История бани: от седой древности до инноваций xxi века

Оглавление:

Баня – это неотъемлемое понятие для истинно русского человека. Сложно представить, что когда-то, в седой древности бань могло и не существовать.

Традиционная русская баня

Баня благоприятно влияет на кожу и состав крови, улучшает пищеварение и дает заряд бодрости.

А ведь и правда, такое гениальное человеческое изобретение должно было где-то и когда-то появиться. Так кто же был первым счастливчиком, испытавшим на себе благотворное влияние бани?

История создания бани

Схема древнегреческой бани

Схема древнегреческой бани.

Что такое баня? Если под ней подразумевать сам процесс воздействия пара на человека, то баня, как понятие, была еще у древнего человека. Вполне вероятно, что столь блаженное времяпровождение было свойственно еще нашим самым древним предкам. Именно в каменном веке стоит искать источники банного дела. Правда, тогда под баней подразумевалось куда более скромное понятие, а именно - горячие камни, от которых исходил пар. Уже тогда человек почувствовал, что пар благотворно влияет на его организм, прибавляет сил, помогает быстрее отдохнуть и вновь отправиться за добычей.

Существует несколько теорий относительно того, как человек обнаружил столь полезные свойства бани. Одна из легенд гласит, что история бани началась с открытия горячего источника. Разогретые камни источали пар, который казался очень приятным и бодрящим. Вторая идея говорит о том, что на очаг в жилище человека попала влага, и камни, из которых он был сложен, источали пар, понравившийся человеку. Но какой бы вариант ни оказался правильным, понятно одно - целебные свойства пара знакомы очень давно.

Египетская история

Уже в более цивилизованном и знакомом нам виде бани появляются в Древнем Египте. Там с их приятным и полезным воздействием знакомятся еще за шесть тысяч лет до нас с вами. Жрецы и высшие сословия общества придавали невероятное значение чистоте тела. Они омывались четырежды за день, дважды этот ритуал совершался ночью и дважды днем. Такой ритуал часто проводился именно с использованием бань, так как кроме чистоты, египтяне почитали массаж, умеренность в пище, что в комплексе позволяло сохранить молодость души и тела. А массаж после бани считался одним из наиболее целебных методов врачевания. Тогдашняя египетская медицина была признана одной из лучших, а врачи не обходились без водных процедур и неустанных рекомендаций пара и бани.

Древняя Индия и Греция

После египтян желание чистоты и отдыха захватило Индию (это случилось примерно за две тысячи лет до нашей эры). Здесь бани использовались и как прекрасное лечебное средство, и как источник личной гигиены.

Древняя Греция также не обошла стороной целебное воздействие пара. Здесь бани появились изначально у спартанцев. Они выглядели, как круглые небольшие здания, по середине которых имелся открытый очаг, где и нагревались камни, а также поддерживалась высокая температура внутри.

Римский культ бани

Схема римской бани

Схема римской бани.

Особенной любовью пользовались бани в Древнем Риме, тут парение превратилось в настоящий культ, который захватил всех: от мала до велика, от богатого до бедного. Именно в Риме впервые появляется подразделение на частные и общественные бани.

Частные бани служили дополнением роскошных дворцов, богатые римляне парились раз в день, превращая это в настоящий культ. Баня тут не ограничивалась исключительно наличием парной, здесь имелись обширные помещения для физических упражнений, массажа, удобные комнаты отдыха. Римляне в банях отдыхали не только телом, но и душой. Здесь общались на философские темы, рисовали, писали стихи, учились, пиршествовали, любили и расставались… При банях даже создавались отдельные библиотеки. На одной из стен древней бани была найдена надпись: «Баня, любовь и радость – до старости вместе». Эта надпись как нельзя лучше выражает отношение римлян к парилке. Именно тут появились общественные бани – термы, куда могли ходить обычные горожане. Отличительной чертой термов была роскошь и красота. Здесь везде красовался мрамор, мозаика в бассейнах, серебро и золото в отделке, драгоценные металлы рукомойников. И все это для простых смертных, а не императоров и знатных римлян.

Уже к концу первого века до нашей эры в Древнем Риме было построено более 150 общественных бань, каждая из которых могла служить образцом красоты и роскоши. В римских банях было несколько отделений для потения: с традиционной печкой и камнями, на которые выливалась вода (русская баня), а также парильни с сухим горячим воздухом (сауна).

Бани в Древнем Риме были не только средством гигиены и прекрасным способом провести время, они считались активным средством борьбы почти со всеми существующими болезнями. Асклепиад – знаменитый врач того времени – утверждал, что самое главное для выздоровления - это умеренная физическая нагрузка, чистота тела, диета, прогулки и хороший настрой. Именно баня давала практически половину успеха в выздоровлении, по мнению Асклепиада ( за такое пристрастие к баням его прозвали «купальщиком»). Он оказался прав, термы действительно позволяли римлянам хорошо себя чувствовать и в полной мере наслаждаться жизнью.

Русская баня сквозь призму веков

Схема отопления римской бани

Схема отопления римской бани.

История русской бани начинается еще в V веке. Уже тогда баня была известна по всей территории славянских земель, ею пользовались и князья, и простой люд, и богатые купцы, никто не пренебрегал таким удовольствием. Тогда баня имела много названий, именовали ее и мыльней, и мовней, и влазней (откуда и происходит украинское название бани – лазня), называлась баня также мовью. Но, несмотря на разные названия, функции у бани были не только и не столько гигиеническими, сколь обрядовыми. Так, перед большими праздниками или венчанием обязательно предписывалось посетить баню. Этот поход в парную сопровождался специальными обрядами и традициями.

Русская баня, а также весь обряд парной вызывал интерес у многих путешественников, например,  многое о русской традиции банного дела писал Олеарий, известный ученный и путешественник. Немец с удовольствием наблюдал за процессом парения в бане и говорил, что русский люд очень крепко держится за традицию омовения в банях. Практически в каждом городе, селе и даже селении были частные и общественные бани, куда ходили все: от мала до велика.

Процесс омовения глазами иностранца выглядел так: люди заходят в нагретую комнату, где на камни льют воду, и парятся до изнеможения. После этого они выбегают на улицу и окатывают себя холодной водой, или катаются в снегу, чтобы потом снова вернуться в парную. Разгоряченная кожа, красные тела и веселые крики сопровождают этот процесс, и самое непостижимое, что всем это нравится. По мнению путешественника, именно нелюбовь Лжедмитрия к бане открыла в нем чужака.

Схема семейной бани с дровяной печью

Схема семейной бани с дровяной печью.

