death, two apartments, a house and a car will be handed over to his son, and the other two cars and a house divided between all the heirs of the first queue in equal shares. Thus, son, wife, and parents will receive a quarter of the volume of assets.

Features procedures: registration of wills

Paperwork
Legal registration of wills as any bureaucratic procedure has several important aspects. The key here is that it must be in writing and signed personally by the owner in the presence of a notary. However, in some cases, the law allows the validity of the document without notarization. In particular, this includes situations where a citizen lives in danger. In this case, it may make an order with respect to their property in writing: write a will and sign it in the presence of two witnesses who subsequently be able to ascertain his will.
In addition, important is the fact that the law provides for the need for full awareness of their actions a citizen at the time of writing. Firstly, this condition implies the full amount of capacity in the face this time. Secondly, it should be no physical disabilities that do not allow to realize the content and the significance of his act. Third, citizens should not be under the influence of circumstances that prevent adequate understanding of the essence of the document: in particular, it must have a sufficient level of literacy for self-compilation instructions or read the paper, which has been drawn up by a notary. In addition, it must be sufficiently proficient in the language in which it is made to understand its content and understand the consequences of signing it.
Failure to comply with at least one of these conditions can lead subsequently to contest the will and the recognition it invalid. In this case, all issued on the basis of his certificate of inheritance will be canceled, and if on the basis of already issued certificates of ownership of any property in such documents should be amended accordingly.

Drawing up a will: form and procedure

formal contract
In order to make a will, the property owner must apply to a notary. As a general rule, this implies a visit to the notary's office, however, in the case of physical impossibility of such a visit, it can leave the notary testament to the originator. Among the required documents that must be presented to one skilled in both cases, a passport only applies: a notary is not obliged to require the applicant's paper, confirming his ownership of the property indicated in the order. However, the identification of certain types of assets after the death of the testator may require additional information about them. For example, the vehicle identification information such acts state number, for the land - cadastral number, and so on. Therefore, an indication of such information in the will is helpful in order to facilitate future property distribution procedure. In turn, to ensure that all identification details are correct, it is advisable to be in possession of documents of title to property in respect of which the order.

It is worth to add that a citizen has the right to dispose of only those assets that belong to it by right of ownership. Thus, before turning to a notary public for the purpose of registration of wills, should make sure that their hands are all necessary documents confirming the right of a person to dispose of assets at its discretion. Quite often there is a situation where, owning any property for a long period, a citizen suddenly discovers that properly executed legal documents on him missing. In this case, before turning to the notary office should issue the necessary papers.
The form and the order in which you want to issue a will actually depend on the nature of the property transferred to the heirs. As indicated in Article 1120, the owner has the right to dispose of any property belonging to him, leaving the house, the land, an apartment, a car, a bank deposit or other objects or values to any person for any reason.

In fact, the differences related to the nature of the transferred property in such a way, there are only at the next stage, when the recipient or recipients begin inheritance registration. So, depending on what kind of property is subject to transfer, to issue the certificate of inheritance will require different documents. For example, to inherit the land and house located on it will need to provide notary documents of title to the property (eg, sale and purchase agreement), cadastral passport at land cadastre and technical passport at home, a certificate of absence for the home debt and the land from the tax office and an extract from the Unified state register of rights to immovable property and transactions with him. At the same time, depending on the particular circumstances of the case of inheritance the notary may request additional documents.

Зміст:

Заповіт на будинок, квартиру або землю - найважливіший документ, який багато в чому визначить долю майбутніх спадкоємців. Саме тому питання вірного оформлення всіх юридичних тонкощів при його складанні є настільки значущими. Необхідно зробити правильні кроки, прийнявши до уваги кожен з можливих нюансів, оскільки вони в підсумку можуть вплинути на результат процесу передачі власності.

заповіт

Розподіл спадщини за законом

В цілому законодавство Російської Федерації передбачає два основні варіанти розподілу майна між родичами громадянина після його смерті: спадкування за законом і за заповітом. Спадкування за законом - порядок, який застосовується в разі відсутності розпоряджень громадянина щодо належного йому майна на момент його смерті. Стаття 1141 Цивільного кодексу Російської Федерації встановлює принцип черговості родичів при вступі у спадок.
В цілому у Цивільному кодексі України виділено вісім черг, кожна з яких є пріоритетною по відношенню один до одного. При цьому приналежність осіб до кожної з черг визначається характером їх відносин з спадкодавцем, які можуть бути засновані на родинних стосунках, властивості або утриманні. Так, до представників першої черги відносяться діти, батьки, чоловік або дружина померлого. Таким чином, в разі якщо у померлого особи є спадкоємці першої черги, між ними буде поділено все його майно незалежно від кількості представників наступних черг.

