Способы защиты от подвальных комаров

Комары - маленькие, но удивительные (и назойливые) существа - всегда рядом с нами, сопровождают нас с пеленок и до старости. Обитают они везде: в лесах, в полях, на реках, на озерах, в подвалах, в комнатах.

Комар

Избавиться от них полностью теоретически, конечно, возможно. Но на практике это крайне сложно.

Чтобы найти способы оградить себя от их излишней назойливости, нужно если не подружиться, то хотя бы познакомиться поближе с этими нашими «собратьями меньшими», то есть кое-что узнать о них.

Комар обыкновенный

Оказывается, существует невероятное множество видов этих насекомых.

Семейство комаров настоящих (Culicidae) насчитывает 2500 видов. Судя по тому, что наибольшее их разнообразие встречается в жарких тропиках, именно отсюда началось их распространение по всему миру.

Южная и Центральная Америка, Африка, Мадагаскар, тропическая Азия, Австралия, острова Тихого океана - самые «комариные» регионы. Они населены огромным количеством различных видов этих насекомых.

Жизненный цикл комара

Жизненный цикл комара.

Более северные районы планеты - США, Европа, Северная Африка, Ближний восток - насчитывают не так много видов комаров, не более 250. А Россия и ближнее зарубежье не могут похвастаться таким многообразием, здесь наберется не более 120 видов. Но нам и этого кажется много.

Собственно говоря, всех комаров, обитающих в средней полосе России и странах бывшего СНГ, можно условно разделить на три разновидности: анофелес, аэдес и кулекс.

Малярийные комары

Первых в народе называют также малярийными комарами. Такое прозвище они получили потому, что способны к переносу малярийных плазмодий, вызывающих у человека малярию и тропическую лихорадку.

Умеренный климат - не лучшие условия для малярии и тропических лихорадок, поэтому малярийные комары опасны лишь гипотетически. Тем не менее риск есть, если такой комар полакомится кровью какого-либо южного гостя, а потом решит перейти на кожу россиянина.

Малярийный и обычный комар

Малярийного и обычного комара можно отличить по позе, в которой он сидит.

Внешне комара-анофелеса очень трудно отличить от прочих сородичей. Знатоки отмечают у малярийных комаров необычную манеру сидеть - низко опустив голову и подняв тыльную часть. Еще можно отметить пятнышки на крыльях, но они слишком малоприметные, их трудно сразу разглядеть.

Кстати говоря, большие, страшные, длинноногие комариные особи-одиночки, которых боятся дети и которых часто называют малярийными, на самом деле никакого отношения к распространению этой болезни не имеют. Эти насекомые совершенно безобидны и даже не умеют «кусаться».

Комары-аэдесы, любители майских ночей

Вторая условная разновидность - аэдесы, или улично-лесные комары. Это весенние насекомые, большие любители майских ночей. Именно на этот месяц приходится пик их активности.

Необходимыми условиями для размножения аэдесов являются чистая вода и ритуальное роение. Поэтому в районе рек или чистых водоемов концентрация этих комаров в майском воздухе может быть огромной.

Хорошо то, что «отроившись», комары-аэдесы пропадают. Если учесть, что в распространении болезнетворных организмов эта разновидность комаров не замечена, то и особых усилий для борьбы с ними не требуется.

Такие непохожие близнецы - кулексы

Разновидность комаров-кулексов - это обширная семья так называемых комаров-пискунов, включающая в себя множество подвидов. Представители различных подвидов часто настолько схожи между собой, что даже специалисты не могут разобраться - кто есть кто.

Однако у каждого подвида есть свои особенности, выражающиеся в совершенно разных предпочтениях: пищевых, условий обитания, способов размножения.

Комары-аэдесы

Комары-аэдесы размножаются возле рек.

Некоторые из подвидов пискунов встречаются лишь в определенных местах. Так, например, Сulex pipiens quinquefasciatus распространен в субтропиках Азии, Африки, Австралии. Такой подвид, как Сulex pipiens pallens, предпочитает более умеренные климатические зоны, выборочно населяя некоторые области Японии, Китая и Северной Америки.

Существует европейский подвид - Culex pipiens pipiens forma pipiens, не требующий тропической жары, прекрасно чувствующий себя в умеренном европейском климате и легко адаптирующийся к самым разным ситуациям. Это близкий родственник многочисленного семейства наших отечественных комаров-пискунов, наиболее распространенным в котором является городской, он же подвальный комар-пискун (Culex pipiens pipiens forma molestus).

Этот ужасный молестус

Первое описание этого насекомого составил энтомолог П. Форскаль в 1775 году в Египте. Он посчитал, что открыл новый вид комара и назвал его Culex molestus.

Подвальный комар-пискун

Комар пискун имеет много видов, каждый из которых приспосабливается к условиям среды обитания.

Молестус имел внешность обычного пискуна, но его отличала повышенная агрессивность по отношению к человеку. Впоследствии при более тщательном исследовании было определено, что Culex molestus просто подвид. Однако название "молестус", данное П. Форскалем, за этим комариком сохранилось.

В конце 18-го - начале 19-го веков городской комар-пискун обитал исключительно в египетских местностях, будучи достаточно многочисленным насекомым в Каире и Александрии. Но начиная с 20-го века началось триумфальное шествие молестуса на север.

В 1920 году он обнаруживается в Лондоне. Начиная с 1930 года городской комар-пискун стремительно появляется во Франции, Германии, скандинавских странах, Чехословакии и распространяется по всей Европе.

Отечественные упоминания о молестусе приходятся на начало 20-х годов. В 1926 году он был выявлен в Днепропетровске. Затем появляется в Москве и Ленинграде. Средой обитания этого насекомого становятся подвалы, подземные туннели и метро.

Скорость и неотвратимость распространения городского комара впечатляют.

Сегодня подвальный комар молестус является привычным обитателем всех климатических зон, от Владивостока до Симферополя.

Путешественник или приспособленец?

Молестус

Молестус - подвид пискуна, однако он более агрессивный.

Среди ученых-энтомологов нет единого мнения относительно способа распространения по планете городских комаров. Существует две версии.