Построить свою баню мог каждый, кто обладал достаточным количеством земли, поэтому семейные бани были очень популярными на Руси. Каждый горожанин и богатый селянин строил свою парную, где и собиралась вся семья, чтобы попариться, помыться и отдохнуть. Частные бани топились по субботам. Именно этот день считался банным и практически все семьи в полном составе отправлялись париться. Причем в домашних банях парились и мылись все вместе: мужчины, женщины и дети.

Кроме домашних, существовали также общественные бани, так называемое «торговые». Изначально эти бани также были общими, там одновременно парились и мужчины и женщины, наслаждаясь отдыхом и благотворным влиянием парилки. Но после 1743 года женские и мужские парилки были разделены, соответственно, женщинам не разрешалось заходить в мужские парные, а мужчинам не дозволялось посещать женские отделы бани.

На Руси баня кардинально отличалась от своей римской предшественницы, тут бани строились исключительно из дерева, а не из мрамора. Кроме того, русская баня не отличалась особенными изысками, выглядела просто и скромно. Все было подчинено главной цели оздоровления и отдыха. Кроме того, присутствовала только одна парилка, где температура изменялась в зависимости от высоты, чем выше полка – тем горячее. Таким образом, экономилось пространство, а простота конструкции позволяла заиметь баньку каждому.

В селах бани строили на берегу рек или озер, чтобы прямо из парилки можно было окунуться в прохладную воду. Для нагрева бани использовались печки, тепло от которых шло непосредственно в баню, раскаляя камни, на которые потом плескалась вода. В помещении бани было всего две комнаты – сама парилка, где и проходил банный процесс, а также предбанник, где раздевались, отдыхали между заходами баню, общались. Внешне баня выглядела, как небольшой бревенчатый домик, для его постройки не рисовали планы, а все секреты банного дела держали в голове, передавая по наследству.

Схема семи русских веников

Схема семи русских веников.

Особенностью русской бани являлись веники, париться с вениками - чисто русская традиция, неизвестная более ни в одной стране. Березовый веник, хорошенько распаренный и нагретый, создавал эффект массажа, глубокого, согревающего и бодрящего. Такое новшество в банном деле прекрасно воздействует на кожу, улучшает кровообращение, помогает прогреться.

Бани на Руси ценили за их лечебное воздействие, оздоровление и закалывание организма. Такие полезные свойства были открыты еще в X веке. Баня тогда была впервые устроена в печерском монастыре, где монахи опробовали на себе воздействие пара.

Кстати, вместе с классическими торговыми и домашними деревянными бани возводились на Руси и каменные бани, походившие своим устройством на древние римские термы. Например, первая каменная баня была сооружена в 1090 году в Переяславле и пользовалась невероятной популярностью среди горожан.

Еще одну веху в популярности русских бань поставил Петр 1, который сам был заядлым парильщиком и всячески популяризировал это полезное занятие. За время его правления в Петербурге не взимался никакой налог за строительство любого вида бань и парилок.

У русского человека была настолько сильная любовь к бане, что даже за ее неимением пытались воссоздать эффект парной. В горло самой обыкновенной печи, в которой готовили и которой отапливали помещение, клали доску, на которую ложился человек. Заслонкой закрывали горло печи и получался хороший банный эффект, а когда на стенки печки поливали водой, внутри лился аромат горячего хлеба. Такой способ использовали и для парения стариков, которым было тяжело посещать настоящую баню.

Банные традиции средневековой Европы

Схема турецкой бани

Схема турецкой бани.

После победы Христианства над язычеством Римской империи банные традиции в Европе умирали, большинство роскошных терм были преобразованы в храмы. А сама традиция общественных умывален сходила на нет. Но на смену почти умершим римским традициям пришли турецкие. Из крестовых походов была привезена идея хаммам, которая довольно быстро популяризировалась. Уже к середине XIII века практически в каждом городе Европы была своя парная, немного напоминавшая турецкие бани, немного сохранившая традиции римских терм.

В Скандинавии банные традиции развивались по-своему и были подчинены местному климату. Здесь процветали сухие парилки, так называемые сауны, которые позволяли прогреться и при этом прекрасно закалять тело, что было немаловажно в климатических условиях тех мест.

В середине XIII века была запрещено общее купание в банях мужчин и женщин, но это не предусматривало устройство отдельных парилок, а предполагало разделение дней на мужские и женские. Но это не помешало проводить в банях кутежи и баня, несмотря на то, что многие медики били на сполох, оставалась местом тайных встреч, пьяных гулянок и других развлечений. Именно в этот период в Европе для постройки бани начинают требовать лицензии. Подобные лицензии можно было купить, взять в аренду или получить по наследству. С этого момента баня становится выгодным бизнесом, а обладатель лицензии может гарантировать себе безбедное существование, сооружая баню, или предоставляя имеющуюся лицензию в аренду. Стоит отметить, что лицензии выдавались навечно, соответственно, наследники могли использовать ее по собственному усмотрению.

Схема современной бани

Схема современной бани.

Не менее почетной в то время была и роль банщика, им мог быть как сам хозяин бани, так и нанятый человек. Но к банщику выдвигались весьма высокие требования. Это должен был быть человек старше пятнадцати лет, умеющий читать и писать, знающий арифметику и обладающий определенными познаниями в языках. В функции банщика входило присматривать за топками, купальнями, содержать баню в порядке и распоряжаться всем имеющимся в бане персоналом. Банщик считался мастером на все руки, его охотно брали на работу, он пользовался уважением горожан, очень неплохо зарабатывал и знал множество тайн, которыми пользовался по своему усмотрению.

С течением времени бани зажили недоброй славы, этому способствовала и церковь. Бани стали постоянным местом увеселений, рассадником множества болезней и просто непристойным занятием. За несколько десятилетий в столицах Европы было уже невозможно разыскать баню, а к 1900 году таковых не осталось даже в небольших городках. Найти настоящую парилку можно было лишь в Альпийских селениях, странах Балтики, Финляндии и северных регионах России. Именно тут банная культура изначально закладывалась на основе стремления к здоровью, отдыху и душевному равновесию. Здесь бани сохраняли свой истинный смысл, давно потерянный в Европе.

Банная легенда Москвы – сандуновские бани

Наверное, в Москве, да и во всей России не сыскать более знаменитых бань, чем сандуновские. О них слышал каждый москвич, практически каждый приезжий и, конечно же, каждый любитель бани, вне зависимости от места проживания.

Сандуновские бани

Сандуновские бани отвечают всем гигиеническим нормам и в то же время являются настоящими произведениями искусства.

Действительно сандуновские бани – это своего рода символ банного искусства России, это не только старейшие парилки в Москве, существующие и процветающие и поныне, но и настоящее произведение искусства, с соблюдением всех гигиенических норм. Их нередко именуют «Царь-банями», роскошью парилок этого заведения не пренебрегали ни короли, ни политики.