Передача власності за заповітом

Інший порядок застосовуватиметься в разі, якщо при житті громадянин подбав про складання заповіту.

Стаття 1119 надає громадянину повну свободу щодо того, як розпорядитися своєю власністю: він може залишити її будь-яким особам на свій розсуд, незважаючи на наявність і характер зв'язків з ними.

дарування
Інакше кажучи, коло одержувачів майна власника не обмежений родичами: у цій якості можуть виступати друзі, знайомі, колеги і будь-які інші громадяни. При цьому, складаючи заповіт, власник має право самостійно визначати не тільки склад, але і кількість осіб, які повинні будуть отримати наявні у нього активи, до яких може відноситися будинок, земля, квартира, автомобіль, грошові кошти, що зберігаються в банку, і інші цінності і предмети.
Принцип свободи складання заповіту надає його автору можливість не тільки здійснити передачу спадщини будь-яким одержувачам за його бажанням, а й позбавити майна будь-яких осіб, які могли б претендувати на нього, не виключаючи спадкоємців першої черги. Наприклад, батько може виключити з документа власних дітей, батьків і дружину, залишивши всі активи, якими він володіє, своєму партнеру по бізнесу.
Таке правило, однак, має один виняток: його становить необхідність виділення так званої обов'язкової частки, зафіксована в статті 1149 Цивільного кодексу Російської Федерації. Зокрема, вона встановлює, що неповнолітні або непрацездатні спадкоємці першої черги (діти, батьки і чоловік або дружина спадкодавця), а також його непрацездатні або неповнолітні утриманці мають право на отримання обов'язкової частки незалежно від змісту заповіту. Інакше кажучи, навіть якщо його укладач не вказав їх в числі одержувачів майна або прямо підкреслив, що виключає їх зі складу одержувачів, закон надає їм можливість придбання частини його власності. При цьому розмір обов'язкової частки відповідно до закону повинен становити не менше половини того обсягу власності, який даний спадкоємець міг би отримати при реалізації законного порядку розподілу майна.
Оформляючи заповіт, упорядника не варто побоюватися за свої права: згідно з пунктом 5 статті 1118 ГК РФ, права і обов'язки, що виникають внаслідок цього документа, набирають чинності не раніше ніж в момент відкриття спадщини. Таким чином, за життя власник може самостійно і без обмежень, крім встановлених законом, розпоряджатися своєю власністю будь-яким чином. При цьому, згідно з пунктом 1 статті 1130, він в будь-який момент може змінити зміст свого розпорядження або оформити новий заповіт. При цьому колишній документ при здійсненні таких дій автоматично стає недійсним. Аналогічним чином укладач вправі в будь-який час скасувати дію розпорядження, тим самим створивши можливість для реалізації законного порядку розподілу власності між родичами після смерті.

Майно, яким можна розпорядитися за заповітом

Спадщина
Відповідно до статтею 1120 ЦК РФ, власник має право розподілити за заповітом будь-яку належну йому власність. Таке майно може бути поділене із застосуванням механізму розподілу, обраного на розсуд упорядника. Так, він може вказати, яким чином повинні бути розділені його активи в натурі між одержувачами: наприклад, при складанні розпорядження батько може залишити земельну ділянку і будинок дружині, ще один будинок - дочки, а автомобіль і квартиру - синові. Іншим можливим варіантом є вказівка часткою, відповідно до яких активи повинні бути розділені між одержувачами, зазначеними в документі. Нарешті, ще один допустимий спосіб - простий перелік одержувачів в розпорядженні. В цьому випадку власність громадянина після його смерті буде розділена між ними в рівних частках.
Та ж стаття надає власнику майна можливість зафіксувати в своєму розпорядженні навіть вказівки щодо власності, яка може бути придбана ним у майбутньому. Це право може бути корисно людям, які активно беруть участь в економічному житті і періодично здійснюють значущі великі придбання. Наприклад, громадянин вирішив скласти заповіт, розподіливши всі наявні у нього на момент його оформлення активи: дві квартири, будинок і машину. Припустимо, він залишив їх своєму синові, позбавивши тим самим спадщини дружину і батьків. Однак, після того як він склав такий заповіт, громадянин придбав ще два автомобілі і інший будинок, які не були зазначені в документі. Таким чином, після його смерті дві квартири, будинок і один автомобіль будуть передані синові, а інші два автомобіля і будинок розділені між усіма спадкоємцями першої черги в рівних частках. Таким чином, син, дружина і батьки отримають по чверті цього обсягу майна.