Согласно первой личинки и взрослые особи молестуса перемещаются с помощью современных транспортных средств. Версия достаточно спорная, так как комару-пискуну для уличного выживания вне подземелий необходимы определенные условия. Такие условия могут быть не более 4-5 месяцев в году.

Вторая версия - способность молестуса «отпочковываться» от общего семейства пискунов в изменяющихся условиях и создавать устойчивые популяции городских или подвальных комаров.

И действительно, исследования молестуса выявили у этого подвида пискунов неудержимую склонность к таким интересным способам размножения, как стеногамия и автогения.

Для того чтобы запустить процесс размножения, диким кулексам, так же как и аэдесам, необходимо несколько составляющих. Во-первых - водоемы с чистой, желательно проточной водой, во-вторых - качественное воздушное пространство, в третьих - свежая кровь животного или человека, без которой самки не способны к кладке яиц.

Эвригамия дикого комариного племени

В районах водоемов вечером или нежарким днем часто можно наблюдать огромные скопления комаров. Насекомые собираются в рои, иногда до 7 м в диаметре, и деловито перемещаются в пространстве, издавая своеобразный, не особо приятный звук.

Размножение комаров

Городские комары размножаются в больших количествах по всей территории страны.

Несмотря на то, что эти скопища комаров могут состоять как из безобидных пискунов-вегетарианцев, так и из настоящих «вампиров», на людей насекомые не бросаются. Им не до этого. Это «роятся» созревшие к продолжению рода самцы.

Огромный организованный рой - своеобразный ритуальный «парад женихов». Дело в том, что привлеченная ритуалом роения самка из всего многообразия кандидатов выбирает только одного, с которым и производит спаривание.

Такой сложно организованный процесс ритуального роения и спаривания, требующий открытого пространства, правильного температурного режима и чистой воды, называется эвригамия. Многие формы и виды насекомых, в том числе и дикие комары-пискуны, являются эвригамными, что существенно сужает степень их приспособляемости и ареал обитания.

Стеногамия, автогения и отсутствие диапауз

А вот самки и самцы молестусы совершенно игнорируют любые ритуалы, спариваются в любое время в любом месте. Им не требуется пространство, достаточно любой щели или проема. Их устраивает любое качество воды, даже канализация или затхлая подвальная жижа. Им не нужен свет и чистый воздух - вполне сойдет темный душный подвал или бункер.

Такой тип размножения называется - стеногамия. И он позволяет подвальному комару легко выживать в условиях неблагоприятной экологии города.

Для того чтобы совершить следующий шаг - отложить яйца, самке дикого кулекса необходимо вдоволь насосаться крови. Это непременное условие размножения.

Комар пьющий кровь

Чтобы самка могла отложить яйца ей нужно выпить много крови.

А вот самке молестуса для первой кладки яиц кровь совершенно необязательна. Это второй уникальный в комарином мире способ размножения - автогения. Способность к автогении и стеногамии позволяет городскому комару поддерживать и увеличивать численность даже в условиях отсутствия полноценого питания, в закрытых подвальных помещениях.

А выбравшись из подвала, комариха может последовать за человеком в квартиру, облюбовать любую щель в ванной или туалете и размножиться, терроризируя обитателей даже зимой.

И еще одна составляющая успеха молестуса. Дикие собратья городского комара имеют диапаузы, то есть переживают холодное время года в состоянии репродуктивной пассивности, независимо от реальных температурных условий. Молестус способен размножаться без диапауз, непрерывно.

Продолжительность жизни взрослого подвального комара достаточно высокая. В зависимости от внешних условий самец может прожить от 10 до 20 дней. Самки же при температуре ниже +20°С живут от 43 дней до месяца. А если температура будет +10°С, то продолжительность жизни подвальных комариных самочек увеличивается до 3-4 месяцев.

Учитывая все уникальные способности к выживанию и размножению, присущие городскому комару, можно не удивляться той легкости и скорости, с которой он заполонил наши города и веси.

О вреде и пользе от наших маленьких кровососущих соседей

Припухлость после укуса комара

При укусе комар впрыскивает свой яд, который вызывает сильный зуд.

Они мешают нам спать по ночам, противно пищат и кусают. Само по себе это комариное действие достаточно неприятное и болезненное. Но маленькие «вампиры» кроме того, что напиваются крови, еще и оставляют в ранке часть своей слюны. Поэтому после их укусов кожа чешется и зудит.

Однако это было бы не более чем легкой неприятностью, если бы не способность наших подвальных комаров переносить возбудители серьезных болезней. Даже обыкновенный, не малярийный, городской комар способен хранить в своем организме самые различные вирусы, которые попадают в него от зараженных животных и людей.

Причем срок пребывания жизнеспособного вируса в организме комара может составлять до нескольких месяцев. Существуют вирусы, способные благополучно «перезимовывать» внутри комара и даже передаваться по наследству, через яйца.

В поисках носителя крови, устремляясь на запах или тепловое излучение потенциальной жертвы, городской комар способен преодолевать значительные расстояния, до 6-10 км. Поэтому, искусав в подвале зараженную чем-либо кошку, комар легко может наградить этой болезнью человека в другом конце города, где и кошек-то не водится.

Список болезней, возбудителей которых способны переносить и передавать подвальные комары, достаточно велик. Многие из них считаются опасными. Например, установлено, что на хоботке подвального «кровопийцы» хорошо себя чувствует вирус гепатита С.

Таким образом, помимо испорченного настроения, нарушенного сна и зудящей кожи в результате общения с молестусами человек может получить букет реальных болезней, от малярии до гепатита. А это уже не смешно.

Безусловно, комары приносят не только вред. Как и любое другое существо живой природы, они занимают свою нишу в стройном и мудро организованном природном органическом многообразии.

Паразиты

Комары могут заразить человека паразитами.

Взрослые особи являются продуктами питания для многих видов птиц, а яйца и личинки с удовольствием поедаются рыбами и некоторыми животными.

Человек тоже использует представителей комариного семейства для своих целей. Комарики выступают в качестве объектов различных лабораторных опытов и исследований в области генетики и биохимии. Кроме того, на представителях молестусов тестируют химические и биопрепараты различного назначения.