История сандуновских бань довольно интересно и примечательна. Появились они еще в XVIII веке, и свое имя им дал известный актер и служака двора Екатерины ІІ – Сила Николаевич Сандунов. Была у господина Сандунова жена, обладавшая прекрасным, просто ангельским голоском – Елизавета Уранова. Ее талантом прониклась сама императрица и взялась живейшим образом устраивать жизнь семейства, подарив певице неслыханной красоты драгоценности на весьма приличную сумму. Именно эти драгоценности и стали стартовым капиталом семейства. Продав их, господин Сандунов прикупил земель на берегу Неглинной, земли тогда были недорогими и получился весьма неплохой участок, к которому впоследствии он прибавил участки своих соседей, постепенно выкупая земли по берегу реки.

На образовавшейся территории были снесены все строения и сооружены настоящие каменные бани. Это было новинкой для России, так как ранее все бани в стране были исключительно деревянными, но новое строение привлекало все больше и больше внимания. В постройке учитывались всевозможные факторы: от гигиенических норм, до противопожарной безопасности. В результате бани прекрасно пережили пожар 1812 года и существовали на протяжении более чем восьмидесяти лет, сменив за это время не одного хозяина, но оставив себе имя первооснователя.

Схема бани с печью-каменкой

Схема бани с печью-каменкой.

Правда, поменяв несколько владельцев и попав в руки господина Ганецкого, бани отправляются под снос, но с целью возведения на том же месте еще более роскошных парилок, которые превосходили своей красотой все существующее в банном деле. К тому времени речушка, на которой стояли бани, уже упрятана в подземный коллектор, что существенно упрощает строительство и делает санитарные условия участка еще лучше.

К 1896 году грандиозный по своим размахам банный проект почти закончен, несколько зданий включают сразу и отель, и квартиры служащих, и несколько магазинов, и огромное разнообразие бань. Тут были и более дешевые парилки с комфортными условиями без излишеств, и роскошные бани, предназначение для высшего сословия. В этих парилках было все, начиная от библиотек и комнат отдыха, и заканчивая роскошным бассейном. Отделка поражала воображение, внутреннее убранство напоминало роскошь терм Рима. Кроме всего это богатства, имелись два вида парных: классическая русская банька и ирландский вариант парной.

В целом Сандуновские бани вмещали три разновидности парных: по 50 копеек – это были элитные парные со всеми удобствами, более дешевый и экономный вариант – по 20 копеек. И, наконец, бани для бедняков и простых горожан по 5 копеек. В цену, нужно отметить, уже входила бесплатная мочалка и веник.

Довольно гибкая ценовая политика и прекрасное расположение бань быстро сделали их популярными среди всех слоев населения. Но цена и удобство были не единственными причинами популярности Сандуновских бань. Особенностью этих бань стала высочайшая гигиеничность, еще при их строительстве учитывались абсолютно все требования и правила гигиены, которые в то время были разрознены и действовали по отдельности. В бане абсолютно все можно мыть и чистить, от чехлов на стульях и занавесок, и до пола, стен и потолка. Благодаря такой устойчивости материалов, чистки тут проводись почти ежедневно, что привело к потрясающему результату – за всю историю практически ни единственного случая заболеваний или эпидемий, хоть как-то связанных с Сандуновскими банями.

Схема водоснабжения бани

Схема водоснабжения бани.

Воду в бани доставляли отдельным водопроводом от Бобъегорской плотины, что гарантировало ее чистоту. Кроме того, для питья использовалась вода из вырытого на территории комплекса артезианского источника глубиной около 750 футов. Для поддержания образцовой чистоты среда и пятница были санитарными днями, когда все, вплоть до мельчайших деталей, проверялось, чистилось и отмывалось. Кроме того, налаженная система вентиляции позволяла осуществлять быструю и качественную очистку воздуха, а электрическое освещение предохраняло от появления копоти и гари.

Сандуновские бани, благодаря качеству строения и соблюдению всех санитарных норм, и поныне остаются одним из самых популярных мест в Москве, и, как ни парадоксально это звучит, являются символом русских банных традиций, хотя их устройство совсем не отвечает исконно русским представления о бане из дерева с маленьким предбанником и минимумом удобств.

Остается отметить, что история бань весьма многолика и разнопланова. Каждый народ обладает собственной историей создания парилок, их развития и способов применения. Где-то понятия о банях пересекались, смешивались, создавая новые симбиозы, а попадая в другие уголки, обрастали местными верованиями, приспосабливались. Но при этом практически нет народов, где бы банные традиции не существовали вовсе.

Объединяет все бани и общее начало, положенное еще древним человеком. И сколь бы разными ни были бани народов мира, будь то термы, сауны, парильни или помывочные, все они подчиняются единому правилу – нести пользу человеку, укреплять организм, улучшать здоровье, возвращать силы и возобновлять иммунитет.

Давайте прислушаемся к опыту наших предков и откроем для себя всю прелесть целебного воздействия пара, магической атмосферы парной и прекрасного чувства ободрения, которое окутывает нас после банной процедуры.

Table of contents:

Bath - is inherent to the notion of truly Russian. It is difficult to imagine that once, in ancient times the baths could not exist.

A traditional Russian sauna

Bath has a positive effect on the skin and the blood, improves digestion and gives energy boost.

And it's true, is a brilliant human invention was somewhere and sometime appear. So who was the first lucky to have experienced the beneficial effects of the bath?

The history of the bath

Driving Greek baths

Driving the Greek bath.

What is a sauna? If its means the process of a pair of human exposure, the sauna, as a concept, was still at the old man. It is likely that such a blissful pastime was peculiar even our most ancient ancestors. It is in the stone age is to find sources of bath business. However, then a bath meant a much more modest concept - namely, the hot stones from which proceeded pairs. Even then, people felt that the steam has beneficial effects on his body, gaining strength, helps to quickly relax and again go after prey.

There are several theories on how people found these useful properties of the bath. One legend says that the history of the bath began with the opening of a hot spring. Warmed stones exhaled vapor, which seemed very pleasant and invigorating. The second idea suggests that the locus of human habitation is wet and the stones of which it was built, gave off steam, a favorite person. Whatever option nor was correct, one thing is clear - the healing properties of a pair of familiar for a long time.

Egyptian history

Already in more civilized and familiar to us as the bath appeared in ancient Egypt. There, with their pleasant and helpful influence acquainted even six thousand years before us. Priests and upper classes of society gave the incredible value of the body clean. They were washed four times per day, twice the ritual was accomplished twice during the day and at night. This ritual is often performed with the use of the baths, since in addition to cleanliness, Egyptians revered massage, moderation in food, in the complex allowed to preserve youthfulness of soul and body. A massage after the bath is considered one of the most healing methods of healing. The then Egyptian medicine was recognized as one of the best, and doctors did not do without water procedures and tireless recommendations steam bath.