Особливості процедури: оформлення заповіту

Оформлення документів
Юридичне оформлення заповіту як будь-яка бюрократична процедура має кілька важливих аспектів. Ключовим тут є те, що воно повинно бути складено в письмовій формі і підписаний особисто власником в присутності нотаріуса. Однак в деяких випадках закон допускає дійсність документа без нотаріального посвідчення. Зокрема, до них відносяться ситуації, в яких життя громадянина загрожує небезпека. В такому випадку він може скласти розпорядження щодо свого майна в простій письмовій формі: написати заповіт і підписати його в присутності двох свідків, які згодом зможуть засвідчити його волю.
Крім того, важливим є і те, що закон передбачає необхідність повного усвідомлення своїх дій громадянином в момент складання документа. По-перше, це умова має на увазі повний обсяг дієздатності особи в цей час. По-друге, у нього повинні бути відсутніми фізичні недоліки, що не дозволяють усвідомити зміст і значимість його вчинку. По-третє, громадянин не повинен перебувати під впливом обставин, що заважають адекватному розумінню суті документа: зокрема, він повинен мати достатній рівень грамотності для самостійного складання розпорядження або прочитання паперу, яка була складена нотаріусом. Крім того, він повинен в достатній мірі володіти мовою, на якому вона складена, щоб усвідомити її зміст і розуміти наслідки її підписання.
Недотримання хоча б одного з цих умов згодом може привести до оспорювання заповіту і визнання його недійсним. В цьому випадку всі видані на підставі нього свідоцтва про право на спадщину будуть анульовані, а в разі якщо на їх підставі вже видані свідоцтва про право власності на будь-яке майно, в такі документи повинні бути внесені відповідні зміни.

Складання заповіту: форма і порядок

оформлення договору
Для того щоб скласти заповіт, власник майна має звернутися до нотаріуса. Як правило, це має на увазі візит до нотаріальної контори, однак, в разі фізичної неможливості такого візиту, можливий виїзд нотаріуса до упорядника заповіту. До числа обов'язкових документів, які необхідно пред'явити фахівця в обох випадках, відноситься тільки паспорт: нотаріус не зобов'язаний вимагати у заявника папери, що підтверджують його право власності на майно, що визначене в розпорядженні. Разом з тим ідентифікація деяких видів активів після смерті заповідача може зажадати отримання додаткових відомостей про них. Наприклад, для автомобіля такої ідентифікаційної інформацією виступає державний номер, для земельної ділянки - кадастровий номер і так далі. Тому вказівка цих відомостей в заповіті є корисним з метою полегшення майбутньої процедури розподілу власності. У свою чергу, щоб переконатися, що все ідентифікаційні відомості вказані вірно, доцільно мати при собі правовстановлюючі документи на майно, щодо якого здійснюється розпорядження.

Незайвим буде доповнити, що громадянин має право розпоряджатися тільки тим майном, яке належить йому на правах власності. Таким чином, перш ніж звертатися до нотаріуса з метою оформлення заповіту, слід упевнитися, що на руках є всі необхідні документи, що підтверджують право особи розпоряджатися активами на свій розсуд. Досить часто зустрічається ситуація, коли, володіючи будь-яким майном протягом тривалого періоду, громадянин раптово виявляє, що правильно оформлені правовстановлюючі документи на нього відсутні. В цьому випадку, перш ніж звертатися до нотаріальної контори, слід оформити необхідні папери.
Форма і порядок, згідно з яким необхідно оформити заповіт, практично не залежать від характеру власності, переданої спадкоємцям. Як вказується в статті 1120, власник має право розпорядитися будь-яким належним йому майном, залишивши будинок, землю, квартиру, автомобіль, банківський вклад або інші предмети або цінності будь-яким особам на свій розсуд.

Насправді відмінності, пов'язані з характером переданої таким чином власності, виникають лише на наступному етапі, коли його одержувач або одержувачі починають оформлення спадщини. Так, в залежності від того який вид власності підлягає передачі, для видачі свідоцтва про право на спадщину будуть потрібні різні документи. Наприклад, для отримання в спадок земельної ділянки і знаходиться на ньому будинку потрібно буде надати нотаріусу правовстановлюючі документи на цю власність (наприклад, договір купівлі-продажу), кадастровий паспорт на земельну ділянку, кадастровий і технічний паспорта на будинок, довідка про відсутність заборгованостей по дому і землі з податкової інспекції та виписка з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним. При цьому в залежності від конкретних обставин спадкової справи нотаріус може зажадати надання додаткових документів.


» » » Передача дома и земельного участка по завещанию