Комаров элементарно изучают, прослеживая на них все циклы биологического развития насекомого, степени выживаемости, приспособляемости и мутации в различных условиях.

Как же с ними бороться

Вопросы борьбы с засильем городских комаров приобретают все большую актуальность.

Недаром еще в советские времена одними компетентными организациями составлялись, а другими, не менее компетентными подразделениями, частично исполнялись подробные методические указания по борьбе с городскими комарами.

Проблема достаточно серьезная и требует комплексного подхода. Чтобы решить ее хотя бы частично, необходимо не столько уничтожать самих комаров, сколько ликвидировать среду их размножения и обитания.

Необходимы приведение в порядок подвальных помещений, канализационных систем, ликвидация загрязненных и загнивающих водоемов, очистка и облагораживание природных и искусственных озер и каналов, использование на поверхности воды (там, где это возможно) различных маслообразующих веществ, губящих комаров на стадии личинки.

Борьба с комарами

Борьба с комарами должна вестись глобально: подвальное помещение должно обрабатываться специальными биологическими средствами.

Для глобального уничтожения самих насекомых широко применяются различные биологические препараты, полученные путем воздействия на бактерии. Эти препараты не оказывают вредного воздействия на окружающую среду и человека и в отличие от химических инсектицидов не накапливаются в почве или растениях.

Современные средства борьбы с комарами включают в себя гормональные препараты, эффективно воздействующие на насекомых в стадии личинок. Но такие препараты еще недостаточно изучены, и их воздействие на окружающую живую природу до конца не известно.

Локальные средства борьбы с кровососами

Для защиты от назойливых насекомых в локальном масштабе (на территории дома, квартиры или отдельно взятого тела) существует несколько способов.

Способ первый - химический

Химическая обработка

Химическая обработка помещение от комаров производится инсектицидами и репеллентами.

Химический способ подразумевает использование препаратов. Препаратов для борьбы с комарами великое множество, но все они делятся на две группы: инсектициды и репелленты.

Инсектициды предназначены для уничтожения насекомых. Эти препараты разработаны с использованием пиретроидов, веществ, полученных из растения пиретрум - кавказской или персидской ромашки. Пиретроиды воздействуют на нервную систему комаров, лишая их ориентации и убивая.

Применяются инсектициды в виде аэрозолей и смесей для фумигаторов.

Аэрозоли недороги и просты в применении. Достаточно распылить небольшую дозу вещества в помещении и целую ночь спать спокойно.

Но аэрозоли могут накапливаться на мебели, занавесках, постельных принадлежностях, других комнатных предметах. Со временем их концентрация становится опасной и может негативно воздействовать на человека. Особенно уязвимы дети.

Более безопасно использовать инсектициды с помощью фумигатора. Это небольшое нагревательное устройство, предназначенное для окуривания помещения веществом, убивающим насекомых. Фумигатор представляет собой нагревательный элемент, обеспечивающий медленное и равномерное испарение высоколетучих пиретроидов.

Инсектициды для фумигатора могут быть жидкими или в виде специальной картонной таблетки, пропитанной отравляющим веществом. В любом варианте используется специальная смесь отравы с ароматизаторами и ускорителями испарения.

Одной таблетки обычно хватает на ночь. Жидкая смесь более экономична. Один флакон с отравой может использоваться месяц и более.

Существуют такие виды фумигаторов, как инсектицидные спирали. Фитиль, пропитанный пиретроидной смесью, зажигается и медленно тлеет, разгоняя как комаров, так и более благородных обитателей комнаты. Поэтому спирали лучше всего использовать на открытом воздухе.

Репелленты наносят на одежду, чтобы отпугивать насекомых во время прогулок по лесу, турпоходов и прочих мероприятий, связанных с пребыванием в «комариных» местах. Эти вещества достаточно токсичны и делятся по степени концентрации на три категории: экстремальную, семейную и детскую.

Применять репелленты необходимо очень осторожно, особенно детям. При большой передозировке возможно отравление организма с тяжелыми последствиями.

Способ второй - народный

Самый надежный и безопасный для человека способ - та самая кавказская или персидская ромашка, пиретрум. Сушеные цветы пиретрума в комнате - надежный барьер для назойливых кровососов.

Хорошо защищает комнату рассада обычного томата. Не любят комары запах анисового, кедрового, эвкалиптового масел. А испарив над горелкой 100 г обыкновенной камфары, можно очистить от комаров весь дом или большую квартиру.

Существует масса всевозможных современных приборов с использованием спиралей, ультразвука и даже программы для мобильных телефонов и компьютеров, предназначенные для отпугивания и уничтожения комаров.

Поэтому на сегодняшний день возможность защитить себя и жилище от несносных кровожадных подвальных обитателей с крыльями представляется весьма реальной.

Mosquitoes - small but amazing (and annoying) being - always close to us, accompany us from the cradle to old age. They live everywhere: in the forests, fields, rivers, lakes, in the cellars, in the rooms.

Mosquito

Get rid of them completely in theory, of course, possible. But in practice this is extremely difficult.

To find ways to protect themselves from their excessive intrusiveness, if you do not have to make friends, or at least become acquainted with these our "smaller brothers", that is to know something about them.

Culex pipiens

It turns out that there is an incredible array of species of these insects.

The family of these mosquitoes (Culicidae) has 2500 species. Judging by the fact that most of the diversity found in the hot tropics, it is from here began their distribution throughout the world.

South and Central America, Africa, Madagascar, tropical Asia, Australia, the Pacific islands - the most "mosquito" regions. They are inhabited by a huge number of different species of these insects.

The life cycle of a mosquito

The life cycle of the mosquito.

More northern regions of the planet - the US, Europe, North Africa, Middle East - account for not so many species of mosquitoes, not more than 250. And Russia and the CIS countries can boast such a variety, there are not more than 120 species. But we do, and this seems like a lot.

In fact, all the mosquitoes that live in central Russia and the former CIS countries can be divided into three types: anopheles, aedes and kuleks.

malaria mosquitoes

The first is popularly referred to as malarial mosquitoes. That they got the nickname because capable of carrying malaria parasites that cause malaria in humans and dengue.