Ancient India and Greece

After the Egyptians desire purity and India captured the rest (this happened about two thousand years BC). Here baths and used as a great therapeutic tool and as a source of personal hygiene.

Ancient Greece was also not spared the healing effect of steam. Here baths were originally from the Spartans. They looked like small round building in the middle of which there was an open hearth where stones were heated and maintained a high temperature inside.

Roman cult bath

Driving Roman Baths

The scheme of the Roman baths.

Special love baths used in ancient Rome, then hover turned into a cult, which captured all: from small to large, from the rich to the poor. It was in Rome for the first time there is a division of private and public baths.

Private baths complement the luxurious palaces, wealthy Romans soared times a day, turning it into a cult. Room here was not limited solely by the presence of steam, there were extensive facilities for physical exercise, massage, comfortable lounges. The Romans in the baths rest not only the body but also the soul. There communicated on philosophical themes, painted, wrote poetry, studied, feasting, loved and parted ... If even baths create a separate library. On one of the walls of the ancient baths inscription was found: "Banya, love and joy - to be old together." This message could not be better expresses the attitude of the Romans to the steam room. It is here that there were public baths - baths, where ordinary citizens could walk. A distinctive feature of the term had the luxury and beauty. It flaunted everywhere marble, mosaic in pools, silver and gold in the decoration, the precious metal hand washing basins. And all this for mere mortals, not emperors and noble Romans.

By the end of the first century BC in ancient Rome it was built more than 150 public baths, each of which could serve as a model of beauty and luxury. The Roman baths were a few branches to sweat: a traditional stove and stones, which poured water (Russian sauna) and steam room with dry hot air (sauna).

Baths in Ancient Rome were not the only means of hygiene, and a wonderful way to pass the time, they were considered as an active means of dealing with almost all existing diseases. Asklepiad - famous physician of the time - claimed that the most important for recovery - it is moderate exercise, body cleanliness, diet, walking and a good attitude. That room gave almost half of success in recovery, according to Asclepiades (for such fondness for baths he was nicknamed "bather"). He was right, the terms actually allowed the Romans to feel good and fully enjoy life.

Russian bath through the prism of centuries

Driving heating Roman Baths

The scheme of heating of the Roman baths.

History of the Russian bath begins in the V century. Even then, the bath was known throughout the Slavic lands, it was used, and the princes, and the common people, and wealthy merchants, no man despise such a pleasure. Then the room had a lot of names, and called it a soap, and movney and Vlaznev (hence the name of the Ukrainian baths - Spa), also called bath movyu. But despite the different names, function in the bath was not only and not hygienic as it is ritual. So, before big holidays or wedding necessarily instructed to go to the sauna. This trip to the steam room accompanied by special rituals and traditions.

Russian bath, and the whole ritual of steam caused the interest of many travelers, for example, much of the Russian bath tradition affairs wrote Olearius, a famous scientist and traveler. The German enjoyed watching the process of floating in the bath and said that the Russian people are very firmly holds the tradition of bathing in baths. In almost every city, village, and even the village had private and public baths, where there were everything from small to large.

The process of washing the eyes of a foreigner looked like this: people come into a heated room, where the stones poured water, and soared to the point of exhaustion. Then they ran out into the street and doused himself with cold water, or ride in the snow, then again to return to the steam room. Excited skin, red body and the merry shouts accompany this process, and the most inconceivable that everybody likes it. According to the traveler, it is a dislike to Falsdmitry bath opened in him a stranger.

Driving a family bath with wood burning stove

Driving a family bath with wood burning stove.

Build your bath could anyone who has enough land, so the family baths were very popular in Russia. Every citizen and rich peasants built a steam room, and where the whole family is going to warm up, bathe and relax. Private baths were heated on Saturdays. This day was considered a bathrobe and virtually all families in full force went to bathe. And at home soared baths and wash all together: men, women and children.

In addition to the home, there were also public baths, so-called "commercial". Initially, these baths were common, while there soared both men and women enjoying the rest and the beneficial influence of steam. But after the 1743 male and female steam rooms were divided, respectively, women were not allowed to enter the men's doubles, men and women were not allowed to visit departments baths.

In Russia Bath radically different from their Roman predecessors, there baths were built entirely of wood, not marble. In addition, Russian bath did not differ special delights, look simple and modest. Everything was subordinated to the main goal of rehabilitation and recreation. In addition, the present only one steam room, where the temperature is varied depending on the altitude, the higher shelf - so hot. Thus, space savings, and ease of design allowed each get hold of a bathhouse.

In the villages built baths on the banks of rivers or lakes, so right out of the steam room can be a dip in the cool water. For heating baths used the stove, the heat of which went directly to the bath, red-hot stones, which are then splashed water. In the room there were only two bath rooms - Steam itself, where he held a dressing process, as well as a waiting room, where undressed, rested between taps bath communicated. Externally room looked like a small log cabin, for its construction did not draw plans, and all the secrets of the bath things kept in mind, passing by inheritance.

Scheme of seven Russian brooms

Scheme of seven Russian brooms.

The peculiarity of Russian baths were brooms, steam with brooms - a purely Russian tradition, unknown more than in any other country. Birch broom, carefully steamed and heated, creating the effect of massage, deep, warming and invigorating. This innovation in the sauna really great effect on the skin, improves blood circulation, helps to warm up.

Saunas in Russia appreciated for their curative effects, healing and stabbing the body. These beneficial properties were discovered in the X century. Bath time was first arranged in the Pechersk monastery, where the monks have tested the impact of steam.

By the way, along with classic trade and household wooden baths were built in Russia and stone baths, hiking their device to the ancient Roman baths. For example, the first stone bath was built in 1090 in Pereyaslavl and enjoyed incredible popularity among the townspeople.

Another milestone in the popularity of Russian baths set 1 Peter, who himself was an avid bathers and strongly popularized this useful exercise. During his reign in St. Petersburg not charge any tax for the construction of any kind of saunas and steam rooms.

The Russian man was so strong love for the bath, even for its lack of trying to recreate the effect of steam. In the throat the most ordinary furnace, which was prepared and a heated room, put a board on which lay people. Flap closes the furnace throat and gets a good dressing effect, and when the oven walls poured water poured inside the aroma of hot bread. This method was used for floating the elderly, which was hard to attend real bath.

Air traditions of medieval Europe

Driving Turkish bath

Driving a Turkish bath.

After the victory of Christianity over paganism Roman bath tradition in Europe died, most luxurious term were converted into churches. A tradition of public umyvalen she came to naught. But to replace the nearly dead by the Roman tradition came to Turkish. From the Crusades it had brought the idea of a hammam, which rather quickly popularized. By the middle of the XIII century, practically had a steam room, a bit like a Turkish bath, a little tradition preserved Roman baths in every city in Europe.

In Scandinavian bathing traditions have evolved in their own way and were subject to the local climate. Here flourished dry steam rooms, saunas so-called, which allowed to warm up and at the same time perfectly to temper the body, which was important in the climatic conditions of those places.

In the middle of the XIII century it was banned total bathing in saunas for men and women, but it did not provide specific device steam rooms, and refers to the separation days to male and female. But that did not stop spending sprees in the baths and sauna, despite the fact that many doctors were beaten on the outbursts remained a place of secret meetings, drunk gulyanok and other entertainment. It was during this period in Europe for the construction of baths are starting to require a license. These licenses can be bought, rented or get by inheritance. Since then, the room becomes a profitable business, and the license holder can guarantee a comfortable life, building a bath, or giving an existing license to rent. It is worth noting that the licenses were issued in perpetuity, respectively, the heirs can use it at their own discretion.

Driving a modern bath

Driving a modern bath.

No less honorable at that time was the role of the bathhouse attendant, it could be either the master bath, and a hired man. But Banshchikov put forward very high requirements. It was supposed to be over the age of fifteen years, who knows how to read and write, who knows arithmetic and having certain knowledge of languages. The bath attendant function was to look after the furnaces, baths, bath contain in order and dispose all the available personnel in the bath. The attendant was considered a master of all trades, he willingly took on the job, he enjoyed the respect of citizens, very good money and knew many secrets, which used at their discretion.

Over time, the baths healed infamous, and this contributed to the church. Saunas have become a permanent place of amusement, a breeding ground for many diseases and simply distasteful. In just a few decades in the capitals of Europe it was no longer possible to find a bath, and by 1900 those left even in small towns. Find a real steam room could only Alpine villages, the Baltic States, Finland and the northern regions of Russia. This is where bathing culture originally was laid on the basis of commitment to the health, relaxation and emotional balance. Here baths retained its true meaning, long lost in Europe.

Bathhouse Moscow legend - Sanduny

Perhaps, in Moscow and throughout Russia will not find the famous baths more than Sandunovskiye. They heard about every Muscovite, almost every visitor and, of course, every fan of baths, regardless of where they live.

Sanduny

Sanduny meet all hygienic standards and at the same time are real works of art.

Indeed Sanduny - a kind of symbol of the bath of art in Russia, it is not only the oldest steam in Moscow, existing and thriving today, but also a work of art, in compliance with all hygiene standards. They are often referred to as "King-baths", a luxury steam rooms of this establishment are not neglected either kings or politicians.

History Sanduny baths quite interesting and noteworthy. They appeared in the XVIII century, and the name they gave the famous actor and campaigner court of Catherine II - The Power Nikolaevich Sandune. Was Herr Sandunova wife has a wonderful, simply angelic voice - Elizabeth Uranov. Her talent imbued with the empress herself and took the liveliest way to organize family life, giving the singer unspeakable beauty jewelry at a very decent amount. These jewels and become a starting capital of the family. By selling them, Mr. Sandune bought land on the banks of the Neglinnaya, then land was inexpensive and we got a very good site, to which he later added portions of its neighbors, gradually buying up land along the river bank.

On formed area were demolished all the buildings and built the present stone baths. This was a novelty in Russia, as previously all baths in the country were very wooden, but the new building has attracted more and more attention. The construction took into account various factors: from the hygienic norms, to fire safety. As a result, bath perfectly survived the fire of 1812 and have existed for more than eighty years, succeeding in that time more than one host, but left his name first founder.

Bath Driving with oven-heater

Driving bath with oven-stove.

True, changed several owners and in the hands of Mr. Ganetsky, baths are sent to be demolished, but the purpose of the construction in the same place even more luxurious steam rooms, which surpassed its beauty all that exists in the sauna business. By the time the creek, on which stood a bath, have hidden in an underground reservoir, which greatly simplifies the construction and makes the sanitary conditions of the site even better.

By 1896, grand in its scale sauna project is almost finished, several buildings at once and include a hotel, apartments and office workers, and several shops, and a huge variety of baths. There were cheaper and steam rooms with comfortable conditions without frills and luxury baths, a destination for the upper class. These steam rooms had everything from libraries and recreation rooms, and ending with a luxurious swimming pool. Finishing struck the imagination, the interior resembled a luxury term of Rome. In addition to all this wealth, there were two types of pair: the classic Russian bathhouse and an Irish version of the steam bath.

Overall Sanduny housed three kinds of paired: 50 cents - it was luxury paired with all the amenities, cheaper and more economical option - to 20 kopecks. And finally, the baths for the poor and ordinary citizens by 5 cents. The price, it should be noted, it is already included free cleansers and broom.

Pretty flexible pricing and excellent location baths quickly made them popular among all strata of the population. But the price and convenience were not the only reasons for the popularity of Sanduny baths. A feature of these baths was the highest hygiene, even in their construction took into account absolutely all the requirements and rules of hygiene, which at that time were scattered and operated separately. In the bath, everything can be washed and cleaned from the chair covers and curtains, and to the floor, walls and ceiling. Thanks to this stability materials, cleaning is conducted here almost every day, which led to amazing results - in the history of almost any single case of disease or epidemics, somehow related Sandunovskiye baths.

Driving bath water

Driving the bath water.

The water in the baths brought separate water supply from the dam Bobegorskoy that guarantee its purity. In addition, used for drinking water from excavated on site artesian source is about 750 feet deep. To maintain the purity of the model Wednesday and Friday were the sanitary days when everything down to the smallest detail, tested, clean and laundered. In addition, the adjusted ventilation system allows for quick and high-quality clean air and electric lighting protects against the appearance of smoke and fumes.

Sanduny, thanks to the quality of the structure and comply with all health standards, and to this day remains one of the most popular places in Moscow and, as paradoxical as it sounds, are a symbol of Russian bath tradition, although the device does not meet native Russian ideas about the bath made of wood with a small waiting room and a minimum of amenities.

It remains to note that the history of the baths is very diverse and has many faces. Every nation has its own history of the steam rooms, their development and applications. Somewhere concept of baths crossed, mixed, creating new symbioses, and getting into the other corners overgrown with local beliefs, adapted. But at the same time almost no people, where bathing tradition did not exist at all.