The temperate climate - not the best conditions for malaria and tropical fever, malarial mosquitoes so dangerous only hypothetically. Nevertheless, the risk is, if a mosquito blood regale any guest south, and then decides to go to the skin Russians.

The malarial mosquito and the usual

Malarial mosquito and the ordinary can be distinguished by the position in which it sits.

Externally, the anopheles mosquito, is very difficult to distinguish from other relatives. Experts note from malarial mosquitoes unusual style sit - head down and lifting the back part. You can also note the spots on the wings, but they are too maloprimetnye, they are difficult to discern immediately.

By the way, big, scary, long-legged mosquito specimens solitary, feared and children who are often referred to as malaria, in fact nothing to do with the spread of this disease do not have. These insects are harmless and do not even know how to "bite."

Mosquitoes-aedesy, amateur nights in May

The second kind of conditional - aedesy or street and forest mosquitoes. This spring insects are big fans of the May nights. It is necessary for this month of peak activity.

The necessary conditions for breeding aedesov are clean water and swarming ritual. Therefore near rivers or reservoirs net concentration of the air in the May mosquitoes can be enormous.

The good news is that "Otro" aedesy mosquitoes disappear. If we consider that in the spread of disease-causing organisms, this species of mosquitoes are not seen, then special efforts to deal with them is not required.

Such dissimilar twins - kuleksy

Variety-kuleksov mosquitoes - a vast family of so-called mosquito-Piskunov, which includes many subspecies. Representatives of different subspecies are often so similar to each other that even experts can not understand - who is who.

However, each subtype has its own characteristics, expressed in very different preferences: food, habitat, breeding methods.

Mosquitoes-aedesy

Mosquitoes breed-aedesy near rivers.

Some of Piskunov subspecies found only in certain places. For example, Sulex pipiens quinquefasciatus common in the subtropics of Asia, Africa and Australia. This subspecies is Sulex pipiens pallens, prefers a more moderate climate zones, selectively populating some areas of Japan, China and North America.

There is a European subspecies - Culex pipiens pipiens forma pipiens, which does not require the tropical heat, feels great in the temperate European climate and is easily adaptable to a variety of situations. It is a close relative of the large family of our local mosquito-Piskunov, in which the most common is the city, he's basement mosquito-peeper (Culex pipiens pipiens forma molestus).

This terrible molestus

The first description of this insect was entomologist P. Forskal in 1775 in Egypt. He thought that he had discovered a new kind of mosquito and called it Culex molestus.

Basement mosquito-peeper

Komar Piskun has many kinds, each of which is adapted to the environmental conditions.

Molestus had a normal appearance Piskun, but he has elevated aggressiveness towards humans. Subsequently, on closer study, it was determined that the Culex molestus just a subspecies. However, the name "molestus", the AP Forskalem for this mosquito survived.

In the late 18th - early 19th centuries, the urban mosquito-Piskun lived entirely in Egyptian locations being sufficiently numerous insects in Cairo and Alexandria. But since the 20th century began a triumphal procession molestusa north.

In 1920, he found in London. Since 1930 urban mosquito-peeper appears rapidly in France, Germany, Scandinavia, Czechoslovakia and distributed throughout Europe.

Domestic molestuse mention of the fall at the beginning of the 20s. In 1926 he was diagnosed in Dnepropetrovsk. Then there is in Moscow and Leningrad. Habitat of this insect are basements, tunnels and subways.

The speed and certainty of the spread of urban mosquito impressive.

Today mosquito molestus cellar is a familiar inhabitant of all climatic zones, from Vladivostok to Simferopol.

A traveler or a trimmer?

Molestus

Molestus - subspecies Piskun, but he was more aggressive.

Among entomologists scientists there is no consensus regarding the method of distribution on the planet city of mosquitoes. There are two versions.

According to the first larvae and adults molestusa moved by modern vehicles. Version quite controversial, as mosquito-Piskun for street survival of certain conditions is necessary dungeons. Such conditions may be no more than 4-5 months a year.

The second version - the ability molestusa "budding" of the total family Piskunov in a changing environment and to create sustainable urban population or basement mosquitoes.

Indeed, studies have shown molestusa in this sub-Piskunov irrepressible tendency to such an interesting way of reproduction as stenogamiya and autogenous.

In order to start the process of reproduction, wild kuleksam, as well as aedesam, you need several components. Firstly - ponds with clean, running water is desirable, and secondly - qualitative airspace third - fresh animal or human blood, without which the females are incapable of laying eggs.

Evrigamiya wild mosquito tribe

In areas of water bodies not hot in the evening or during the day can often see large clusters of mosquitoes. Insects gather in swarms, sometimes up to 7 meters in diameter, and efficiently moved to the area, making a kind, not particularly pleasant sound.

mosquito breeding

Urban mosquitoes breed in large quantities throughout the country.

Despite the fact that these swarms of mosquitoes may consist of harmless Piskunov-vegetarians, and from this "vampire" and insects do not rush people. They were not up to it. This is a "swarm" ripe procreation males.

Huge organized swarm - a kind of ritual "parade of suitors." The fact that the involvement of the female ritual of swarming from the diversity candidate chooses only one, with whom he performs pairing.

This is difficult to organize the process of swarming and mating ritual, which requires open space, the right temperature and clean water called evrigamiya. Many of the forms and types of insects, including mosquitoes and wild-Piskunov are evrigamnymi, which significantly reduces the degree of adaptability and their habitat.

Stenogamiya, autogenous and the absence of diapause

But males and females molestusy completely ignore any rituals mate at any time, anywhere. They do not need a space or gap sufficient any opening. They are satisfied with any quality water, sewage or even musty basement swill. They do not need light and fresh air - well come down a dark stuffy basement or bunker.

This type of reproduction is called - stenogamiya. And it allows you to easily basement mosquito to survive in adverse environmental conditions of the city.

In order to take the next step - to lay eggs, the female wild kuleksa need to get drunk enough blood. This is an indispensable condition for breeding.