Combines all baths and a common origin, the situation is even ancient man. And no matter how different or have a bath peoples of the world, be it thermal baths, sauna, steam room or washroom, they are subject to common rules - to bring the benefit of man, strengthen the body, improve health, and to return power to renew the immunity.

Let us listen to the experience of our ancestors and discover for yourself the beauty of the healing effects of steam, the magical atmosphere of the steam room and a nice sense of excitement that envelops us after bath procedure.

Зміст:

Баня - це невід'ємне поняття для істинно російської людини. Складно уявити, що колись, у сиву давнину бань могло і не існувати.

Традиційна російська лазня

Баня сприятливо впливає на шкіру і склад крові, покращує травлення і дає заряд бадьорості.

А й справді, таке геніальне людське винахід мав десь і колись з'явитися. Так хто ж був першим щасливчиком, які пережили у собі сприятливий вплив лазні?

Історія створення лазні

Схема давньогрецької лазні

Схема давньогрецької лазні.

Що таке баня? Якщо під нею розуміти сам процес впливу пара на людину, то лазня, як поняття, була ще у стародавньої людини. Цілком ймовірно, що настільки блаженне проведення часу було властиво ще нашим найдавнішим предкам. Саме в кам'яному столітті варто шукати джерела банної справи. Правда, тоді під банею малося на увазі куди скромніше поняття, а саме - гарячі камені, від яких виходив пар. Вже тоді людина відчула, що пар благотворно впливає на його організм, додає сил, допомагає швидше відпочити і знову відправитися за видобутком.

Існує кілька теорій щодо того, як людина виявив настільки корисні властивості лазні. Одна з легенд говорить, що історія лазні почалася з відкриття гарячого джерела. Розігріті камені випромінювали пар, який здавався дуже приємним і бадьорить. Друга ідея говорить про те, що на вогнище в житло людини потрапила волога, і каміння, з яких він був складний, випромінювали пар, сподобався людині. Але який би варіант не виявився правильним, зрозуміло одне - цілющі властивості пара знайомі дуже давно.

Єгипетська історія

Уже в більш цивілізованому і знайомому нам вигляді лазні з'являються в Стародавньому Єгипті. Там з їх приємним і корисним впливом знайомляться ще за шість тисяч років до нас з вами. Жерці і вищі стани суспільства надавали неймовірну значення чистоті тіла. Митися чотири рази за день, двічі цей ритуал відбувався вночі і двічі вдень. Такий ритуал часто проводився саме з використанням бань, так як крім чистоти, єгиптяни шанували масаж, помірність в їжі, що в комплексі дозволяло зберегти молодість душі і тіла. А масаж після лазні вважався одним з найбільш цілющих методів лікування. Тодішня єгипетська медицина була визнана однією з кращих, а лікарі не обходилися без водних процедур і невпинних рекомендацій пара і лазні.

Стародавня Індія і Греція

Після єгиптян бажання чистоти і відпочинку захопило Індію (це сталося приблизно за дві тисячі років до нашої ери). Тут лазні використовувалися і як прекрасне лікувальне засіб, і як джерело особистої гігієни.

Стародавня Греція також не обійшла стороною цілющий вплив пара. Тут лазні з'явилися спочатку у спартанців. Вони виглядали, як круглі невеликі будівлі, по середині яких був відкритий вогнище, де і нагрівалися камені, а також підтримувалася висока температура всередині.

Римський культ лазні

Схема римської лазні

Схема римської лазні.

Особливою любов'ю користувалися лазні в Стародавньому Римі, тут ширяння перетворилося на справжній культ, який захопив усіх: від малого до великого, від багатого до бідного. Саме в Римі вперше з'являється підрозділ на приватні та громадські лазні.

Приватні лазні служили доповненням розкішних палаців, багаті римляни парилися раз в день, перетворюючи це в справжній культ. Баня тут не обмежувалася виключно наявністю парної, тут були великі приміщення для фізичних вправ, масажу, зручні кімнати відпочинку. Римляни в лазнях відпочивали не тільки тілом, а й душею. Тут спілкувалися на філософські теми, малювали, писали вірші, вчилися, бенкетували, любили і розлучалися ... При лазнях навіть створювалися окремі бібліотеки. На одній зі стін древньої лазні було знайдено напис: «Баня, любов і радість - до старості разом». Цей напис якнайкраще висловлює ставлення римлян до парильні. Саме тут з'явилися громадські лазні - терми, куди могли ходити звичайні городяни. Відмінною рисою термів була розкіш і краса. Тут всюди красувався мармур, мозаїка в басейнах, срібло і золото в обробці, дорогоцінні метали умивальників. І все це для простих смертних, а не імператорів і знатних римлян.

Вже до кінця першого століття до нашої ери в Стародавньому Римі було побудовано більше 150 громадських лазень, кожна з яких могла служити зразком краси і розкоші. У римських лазнях було кілька відділень для потіння: з традиційною піччю і камінням, на які виливалася вода (російська лазня), а також парильні з сухим гарячим повітрям (сауна).

Лазні в Древньому Римі були не тільки засобом гігієни і прекрасним способом провести час, вони вважалися активним засобом боротьби майже з усіма існуючими хворобами. Асклепіад - знаменитий лікар того часу - стверджував, що найголовніше для одужання - це помірне фізичне навантаження, чистота тіла, дієта, прогулянки і хороший настрій. Саме лазня давала майже половину успіху в одужанні, на думку Асклепіада (за таке пристрасть до лазень його прозвали «купальщиком»). Він мав рацію, терми дійсно дозволяли римлянам добре себе почувати і в повній мірі насолоджуватися життям.

Російська лазня крізь призму століть

Схема опалення римської лазні

Схема опалення римської лазні.

Історія російської лазні починається ще в V столітті. Уже тоді лазня була відома по всій території слов'янських земель, нею користувалися і князі, і простий люд, і багаті купці, ніхто не нехтував таким задоволенням. Тоді лазня мала багато назв, іменували її і мильні, і мовно, і Влазнія (звідки і походить українська назва лазні - лазня), називалася лазня також мовью. Але, не дивлячись на різні назви, функції у лазні були не тільки і не стільки гігієнічними, як обрядовими. Так, перед великими святами або вінчанням обов'язково пропонувалося відвідати баню. Цей похід в парну супроводжувався спеціальними обрядами і традиціями.

Російська лазня, а також весь обряд парної викликав інтерес у багатьох мандрівників, наприклад, багато про російській традиції банної справи писав Олеарій, відомий учений і мандрівник. Німець з задоволенням спостерігав за процесом ширяння в лазні і говорив, що російський народ дуже міцно тримається за традицію обмивання в лазнях. Практично в кожному місті, селі та навіть селищі були приватні та громадські лазні, куди ходили всі: від малого до великого.