Mosquito drinking blood

To the female can lay eggs she needs to drink a lot of blood.

But female molestusa for the first clutch of eggs is not necessarily the blood. This is the second in a unique world of mosquito breeding method - Autogenous. The ability to autogenous and stenogamii allows the city to maintain and increase the mosquito population, even in the absence of adequate nutrition, in closed basement.

And escape from the basement, komariha can follow the person in the apartment, a fancy to any gap in the bathroom or toilet, and multiply, terrorizing the inhabitants, even in winter.

And another component molestusa success. Wild fellow urban mosquito have diapause, that is going through the cold season in a state of reproductive inactivity, regardless of the actual temperature conditions. Molestus able to reproduce without diapause, continuously.

The lifespan of the adult mosquito basement is quite high. Depending on external conditions male can expect to live 10 to 20 days. Females are also at temperatures below + 20 ? C, live from 43 days to a month. And if the temperature is + 10 ? C, the life expectancy of basement samochek mosquito increases to 3-4 months.

Considering all of the unique ability to survive and reproduce, inherent in urban mosquito, you can not be surprised by the ease and speed with which he captivated our towns and villages.

About the dangers and benefits of our small neighbors bloodsucking

Swelling after a mosquito bite

When the bite of a mosquito injects its venom, which causes severe itching.

They keep us awake at night, contrary to squeal and bite. This in itself is enough to effect mosquito unpleasant and painful. But small "vampires" except that drunk the blood, also is left in the wound of his saliva. Therefore, after biting the skin itches and itches.

However, it would be nothing more than a mild nuisance, if not for the ability of our basement mosquitoes carry pathogens of serious diseases. Even an ordinary, not malaria, urban mosquito is able to store in its body a variety of viruses that enter into it from infected animals and humans.

And stay viable virus in the mosquito can be up to several months. There are viruses that can safely "overwinter" inside the mosquito, and even be inherited through the egg.

In search of blood media, rushing to the smell or the heat radiation of the potential victim, urban mosquito is able to travel long distances, up to 6-10 km. Therefore, in the basement of an infected bite than a cat, a mosquito can easily reward the person with the disease in the other end of town, where the cat is not usual.

The list of diseases, agents which are able to carry and transmit the basement mosquitoes large enough. Many of them are considered to be hazardous. For example, it was found that on the proboscis basement "bloodsuckers" feels good hepatitis C virus

Thus, in addition to spoiled the mood, disturbed sleep, and itchy skin as a result of communication with molestusami person can get a bunch of real diseases, from malaria to the hepatitis. And it's not funny.

Of course, mosquitoes are not only bring harm. As with any other creature in nature, they have their place in a harmonious and wisely organized natural organic variety.

vermin

Mosquitoes can infect human parasites.

The adults are food for many species of birds, and eggs and larvae of fish are eaten with pleasure and some animals.

Man also uses representatives mosquito family for their own purposes. Komariki act as objects of various laboratory experiments and in the field of genetics and biochemistry research. In addition, representatives of molestusov tested chemical and biological products for various purposes.

Komarov elementary study, tracing them all the cycles of the biological development of the insect, the survival rate, adaptability and mutations in a variety of conditions.

How to deal with them

Questions deal with the dominance of urban mosquitoes are becoming increasingly important.

Not for nothing in Soviet times among competent organizations drawn up, and the other, at least by the competent departments, partially performed detailed guidelines on the fight against urban mosquitoes.

The problem is quite serious and requires a comprehensive approach. To solve it, at least partially, it is necessary not so much to destroy the mosquitoes themselves, how to eliminate the impact of their reproduction and habitat.

Needed tidying up basements, sewer systems, eliminate pollution and decaying bodies of water, cleaning and upgrading of natural and artificial lakes and canals, the use of surface water (where possible) of different oily substances, ruining mosquitoes at the larval stage.

Fighting mosquito

Fighting mosquito must be carried out globally: the basement should be treated with special biological agents.

For global destruction of insects themselves widely used various biological preparations obtained by exposing the bacteria. These drugs are not harmful to the environment and humans and, unlike chemical insecticides do not accumulate in soils or plants.

Modern means of mosquito control include hormones, effectively acting on the insect larvae stage. But these drugs have not been studied, and their impact on the wildlife is not clearly known.

Local means to combat bloodsuckers

For protection against bothersome insects locally (on site homes, apartments or a single body), there are several ways.

Method one - Chemical

chemical treatment

Chemical treatment room from mosquitoes made insecticides and repellents.

The chemical method involves the use of drugs. Preparations for mosquito control a great many, but they all fall into two groups: insecticides and repellents.

Insecticides are used to kill insects. These products are designed using pyrethroids, substances derived from plants pyrethrum - Caucasian or Persian chamomile. Pyrethroids affect the nervous system of the mosquito, depriving them of targeting and killing.

Insecticides applied in the form of aerosols and mixtures fumigators.

Aerosols are inexpensive and easy to use. It is enough to spray a small dose of a substance in the room all night and sleep peacefully.

But aerosols can accumulate on the furniture, curtains, bedding and other room items. Over time the concentration becomes dangerous and can adversely affect a person. Especially vulnerable children.

It is safer to use insecticides using the fumigator. This is a small heating unit for the fumigation of premises substance that kills insects. Fumigator is a heating element that provides uniform and slow evaporation of highly volatile pyrethroids.

Insecticides for the fumigator may be liquid or in the form of a special cardboard tablet impregnated with toxic substances. In any case, a special mix poison with the flavors and evaporation accelerators.

One tablet is usually enough for the night. The liquid mixture is more economical. One vial of poison can be used a month or more.

There are some types of fumigators as insecticidal coil. The wick soaked pyrethroid mixture is ignited and slowly smolders, driving a mosquito and a noble room occupants. Therefore, the spiral is best used outdoors.

Repellents applied to clothing to repel insects while walking in the woods, hiking and other activities related to the stay in the "mosquito" places. These substances are quite toxic and are divided according to the degree of concentration in three categories: extreme, family and children.

Apply repellents must be very careful, especially for children. When a large overdose of possible poisoning of the body with serious consequences.

The second way - People

The most reliable and secure way to man - the same Caucasian or Persian daisy, feverfew. Dried flowers of pyrethrum in the room - a reliable barrier for pesky bloodsuckers.

Well protects ordinary tomato seedlings room. They do not like mosquitoes smell of anise, cedar, eucalyptus oils. A vaporizing burner over 100 g of ordinary camphor, you can clean the whole house or large apartment mosquito.

There are lots of various modern devices using spirals, ultrasound and even software for mobile phones and computers, designed to repel and kill mosquitoes.

Therefore, to date, to protect themselves and the home of the obnoxious bloodthirsty basement dwellers with wings is very real.

Комарі - маленькі, але дивовижні (і настирливі) істоти - завжди поруч з нами, супроводжують нас з пелюшок і до старості. Живуть вони всюди: в лісах, в полях, на річках, на озерах, в підвалах, в кімнатах.

Комар

Позбутися від них повністю теоретично, звичайно, можливо. Але на практиці це вкрай складно.

Щоб знайти способи захистити себе від їх зайвої настирливості, потрібно якщо не подружитися, то хоча б познайомитися ближче з цими нашими «побратимами меншими», тобто дещо дізнатися про них.

Комар звичайний

Виявляється, існує неймовірна кількість видів цих комах.

Сімейство комарів справжніх (Culicidae) налічує 2500 видів. Судячи з того, що найбільше їх різноманітність зустрічається в жарких тропіках, саме звідси почалося їх поширення по всьому світу.

Південна і Центральна Америка, Африка, Мадагаскар, тропічна Азія, Австралія, острови Тихого океану - самі «комарині» регіони. Вони населені величезною кількістю різних видів цих комах.

Життєвий цикл комара

Життєвий цикл комара.

Більш північні райони планети - США, Європа, Північна Африка, Близький Схід - налічують не так багато видів комарів, не більше 250. А Росія і ближнє зарубіжжя не можуть похвалитися таким різноманіттям, тут набереться не більше 120 видів. Але нам і цього здається багато.

Власне кажучи, всіх комарів, що живуть в середній смузі Росії і країнах колишнього СНД, можна умовно розділити на три різновиди: анофелес, аедес і кулекс.

малярійні комарі

Перших в народі називають також малярійними комарами. Таке прізвисько вони отримали тому, що здатні до переносу малярійних плазмодій, що викликають у людини малярію і тропічну лихоманку.

Помірний клімат - не найкращі умови для малярії і тропічних лихоманок, тому малярійні комарі небезпечні лише гіпотетично. Проте ризик є, якщо такий комар поласувати кров'ю будь-якого південного гостя, а потім вирішить перейти на шкіру росіянина.

Малярійний і звичайний комар

Малярійного і звичайного комара можна відрізнити по позі, в якій він сидить.

Зовні комара-анофелеса дуже важко відрізнити від інших родичів. Знавці відзначають у малярійних комарів незвичайну манеру сидіти - низько опустивши голову і піднявши тильну частину. Ще можна відзначити цятки на крилах, але вони занадто малопримітного, їх важко відразу розгледіти.

До речі кажучи, великі, страшні, довгоногі комарині особи-одинаки, яких бояться діти і яких часто називають малярійними, насправді ніякого відношення до поширення цієї хвороби не мають. Ці комахи абсолютно нешкідливі і навіть не вміють «кусатися».

Комарі-аедеси, любителі травневих ночей

Друга умовна різновид - аедеси, або вулично-лісові комарі. Це весняні комахи, великі любителі травневих ночей. Саме на цей місяць припадає пік їх активності.

Необхідними умовами для розмноження аедесов є чиста вода і ритуальне роїння. Тому в районі річок або чистих водойм концентрація цих комарів в травневому повітрі може бути величезною.

Добре те, що «отроившейся», комарі-аедеси пропадають. Якщо врахувати, що в поширенні хвороботворних організмів цей різновид комарів не помічено, то і особливих зусиль для боротьби з ними не потрібно.

Такі несхожі близнюки - кулекс

Різновид комарів-кулекс - це велика сім'я так званих комарів-піскунів, що включає в себе безліч підвидів. Представники різних підвидів часто настільки схожі між собою, що навіть фахівці не можуть розібратися - хто є хто.

Однак у кожного підвиду є свої особливості, що виражаються в абсолютно різних перевагах: харчових, умов проживання, способів розмноження.

Комарі-аедеси

Комарі-аедеси розмножуються біля річок.

Деякі з підвидів Піскун зустрічаються лише в певних місцях. Так, наприклад, Сulex pipiens quinquefasciatus поширений в субтропіках Азії, Африки, Австралії. Такий підвид, як Сulex pipiens pallens, віддає перевагу більш помірні кліматичні зони, вибірково населяючи деякі області Японії, Китаю і Північної Америки.

Існує європейський підвид - Culex pipiens pipiens forma pipiens, що не вимагає тропічної спеки, прекрасно відчуває себе в помірному європейському кліматі і легко адаптується до самих різних ситуацій. Це близький родич численного сімейства наших вітчизняних комарів-піскунів, найбільш поширеним в якому є міський, він же підвальний комар-пискун (Culex pipiens pipiens forma molestus).

Цей жахливий молестус

Перший опис цієї комахи склав ентомолог П. Форскаль в 1775 році в Єгипті. Він порахував, що відкрив новий вид комара і назвав його Culex molestus.

Підвальний комар-пискун

Комар пискун має багато видів, кожен з яких пристосовується до умов середовища існування.

Молестус мав зовнішність звичайного пискуна, але його відрізняла підвищена агресивність по відношенню до людини. Згодом при більш ретельному дослідженні було визначено, що Culex molestus просто підвид. Однак назва "молестус", дане П. Форскалем, за цим комариком збереглося.

В кінці 18-го - початку 19-го століть міської комар-пискун мешкав виключно в єгипетських місцевостях, будучи досить численним комахою в Каїрі і Александрії. Але починаючи з 20-го століття почалася тріумфальна хода молестуса на північ.