Процес обмивання очима іноземця виглядав так: люди заходять в нагріту кімнату, де на камені ллють воду, і паряться до знемоги. Після цього вони вибігають на вулицю і обливають себе холодною водою, або катаються в снігу, щоб потім знову повернутися в парну. Розпалена шкіра, червоні тіла і веселі крики супроводжують цей процес, і саме незбагненне, що всім це подобається. На думку мандрівника, саме нелюбов Лжедмитрія до лазні відкрила в ньому чужинця.

Схема сімейної лазні з дерев'яною піччю

Схема сімейної лазні з дерев'яною піччю.

Побудувати свою лазню міг кожен, хто володів достатньою кількістю землі, тому сімейні лазні були дуже популярними на Русі. Кожен городянин і багатий селянин будував свою парну, де і збиралася вся родина, щоб попаритися, помитися і відпочити. Приватні лазні топилися по суботах. Саме цей день вважався банним і практично всі сім'ї в повному складі відправлялися паритися. Причому в домашніх лазнях парилися і милися все разом: чоловіки, жінки і діти.

Крім домашніх, існували також громадські лазні, так зване «торгові». Спочатку ці лазні також були загальними, там одночасно парилися і чоловіки і жінки, насолоджуючись відпочинком і благотворним впливом парилки. Але після 1743 року жіночі та чоловічі парилки були розділені, відповідно, жінкам не дозволялося заходити в чоловічі парні, а чоловікам не дозволялося відвідувати жіночі відділи лазні.

На Русі лазня кардинально відрізнялася від своєї римської попередниці, тут лазні будувалися виключно з дерева, а не з мармуру. Крім того, російська лазня не відрізнялася особливими вишукуваннями, виглядала просто і скромно. Все було підпорядковано головній меті оздоровлення та відпочинку. Крім того, була присутня тільки одна парилка, де температура змінювалася в залежності від висоти, чим вище полку - тим гаряче. Таким чином, економія простору, а простота конструкції дозволяла отримати баньку кожному.

У селах лазні будували на березі річок чи озер, щоб прямо з парилки можна було зануритися в прохолодну воду. Для нагріву лазні використовувалися грубки, тепло від яких йшло безпосередньо в баню, розжарити камені, на які потім хлюпала вода. У приміщенні лазні було всього дві кімнати - сама парилка, де і проходив банний процес, а також передбанник, де роздягалися, відпочивали між заходами баню, спілкувалися. Зовні лазня виглядала, як невеликий дерев'яний будиночок, для його будівлі не малювали плани, а всі секрети банної справи тримали в голові, передаючи у спадок.

Схема семи російських віників

Схема семи російських віників.

Особливістю російської лазні були віники, паритися з віниками - чисто російська традиція, невідома більш ні в одній країні. Березовий віник, гарненько розпарений і нагрітий, створював ефект масажу, глибокого, зігріваючого і підбадьорливого. Таке нововведення в банному справі прекрасно впливає на шкіру, покращує кровообіг, допомагає прогрітися.

Лазні на Русі цінували за їх лікувальну дію, оздоровлення та заколювання організму. Такі корисні властивості були відкриті ще в X столітті. Баня тоді була вперше влаштована в Печерському монастирі, де ченці випробували на собі вплив пара.

До речі, разом з класичними торговими і домашніми дерев'яними лазні зводилися на Русі і кам'яні лазні, були схожі своїм пристроєм на стародавні римські терми. Наприклад, перша кам'яна лазня була споруджена в 1090 році в Переяславі і користувалася неймовірною популярністю серед городян.

Ще одну віху в популярності російських лазень поставив Петро 1, який сам був завзятим парильщиком і всіляко популяризував це корисне заняття. За час його правління в Петербурзі не стягувався ніякої податок за будівництво будь-якого виду лазень і парилень.

У російської людини була настільки сильна любов до лазні, що навіть за її відсутністю намагалися відтворити ефект парної. В горло звичайнісінької печі, в якій готували і якої опалювали приміщення, клали дошку, на яку лягав людина. Заслінкою закривали горло печі і виходив хороший банний ефект, а коли на стінки пічки поливали водою, всередині лився аромат гарячого хліба. Такий спосіб використовували і для ширяння старих, яким було важко відвідувати справжню лазню.

Банні традиції середньовічної Європи

Схема турецької лазні

Схема турецької лазні.

Після перемоги Християнства над язичництвом Римської імперії банні традиції в Європі вмирали, більшість розкішних терм були перетворені в храми. А сама традиція громадських умиваль сходила нанівець. Але на зміну майже померлим римським традиціям прийшли турецькі. З хрестових походів була привезена ідея хаммам, яка досить швидко популяризувалась. Уже до середини XIII століття практично в кожному місті Європи була своя парна, трохи нагадувала турецькі лазні, трохи зберегла традиції римських терм.

У Скандинавії банні традиції розвивалися по-своєму і були підпорядковані місцевого клімату. Тут процвітали сухі парилки, так звані сауни, які дозволяли прогрітися і при цьому чудово гартувати тіло, що було важливо в кліматичних умовах тих місць.

У середині XIII століття була заборонено загальне купання в лазнях чоловіків і жінок, але це не передбачало пристрій окремих парилень, а передбачало поділ днів на чоловічі і жіночі. Але це не завадило проводити в лазнях гульні і лазня, незважаючи на те, що багато медиків били на сполох, залишалася місцем таємних зустрічей, п'яних гулянок та інших розваг. Саме в цей період в Європі для будівлі лазні починають вимагати ліцензії. Подібні ліцензії можна було купити, взяти в оренду або отримати у спадок. З цього моменту лазня стає вигідним бізнесом, а володар ліцензії може гарантувати собі безбідне існування, споруджуючи баню, або надаючи наявну ліцензію в оренду. Варто відзначити, що ліцензії видавалися навічно, відповідно, спадкоємці могли використовувати її на власний розсуд.

Схема сучасної лазні

Схема сучасної лазні.

Не менш почесною в той час була і роль банщика, їм міг бути як сам господар лазні, так і найнятий чоловік. Але до банщикові висувалися досить високі вимоги. Це повинен був бути людина старше п'ятнадцяти років, що вміє читати і писати, знає арифметику і володіє певними знаннями в мовах. У функції банщика входило наглядати за топками, купальнями, містити баню в порядку і розпоряджатися всім наявним в лазні персоналом. Банщик вважався майстром на всі руки, його охоче брали на роботу, він користувався повагою городян, дуже непогано заробляв і знав безліч таємниць, якими користувався на свій розсуд.