У 1920 році він виявляється в Лондоні. Починаючи з 1930 року міський комар-пискун стрімко з'являється у Франції, Німеччині, скандинавських країнах, Чехословаччини і поширюється по всій Європі.

Вітчизняні згадки про молестусе припадають на початок 20-х років. У 1926 році він був виявлений в Дніпропетровську. Потім з'являється в Москві та Ленінграді. Середовищем існування цієї комахи стають підвали, підземні тунелі і метро.

Швидкість і невідворотність поширення міського комара вражають.

Сьогодні підвальний комар молестус є звичним мешканцем всіх кліматичних зон, від Владивостока до Сімферополя.

Мандрівник або пристосуванець?

Молестус

Молестус - підвид пискуна, однак він більш агресивний.

Серед вчених-ентомологів немає єдиної думки щодо способу поширення по планеті міських комарів. Існує дві версії.

Згідно з першою личинки і дорослі особини молестуса переміщаються за допомогою сучасних транспортних засобів. Версія досить спірна, оскільки комару-Піскуну для вуличного виживання поза підземель необхідні певні умови. Такі умови можуть бути не більше 4-5 місяців на рік.

Друга версія - здатність молестуса «відбруньковуватися» від загального сімейства Піскун в умовах, що змінюються і створювати стійкі популяції міських або підвальних комарів.

І дійсно, дослідження молестуса виявили у цього підвиду Піскун нестримну схильність до таких цікавих способів розмноження, як стеногамія і автогеном.

Для того щоб запустити процес розмноження, диким кулекс, так само як і аедесам, необхідно кілька складових. По-перше - водойми з чистою, бажано проточною водою, по-друге - якісне повітряний простір, по-третє - свіжа кров тварини або людини, без якої самки не здатні до кладки яєць.

Еврігамія дикого комариного племені

У районах водойм ввечері або нежарким днем часто можна спостерігати величезні скупчення комарів. Комахи збираються в рої, іноді до 7 м в діаметрі, і діловито переміщаються в просторі, видаючи своєрідний, не особливо приємний звук.

розмноження комарів

Міські комарі розмножуються у великих кількостях по всій території країни.

Незважаючи на те, що ці збіговиська комарів можуть складатися як з нешкідливих піскунів-вегетаріанців, так і зі справжніх «вампірів», на людей комахи не кидаються. Їм не до цього. Це «рояться» дозрілі до продовження роду самці.

Величезний організований рій - своєрідний ритуальний «парад наречених». Справа в тому, що залучена ритуалом роїння самка зі всієї великої кількості кандидатів вибирає тільки одного, з яким і виробляє спаровування.

Такий складно організований процес ритуального роїння і справно, вимагає відкритого простору, правильного температурного режиму і чистої води, називається еврігамія. Багато форм і видів комах, в тому числі і дикі комарі-Піскуна, є еврігамнимі, що істотно звужує ступінь їх пристосовності і ареал проживання.

Стеногамія, автогеном і відсутність діапаузи

А ось самки і самці молестуси абсолютно ігнорують будь-які ритуали, спаровуються в будь-який час в будь-якому місці. Їм не потрібно простір, достатньо будь-якої щілини або отвору. Їх влаштовує будь-яку якість води, навіть каналізація або затхле підвальна жижа. Їм не потрібен світло і чисте повітря - цілком зійде темний задушливий підвал або бункер.

Такий тип розмноження називається - стеногамія. І він дозволяє підвальному комару легко виживати в умовах несприятливої екології міста.

Для того щоб зробити наступний крок - відкласти яйця, самці дикого кулекс необхідно вдосталь нассатися крові. Це неодмінна умова розмноження.

Комар п'є кров

Щоб самка могла відкласти яйця їй потрібно випити багато крові.

А ось самці молестуса для першої кладки яєць кров абсолютно необов'язкова. Це другий унікальний в комариний світі спосіб розмноження - автогеном. Здатність до автогеном і стеногаміі дозволяє міському комару підтримувати і збільшувати чисельність навіть в умовах відсутності повноцінного харчування, в закритих підвальних приміщеннях.

А вибравшись з підвалу, комаріха може послідувати за людиною в квартиру, зробити вибір будь-яку щілину у ванній або туалеті і розмножитися, тероризуючи мешканців навіть взимку.

І ще одна складова успіху молестуса. Дикі побратими міського комара мають діапаузи, тобто переживають холодну пору року в стані репродуктивної пасивності, незалежно від реальних температурних умов. Молестус здатний розмножуватися без діапаузи, безперервно.

Тривалість життя дорослої підвального комара досить висока. Залежно від зовнішніх умов самець може прожити від 10 до 20 днів. Самки ж при температурі нижче + 20 ° С живуть від 43 днів до місяця. А якщо температура буде + 10 ° С, то тривалість життя підвальних комариних самок збільшується до 3-4 місяців.

З огляду на все унікальні здібності до виживання і розмноження, властиві міському комару, можна не дивуватися тій легкості і швидкості, з якою він заполонив наші міста і села.

Про шкоду і користь від наших маленьких кровососів сусідів

Припухлість після укусу комара

При укусі комар впорскує свою отруту, який викликає сильне свербіння.

Вони заважають нам спати ночами, противно пищать і кусають. Само по собі це комарине дію досить неприємне і хворобливе. Але маленькі «вампіри» крім того, що напиваються крові, ще й залишають в ранці частину свого слини. Тому після їх укусів шкіра свербить і свербить.

Однак це було б не більше ніж легкої неприємністю, якби не здатність наших підвальних комарів переносити збудники серйозних хвороб. Навіть звичайний, чи не малярійний, міський комар здатний зберігати в своєму організмі найрізноманітніші віруси, які потрапляють в нього від заражених тварин і людей.

Причому термін перебування життєздатного вірусу в організмі комара може становити до декількох місяців. Існують віруси, здатні благополучно «зимувати» всередині комара і навіть передаватися у спадок, через яйця.

У пошуках носія крові, прямуючи на запах або теплове випромінювання потенційної жертви, міський комар здатний долати значні відстані, до 6-10 км. Тому, покусала в підвалі заражену чим-небудь кішку, комар легко може нагородити цією хворобою людини в іншому кінці міста, де і кішок-то не водиться.

Список хвороб, збудників яких здатні переносити і передавати підвальні комарі, досить великий. Багато з них вважаються небезпечними. Наприклад, встановлено, що на хоботке підвального «кровопивці» добре себе почуває вірус гепатиту С.

Таким чином, крім зіпсованого настрою, порушеного сну і зуд в результаті спілкування з молестусамі людина може отримати букет реальних хвороб, від малярії до гепатиту. А це вже не смішно.

Безумовно, комарі приносять не тільки шкоду. Як і будь-яка інша істота живої природи, вони займають свою нішу в стрункому і мудро організованому природному органічному різноманітті.

паразити

Комарі можуть заразити людину паразитами.

Дорослі особини є продуктами харчування для багатьох видів птахів, а яйця і личинки із задоволенням поїдаються рибами і деякими тваринами.

Людина теж використовує представників комариного сімейства для своїх цілей. Комарики виступають в якості об'єктів різних лабораторних дослідів і досліджень в області генетики і біохімії. Крім того, на представниках молестусов тестують хімічні та біопрепарати різного призначення.

Комаров елементарно вивчають, простежуючи на них все цикли біологічного розвитку комахи, ступеня виживання, пристосування і мутації в різних умовах.

Як же з ними боротися

Питання боротьби з засиллям міських комарів набувають все більшої актуальності.

Недарма ще в радянські часи одними компетентними організаціями складалися, а іншими, не менш компетентними підрозділами, частково виконувалися докладні методичні вказівки по боротьбі з міськими комарами.

Проблема досить серйозна і вимагає комплексного підходу. Щоб розв'язати цю проблему хоча б частково, необхідно не стільки знищувати самих комарів, скільки ліквідувати середу їх розмноження і проживання.

Необхідні приведення в порядок підвальних приміщень, каналізаційних систем, ліквідація забруднених і загниваючих водойм, очищення та облаштування природних і штучних озер і каналів, використання на поверхні води (там, де це можливо) різних маслообразующіх речовин, що гублять комарів на стадії личинки.

Боротьба з комарами

Боротьба з комарами повинна вестися глобально: підвальне приміщення повинно оброблятися спеціальними біологічними засобами.

Для глобального знищення самих комах широко застосовуються різні біологічні препарати, отримані шляхом впливу на бактерії. Ці препарати не чинять шкідливого впливу на навколишнє середовище і людину і на відміну від хімічних інсектицидів не накопичуються в грунті або рослинах.

Сучасні засоби боротьби з комарами включають в себе гормональні препарати, ефективно впливають на комах в стадії личинок. Але такі препарати ще недостатньо вивчені, і їх вплив на навколишнє живу природу до кінця не відомо.

Локальні засоби боротьби з кровососами

Для захисту від настирливих комах в локальному масштабі (на території будинку, квартири або окремо взятого тіла) існує кілька способів.

Спосіб перший - хімічний

Хімічна обробка

Хімічна обробка приміщення від комарів проводиться інсектицидами і репелентами.

Хімічний спосіб має на увазі використання препаратів. Препаратів для боротьби з комарами безліч, але всі вони діляться на дві групи: інсектициди й репеленти.

Інсектициди призначені для знищення комах. Ці препарати розроблені з використанням пиретроидов, речовин, отриманих з рослини піретрум - кавказької або перської ромашки. Піретроїди впливають на нервову систему комарів, позбавляючи їх орієнтації і вбиваючи.

Застосовуються інсектициди у вигляді аерозолів і сумішей для фумігаторів.

Аерозолі дешеві та прості у застосуванні. Досить розпорошити невелику дозу речовини в приміщенні і цілу ніч спати спокійно.

Але аерозолі можуть накопичуватися на меблів, фіранках, постільній білизні, інших кімнатних предметах. Згодом їх концентрація стає небезпечною і може негативно впливати на людину. Особливо вразливі діти.

Безпечніше використовувати інсектициди за допомогою фумігатора. Це невелике нагрівальний пристрій, призначене для обкурювання приміщення речовиною, що вбиває комах. Фумігатор являє собою нагрівальний елемент, що забезпечує повільне і рівномірне випаровування високолетких пиретроидов.

Інсектициди для фумігатора можуть бути рідкими або у вигляді спеціальної картонній таблетки, просоченої отруйною речовиною. У будь-якому варіанті використовується спеціальна суміш отрути з ароматизаторами і прискорювачами випаровування.

Однією таблетки зазвичай вистачає на ніч. Рідка суміш економічніша. Один флакон з отрутою може використовуватися місяць і більше.

Існують такі види фумігаторів, як інсектицидні спіралі. Гніт, просочений піретроїдної сумішшю, запалюється і повільно тліє, розганяючи як комарів, так і більш благородних мешканців кімнати. Тому спіралі найкраще використовувати на відкритому повітрі.

Репеленти наносять на одяг, щоб відлякувати комах під час прогулянок по лісі, турпоходів і інших заходів, пов'язаних з перебуванням в «комариних» місцях. Ці речовини досить токсичні і діляться за ступенем концентрації на три категорії: екстремальну, сімейну та дитячу.

Застосовувати репеленти необхідно дуже обережно, особливо дітям. При великий передозуванні можливе отруєння організму з тяжкими наслідками.

Спосіб другий - народний

Найнадійніший і безпечний для людини спосіб - та сама кавказька або перська ромашка, піретрум. Сушені квіти пиретрума в кімнаті - надійний бар'єр для настирливих кровососів.

Добре захищає кімнату розсада звичайного томата. Не люблять комарі запах анісової, кедрового, евкаліптової олій. А випарувавши над пальником 100 г звичайної камфори, можна очистити від комарів весь будинок або більшу квартиру.

Існує маса всіляких сучасних приладів з використанням спіралей, ультразвуку та навіть програми для мобільних телефонів і комп'ютерів, призначені для відлякування та знищення комарів.

Тому на сьогоднішній день можливість захистити себе і житло від нестерпних кровожерливих підвальних мешканців з крилами є досить реальною.


» » » Способы защиты от подвальных комаров