З плином часу лазні зажили недоброї слави, цьому сприяла і церква. Лазні стали постійним місцем розваг, розсадником безлічі хвороб і просто непристойним заняттям. За кілька десятиліть в столицях Європи було вже неможливо розшукати баню, а до 1900 року таких не залишилося навіть у невеликих містечках. Знайти справжню парилку можна було лише в Альпійських селищах, країнах Балтики, Фінляндії та північних регіонах Росії. Саме тут банная культура спочатку закладалася на основі прагнення до здоров'я, відпочинку і душевної рівноваги. Тут лазні зберігали свій істинний сенс, давно втрачений в Європі.

Банна легенда Москви - Сандуновськіє лазні

Напевно, в Москві, та й у всій Росії не знайти більш знаменитих лазень, ніж Сандуновськіє. Про них чув кожен москвич, практично кожен приїжджий і, звичайно ж, кожен любитель лазні, незалежно від місця проживання.

Сандуновские лазні

Сандуновские лазні відповідають всім гігієнічним нормам і в той же час є справжніми витворами мистецтва.

Дійсно Сандуновськіє лазні - це свого роду символ банного мистецтва Росії, це не тільки найстаріші парилки в Москві, існуючі і процвітаючі і понині, а й справжній витвір мистецтва, з дотриманням усіх гігієнічних норм. Їх часто називають «Цар-банями», розкішшю парилень цього закладу не нехтували ні королі, ні політики.

Історія Сандуновских лазень досить цікаво і примітна. З'явилися вони ще в XVIII столітті, і своє ім'я їм дав відомий актор і служака двору Катерини ІІ - Сила Миколайович Сандунов. Була у пана Сандунова дружина, яка мала прекрасним, просто ангельським голоском - Єлизавета Уранова. Її талантом перейнялася сама імператриця і взялася надзвичайно жваво влаштовувати життя сімейства, подарувавши співачці нечуваної краси коштовності на досить пристойну суму. Саме ці коштовності і стали стартовим капіталом сімейства. Продавши їх, пан Сандунов прикупив земель на березі Неглинной, землі тоді були недорогими і вийшов досить непогана ділянка, до якого згодом він додав ділянки своїх сусідів, поступово викуповуючи землі по берегу річки.

На утворилася території були знесені всі будівлі та споруджені справжні кам'яні лазні. Це було новинкою для Росії, так як раніше всі лазні в країні були виключно дерев'яними, але нова будова приваблювало все більше і більше уваги. У будівництві враховувалися всілякі чинники: від гігієнічних норм, до протипожежної безпеки. В результаті лазні прекрасно пережили пожежу 1812 року і існували протягом більш ніж вісімдесяти років, змінивши за цей час не одного господаря, але залишивши собі ім'я першозасновника.

Схема лазні з піччю-кам'янкою

Схема лазні з піччю-кам'янкою.

Правда, помінявши кілька власників та потрапивши в руки пана Ганецького, лазні відправляються під знесення, але з метою зведення на тому ж місці ще більш розкішних парилень, які перевершували своєю красою все існуюче в банному справі. На той час річечка, на якій стояли лазні, вже захована в підземний колектор, що істотно спрощує будівництво і робить санітарні умови ділянки ще краще.

До 1896 року грандіозний за своїми розмахів банний проект майже закінчений, кілька будівель включають відразу і готель, і квартири службовців, і кілька магазинів, і величезна різноманітність бань. Тут були і більш дешеві парилки з комфортними умовами без надмірностей, і розкішні лазні, призначення для вищих верств. У цих лазнях було все, починаючи від бібліотек і кімнат відпочинку, і закінчуючи розкішним басейном. Оздоблення вражала уяву, внутрішнє оздоблення нагадувало розкіш терм Риму. Крім усього це багатства, були два види парних: класична російська лазня і ірландський варіант парної.

В цілому Сандуновские лазні вміщували три різновиди парних: по 50 копійок - це були елітні парні з усіма зручностями, дешевший і економний варіант - по 20 копійок. І, нарешті, лазні для бідняків і простих городян по 5 копійок. В ціну, потрібно відзначити, вже входила безкоштовна мочалка і віник.

Досить гнучка цінова політика і прекрасне розташування бань швидко зробили їх популярними серед всіх верств населення. Але ціна і зручність були не єдиними причинами популярності Сандуновских лазень. Особливістю цих лазень стала найвища гігієнічність, ще при їх будівництві враховувалися абсолютно всі вимоги і правила гігієни, які в той час були розрізнені і діяли окремо. У лазні абсолютно все можна мити і чистити, від чохлів на стільцях і фіранок, і до підлоги, стін і стелі. Завдяки такій стійкості матеріалів, чищення тут проводься майже щодня, що призвело до приголомшливого результату - за всю історію практично ні єдиного випадку захворювань або епідемій, хоч якось пов'язаних з Сандуновськіє банями.

Схема водопостачання лазні

Схема водопостачання лазні.

Воду в лазні доставляли окремим водопроводом від Боб'егорской греблі, що гарантувало її чистоту. Крім того, для пиття використовувалася вода з виритого на території комплексу артезіанського джерела глибиною близько 750 футів. Для підтримки зразковою чистоти середа і п'ятниця були санітарними днями, коли все, аж до найдрібніших деталей, перевірялося, чистилося і відмивати. Крім того, налагоджена система вентиляції дозволяла здійснювати швидку і якісну очистку повітря, а електричне освітлення охороняло від появи кіптяви і гару.

Сандуновские лазні, завдяки якості будови і дотримання всіх санітарних норм, і понині залишаються одним з найпопулярніших місць в Москві, і, як не парадоксально це звучить, є символом російських банних традицій, хоча їх пристрій зовсім не відповідає споконвічно російським уявлення про лазню з дерева з маленьким передбанником і мінімумом зручностей.

Залишається відзначити, що історія лазень вельми багатолика і різнопланова. Кожен народ має власну історією створення парилень, їх розвитку та способів застосування. Десь поняття про лазнях перетиналися, змішувалися, створюючи нові симбіози, а потрапляючи в інші куточки, обростали місцевими віруваннями, пристосовувалися. Але при цьому практично немає народів, де б банні традиції не існували зовсім.

Об'єднує всі лазні і загальне початок, покладене ще древнім людиною. І хоч би різними не були лазні народів світу, будь то терми, сауни, парильні або МИЙНА, всі вони підкоряються єдиним правилом - нести користь людині, зміцнювати організм, покращувати здоров'я, повертати сили і відновлювати імунітет.

Давайте прислухаємося до досвіду наших предків і відкриємо для себе всю красу цілющого впливу пара, магічної атмосфери парної і прекрасного почуття підбадьорення, яке огортає нас після банної процедури.


» » » История бани: от седой древности до инноваций xxi века